Проїзд Крива Липа

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Проїзд Крива Липа
Львів
Крива Липа
Крива Липа
Місцевість Історичний центр Львова
Район Галицький
Назва на честь Кривої Липи
Колишні назви
Пасаж Гаусмана, Дурхляс, Жовтневий проїзд
польського періоду (польською) Pasaz Hausmana
радянського періоду (українською) Пасаж Гаусмана, Жовтневий проїзд
радянського періоду (російською) Пассаж Гаусмана, Жовтневый проезд
Загальні відомості
Протяжність 145 м
Поштові індекси 79007[1]
Транспорт
Рух пішохідний
Покриття бруківка
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Забудова історизм, класицизм
Зовнішні посилання
У проекті OpenStreetMap пошук у Nominatim
Мапа
CMNS: Проїзд Крива Липа на Вікісховищі

Проїзд Крива Липа (Пасаж Гаусмана) — вулиця в Галицькому районі Львова. З'єднує вулицю Січових Стрільців з вулицею Дорошенка. Початок нумерації будинків ведеться від будівлі Гранд-готелю, оскільки останній складає єдиний комплекс з колишнім пасажем Гаусмана[2]. Вулиця вимощена фігурними елементами мощення.

Kryva lypa, L'viv.JPG

Пасаж Гаусмана, збудований у 1893—1895 рр. власником «Гранд-готелю» Єфраїмом Гаусманом. Ансамбль пасажу утворювали будівлі зведені у стилі історизму та класицизму. «Гранд-готель» складав єдиний комплекс з пасажем Гаусмана, через браму готелю здійснювався вхід до пасажу. Пасаж був відкритого типу та мав одним вихід на вул. Сикстуську (нині — вул. Дорошенка), 6, а інший — на вул. 3 Мая (нині — вул. Січових Стрільців), 3. Такою була первісна назва вулиці та й залишалася такою до 1942 р..

У 1942 р. окупаційною владою пасаж Гаусмана було перейменовано на Дурхляс (нім. Durchlass — прохід, галерея)[3] і такою назва залишалася до липня 1944 р., коли було повернено історичну назву вулички[4].

Але у 1950 р. колишній пасаж отримав свою чергову назву — Жовтневий проїзд, названий так на честь більшовицького перевороту в Петрограді 1917-го р.[5]. У радянські часи — це був звичайний прохідний двір, де на радість студентам торгували пиріжками[6],[7].

Вже за часів незалежної України, у 1992 р., проїзд отримав теперішню назву — проїзд Крива Липа. Сучасна назва походить від 150-літньої липи, яка залишилася тут від колишнього ботанічного саду Маєра, а біля самої кривої липи, в центрі двору, встановили лавочку для закоханих[8].

Будівлі[ред. | ред. код]

№ 5 — тут було розташовано єврейське товариство «Цеірей Єгуда», на великі єврейські свята в залах товариства проводились богослужіння[9].

№ 7 — на третьому поверсі знаходилась синагога «Ахіезер»[10], товариство «Агават Ціон», а також школа вивчення ївриту «Сафа Берура»[11].

№ 8 — 1894—1901 р. у цьому будинку, який входить до комплексу будівель колишнього пасажа Гаусмана, на другому поверсі, містилося фотоательє Мартина Аппеля під назвою «Рембрандт». Саме тут, 13 вересня 1896 р., відбувся перший кіносеанс у Львові, який тривав лише декілька хвилин та демонструвався щоденно з 11.00 до 21 год. до 10 жовтня 1896 р.[12]. Тут також містилась книгарня Нафтулі Сіґеля.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Гєршевська Б. В. З iсторii культури кiно у Львовi (1918—1939 рр.) // переклад з польської Магдиш І., Пехата Я. — Львів: Незалежний культорологічний журнал «Ї», 2004. — 100 с., укр..
  • Котлобулатова О. Пасажі у Львові // Галицька брама. — 1994.— № 4; 1995. — № 1.
  • Мельник, Ігор. Львівські пасажі. ZAXID.NET. Процитовано 2016-05-14. 
  • Мельник Б. В. Покажчик сучасних назв вулиць і площ Львова // Довідник перейменувань вулиць і площ Львова. — Львів : Світ, 2001. — 128 с., укр., лат., пол. та нім. мови. — ISBN 966-603-115-9.