Проїзд Крива Липа

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Проїзд Крива Липа
Львів
Крива Липа

Крива Липа
Місцевість Історичний центр Львова
Район Галицький
Назва на честь Кривої Липи
Історичні відомості: колишні назви
Пасаж Гаусмана, Дурхляс, Жовтневий проїзд
польського періоду (польською) Pasaz Hausmana
радянського періоду (українською) Пасаж Гаусмана, Жовтневий проїзд
радянського періоду (російською) Пассаж Гаусмана, Жовтневый проезд
Загальні відомості
Протяжність 145 м
Поштові індекси 79007[1]
Транспорт
Рух пішохідний
Покриття бруківка
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Забудова історизм, класицизм
зовнішні посилання
У проекті OpenStreetMap пошук у Nominatim

Проїзд Крива Липа (Пасаж Гаусмана) — вулиця в Галицькому районі Львова. З'єднує вулицю Січових Стрільців з вулицею Дорошенка. Початок нумерації будинків ведеться від будівлі Гранд-готелю, оскільки останній складає єдиний комплекс з колишнім пасажем Гаусмана[2]. Вулиця вимощена бруківкою.

Kryva lypa, L'viv.JPG

Пасаж Гаусмана, збудований у 1893—1895 рр. власником «Гранд-готелю» Єфраїмом Гаусманом. Ансамбль пасажу утворювали будівлі зведені у стилі історизму та класицизму. «Гранд-готель» складав єдиний комплекс з пасажем Гаусмана, через браму готелю здійснювався вхід до пасажу. Пасаж був відкритого типу та мав одним вихід на вул. Сикстуську (нині — вул. Дорошенка), 6, а інший — на вул. 3 Мая (нині — вул. Січових Стрільців), 3. Такою була первісна назва вулиці та й залишалася такою до 1942 р..

У 1942 р. окупаційною владою пасаж Гаусмана було перейменовано на Дурхляс (нім. Durchlass — прохід, галерея)[3] і такою назва залишалася до липня 1944 р., коли було повернено історичну назву вулички[4].

Але у 1950 р. колишній пасаж отримав свою чергову назву — Жовтневий проїзд, названий так на честь більшовицького перевороту в Петрограді 1917-го р.[5]. У радянські часи — це був звичайний прохідний двір, де на радість студентам торгували пиріжками[6],[7].

Вже за часів незалежної України, у 1992 р., проїзд отримав теперішню назву — проїзд Крива Липа. Сучасна назва походить від 150-літньої липи, яка залишилася тут від колишнього ботанічного саду Маєра, а біля самої кривої липи, в центрі двору, встановили лавочку для закоханих[8].

Будівлі[ред.ред. код]

№ 5 — тут було розташовано єврейське товариство «Цеірей Єгуда», на великі єврейські свята в залах товариства проводились богослужіння[9].

№ 7 — на третьому поверсі знаходилась синагога «Ахіезер»[10], товариство «Агават Ціон», а також школа вивчення ївриту «Сафа Берура»[11].

№ 8 — 1894—1901 р. у цьому будинку, який входить до комплексу будівель колишнього пасажа Гаусмана, на другому поверсі, містилося фотоательє Мартина Аппеля під назвою «Рембрандт». Саме тут, 13 вересня 1896 р., відбувся перший кіносеанс у Львові, який тривав лише декілька хвилин та демонструвався щоденно з 11.00 до 21 год. до 10 жовтня 1896 р.[12]. Тут також містилась книгарня Нафтулі Сіґеля.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Гєршевська Б. В. З iсторii культури кiно у Львовi (1918—1939 рр.) // переклад з польської Магдиш І., Пехата Я. — Львів: Незалежний культорологічний журнал «Ї», 2004. — 100 с., укр..
  • Котлобулатова О. Пасажі у Львові // Галицька брама. — 1994.— № 4; 1995. — № 1.
  • Мельник, Ігор. Львівські пасажі. ZAXID.NET. Процитовано 2016-05-14. 
  • Мельник Б. В. Покажчик сучасних назв вулиць і площ Львова // Довідник перейменувань вулиць і площ Львова. — Львів : Світ, 2001. — 128 с., укр., лат., пол. та нім. мови. — ISBN 966-603-115-9.