Населення Севастополя

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

За даними перепису населення України 2001 року, постійне населення всієї території, підпорядкованої Севастопольській міській раді становила 377 200 осіб, з них міське населення — 358,1 тисяч осіб, сільське населення — 21,4 тисячі особи[1].

Стійка тенденція до збільшення народжуваності, що зберігається в останні роки (+66 % за 10 років), позитивно позначилася на природному прирості населення. З 2004 року по 2010 рік відзначається поступове зростання чисельності населення Севастополя (на 1,7 тис.) — до 380 404 осіб (станом на 2010 рік).[2]

Національний склад[ред. | ред. код]

Згідно з даними всеукраїнського перепису 2001 року росіяни становили 71,6 % населення, українці — 22,4 %, білоруси — 1,6 %, татари — 0,7 %, кримські татари — 0,5 %, вірмени — 0,3 %, євреї — 0,3 %, молдовани — 0,2 %, азербайджанці — 0,2 %[3].

Національний склад населення міста Севастополь станом на 2001 рік[4]

Національність Кількість осіб Відсоток до загальної кількості
1 Росіяни 269 953 71,58 %
2 Українці 84 420 22,38 %
3 Білоруси 5 872 1,56 %
4 Татари 2 512 0,67 %
5 Кримські татари 1 858 0,49 %
6 Вірмени 1 319 0,35 %
7 Євреї 1 016 0,27 %
8 Молдовани 801 0,21 %
9 Азербайджанці 629 0,17 %
10 Поляки 580 0,15 %
11 Інші 8 193 2,17 %
Разом 377 153 100 %

Динаміка національного складу Севастополя за 1926–2001 рр., %

1926[5] 1939[6] 1959[7] 1989[8] 2001[8]
росіяни 70,3 70,5 76,7 74,4 71,6
українці 11,7 14,2 17,2 20,7 22,4
білоруси 0,8 0,5 1,3 1,9 1,6
кримські татари 1,6 4,3 0,1 0,5
вірмени 1,2 0,9 0,1 0,3
євреї[9] 8,2 5,5 2,0 0,7 0,3
поляки 1,5 0,6 0,3 0,2
греки 1,6 1,5 0,1 0,1

Мовний склад[ред. | ред. код]

Динаміка рідної мови населення Севастополя за переписами, %

мова 1897[10] 1926[11] 2001[12]
російська 63,5 84,4 91,4
українська 13,7 4,3 6,5
татарська 3,4 3,0 0,8[13]
єврейська 6,9 3,1 0,0

За переписом 2001 р. більшість населення Севастополя (90,6 %) вважали російську мову рідною, українську мову рідною вважали 6,8 %[14]. Російська мова має статус регіональної в місті[15].

Етномовний склад населених пунтів міськради (рідні мови населення за переписом 2001 р.)[16]

російська українська кримськотатарська білоруська вірменська
СЕВАСТОПОЛЬ (міськрада) 90,6 6,8 0,3 0,2 0,1
м. СЕВАСТОПОЛЬ 91,4 6,5 0,1 0,2 0,1
БАЛАКЛАВСЬКИЙ район, м. СЕВАСТОПОЛЬ 89,3 8,6 0,1 0,1 0,1
ГАГАРІНСЬКИЙ район, м. СЕВАСТОПОЛЬ 91,6 6,3 0,1 0,2 0,1
ЛЕНІНСЬКИЙ район, м. СЕВАСТОПОЛЬ 91,5 6,0 0,0 0,2 0,2
НАХІМОВСЬКИЙ район, м. СЕВАСТОПОЛЬ 91,7 6,8 0,0 0,2 0,1
м. ІНКЕРМАН 91,2 5,2 0,2 0,1 0,1
смт КАЧА 94,0 5,1 0,2 0,0
с. ВИШНЕВЕ 74,8 6,6 3,4 0,3
с. ОРЛІВКА 76,1 15,2 2,5 0,2
с. ОСИПЕНКО 83,9 12,4 0,3
с. ПОЛЮШКО 53,4 13,4 20,0 0,5 0,3
с. ОРЛИНЕ 75,4 7,7 2,6 0,4 0,6
с. ГОНЧАРНЕ 62,4 26,1 0,3
с. КИЗИЛОВЕ 84,9 15,2
с. КОЛХОЗНЕ 88,9
с. НОВОБОБРІВСЬКЕ 65,5 12,5 1,4
с. ОЗЕРНЕ 98,3 1,7
с. ПАВЛІВКА 77,5 17,6 0,5 0,7
с. ПЕРЕДОВЕ 69,6 17,2 4,5
с. ПІДГІРНЕ 82,3 1,6 3,2
с. РЕЗЕРВНЕ 78,4 19,4 1,5
с. РОДНИКІВСЬКЕ 79,0 6,4 0,6
с. РОЗСОШАНКА 95,9 1,6
с. ТИЛОВЕ 81,4 10,0
с. ШИРОКЕ 69,5 16,5 1,3 1,1
с. ТЕРНІВКА 73,6 13,4 2,3 0,3 0,2
с. РІДНЕ 56,6 15,4 1,6 0,3 0,3
с. АНДРІЇВКА 93,9 5,5 0,1 0,2
с-ще СОНЯЧНИЙ 76,8 21,2 0,1 0,2
с. ВЕРХНЬОСАДОВЕ 83,5 9,5 3,9 0,4 0,0
с. ДАЛЬНЄ 83,4 15,7 0,4 0,2
с. КАМИШЛИ 50,0 16,7
с. ПИРОГОВКА 89,4 6,3 0,3
с. ПОВОРОТНЕ 71,6 14,2 1,7
с. ФРОНТОВЕ 70,7 12,0 13,1 0,2
с. ФРУКТОВЕ 91,7 8,1

Вільне володіння мовами[ред. | ред. код]

За даними Всеукраїнського перепису населення 2001 року, 26,66% мешканців Севастополя вказали вільне володіння українською мовою, а 99,18% - російською мовою. 89,03% мешканців Севастополя вказали вільне володіння мовою своєї національності.

Вільне володіння мовами найбільш чисельних національностей Севастополя за даними перепису населення 2001 р.[17][18]

своєї

національності

українська російська
Росіяни 99,79% 15,21%
Українці 64,78% 97,59%
Білоруси 23,82% 19,09% 98,08%
Татари 65,80% 13,97% 95,70%
Кримські татари 49,84% 17,55% 94,94%
Вірмени 47,08% 13,50% 97,88%
Євреї 4,63% 24,02% 99,70%
Молдовани 48,81% 22,72% 98,13%
Азербайджанці 64,71% 12,56% 94,44%
Поляки 17,59% 50,69% 97,76%
Чуваші 40,75% 8,86% 98,43%
Болгари 41,48% 35,56% 99,75%
Мордва 31,42% 14,21% 97,54%
Грузини 41,60% 16,53% 96,14%
Німці 30,71% 17,32% 99,61%
Греки 19,09% 30,71% 99,17%

Динаміка населення[ред. | ред. код]

Населення Севастополя з 1801 по 2001 (без населених пунктів, підпорядкованих міськраді), тис. чол.[19][20][21]
[22][23][24][25][26]

Севастополь є найсприятливішим містом України для проживання. Згідно з Держкомстатом України коефіцієнт приросту населення міста (внутрішня міграція) дорівнює 4,0 на 1000 осіб, тоді як ті ж показники в Києві та Одесі рівні 3,6 і 0,9 відповідно.[27]

Середня тривалість життя (2009): 69,7 років (у чоловіків 63,7 років; у жінок 75,2 роки)

Севастополь є містом з найнижчим рівнем дитячої смертності по Україні з коефіцієнтом 4,9 на 1000 осіб.[27]

Севастополь — другий за рівнем зайнятості після Києва: на тлі збільшення загального числа зайнятого населення з 61,7 % до 62,9 % відзначається позитивна тенденція руху робочої сили: коефіцієнт заміщення звільнених працівників зріс до 104,5 %[28].

Севастополь входить до трійки найбільш відвідуваних регіонів України. У святкові дні населення міста за рахунок приїжджих збільшується до 1 млн осіб[29].

Частина населення, яка має повну вищу освіту, в Севастополі дорівнює 32,5 %, що виводить його на третє місце в Україні після Києва (37,3 %) і Харкова (45,82 %).[30][31]

За даними вибіркового обстеження кількість домогосподарств Севастополя склало 133,5 тис. У середньому домогосподарства складаються менше ніж з трьох осіб (2,48). Домогосподарства, в яких є діти у віці від 3 до 6 років, становлять 43,1 % від загальної кількості. У віці 7-13 років — 33,8 %. На домогосподарства з дітьми у віці до 3-х років припадає 18,0 %, 16-17 років — 11,7 %, 14-15 років — 10,1 %. За кількісним складом домогосподарства розподілилися наступним чином: домогосподарства, що складаються з двох осіб — 28,4 % від загальної кількості; з одного і трьох чоловік — 28,1 % і 24,2 % відповідно. Найменше домогосподарств, які складаються з чотирьох і більше осіб (19,3 % від загальної кількості).[32]

Місце народження[ред. | ред. код]

За переписом 2001 року 65,9% населення Севастополя народилися на території України (УРСР), 34,1% населення - на території інших держав (зокрема 26,9% - на території Росії, 1,5% - на території Білорусі, 1,1% - Казахстану). 41,4% населення народилися у Севастополі, 24,5% - у інших регіонах України, переважно у Криму.[33]

Питома вага уродженців різних регіонів України у населенні Севастополя за переписом 2001 року:

уродженців регіону кількість частка у населенні
Севастополя 155958 41,4
АР Крим 27464 7,3
Донецької 6175 1,6
Вінницької 4425 1,2
Запорізької 4461 1,2
Херсонської 4509 1,2
Одеської 3721 1,0
Сумської 4298 1,1
Дніпропетровської 3499 0,9
Миколаївської 3228 0,9
Луганської 2903 0,8
Харківської 3081 0,8
Полтавської 2880 0,8
Житомирської 2808 0,7
Хмельницької 2559 0,7
Черкаської 2296 0,6
Київської 2245 0,6
Чернігівської 2386 0,6
Кіровоградської 1998 0,5
м. Києва 1834 0,5
Львівської 1466 0,4
Рівненської 1075 0,3
Волинської 928 0,2
Тернопільської 898 0,2
Івано-Франківської 649 0,2
Чернівецької 495 0,1
Закарпатської 358 0,1

Зайнятість населення[ред. | ред. код]

Сфери зайнятості населення Севастопольської міськради за переписом 2001 року[34]

сфера діяльності кількість зайнятих частка
Державне управління 32 785 21,2%
Оптова та роздрібна торгівля; торгівля транспортними засобами; послуги з ремонту 23 666 15,3%
Обробна промисловість 17 258 11,1%
Транспорт і зв'язок 14 193 9,2%
Освіта 12 472 8,0%
Охорона здоров'я та соціальна допомога 10 632 6,9%
Будівництво 9 027 5,8%
Операції з нерухомістю, здавання під найм та послуги юридичним особам 8 698 5,6%
Колективні, громадські та особисті послуги 6 516 4,2%
Сільське господарство, мисливство та лісове господарство 4 807 3,1%
Готелі та ресторани 4 705 3,0%
Виробництво електроенергії, газу та води 4 305 2,8%
Рибне господарство 3 078 2,0%
Фінансова діяльність 1 306 0,8%
Добувна промисловість 980 0,6%
Послуги домашньої прислуги 450 0,3%
Неточно вказали або не вказали вид діяльності 68 0,0%
Екстериторіальна діяльність 11 0,0%
Всього зайнятих економічною діяльністю 154 957 100,0%

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Всеукраїнський перепис населення 2001 | Результати | Основні підсумки | Міське і сільське населення | місто Севастополь (міськрада):. Архів оригіналу за 6 грудень 2008. Процитовано 29 березень 2013. 
  2. Управління Статистики у місті Севастополі. Архів оригіналу за 10 лютий 2015. Процитовано 29 березень 2013. 
  3. Національний склад Севастополя. Архів оригіналу за 24 листопад 2007. Процитовано 29 березень 2013. 
  4. Всеукраїнський перепис населення 2001 року. Архів оригіналу за 2013-05-12. Процитовано 2011-09-21. (рос.)
  5. Всесоюзная перепись населения 1926 года. Национальный состав населения по регионам РСФСР. Крымская АССР
  6. Всесоюзная перепись населения 1939 года. Национальный состав населения районов, городов и крупных сел РСФСР. Севастопольский горсовет
  7. [В. М. Кабузан — [https://web.archive.org/web/20150707154921/https://ru.scribd.com/doc/119074830/Кабузан-В-М-Украинцы-в-мире-динамика-численности-и-расселения#scribd Архівовано 7 липень 2015 у Wayback Machine. Украинцы в мире. Динамика численности и расселения 20-е годы XVIII века — 1989 год.]
  8. а б Про кількість та склад населення Севастопольської міськради за підсумками Всеукраїнського перепису населення 2001 року
  9. включно з гірськими євреями
  10. Первая всеобщая перепись населения Российской Империи 1897 г. Распределение населения по родному языку и уездам 50 губерний Европейской России. г. Севастополь
  11. Всесоюзная перепись населения 1926 года. М.: Издание ЦСУ Союза ССР, 1928-29
  12. Всеукраїнський перепис населення 2001 року. Розподіл населення за рідною мовою, Севастополь (міськрада
  13. татарська і кримськотатарська
  14. Всеукраїнський перепис населення 2001 | Результати | Основні підсумки | Мовний склад населення | місто Севастополь (міськрада):. Архів оригіналу за 26 січень 2010. Процитовано 29 березень 2013. 
  15. Рішення 11 від 26 квітня 2006 року «Про заходи щодо реалізації положень Європейської хартії». Архів оригіналу за 11 червень 2009. Процитовано 29 березень 2013. 
  16. Розподіл населення регіонів України за рідною мовою у розрізі адміністративно-територіальних одиниць
  17. Всеукраїнський перепис населення 2001 | Результати | Національний склад населення, мовні ознаки, громадянство | Розподіл населення окремих національностей за іншими мовами, крім рідної, якими володіють | Результат вибору:. 2001.ukrcensus.gov.ua. Процитовано 2016-08-13. 
  18. Всеукраїнський перепис населення 2001 | Результати | Національний склад населення, мовні ознаки, громадянство | Розподіл населення за національністю та рідною мовою | Результат вибору:. 2001.ukrcensus.gov.ua. Процитовано 2016-08-13. 
  19. Архівована копія. Архів оригіналу за 3 грудень 2008. Процитовано 29 березень 2013. 
  20. Архівована копія. Архів оригіналу за 8 жовтень 2009. Процитовано 29 березень 2013. 
  21. Всеукраїнський перепис населення 2001 | Результаты | Основні підсумки | Кількість міст
  22. Помилка цитування: Неправильний виклик <ref>: для виносок BSE не вказаний текст
  23. Помилка цитування: Неправильний виклик <ref>: для виносок Nas не вказаний текст
  24. Архівована копія. Архів оригіналу за 3 грудень 2008. Процитовано 29 березень 2013. 
  25. Архівована копія. Архів оригіналу за 8 жовтень 2009. Процитовано 29 березень 2013. 
  26. Всеукраїнський перепис населення 2001 | Результаты | Основні підсумки | Кількість міст
  27. а б Дані Держкомстату України
  28. Севастополь — другою за рівнем зайнятості після Києва — ЛІГА.
  29. PDA.NR2.Ru::: Куницын: Если севастопольцам сказать, что Черноморский флот уйдет — набьют морду / 06.08.08 / Новый Регион — Крым. Архів оригіналу за 22 березень 2014. Процитовано 29 березень 2013. 
  30. Освітній рівень населення Чернігівської області. Архів оригіналу за 5 березень 2016. Процитовано 29 березень 2013. 
  31. Харків визнали найкращим містом для життя в Україні Архівовано 13 липень 2010 у Wayback Machine. (рос.)
  32. Соціально-демографічні характеристики домогосподарств м. Севастополя в 2010 році
  33. Статистичний збірник «Населення України за місцем народження та громадянством за результатами Всеукраїнського перепису населення 2001 року»
  34. Статистичний збірник «Зайняте населення України. Кількість зайнятого населення та його розподіл за видами економічної діяльності»