Не хочу я женитися…
| Не хочу я женитися… | ||||
|---|---|---|---|---|
| Жанр | вірш | |||
| Автор | Тарас Шевченко | |||
| Написано | 1848 | |||
| Опубліковано | 1867 | |||
|
| ||||
«Не хочу я женитися…» — вірш Тараса Шевченка, написаний 1848 року на Косаралі.
Написання[ред. | ред. код]
Зберігся чистовий автограф вірша: у «Малій книжці»[1]. Автограф не датовано[2]. Вірш датується за місцем автографа в «Малій книжці» серед творів 1848 року та часом зимівлі Аральської описової експедиції в 1848—1849 роках на Косаралі, орієнтовно: кінець вересня — грудень 1848 року Косарал[2].
Найраніший відомий текст — чистовий автограф у «Малій книжці», до якої Шевченко переписав вірш під № 53 у дев'ятому зшитку за 1848 рік, орієнтовно наприкінці 1849-го чи на початку 1850 року (до арешту 23 квітня), з невідомого первісного автографа. Під час переписування він замінив слова в рядках 12 та 39. До «Більшої книжки» твір не перенесено[2].
Публікація[ред. | ред. код]
Вперше вірш надруковано за «Малою книжкою» з відступом у графічній подачі тексту (рядки 16 і 17 відділено) у виданні: «Кобзарь Тараса Шевченка/ Коштом Д. Е. Кожанчикова» (СПб., 1867, стор. 228—229) і за цим виданням того ж року в книжці: «Поезії Тараса Шевченка» (Львів, 1867, том 2, стор. 218—219)[2].
Сюжет[ред. | ред. код]
У вірші традиційна фольклорна і Шевченкова тема «козацької слави» набуває нового тлумачення, наголошено на трагізмі долі старенької матері і її сина-козака, який поїхав на Запоріжжя «слави добувати», а повернувся «облатаний, калікою в хату» (аналогічний мотив повернення додому хворого солдата-каліки є в раніше написаних творах поета — «Рано-вранці новобранці» й «Москалева криниця»). Незабаром Шевченко створив нову варіацію цієї самої теми — вірш «Нащо мені женитися?», за змістом водночас і близький і контрастний до попереднього[3].
Більшість мотивів вірша споріднена з народнопісенними мотивами і має паралелі в народній поезії (пісні «Не буду я женитися…», «Ой кряче, кряче чорненький ворон…», «Журба мене суше, журба мене круше…», «Ой в полі могила з вітром говорила…», «Летить орел понад морем по високій високості…», дума про Івана Коновченка[4].
Музика[ред. | ред. код]
Перша частина вірша «Не хочу я женитися» стала народною піснею. Музику до твору написав М. Лисенко[3].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ ІЛ, ф. 1, № 71, с. 355—357
- ↑ а б в г «Не хочу я женитися…» [Тарас Шевченко. Зібрання творів: У 6 т. — К., 2003. — Т. 2: Поезія 1847—1861. — С. 154—155; 650—653.] litopys.org.ua Процитовано 22 жовтня 2023
- ↑ а б «Не хочу я женитися…» [Шевченківський словник. У двох томах. — К., 1978. — Т. 2. — С. 37-59.] izbornyk.org.ua Процитовано 22 жовтня 2023
- ↑ див.: Колесса Ф. М. фольклористичні праці. — К., 1970. — С. 196—197
Посилання[ред. | ред. код]
- Вірш «Не хочу я женитися…» на сайті litopys.org.ua
- Вірш «Не хочу я женитися…» у Шевченківському словнику, izbornyk.org.ua
.png)