Радомисльський повіт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Радомишльський повіт)
Перейти до: навігація, пошук
Радомисльський повіт
Radom r.gif
Герб повітового центру
Kiev gub (1863) radomishl.PNG
Губернія Київська губернія
Центр Радомисль
Створений 1797 рік
Скасований 7 березня 1923
Площа 8 468 км²
Населення 315 629 чоловік (на 1897 рік) осіб
Губернії та повіти в Україні у 1921 році

Ра́домисльський пові́т — адміністративно-територіальна одиниця у складі новоствореного Ізяславського намісництва Російської імперії (після другого поділу Речі Посполитої у 1793 році). З 1795 року у складі Волинського намісництва[1]. З 1797 року у складі Київської губернії Російської імперії. Повітовий центр — місто Радомисль.

Повіт займав північно-західну частину губернії і мав вкрай неправильний контур у вигляді двох чотирикутників, сполучених між собою одним з кутів і розташованих уздовж течії Тетерева. Природна межа — по Дніпру — була тільки з східної сторони, впродовж 85 верст (біля 90 км). На півночі повіт межував з Мінською, на заході — з Волинською губерніями, на сході — з Чернігівською губернією і Київським повітом і з Сквирським повітом на півдні. Площа повіту становила 775 081 десятин (8 468 км²).

За даними 1885 року в повіті налічувалось 818 населених пунктів, в тому числі 8 містечок і 330 сільських поселень[2].

У червні 1919 року на північно-східних теренах шляхом розукрупнення Радомисльського повіту створений Чорнобильський повіт[3].

У складі Радомисльського повіту залишилися такі волості: Брусилівська, Вишевицька, Водотиївська, Кичкирівська, Коростишівська, Малинська, Розважівська та Стремигородська. До цих волостей додалися нові - Горбулівська, Кочерівська, Облітківська, Потіївська та Чоповицька.

7 березня 1923 року повіт було ліквідовано, його територія увійшла до складу Малинського району Малинської округи, Коростишівського та Радомисльського районів Житомирської округи, Брусилівського району Київської округи.

Устрій[ред.ред. код]

В кінці XIX ст. в адміністративному відношенні повіт поділявся на 5 станів (16 волостей)[4], станові пристави вказані на 1891 рік[5]:

У мировому відношенні повіт поділявся на 2 дільниці. Місця проживання мирових посередників: 1 дільниця — Радомисль, 2 дільниця — Чорнобиль.

У судово-мировому відношенні повіт поділявся на 5 дільниць. Місця проживання мирових суддів та знаходження камер: 1 дільниця — Радомисль, 2 дільниця — Коростишів, 3 дільниця — Малин, 4 дільниця — Іванків, 5 дільниця — Чорнобиль. У 18651895 роках дільничним мировим суддею 3-ї дільниці в м. Малині у статському (цивільному) чині колезького секретаря був Сергій Миколайович Миклуха — старший брат Миколи Миколайовича Миклухи-Маклая[6].

У судово-слідчому відношенні повіт поділявся на 3 дільниці. Місця проживання судових слідчих: 1 та 2 дільниці — Радомисль, 3 дільниця — Чорнобиль.

У призовному відношенні, по відправленню військової повинності, повіт поділявся на 5 дільниць: 1 та 2 дільниці — Радомисль, 3 дільниця — Малин, 4 дільниця — Іванків, 5 дільниця — Чорнобиль.

У військово-кінському відношенні повіт поділявся на 17 дільниць. Повітове місто Радомисль становило 1-у дільницю, а волості — дільниці з 2-ї до 17-ї.

Волості Стан Дільниці
Мирового
посередника
Судового
слідчого
Мирового
судді
Призовні,
по відправленню
військової повинності
Військово-
кінські
1 Брусилівська 1 1 2 2 2 2
2 Водотиївська 1 1 2 2 2 3
3 Вишевицька 3 1 1 3 3 8
4 Горностайпільська 5 2 3 4 5 16
5 Іванківська 4 2 3 4 4 9
6 Кичкирівська 2 1 2 1* 1 5
7 Коростишівська 2 1 2 2 1 4
8 Красятицька 4 2 3 4 4 12
9 Мартиновицька 4 1 3 5 5 14
10 Малинська 3 1 1 3 3 6
11 Потіївська 3 1 1 3** 3 7
12 Прибірська 5 2 3 4 5 13
13 Розважівська 4 2 3 4 4 9
14 Хабенська 4 2 3 5 4 11
15 Чорнобильська 5 2 3 5 5 15
16 Шепелицька 5 2 3 5 5 17
ˣ села Забілоччя, Кочерівка, Царівка, Хвощівка (розташовувалось поряд з Царівкою; сьогодні не існує) та Козіївка знаходились у складі 2-ї дільниці.
ˣˣ села Велика Рача, Чудин знаходились у складі 2-ї дільниці.

Населення[ред.ред. код]

Мешканці сіл Радомисльського повіту, Київської губернії
Мал. П'єра Де ля Фліза, 1848.
Населення 1888[4] 1889[7]
Чоловіків Жінок Чоловіків Жінок
За суспільним станом:
Дворяни потомствені 597 641 592 640
Дворяни особисті 608 610 626 629
Духівництво чорне 1 1
Духівництво біле 284 301 296 325
Почесні громадяни
потомствені
40 50 40 51
Почесні громадяни
особисті
181 195 178 194
Купці 60 67 71 100
Міщани 28278 29747 27946 28935
Селяни 79842 86550 80561 86908
Колоністи 1559 1632 1962 2009
Військові, крім тих що
перебувають на дійсній службі
4345 4650 3832 4569
Іноземні піддані 519 525 522 524
Особи, що не належать
до вказаних розрядів
39 48 43 51
За віросповіданням:
Православні 88630 95800 88700 95620
Розкольники
та штундисти
2365 2348 2360 2374
Католики 9827 10603 9478 10039
Протестанти
(вкл. баптистів)
1080
(110)
1089
(113)
1433 1504
Євреї 14450 15176 14699 15398
Магометани 1
Всього 116353 125016 116670 124935
Загалом 241369 241605

Згідно з переписом населення Російської імперії 1897 року в повіті проживало 315 629 чоловік. З них 78,39% — українці, 13,08% — євреї, 3,87% — росіяни, 2,27% — німці, 1,94% — поляки[8].

1808 рік. Перепис євреїв Радомисльського повіту орендарів закладів з продажу акцизних напоїв.

Релігія[ред.ред. код]

У 1888 році мешканці повіту різних віросповідань користувались для відправлення своїх релігійних обрядів 159 церквами та іншими спорудами (монастирями, каплицями та ін.) — 10 кам'яними та 149 дерев'яними[4]: православні — 5 кам'яні, 93 дерев'яні; католики — 4 кам'яні, 6 дерев'яні; лютерани — 7 дерев'яні; євреї — 1 кам'яна, 34 дерев'яні; розкольники — 9 дерев'яні.

Скотарство[ред.ред. код]

Скотарство (голів) 1888[4] 1889[7]
Коні 29799 28636
Рогата худоба 94717 96764
Вівці прості 73404 79539
Свині 64513 64944
Кози 17478 18467
Віслюки та мули 4
Всього 279915 288350

У 1889 році в повіті було два приватні кінські заводи у селах Межирічка та Нянівка. На першому у володінні полковника Антона Осиповича Злотницького знаходились коні упряжної породи — 1 арабський жеребець та 15 маток. На другому у володінні дворянина Фоми Людвиковича Гурковського знаходились коні арабської та російської породи — 3 жеребці (2 арабської, 1 російської породи) та 16 маток (1 арабської, 15 російської породи)[7].

Мапи[ред.ред. код]

Радомисльський повіт
у складі різних адміністративно-територіальних утворень
Map of Volhynian Namestnichestvo 1796 (small atlas).jpg Kiev Governorate 1821.jpg Київська губернія.jpg
У 1796 році на мапі
Волинського (Ізяславського) намісництва
У 1821 році на мапі
Київської губернії
На рубежі XIXХХ сторіччя
на мапі Київської губернії

Посилання[ред.ред. код]


Історія України Це незавершена стаття з української історії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.