Перейти до вмісту

Малехів

Координати: 49°52′54″ пн. ш. 24°4′31″ сх. д. / 49.88167° пн. ш. 24.07528° сх. д. / 49.88167; 24.07528
Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
село Малехів
Герб Прапор
Країна Україна Україна
Область Львівська область
Район Львівський район
Тер. громада Львівська міська громада
Код КАТОТТГ UA46060250140022433 Редагувати інформацію у Вікіданих
Основні дані
Перша згадка 1377
Населення 3000
Площа 5,79 км²
Густота населення 403,450 осіб/км²
Поштовий індекс 80383[1]
Телефонний код +380 0322[2]
Географічні дані
Географічні координати 49°52′54″ пн. ш. 24°4′31″ сх. д. / 49.88167° пн. ш. 24.07528° сх. д. / 49.88167; 24.07528
Відстань до
обласного центру
6 км[3]
Відстань до
районного центру
6 км[3]
Найближча залізнична станція Підзамче
Відстань до
залізничної станції
5 км
Місцева влада
Адреса ради м. Львів, пл. Ринок, 1
Карта
Малехів. Карта розташування: Україна
Малехів
Малехів
Мапа
Мапа

CMNS: Малехів у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Мáлехів —село в Україні, у складі Львівської міської громади Львівського району Львівської області. Розташоване в 5 км від центру м. Львова на автодорозі М 06. Адміністративно підпорядковане Шевченківській районній адміністрації міста Львова, але до складу Шевченківського району не входить.

Населення становить близько 3000 осіб.

Історія

[ред. | ред. код]

Археологічні знахідки свідчать, що поселення на території села існували ще в перші століття нашої ери.

Перша згадка про Малехів в історичних документах сягає 1377 року, у (Akta grodzkie i ziemskie, т. ІІІ, стор. 50) повідомляє правитель Владислав Опольський, що Мандрус Вірменин продав свій фільварк Малохи (так називався тоді Малехів) Янові Маховичу, русинові. 27 лютого 1392 р. львівський міщанин Блорко Петро продав село Ламбацькому Михайлу.[4] 30 вересня 1419 року Владислав Ягайло переносить судочинство у селах Малехів, Жидатичі і Клекотів на німецьке право (Akta grodzkie i ziemskie, т. IV, стр. 101). В 1489 році затверджує король Казимир Ягелончик заміну, здійснену львівськими радниками, сіл Лучани, Нагоряни і Большова (які належали шпиталю Святого Духа), на село Малехів, яке належало Дмитрові Ходорівському.[5] 10 лютого 1695 року прийшли татари вечором в околиці Львова і, минувши Кривчиці, на ніч зупинились під Малеховом.

Після 1771 року в селі збудували костел.[6]

В XVIII ст. село належало церкві та шпиталю св. Духа у Львові.[7]

Часи Австро-Угорщини

[ред. | ред. код]

Малехів (пол. Málechow) — село, належало до Львівського повіту, 6 км на пн.-сх. від Львова, одразу на південь від Дублян. На захід лежали Збоїща (тепер Львів), на північ Грибовичі і Дубляни, на схід Ляшки Муровані (тепер Муроване), південний кут території села впирається у Львів. Води з території села плинуть у Полтву. Збираються вони в малий струмок (р. Малехівка), який пливе серединою території села, з пн.-зах. на пд.-сх. до Мурованого, і другий струмок, який пливе зі Збоїщ, з заходу на схід, також до Мурованого. Долини струмків є болотистими. Сільська забудова лежить посередині території села (церква стояла на висоті 272 м). Західною частиною території села пробігала дорога Львів-Жовква. Село було власністю фонду лікарні святого Лазаря у Львові.

В 1880 році було 687 жителів в гміні, 23 на території двору. (431 греко-католик, 266 римо-католиків). Парафія римо-католицька була в селі, деканат Львівський Заміський. Заклав її львівський земський суддя Ян з Хоментова гербу Окша[8]. Був тут мурований костьол святого Михаїла Архангела. До парафії належали Дубляни, Грибовичі, Збоїща. Парафія греко-католицька була також в селі (деканат Львівський Заміський), мала філіал в Дублянах. В селі була церква, школа і гмінна кредитна каса з капіталом 213 злотих. Ґрунти в селі були глинистими.

Період Польщі

[ред. | ред. код]

У 1934—1937 років Малехів був центром об'єднаної сільської ґміни Львівського повіту[9].

Новітня історія

[ред. | ред. код]

14 січня 2015 поранений під час обстрілу Станиці Луганської міліціонер помер у лікарні — сержант батальйону особливого призначення «Львів» Дорош Тарас Русланович (30.10.1987 р. н., житель Малехова, Жовківського району)[10]. В останню дорогу від дому до кладовища несли Тараса побратими — бійці батальйону «Львів»[11].

Населення

[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[12]:

Мова Кількість Відсоток
українська 2299 98.42%
циганська 17 0.73%
російська 16 0.68%
польська 3 0.13%
білоруська 1 0.04%
Усього 2336 100%

Економіка

[ред. | ред. код]

2018 року дохідна частина місцевого бюджету Малехова відносно уточненого річного плану була виконана на 71,3 % — доходи бюджету становили понад 10,2 млн гривень. У структурі дохідної частини переважали податкові надходження — 82,37 % (8,41 млн грн); менший відсоток становили неподаткові надходження — 13,38 % (1,366 млн грн), трансферти з місцевих бюджетів — 2,45 % (250 тис. грн) та доходи від операцій з капіталом — 1,8 % (184 тис. грн).[13]

Витратну частину відносно уточненого річного плану ж було виконано на 41,7 % — село витратило дещо більше 7,3 млн гривень. У структурі витратної частини переважали економічна діяльність — 43,17 % (3,15 млн грн), загальнодержавні функції — 31,64 % (2,31 млн грн) та житлово-комунальне господарство — 15,46 % (1,13 млн грн); менший відсоток становили соціальний захист та соціальне забезпечення — 4,67 % (341 тис. грн), міжбюджетні трансферти — 3,64 % (266 тис. грн), духовний та фізичний розвиток — 1,01 % (74 тис. грн) та охорона навколишнього природного середовища — 0,41 % (30 тис. грн).[13]

Готелі

[ред. | ред. код]
  • «Древній Град» 4/5 зірок
  • «Status» 3/5 зірок
  • «Warszawa»

Відомі люди

[ред. | ред. код]

Народилися

[ред. | ред. код]

Світлини

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Знайти поштовий індекс. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 20 травня 2022.
  2. Коди автоматичного міжміського зв'язку: Львівська область. ukrtelecom.ua. Укртелеком. Архів оригіналу за 3 грудня 2007. Процитовано 20 травня 2022.
  3. а б Відстані від села Малехів. della.com.ua. Архів оригіналу за 28 жовтня 2021. Процитовано 20 травня 2022.
  4. Підтвердна грамота самбірського воєводи і руського старости Івана з Тарнова на продаж львівським міщанином Блорком Петром с. Малехів Львівського повіту Ламбацькому Михайлу. Архів оригіналу за 19 квітня 2021. Процитовано 24 липня 2021.
  5. Akta grodzkie i ziemskie, т. VII, S. 167.
  6. Kowalczyk J. Świątynie i klasztory późnobarokowe w archidiecezji lwowskiej [Архівовано 28 лютого 2017 у Wayback Machine.] // Rocznik Historii Sztuki. — 2003. — № XXVIII. — S. 175. (пол.)
  7. Jaworski, Franciszek (1917). O szarym Lwowie (польська) . Львів: H. Altenberg. с. 104.
  8. Kazimierz Prszyboś (opracował). Urzędnicy województwa ruskiego XIV—XVIII ww. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź, 1987. — S. 319. (пол.)
  9. Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 20 marca 1937 r. o zniesieniu gminy Malechów i o utworzeniu gminy Dublany w powiecie i województwie lwowskim. Dz.U. 1937 nr 24 poz. 159 [Архівовано 18 січня 2017 у Wayback Machine.] (пол.)
  10. Поранений під час обстрілу Станиці Луганської міліціонер помер у лікарні. Архів оригіналу за 20 січня 2015. Процитовано 15 січня 2015.
  11. МВС[недоступне посилання]
  12. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
  13. а б Бюджет с. Малехів. Open Budget. Архів оригіналу за 18 серпня 2019.
  14. Dmytro Blazejowskyj. Historical Šematism of the Archeparchy of L'viv (1832—1944). — Kyiv: Publishing house «KM Akademia», 2004. — 570 s. — P. 205—206. — ISBN 966-518-225-0 (англ.)
  15. Євген Коновалець. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 9 жовтня 2015.
  16. Бойові дії Української галицької армії в околицях Дублян (1918—1919 рр.). Архів оригіналу за 8 грудня 2015. Процитовано 4 грудня 2015.

Бібліографія

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]