Населення Севастополя
За даними перепису населення України 2001 року, постійне населення всієї території, підпорядкованої Севастопольській міській раді становила 377 200 осіб, з них міське населення — 358,1 тисяч осіб, сільське населення — 21,4 тисячі особи[1].
Стійка тенденція до збільшення народжуваності, що зберігається в останні роки (+66 % за 10 років), позитивно позначилася на природному прирості населення. З 2004 року по 2010 рік відзначається поступове зростання чисельності населення Севастополя (на 1,7 тис.) — до 380 404 осіб (станом на 2010 рік).[2]
Національний склад[ред. | ред. код]
Згідно з даними всеукраїнського перепису 2001 року росіяни становили 71,6 % населення, українці — 22,4 %, білоруси — 1,6 %, татари — 0,7 %, кримські татари — 0,5 %, вірмени — 0,3 %, євреї — 0,3 %, молдовани — 0,2 %, азербайджанці — 0,2 %[3].
Національний склад населення міста Севастополь станом на 2001 рік[4]
| № | Національність | Кількість осіб | Відсоток до загальної кількості |
|---|---|---|---|
| 1 | Росіяни | 269 953 | 71,58 % |
| 2 | Українці | 84 420 | 22,38 % |
| 3 | Білоруси | 5 872 | 1,56 % |
| 4 | Татари | 2 512 | 0,67 % |
| 5 | Кримські татари | 1 858 | 0,49 % |
| 6 | Вірмени | 1 319 | 0,35 % |
| 7 | Євреї | 1 016 | 0,27 % |
| 8 | Молдовани | 801 | 0,21 % |
| 9 | Азербайджанці | 629 | 0,17 % |
| 10 | Поляки | 580 | 0,15 % |
| 11 | Інші | 8 193 | 2,17 % |
| Разом | 377 153 | 100 % |
Динаміка національного складу Севастополя за 1926–2001 рр., %
| 1926[5] | 1939[6] | 1959[7] | 1989[8] | 2001[8] | |
|---|---|---|---|---|---|
| росіяни | 70,3 | 70,5 | 76,7 | 74,4 | 71,6 |
| українці | 11,7 | 14,2 | 17,2 | 20,7 | 22,4 |
| білоруси | 0,8 | 0,5 | 1,3 | 1,9 | 1,6 |
| кримські татари | 1,6 | 4,3 | 0,1 | 0,5 | |
| вірмени | 1,2 | 0,9 | 0,1 | 0,3 | |
| євреї[9] | 8,2 | 5,5 | 2,0 | 0,7 | 0,3 |
| поляки | 1,5 | 0,6 | 0,3 | 0,2 | |
| греки | 1,6 | 1,5 | 0,1 | 0,1 |
Мовний склад[ред. | ред. код]
Динаміка рідної мови населення Севастополя за переписами, %
| мова | 1897[10] | 1926[11] | 2001[12] |
|---|---|---|---|
| російська | 63,5 | 84,4 | 91,4 |
| українська | 13,7 | 4,3 | 6,5 |
| татарська | 3,4 | 3,0 | 0,8[13] |
| єврейська | 6,9 | 3,1 | 0,0 |
За переписом 2001 р. більшість населення Севастополя (90,6 %) вважали російську мову рідною, українську мову рідною вважали 6,8 %[14]. Російська мова має статус регіональної в місті[15].
Етномовний склад населених пунтів міськради (рідні мови населення за переписом 2001 р.)[16]
| російська | українська | кримськотатарська | білоруська | вірменська | |
|---|---|---|---|---|---|
| СЕВАСТОПОЛЬ (міськрада) | 90,6 | 6,8 | 0,3 | 0,2 | 0,1 |
| м. СЕВАСТОПОЛЬ | 91,4 | 6,5 | 0,1 | 0,2 | 0,1 |
| БАЛАКЛАВСЬКИЙ район, м. СЕВАСТОПОЛЬ | 89,3 | 8,6 | 0,1 | 0,1 | 0,1 |
| ГАГАРІНСЬКИЙ район, м. СЕВАСТОПОЛЬ | 91,6 | 6,3 | 0,1 | 0,2 | 0,1 |
| ЛЕНІНСЬКИЙ район, м. СЕВАСТОПОЛЬ | 91,5 | 6,0 | 0,0 | 0,2 | 0,2 |
| НАХІМОВСЬКИЙ район, м. СЕВАСТОПОЛЬ | 91,7 | 6,8 | 0,0 | 0,2 | 0,1 |
| м. ІНКЕРМАН | 91,2 | 5,2 | 0,2 | 0,1 | 0,1 |
| смт КАЧА | 94,0 | 5,1 | 0,2 | 0,0 | |
| с. ВИШНЕВЕ | 74,8 | 6,6 | 3,4 | 0,3 | |
| с. ОРЛІВКА | 76,1 | 15,2 | 2,5 | 0,2 | |
| с. ОСИПЕНКО | 83,9 | 12,4 | 0,3 | ||
| с. ПОЛЮШКО | 53,4 | 13,4 | 20,0 | 0,5 | 0,3 |
| с. ОРЛИНЕ | 75,4 | 7,7 | 2,6 | 0,4 | 0,6 |
| с. ГОНЧАРНЕ | 62,4 | 26,1 | 0,3 | ||
| с. КИЗИЛОВЕ | 84,9 | 15,2 | |||
| с. КОЛХОЗНЕ | 88,9 | ||||
| с. НОВОБОБРІВСЬКЕ | 65,5 | 12,5 | 1,4 | ||
| с. ОЗЕРНЕ | 98,3 | 1,7 | |||
| с. ПАВЛІВКА | 77,5 | 17,6 | 0,5 | 0,7 | |
| с. ПЕРЕДОВЕ | 69,6 | 17,2 | 4,5 | ||
| с. ПІДГІРНЕ | 82,3 | 1,6 | 3,2 | ||
| с. РЕЗЕРВНЕ | 78,4 | 19,4 | 1,5 | ||
| с. РОДНИКІВСЬКЕ | 79,0 | 6,4 | 0,6 | ||
| с. РОЗСОШАНКА | 95,9 | 1,6 | |||
| с. ТИЛОВЕ | 81,4 | 10,0 | |||
| с. ШИРОКЕ | 69,5 | 16,5 | 1,3 | 1,1 | |
| с. ТЕРНІВКА | 73,6 | 13,4 | 2,3 | 0,3 | 0,2 |
| с. РІДНЕ | 56,6 | 15,4 | 1,6 | 0,3 | 0,3 |
| с. АНДРІЇВКА | 93,9 | 5,5 | 0,1 | 0,2 | |
| с-ще СОНЯЧНИЙ | 76,8 | 21,2 | 0,1 | 0,2 | |
| с. ВЕРХНЬОСАДОВЕ | 83,5 | 9,5 | 3,9 | 0,4 | 0,0 |
| с. ДАЛЬНЄ | 83,4 | 15,7 | 0,4 | 0,2 | |
| с. КАМИШЛИ | 50,0 | 16,7 | |||
| с. ПИРОГОВКА | 89,4 | 6,3 | 0,3 | ||
| с. ПОВОРОТНЕ | 71,6 | 14,2 | 1,7 | ||
| с. ФРОНТОВЕ | 70,7 | 12,0 | 13,1 | 0,2 | |
| с. ФРУКТОВЕ | 91,7 | 8,1 |
Вільне володіння мовами[ред. | ред. код]
За даними Всеукраїнського перепису населення 2001 року, 26,66% мешканців Севастополя вказали вільне володіння українською мовою, а 99,18% - російською мовою. 89,03% мешканців Севастополя вказали вільне володіння мовою своєї національності.
Вільне володіння мовами найбільш чисельних національностей Севастополя за даними перепису населення 2001 р.[17][18]
| своєї
національності |
українська | російська | |
|---|---|---|---|
| Росіяни | 99,79% | 15,21% | |
| Українці | 64,78% | 97,59% | |
| Білоруси | 23,82% | 19,09% | 98,08% |
| Татари | 65,80% | 13,97% | 95,70% |
| Кримські татари | 49,84% | 17,55% | 94,94% |
| Вірмени | 47,08% | 13,50% | 97,88% |
| Євреї | 4,63% | 24,02% | 99,70% |
| Молдовани | 48,81% | 22,72% | 98,13% |
| Азербайджанці | 64,71% | 12,56% | 94,44% |
| Поляки | 17,59% | 50,69% | 97,76% |
| Чуваші | 40,75% | 8,86% | 98,43% |
| Болгари | 41,48% | 35,56% | 99,75% |
| Мордва | 31,42% | 14,21% | 97,54% |
| Грузини | 41,60% | 16,53% | 96,14% |
| Німці | 30,71% | 17,32% | 99,61% |
| Греки | 19,09% | 30,71% | 99,17% |
Динаміка населення[ред. | ред. код]
Населення Севастополя з 1801 по 2001 (без населених пунктів, підпорядкованих міськраді), тис. чол.[19][20][21]
[22][23][19][20][21]
Севастополь є найсприятливішим містом України для проживання. Згідно з Держкомстатом України коефіцієнт приросту населення міста (внутрішня міграція) дорівнює 4,0 на 1000 осіб, тоді як ті ж показники в Києві та Одесі рівні 3,6 і 0,9 відповідно.[24]
Середня тривалість життя (2009): 69,7 років (у чоловіків 63,7 років; у жінок 75,2 роки)
Севастополь є містом з найнижчим рівнем дитячої смертності по Україні з коефіцієнтом 4,9 на 1000 осіб.[24]
Севастополь — другий за рівнем зайнятості після Києва: на тлі збільшення загального числа зайнятого населення з 61,7 % до 62,9 % відзначається позитивна тенденція руху робочої сили: коефіцієнт заміщення звільнених працівників зріс до 104,5 %[25].
Севастополь входить до трійки найбільш відвідуваних регіонів України. У святкові дні населення міста за рахунок приїжджих збільшується до 1 млн осіб[26].
Частина населення, яка має повну вищу освіту, в Севастополі дорівнює 32,5 %, що виводить його на третє місце в Україні після Києва (37,3 %) і Харкова (45,82 %).[27][28]
За даними вибіркового обстеження кількість домогосподарств Севастополя склало 133,5 тис. У середньому домогосподарства складаються менше ніж з трьох осіб (2,48). Домогосподарства, в яких є діти у віці від 3 до 6 років, становлять 43,1 % від загальної кількості. У віці 7-13 років — 33,8 %. На домогосподарства з дітьми у віці до 3-х років припадає 18,0 %, 16-17 років — 11,7 %, 14-15 років — 10,1 %. За кількісним складом домогосподарства розподілилися наступним чином: домогосподарства, що складаються з двох осіб — 28,4 % від загальної кількості; з одного і трьох чоловік — 28,1 % і 24,2 % відповідно. Найменше домогосподарств, які складаються з чотирьох і більше осіб (19,3 % від загальної кількості).[29]
Місце народження[ред. | ред. код]
За переписом 2001 року 65,9% населення Севастополя народилися на території України (УРСР), 34,1% населення - на території інших держав (зокрема 26,9% - на території Росії, 1,5% - на території Білорусі, 1,1% - Казахстану). 41,4% населення народилися у Севастополі, 24,5% - у інших регіонах України, переважно у Криму.[30]
Питома вага уродженців різних регіонів України у населенні Севастополя за переписом 2001 року:
| уродженців регіону | кількість | частка у населенні |
| Севастополя | 155958 | 41,4 |
| АР Крим | 27464 | 7,3 |
| Донецької | 6175 | 1,6 |
| Вінницької | 4425 | 1,2 |
| Запорізької | 4461 | 1,2 |
| Херсонської | 4509 | 1,2 |
| Одеської | 3721 | 1,0 |
| Сумської | 4298 | 1,1 |
| Дніпропетровської | 3499 | 0,9 |
| Миколаївської | 3228 | 0,9 |
| Луганської | 2903 | 0,8 |
| Харківської | 3081 | 0,8 |
| Полтавської | 2880 | 0,8 |
| Житомирської | 2808 | 0,7 |
| Хмельницької | 2559 | 0,7 |
| Черкаської | 2296 | 0,6 |
| Київської | 2245 | 0,6 |
| Чернігівської | 2386 | 0,6 |
| Кіровоградської | 1998 | 0,5 |
| м. Києва | 1834 | 0,5 |
| Львівської | 1466 | 0,4 |
| Рівненської | 1075 | 0,3 |
| Волинської | 928 | 0,2 |
| Тернопільської | 898 | 0,2 |
| Івано-Франківської | 649 | 0,2 |
| Чернівецької | 495 | 0,1 |
| Закарпатської | 358 | 0,1 |
Зайнятість населення[ред. | ред. код]
Сфери зайнятості населення Севастопольської міськради за переписом 2001 року[31]
| сфера діяльності | кількість зайнятих | частка |
|---|---|---|
| Державне управління | 32 785 | 21,2% |
| Оптова та роздрібна торгівля; торгівля транспортними засобами; послуги з ремонту | 23 666 | 15,3% |
| Обробна промисловість | 17 258 | 11,1% |
| Транспорт і зв'язок | 14 193 | 9,2% |
| Освіта | 12 472 | 8,0% |
| Охорона здоров'я та соціальна допомога | 10 632 | 6,9% |
| Будівництво | 9 027 | 5,8% |
| Операції з нерухомістю, здавання під найм та послуги юридичним особам | 8 698 | 5,6% |
| Колективні, громадські та особисті послуги | 6 516 | 4,2% |
| Сільське господарство, мисливство та лісове господарство | 4 807 | 3,1% |
| Готелі та ресторани | 4 705 | 3,0% |
| Виробництво електроенергії, газу та води | 4 305 | 2,8% |
| Рибне господарство | 3 078 | 2,0% |
| Фінансова діяльність | 1 306 | 0,8% |
| Добувна промисловість | 980 | 0,6% |
| Послуги домашньої прислуги | 450 | 0,3% |
| Неточно вказали або не вказали вид діяльності | 68 | 0,0% |
| Екстериторіальна діяльність | 11 | 0,0% |
| Всього зайнятих економічною діяльністю | 154 957 | 100,0% |
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Всеукраїнський перепис населення 2001 | Результати | Основні підсумки | Міське і сільське населення | місто Севастополь (міськрада):. Архів оригіналу за 6 грудня 2008. Процитовано 29 березня 2013.
- ↑ Управління Статистики у місті Севастополі. Архів оригіналу за 10 лютого 2015. Процитовано 29 березня 2013.
- ↑ Національний склад Севастополя. Архів оригіналу за 24 листопада 2007. Процитовано 29 березня 2013.
- ↑ Всеукраїнський перепис населення 2001 року. Архів оригіналу за 12 травня 2013. Процитовано 21 вересня 2011.(рос.)
- ↑ Всесоюзная перепись населения 1926 года. Национальный состав населения по регионам РСФСР. Крымская АССР. Архів оригіналу за 12 квітня 2016. Процитовано 12 травня 2015.
- ↑ Всесоюзная перепись населения 1939 года. Национальный состав населения районов, городов и крупных сел РСФСР. Севастопольский горсовет. Архів оригіналу за 29 серпня 2015. Процитовано 12 травня 2015.
- ↑ [В. М. Кабузан — [[https://web.archive.org/web/20150707154921/https://ru.scribd.com/doc/119074830/Кабузан-В-М-Украинцы-в-мире-динамика-численности-и-расселения#scribd Архівовано 7 липня 2015 у Wayback Machine.] Украинцы в мире. Динамика численности и расселения 20-е годы XVIII века — 1989 год.] [Архівовано 7 липня 2015 у Wayback Machine.]
- ↑ а б Про кількість та склад населення Севастопольської міськради за підсумками Всеукраїнського перепису населення 2001 року. Архів оригіналу за 17 травня 2015. Процитовано 12 травня 2015.
- ↑ включно з гірськими євреями
- ↑ Первая всеобщая перепись населения Российской Империи 1897 г. Распределение населения по родному языку и уездам 50 губерний Европейской России. г. Севастополь. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 12 травня 2015.
- ↑ Всесоюзная перепись населения 1926 года. М.: Издание ЦСУ Союза ССР, 1928-29
- ↑ Всеукраїнський перепис населення 2001 року. Розподіл населення за рідною мовою, Севастополь (міськрада[недоступне посилання]
- ↑ татарська і кримськотатарська
- ↑ Всеукраїнський перепис населення 2001 | Результати | Основні підсумки | Мовний склад населення | місто Севастополь (міськрада):. Архів оригіналу за 26 січня 2010. Процитовано 29 березня 2013.
- ↑ Рішення 11 від 26 квітня 2006 року «Про заходи щодо реалізації положень Європейської хартії». Архів оригіналу за 11 червня 2009. Процитовано 29 березня 2013.
- ↑ Розподіл населення регіонів України за рідною мовою у розрізі адміністративно-територіальних одиниць. Архів оригіналу за 6 жовтня 2013. Процитовано 1 квітня 2013.
- ↑ Всеукраїнський перепис населення 2001 | Результати | Національний склад населення, мовні ознаки, громадянство | Розподіл населення окремих національностей за іншими мовами, крім рідної, якими володіють | Результат вибору:. 2001.ukrcensus.gov.ua. Архів оригіналу за 23 вересня 2016. Процитовано 13 серпня 2016.
- ↑ Всеукраїнський перепис населення 2001 | Результати | Національний склад населення, мовні ознаки, громадянство | Розподіл населення за національністю та рідною мовою | Результат вибору:. 2001.ukrcensus.gov.ua. Архів оригіналу за 23 вересня 2016. Процитовано 13 серпня 2016.
- ↑ а б Архівована копія. Архів оригіналу за 3 грудня 2008. Процитовано 29 березня 2013.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ а б Архівована копія. Архів оригіналу за 8 жовтня 2009. Процитовано 29 березня 2013.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ а б Всеукраїнський перепис населення 2001 | Результаты | Основні підсумки | Кількість міст. Архів оригіналу за 13 березня 2013. Процитовано 29 березня 2013.
- ↑ Помилка цитування: Неправильний виклик тегу
<ref>: для виносок під назвоюBSEне вказано текст - ↑ Население Севастополя в конце XVIII — начале XIX веков. Архів оригіналу за 19 лютого 2020. Процитовано 6 травня 2020.
- ↑ а б Дані Держкомстату України. Архів оригіналу за 1 лютого 2016. Процитовано 29 березня 2013.
- ↑ Севастополь — другою за рівнем зайнятості після Києва — ЛІГА. Архів оригіналу за 11 червня 2009. Процитовано 29 березня 2013.
- ↑ PDA.NR2.Ru::: Куницын: Если севастопольцам сказать, что Черноморский флот уйдет — набьют морду / 06.08.08 / Новый Регион — Крым. Архів оригіналу за 22 березня 2014. Процитовано 29 березня 2013.
- ↑ Освітній рівень населення Чернігівської області. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 29 березня 2013.
- ↑ Харків визнали найкращим містом для життя в Україні [Архівовано 13 липня 2010 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Соціально-демографічні характеристики домогосподарств м. Севастополя в 2010 році. Архів оригіналу за 5 лютого 2021. Процитовано 29 березня 2013.
- ↑ Статистичний збірник «Населення України за місцем народження та громадянством за результатами Всеукраїнського перепису населення 2001 року». Архів оригіналу за 17 травня 2015. Процитовано 5 квітня 2015.
- ↑ Статистичний збірник «Зайняте населення України. Кількість зайнятого населення та його розподіл за видами економічної діяльності». Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 21 квітня 2015.
| ||||||||||||||||||||||||||||
