Борисов (місто): відмінності між версіями
[перевірена версія] | [неперевірена версія] |
Немає опису редагування Мітки: Скасовано Візуальний редактор |
|||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
{{Населений пункт Білорусі |
{{Населений пункт Білорусі |
||
| |
|тип = [[місто]] |
||
| місцева назва = Барысаў, Barysaŭ |
|назва = Борисів |
||
|місцева назва = Барысаў, Barysaŭ |
|||
| |
|прапор = Flag of Barysau.gif |
||
| |
|опис прапора = |
||
| |
|герб = |
||
| |
|опис герба = |
||
| |
|зображення = |
||
| |
|зображення_розмір = |
||
| |
|область = [[Мінська область]] |
||
| |
|район = [[Борисовський район (Білорусь)|Борисовський район]] |
||
| |
|засноване = |
||
| |
|перша згадка = 1102 |
||
| |
|магдебурзьке право = |
||
| |
|агломерація = |
||
| |
|статус = |
||
| |
|поділ = |
||
| |
|населення = 143 051 |
||
| |
|площа = 45,97 |
||
| |
|ref-площа = |
||
| |
|густота = |
||
| |
|поштові індекси = |
||
| |
|код = 177 |
||
| |
|координати = {{coord|54|14|N|28|30|E|type:city(150000)_scale:100000|display=inline,title}} |
||
| |
|висота = |
||
| |
|водойма = річки: [[Березина (притока Дніпра)|Березина]], [[Сха]] |
||
| |
|етнікон = |
||
| |
|станція = |
||
| |
|відстань = |
||
| |
|залізниця о = |
||
| |
|ref-залізниця о = |
||
| |
|автошлях о = |
||
| |
|ref-автошлях о = |
||
| |
|фізична о = |
||
| |
|ref-фізична о = |
||
| |
|залізниця с = |
||
| |
|фізична с = |
||
| |
|автошлях с = |
||
| |
|міста-побратими = {{Прапорець|Україна}} [[Біла Церква]] |
||
| |
|день населеного пункту = |
||
| |
|рада = |
||
| |
|адреса = |
||
| |
|вебсторінка = |
||
| |
|голова = |
||
| |
|ремарки = |
||
}} |
}} |
||
{{Otheruses}} |
{{Otheruses}} |
||
''' |
'''Бори́сів''' ({{lang-be|Бары́саў, Barysaŭ}}) — місто, центр Борисовського району [[Мінська область|Мінської області]] [[Білорусь|Білорусі]]. Населення — 143 051 мешканець (2018). Стародавнє місто, відоме вже у XII столітті. |
||
== Географія == |
== Географія == |
||
Рядок 52: | Рядок 53: | ||
== Історія == |
== Історія == |
||
У білорусько-литовських літописах місто |
У білорусько-литовських літописах місто Борисів згадується під [[1102]] роком. ''«У 1102 році князь Борис Всеславіч ходив на [[Ятвяги|ятвяг]], і перемігши їх і повернувшись, поставил місто в своє ім'я…»'' Як свідчить білоруська і литовська історіографія, виник на місці злиття річок Схи і Березіни місто, назване ім'ям полоцького князя [[Рогволод Всеславич|Бориса Всеславовича]]. Проте, перша згадка про місто в Лаврентіївському літописі відноситися лише до [[1127]] року, а в Іпатьївському до [[1128]], як фортеці Полоцького князівства. Перше поселення згоріло в результаті сильної пожежі, про що свідчать археологічні розкопки. Нове місто виникло південніше, там, де в Березіну впадає її притока Сха. На цьому місці в [[XII]] столітті була побудована дерев'яна фортеця. |
||
Завдяки географічному положенню вже до середини [[XIII століття]] |
Завдяки географічному положенню вже до середини [[XIII століття]] Борисів входить до числа відомих торговельно-ремісничих центрів. У кінці [[XIII століття]] Борисів увійшов до складу Великого Князівства Литовського. З [[1569]] року, після підписання [[Люблінська унія|Люблінської унії]], Борисів аж до [[XVIII століття]] знаходився в межах польсько-білоруської держави — Речі Посполитої. |
||
Численні війни неодноразово розоряли і спустошували |
Численні війни неодноразово розоряли і спустошували Борисів. На початку [[XV століття]] міжусобна боротьба князів [[Владислав II Ягайло|Ягайла]], [[Сигізмунд Кейстутович|Сигізмунда (Жигимонта) Кейстутовича]] і [[Свидригайло Ольгердович|Свидригайла]] майже повністю зруйнувала місто. |
||
У 1555 р. [[Миколай-Кшиштоф Радзивілл (Чорний)|Миколай Кшиштоф Радзивілл «Чорний»]] для зміцнення обороноздатності, за дорученням короля Сігізмунда ІІ Авґуста, наказав почати зводити дерев'яний замок у місті.<ref>''H.Lulewicz.'' Radziwiłł Mikołaj zwany Czarnym h. Trąby (1515—1565) / [[Polski Słownik Biograficzny]].— Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1987.— Tom XXX/2, zeszyt 125.— S. 345. {{ref-pl}}</ref> |
У 1555 р. [[Миколай-Кшиштоф Радзивілл (Чорний)|Миколай Кшиштоф Радзивілл «Чорний»]] для зміцнення обороноздатності, за дорученням короля Сігізмунда ІІ Авґуста, наказав почати зводити дерев'яний замок у місті.<ref>''H.Lulewicz.'' Radziwiłł Mikołaj zwany Czarnym h. Trąby (1515—1565) / [[Polski Słownik Biograficzny]].— Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1987.— Tom XXX/2, zeszyt 125.— S. 345. {{ref-pl}}</ref> |
||
Рядок 62: | Рядок 63: | ||
[[1642]] року за сприяння [[староста|старости]] [[Адам Казановський|Адама Казановського]] було збудовано дерев'яний замок в місті.<ref>{{SgKP|I|334|Borysów (1)}}.— S. 334. {{ref-pl}}</ref> Під час московсько-польської війни [[1654]]–[[1667]] років його кілька разів займали то московити, то поляки. Серйозно постраждав у роки [[Велика Північна війна|Північної війни]] [[1700]]–[[1721]] років. |
[[1642]] року за сприяння [[староста|старости]] [[Адам Казановський|Адама Казановського]] було збудовано дерев'яний замок в місті.<ref>{{SgKP|I|334|Borysów (1)}}.— S. 334. {{ref-pl}}</ref> Під час московсько-польської війни [[1654]]–[[1667]] років його кілька разів займали то московити, то поляки. Серйозно постраждав у роки [[Велика Північна війна|Північної війни]] [[1700]]–[[1721]] років. |
||
До складу Російської Імперії разом з [[Мінськ]]ом і білоруськими землями |
До складу Російської Імперії разом з [[Мінськ]]ом і білоруськими землями Борисів увійшов після другого розділу Речі Посполитої в [[1793]] року. Він став містом повіту, що багато зазнало від загарбників іноземців, битих, проте, саме тут, немов за традицією, ще з часів шведського короля [[Карл XII|Карла XII]]. |
||
[[22 січня]] [[1796]] роки був затверджений герб міста (закон № 17435). У верхній частині щита — герб Мінський. У нижній — герб, даний Польським Королем Станіславом Августом: дві військові башти з воротами, між ними поставленими в срібному полі, а над ними видно Святий Апостол Петро, що стоїть на хмарі, який в правій руці тримає ключі від міста. Герб символізував стійкість, неприступність і відкриту дорогу для добросусідства і торгівлі. |
[[22 січня]] [[1796]] роки був затверджений герб міста (закон № 17435). У верхній частині щита — герб Мінський. У нижній — герб, даний Польським Королем Станіславом Августом: дві військові башти з воротами, між ними поставленими в срібному полі, а над ними видно Святий Апостол Петро, що стоїть на хмарі, який в правій руці тримає ключі від міста. Герб символізував стійкість, неприступність і відкриту дорогу для добросусідства і торгівлі. |
||
[[Франко-російська війна 1812]] року залишила глибокий слід в історії міста. [[1812]] року загарбникам так і не вдалося підпорядкувати собі місцеве населення, а ''Березинська переправа'' біля міста |
[[Франко-російська війна 1812]] року залишила глибокий слід в історії міста. [[1812]] року загарбникам так і не вдалося підпорядкувати собі місцеве населення, а ''Березинська переправа'' біля міста Борисів, за свідченням істориків, стала найпохмурішою сторінкою історії [[Наполеонівські війни|Наполеонівських воєн]]. ''«Богатства Москви не перейшли Березини: за них було заплачено втечею, соромом і життям»'', — писав генерал [[Єрмолов Олексій Петрович|Олексій Петрович Єрмолов]]. |
||
Пам'ятники в селі Студенка і на ''Брильовському полі'' розповідають про події майже 180-річної давності. У самому Борисові збереглися залишки артилерійської батареї російських військ, побудовані на правому березі [[Березина (притока Дніпра)|Березини]] напередодні навали [[Наполеон I Бонапарт|Наполеону]]. Батареї — перший історичний пам'ятник в Борисові, взятий в [[1926]] під охорону держави. У [[1985]] році тут встановлений пам'ятний знак. За 15 км. На північ від міста в селі Студенка була остаточно розгромлена наполеонівська армія. На честь цієї перемоги російської армії в [[1967]] році встановлений пам'ятник. |
Пам'ятники в селі Студенка і на ''Брильовському полі'' розповідають про події майже 180-річної давності. У самому Борисові збереглися залишки артилерійської батареї російських військ, побудовані на правому березі [[Березина (притока Дніпра)|Березини]] напередодні навали [[Наполеон I Бонапарт|Наполеону]]. Батареї — перший історичний пам'ятник в Борисові, взятий в [[1926]] під охорону держави. У [[1985]] році тут встановлений пам'ятний знак. За 15 км. На північ від міста в селі Студенка була остаточно розгромлена наполеонівська армія. На честь цієї перемоги російської армії в [[1967]] році встановлений пам'ятник. |
||
У [[листопад]]і [[1917]] року в Борисові встановлена Радянська влада. З [[1918]] місто окуповане німецькими, а в [[1919]]—[[1920]] роках — польськими військами. З [[1924]] року |
У [[листопад]]і [[1917]] року в Борисові встановлена Радянська влада. З [[1918]] місто окуповане німецькими, а в [[1919]]—[[1920]] роках — польськими військами. З [[1924]] року Борисів — районний центр. |
||
На початку липня 1941 в районі Борисова проходили запеклі бої між 1-ю Московською дивізією РСЧА і танковими частинами вермахту. У період з [[2 липня]] [[1941]] по [[1 липня]] [[1944]] німецькою окупаційною владою в місті було створено 6 таборів смерті, у яких загинули понад 33 тисячі людей. З 1 вересня 1941 до 3 липня 1944 місто перебувало у складі [[Білорутенія|Білорутенії]] та мало статус одного з її окружних центрів. |
На початку липня 1941 в районі Борисова проходили запеклі бої між 1-ю Московською дивізією РСЧА і танковими частинами вермахту. У період з [[2 липня]] [[1941]] по [[1 липня]] [[1944]] німецькою окупаційною владою в місті було створено 6 таборів смерті, у яких загинули понад 33 тисячі людей. З 1 вересня 1941 до 3 липня 1944 місто перебувало у складі [[Білорутенія|Білорутенії]] та мало статус одного з її окружних центрів. |
||
У боях за визволення Борисова в 1944 відзначилися війська Третього білоруського фронту, 13 військових частин і з'єднань удостоєно почесного найменування « |
У боях за визволення Борисова в 1944 відзначилися війська Третього білоруського фронту, 13 військових частин і з'єднань удостоєно почесного найменування «Борисівських». На землі Борисова 29 осіб стали Героями Радянського Союзу. На прапорі міста — орден Вітчизняної воїни. |
||
Після визволення від німецько-нацистських загарбників |
Після визволення від німецько-нацистських загарбників Борисів швидко розвивався і зростало його населення. |
||
== Населення == |
== Населення == |
||
Рядок 85: | Рядок 86: | ||
== Економіка == |
== Економіка == |
||
Сучасний |
Сучасний Борисів — значний центр деревообробної промисловості: фанерно-сірниковий та деревообробний комбінати, фабрика піаніно, лісохімічний завод. Підприємства скляної (високоякісний посуд), металообробної та харчової (макаронна фабрика, м'ясокомбінат) промисловості. |
||
== Транспорт == |
== Транспорт == |
||
Рядок 103: | Рядок 104: | ||
== Галерея == |
== Галерея == |
||
<center> |
<center> |
||
<gallery mode="packed" heights="150px" |
<gallery mode="packed" heights="150px"> |
||
Файл:Das Rathaus der Stadt Borissow am zentralen Lenin-Platz.jpg|Будівля міської ради |
Файл:Das Rathaus der Stadt Borissow am zentralen Lenin-Platz.jpg|Будівля міської ради |
||
Файл:kolokolnya.jpg|Дзвіниця Воскресенського Собору |
Файл:kolokolnya.jpg|Дзвіниця Воскресенського Собору |
||
Файл:Belarus-Barysau-Catholic Church.jpg|Костел Різдва Діви Марії |
Файл:Belarus-Barysau-Catholic Church.jpg|Костел Різдва Діви Марії |
Версія за 16:05, 10 травня 2024
Транслітерація назви | Barysaŭ | ||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
Основні дані | |||||
54°14′ пн. ш. 28°30′ сх. д. / 54.233° пн. ш. 28.500° сх. д.Координати: 54°14′ пн. ш. 28°30′ сх. д. / 54.233° пн. ш. 28.500° сх. д. | |||||
Країна | Білорусь | ||||
Область | Мінська область | ||||
Район | Борисовський район | ||||
Засновано | 1102 | ||||
Перша згадка | 1102 | ||||
Населення | 143 051 | ||||
Площа | 45,97 км² | ||||
Часовий пояс | час у Білорусі | ||||
Поштовий індекс | 222120 | ||||
Телефонний код | +375-177 | ||||
Висота | 169 ± 0 м | ||||
Водний об'єкт | річки: Березина, Сха | ||||
Міста-побратими | Біла Церква | ||||
Транспорт, відстані | |||||
До Мінська | |||||
- фізична | 72 км | ||||
Борисов у Вікісховищі |
Бори́сів (біл. Бары́саў, Barysaŭ) — місто, центр Борисовського району Мінської області Білорусі. Населення — 143 051 мешканець (2018). Стародавнє місто, відоме вже у XII столітті.
Географія
У місті річка Сха впадає у річку Березину.
Історія
У білорусько-литовських літописах місто Борисів згадується під 1102 роком. «У 1102 році князь Борис Всеславіч ходив на ятвяг, і перемігши їх і повернувшись, поставил місто в своє ім'я…» Як свідчить білоруська і литовська історіографія, виник на місці злиття річок Схи і Березіни місто, назване ім'ям полоцького князя Бориса Всеславовича. Проте, перша згадка про місто в Лаврентіївському літописі відноситися лише до 1127 року, а в Іпатьївському до 1128, як фортеці Полоцького князівства. Перше поселення згоріло в результаті сильної пожежі, про що свідчать археологічні розкопки. Нове місто виникло південніше, там, де в Березіну впадає її притока Сха. На цьому місці в XII столітті була побудована дерев'яна фортеця.
Завдяки географічному положенню вже до середини XIII століття Борисів входить до числа відомих торговельно-ремісничих центрів. У кінці XIII століття Борисів увійшов до складу Великого Князівства Литовського. З 1569 року, після підписання Люблінської унії, Борисів аж до XVIII століття знаходився в межах польсько-білоруської держави — Речі Посполитої.
Численні війни неодноразово розоряли і спустошували Борисів. На початку XV століття міжусобна боротьба князів Ягайла, Сигізмунда (Жигимонта) Кейстутовича і Свидригайла майже повністю зруйнувала місто.
У 1555 р. Миколай Кшиштоф Радзивілл «Чорний» для зміцнення обороноздатності, за дорученням короля Сігізмунда ІІ Авґуста, наказав почати зводити дерев'яний замок у місті.[1]
1642 року за сприяння старости Адама Казановського було збудовано дерев'яний замок в місті.[2] Під час московсько-польської війни 1654–1667 років його кілька разів займали то московити, то поляки. Серйозно постраждав у роки Північної війни 1700–1721 років.
До складу Російської Імперії разом з Мінськом і білоруськими землями Борисів увійшов після другого розділу Речі Посполитої в 1793 року. Він став містом повіту, що багато зазнало від загарбників іноземців, битих, проте, саме тут, немов за традицією, ще з часів шведського короля Карла XII.
22 січня 1796 роки був затверджений герб міста (закон № 17435). У верхній частині щита — герб Мінський. У нижній — герб, даний Польським Королем Станіславом Августом: дві військові башти з воротами, між ними поставленими в срібному полі, а над ними видно Святий Апостол Петро, що стоїть на хмарі, який в правій руці тримає ключі від міста. Герб символізував стійкість, неприступність і відкриту дорогу для добросусідства і торгівлі.
Франко-російська війна 1812 року залишила глибокий слід в історії міста. 1812 року загарбникам так і не вдалося підпорядкувати собі місцеве населення, а Березинська переправа біля міста Борисів, за свідченням істориків, стала найпохмурішою сторінкою історії Наполеонівських воєн. «Богатства Москви не перейшли Березини: за них було заплачено втечею, соромом і життям», — писав генерал Олексій Петрович Єрмолов.
Пам'ятники в селі Студенка і на Брильовському полі розповідають про події майже 180-річної давності. У самому Борисові збереглися залишки артилерійської батареї російських військ, побудовані на правому березі Березини напередодні навали Наполеону. Батареї — перший історичний пам'ятник в Борисові, взятий в 1926 під охорону держави. У 1985 році тут встановлений пам'ятний знак. За 15 км. На північ від міста в селі Студенка була остаточно розгромлена наполеонівська армія. На честь цієї перемоги російської армії в 1967 році встановлений пам'ятник.
У листопаді 1917 року в Борисові встановлена Радянська влада. З 1918 місто окуповане німецькими, а в 1919—1920 роках — польськими військами. З 1924 року Борисів — районний центр.
На початку липня 1941 в районі Борисова проходили запеклі бої між 1-ю Московською дивізією РСЧА і танковими частинами вермахту. У період з 2 липня 1941 по 1 липня 1944 німецькою окупаційною владою в місті було створено 6 таборів смерті, у яких загинули понад 33 тисячі людей. З 1 вересня 1941 до 3 липня 1944 місто перебувало у складі Білорутенії та мало статус одного з її окружних центрів.
У боях за визволення Борисова в 1944 відзначилися війська Третього білоруського фронту, 13 військових частин і з'єднань удостоєно почесного найменування «Борисівських». На землі Борисова 29 осіб стали Героями Радянського Союзу. На прапорі міста — орден Вітчизняної воїни.
Після визволення від німецько-нацистських загарбників Борисів швидко розвивався і зростало його населення.
Населення
- 1959 — 59,3 тис. мешканців
- 1970 — 84 тис. мешканців
- 1997 — 154,3 тис. мешканців
- 2009 — 150,0 тис. мешканців.
Економіка
Сучасний Борисів — значний центр деревообробної промисловості: фанерно-сірниковий та деревообробний комбінати, фабрика піаніно, лісохімічний завод. Підприємства скляної (високоякісний посуд), металообробної та харчової (макаронна фабрика, м'ясокомбінат) промисловості.
Транспорт
Транспортний вузол, залізнична, автобусна (на автомагістралі Москва — Мінськ) станції, пристань на р. Березині.
Освіта
Медичне та педагогічне училища.
Уродженці
- Вержбицька Ганна Казимирівна (1915—2000) — Герой Соціалістичної Праці.
- Белявин Евель Самуїлович (1920—1972) — радянський льотчик-бомбардувальник, Герой Радянського Союзу.
- Хасін Геннадій Борисович (* 1935) — радянський футболіст, нападник.
- Віролайнен Любов Іванівна (* 1941) — радянська і російська актриса театру і кіно.
- Островський Юрій Петрович (* 1952) — білоруський кардіохірург.
- Брава Олена (* 1966) — білоруська письменниця.
Галерея
-
Будівля міської ради
-
Дзвіниця Воскресенського Собору
-
Костел Різдва Діви Марії
-
Залізничний вокзал
-
Краєзнавчий музей
Примітки
- ↑ H.Lulewicz. Radziwiłł Mikołaj zwany Czarnym h. Trąby (1515—1565) / Polski Słownik Biograficzny.— Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1987.— Tom XXX/2, zeszyt 125.— S. 345. (пол.)
- ↑ Borysów (1) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 334. (пол.).— S. 334. (пол.)
Джерела
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Borysów (1) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 334. (пол.).— S. 334—337. (пол.)
Посилання
|
№ | Назва | Область | Населення | № | Назва | Область | Населення | ||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Мінськ Гомель |
1 | Мінськ | Мінська | 1 959 781 | 11 | Орша | Вітебська | 116 552 | Могильов Вітебськ |
2 | Гомель | Гомельська | 521 452 | 12 | Мозир | Гомельська | 112 003 | ||
3 | Могильов | Могильовська | 378 077 | 13 | Солігорськ | Мінська | 106 503 | ||
4 | Вітебськ | Вітебська | 368 574 | 14 | Новополоцьк | Вітебська | 102 394 | ||
5 | Гродно | Гродненська | 365 610 | 15 | Ліда | Гродненська | 100 443 | ||
6 | Берестя | Берестейська | 340 141 | 16 | Молодечно | Мінська | 94 922 | ||
7 | Бобруйськ | Могильовська | 217 975 | 17 | Полоцьк | Вітебська | 85 078 | ||
8 | Барановичі | Берестейська | 179 122 | 18 | Жлобин | Гомельська | 75 956 | ||
9 | Борисов | Мінська | 143 919 | 19 | Світлогорськ | Гомельська | 69 011 | ||
10 | Пінськ | Берестейська | 138 415 | 20 | Речиця | Гомельська | 66 172 |
|
|