Малехів

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Малехів
Malehi s.png Malehi h.png
Герб Прапор
Малехів. Храм Собору Пресвятої Богородиці.JPG
Країна Україна Україна
Область Львівська область
Район Жовківський район
Громада Малехівська сільська рада
Код КОАТУУ 4622785701
Основні дані
Засноване 1377
Населення 5000
Площа 5,79 км²
Густота населення 403,450 осіб/км²
Поштовий індекс 80383[1]
Телефонний код +380 0322
Географічні дані
Географічні координати 49°52′54″ пн. ш. 24°04′31″ сх. д. / 49.88167° пн. ш. 24.07528° сх. д. / 49.88167; 24.07528Координати: 49°52′54″ пн. ш. 24°04′31″ сх. д. / 49.88167° пн. ш. 24.07528° сх. д. / 49.88167; 24.07528
Місцева влада
Адреса ради 80383, Львівська обл., Жовківський р-н, с. Малехів, вул. Івасюка, 6
Карта
Малехів. Карта розташування: Україна
Малехів
Малехів
Малехів. Карта розташування: Львівська область
Малехів
Малехів
Мапа

CMNS: Малехів у Вікісховищі

Мале́хів — село у Жовківському районі Львівської області. Орган місцевого самоврядування — Малехівська сільська рада.[2]

Історія[ред. | ред. код]

Археологічні знахідки свідчать, що поселення на території села існували ще в перші століття нашої ери.

Перша згадка про Малехів в історичних документах відноситься до 1377 року, у (Akta grodzkie i ziemskie, т. ІІІ, стор. 50) повідомляє правитель Владислав Опольський, що Мандрус Вірменин продав свій фільварк Малохи (так називався тоді Малехів) Янові Маховичу, русинові. 30 вересня 1419 року переносить Владислав Ягайло села Малехів, Жидатичі і Клекотів на німецьке право (Akta grodzkie i ziemskie, т. IV, стр. 101). В 1489 році затверджує король Казимир Ягелончик заміну, здійснену львівськими радниками, сіл Лучани, Нагоряни і Большова (які належали шпиталю Святого Духа), на село Малехів, яке належало Дмитрові Ходорівському.[3] 10 лютого 1695 року прийшли татари вечором в околиці Львова і, минувши Кривчиці, на ніч зупинились під Малеховом.

Після 1771 року в селі збудували костел.[4]

Часи Австро-Угорщини[ред. | ред. код]

Малехів (пол. Malechów) — село, належало до Львівського повіту, 6 км на пн.-сх. від Львова, одразу на південь від Дублян. На захід лежали Збоїща (тепер Львів), на північ Грибовичі і Дубляни, на схід Ляшки Муровані (тепер Муроване), південний кут території села впирається у Львів. Води з території села плинуть у Полтву. Збираються вони в малий струмок (р. Малехівка), який пливе серединою території села, з пн.-зах. на пд.-сх. до Мурованого, і другий струмок, який пливе зі Збоїщ, з заходу на схід, також до Мурованого. Долини струмків є болотистими. Сільська забудова лежить посередині території села (церква стояла на висоті 272 м). Західною частиною території села пробігала дорога Львів-Жовква. Село було власністю фонду лікарні святого Лазаря у Львові.

В 1880 році було 687 жителів в гміні, 23 на території двору. (431 греко-католик, 266 римо-католиків). Парафія римо-католицька була в селі, деканат Львівський Заміський. Заклав її львівський земський суддя Ян з Хоментова гербу Окша[5]. Був тут мурований костьол святого Михаїла Архангела. До парафії належали Дубляни, Грибовичі, Збоїща. Парафія греко-католицька була також в селі (деканат Львівський Заміський), мала філіал в Дублянах. В селі була церква, школа і гмінна кредитна каса з капіталом 213 злотих. Ґрунти в селі були глинистими.

Період Польщі[ред. | ред. код]

У 1934—1937 рр. Малехів був центром об'єднаної сільської ґміни Львівського повіту[6].

Новітня історія[ред. | ред. код]

14 січня 2015 поранений під час обстрілу Станиці Луганської міліціонер помер у лікарні — сержант батальйону особливого призначення «Львів» Дорош Тарас Русланович (30.10.1987 р. н., житель Малехова, Жовківського району)[7]. В останню дорогу від дому до кладовища несли Тараса побратими — бійці батальйону «Львів»[8].

Економіка[ред. | ред. код]

2018 року дохідна частина місцевого бюджету Малехова відносно уточненого річного плану була виконана на 71,3 % — доходи бюджету становили понад 10,2 млн гривень. У структурі дохідної частини переважали податкові надходження — 82,37 % (8,41 млн грн); менший відсоток становили неподаткові надходження — 13,38 % (1,366 млн грн), трансферти з місцевих бюджетів — 2,45 % (250 тис. грн) та доходи від операцій з капіталом — 1,8 % (184 тис. грн).[9]

Витратну частину відносно уточненого річного плану ж було виконано на 41,7 % — село витратило дещо більше 7,3 млн гривень. У структурі витратної частини переважали економічна діяльність — 43,17 % (3,15 млн грн), загальнодержавні функції — 31,64 % (2,31 млн грн) та житлово-комунальне господарство — 15,46 % (1,13 млн грн); менший відсоток становили соціальний захист та соціальне забезпечення — 4,67 % (341 тис. грн), міжбюджетні трансферти — 3,64 % (266 тис. грн), духовний та фізичний розвиток — 1,01 % (74 тис. грн) та охорона навколишнього природного середовища — 0,41 % (30 тис. грн).[9]

Готелі[ред. | ред. код]

  • "Древній Град " 4 /5 stars
  • «Status» 3 /5 stars
  • «Warszawa»

Відомі люди[ред. | ред. код]

Народилися[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Довідник поштових індексів України. Львівська область. Жовківський район
  2. Малехівська сільська рада. Архів оригіналу за 10 грудень 2014. Процитовано 22 серпень 2014. 
  3. Akta grodzkie i ziemskie, т. VII, S. 167.
  4. Kowalczyk J. Świątynie i klasztory późnobarokowe w archidiecezji lwowskiej // Rocznik Historii Sztuki. — 2003. — № XXVIII. — S. 175. (пол.)
  5. Kazimierz Prszyboś (opracował). Urzędnicy województwa ruskiego XIV—XVIII ww. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź, 1987. — S. 319. (пол.)
  6. Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 20 marca 1937 r. o zniesieniu gminy Malechów i o utworzeniu gminy Dublany w powiecie i województwie lwowskim. Dz.U. 1937 nr 24 poz. 159 (пол.)
  7. Поранений під час обстрілу Станиці Луганської міліціонер помер у лікарні
  8. МВС
  9. а б Бюджет с. Малехів. Open Budget. 
  10. Dmytro Blazejowskyj. Historical Šematism of the Archeparchy of L'viv (1832—1944). — Kyiv: Publishing house «KM Akademia», 2004. — 570 s. — P. 205—206. — ISBN 966-518-225-0 (англ.)
  11. Євген Коновалець
  12. Бойові дії Української галицької армії в околицях Дублян (1918—1919 рр.). Архів оригіналу за 8 грудень 2015. Процитовано 4 грудень 2015. 

Бібліографія[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]