Малехів

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Малехів
Malehi s.png Malehi h.png
Герб Прапор
Малехів. Храм Собору Пресвятої Богородиці.JPG
Країна Україна Україна
Область Львівська область
Район/міськрада Жовківський район
Рада/громада Малехівська сільська рада
Код КОАТУУ 4622785701
Основні дані
Засноване 1377
Населення 5000
Площа 5,79 км²
Густота населення 403,450 осіб/км²
Поштовий індекс 80383[1]
Телефонний код +380 0322
Географічні дані
Географічні координати 49°52′54″ пн. ш. 24°04′31″ сх. д. / 49.88167° пн. ш. 24.07528° сх. д. / 49.88167; 24.07528Координати: 49°52′54″ пн. ш. 24°04′31″ сх. д. / 49.88167° пн. ш. 24.07528° сх. д. / 49.88167; 24.07528
Місцева влада
Адреса ради 80383, Львівська обл., Жовківський р-н, с. Малехів, вул. Івасюка, 6
Карта
Малехів. Карта розташування: Україна
Малехів
Малехів
Малехів. Карта розташування: Львівська область
Малехів
Малехів
Мапа

Малехів у Вікісховищі?

Мале́хів — село у Жовківському районі Львівської області. Орган місцевого самоврядування — Малехівська сільська рада.[2]

Історія[ред. | ред. код]

Археологічні знахідки свідчать, що поселення на території села існували ще в перші століття нашої ери.

Перша згадка про Малехів в історичних документах відноситься до 1377 року, у (Akta grodzkie i ziemskie, т. ІІІ, стор. 50) повідомляє правитель Владислав Опольський, що Мандрус Вірменин продав свій фільварк Малохи (так називався тоді Малехів) Янові Маховичу, русинові. 30 вересня 1419 року переносить Владислав Ягайло села Малехів, Жидатичі і Клекотів на німецьке право (Akta grodzkie i ziemskie, т. IV, стр. 101). В 1489 році затверджує король Казимир Ягелончик заміну, здійснену львівськими радниками, сіл Лучани, Нагоряни і Большова (які належали шпиталю Святого Духа), на село Малехів, яке належало Дмитрові Ходорівському.[3] 10 лютого 1695 року прийшли татари вечором в околиці Львова і, минувши Кривчиці, на ніч зупинились під Малеховом.

Після 1771 року в селі збудували костел.[4]

Часи Австро-Угорщини[ред. | ред. код]

Малехів (пол. Malechów) — село, належало до Львівського повіту, 6 км на пн.-сх. від Львова, одразу на південь від Дублян. На захід лежали Збоїща (тепер Львів), на північ Грибовичі і Дубляни, на схід Ляшки Муровані (тепер Муроване), південний кут території села впирається у Львів. Води з території села плинуть у Полтву. Збираються вони в малий струмок (р. Малехівка), який пливе серединою території села, з пн.-зах. на пд.-сх. до Мурованого, і другий струмок, який пливе зі Збоїщ, з заходу на схід, також до Мурованого. Долини струмків є болотистими. Сільська забудова лежить посередині території села (церква стояла на висоті 272 м). Західною частиною території села пробігала дорога Львів-Жовква. Село було власністю фонду лікарні святого Лазаря у Львові.

В 1880 році було 687 жителів в гміні, 23 на території двору. (431 греко-католик, 266 римо-католиків). Парафія римо-католицька була в селі, деканат Львівський Заміський. Заклав її львівський земський суддя Ян з Хоментова гербу Окша[5]. Був тут мурований костьол святого Михаїла Архангела. До парафії належали Дубляни, Грибовичі, Збоїща. Парафія греко-католицька була також в селі (деканат Львівський Заміський), мала філіал в Дублянах. В селі була церква, школа і гмінна кредитна каса з капіталом 213 злотих. Ґрунти в селі були глинистими.

Період Польщі[ред. | ред. код]

У 1934—1937 рр. Малехів був центром об'єднаної сільської ґміни Львівського повіту[6].

Новітня історія[ред. | ред. код]

14 січня 2015 поранений під час обстрілу Станиці Луганської міліціонер помер у лікарні — сержант батальйону особливого призначення «Львів» Дорош Тарас Русланович (30.10.1987 р. н., житель Малехова, Жовківського району)[7]. В останню дорогу від дому до кладовища несли Тараса побратими — бійці батальйону «Львів»[8].

Економіка[ред. | ред. код]

2018 року дохідна частина місцевого бюджету Малехова відносно уточненого річного плану була виконана на 71,3 % — доходи бюджету становили понад 10,2 млн гривень. У структурі дохідної частини переважали податкові надходження — 82,37 % (8,41 млн грн); менший відсоток становили неподаткові надходження — 13,38 % (1,366 млн грн), трансферти з місцевих бюджетів — 2,45 % (250 тис. грн) та доходи від операцій з капіталом — 1,8 % (184 тис. грн).[9]

Витратну частину відносно уточненого річного плану ж було виконано на 41,7 % — село витратило дещо більше 7,3 млн гривень. У структурі витратної частини переважали економічна діяльність — 43,17 % (3,15 млн грн), загальнодержавні функції — 31,64 % (2,31 млн грн) та житлово-комунальне господарство — 15,46 % (1,13 млн грн); менший відсоток становили соціальний захист та соціальне забезпечення — 4,67 % (341 тис. грн), міжбюджетні трансферти — 3,64 % (266 тис. грн), духовний та фізичний розвиток — 1,01 % (74 тис. грн) та охорона навколишнього природного середовища — 0,41 % (30 тис. грн).[9]

Готелі[ред. | ред. код]

  • "Древній Град " 4 /5 stars
  • «Status» 3 /5 stars
  • «Warszawa»

Відомі люди[ред. | ред. код]

Народилися[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Довідник поштових індексів України. Львівська область. Жовківський район
  2. Малехівська сільська рада. Архів оригіналу за 10 грудень 2014. Процитовано 22 серпень 2014. 
  3. Akta grodzkie i ziemskie, т. VII, S. 167.
  4. Kowalczyk J. Świątynie i klasztory późnobarokowe w archidiecezji lwowskiej // Rocznik Historii Sztuki. — 2003. — № XXVIII. — S. 175. (пол.)
  5. Kazimierz Prszyboś (opracował). Urzędnicy województwa ruskiego XIV—XVIII ww. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź, 1987. — S. 319. (пол.)
  6. Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 20 marca 1937 r. o zniesieniu gminy Malechów i o utworzeniu gminy Dublany w powiecie i województwie lwowskim. Dz.U. 1937 nr 24 poz. 159 (пол.)
  7. Поранений під час обстрілу Станиці Луганської міліціонер помер у лікарні
  8. МВС
  9. а б Бюджет с. Малехів. Open Budget. 
  10. Dmytro Blazejowskyj. Historical Šematism of the Archeparchy of L'viv (1832—1944). — Kyiv: Publishing house «KM Akademia», 2004. — 570 s. — P. 205—206. — ISBN 966-518-225-0 (англ.)
  11. Євген Коновалець
  12. Бойові дії Української галицької армії в околицях Дублян (1918—1919 рр.). Архів оригіналу за 8 грудень 2015. Процитовано 4 грудень 2015. 

Бібліографія[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]