Нава (архітектура)

Нава романської церкви Сен-Савен-сюр-Гартамп зального типу, перекритий склепінням

На́ва, також неф (фр. nef, від лат. navis — корабель) — поздовжня або поперечна частина простору церкви чи громадської споруди, розташована між рядами колон, стовпів, арок або між зовнішньою стіною та поздовжньою колонадою або аркадою (синоніми — неф, корабель). У базилікальному храмі середня нава, яка значно ширша і вища за бокові, називається головною.

Поділення інтер'єру на нави рядом опор виникло в давньогрецьких храмах. В давньоримській архітектурі з ряду паралельних нефів утворювалися інтер'єри громадянських будівель - базилік. Починаючи з 4-го сторіччя тип базиліки був запозичений для християнських храмів, і нава стає розповсюдженним елементом християнської архітектури. На нави поділяється як внутрішній простір храмів-базилік, отримавших широке розповсюдження в середні віки в Західній Європі в католицький традиції, так і інтер'єри багатьох хрестово-купольних храмів, з'явившихся і отримавших широке розповсюдження в архітектурі східних християнських країн та Візантії.

Література

• Тимофієнко В. І. Архітектура і монументальне мистецтво: Терміни та поняття / Академія мистецтв України; Інститут проблем сучасного мистецтва. — К. : Видавництво Інституту проблем сучасного мистецтва, 2002. — 472 с. — ISBN 966-96284-0-7.

Бабинець

Нава

Вівтар

План тридільної дерев'яної церкви