Понори

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Понор)
Перейти до: навігація, пошук
Limestone Hole.JPG

Понори (рос. поноры, англ. ponors, swallow holes, katavothres; нім. Ponore m pl, Wasserschlinger m, Schlundlöcher n pl, Sauglöcher n pl, Speilöcher n pl, Schlundlöcher n pl, Katavothren f pl) — природні отвори (в формі тріщин, каналів тощо), на поверхні закарстованого масиву, через які відбувається поглинання поверхневих вод і проникнення їх у глибинні шари земної поверхні (у басейн підземних вод).

Син. — катавотри.

Понор — це природний отвір (тріщина) або порожнина будь-якої форми на поверхні карстових гірських порід, по яким стікає вглиб дощова, тала снігова та проточна вода. Понори утворюються зазвичай на дні карстових лійок чи в руслах зникаючих річок. Понор є індикатором карстування, тому завдяки понорам спелеологи знаходять можливі виходи печер на поверхню, хоча понор може бути виключно локалізованим.

Див. також воклюз.

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]