Борисов (місто)

місто Борисів біл. Барысаў, Barysaŭ
Транслітерація назви	Barysaŭ
Coats of arms of Barysaŭd d
Основні дані
54°14′ пн. ш. 28°30′ сх. д.
Країна	Білорусь
Область	Мінська область
Район	Борисовський район
Засновано	1102
Перша згадка	1102
Населення	143 051
Площа	45,97 км²
Часовий пояс	час у Білорусі
Поштовий індекс	222120
Телефонний код	+375-177
Висота	169 ± 0 м
Водний об'єкт	річки: Березина, Сха
Міста-побратими	Біла Церква
Транспорт, відстані
До Мінська
- фізична	72 км
Борисів
Борисів Борисів (Білорусь Мінська область)
Борисов у Вікісховищі

Бори́сів (біл. Бары́саў, Barysaŭ) — місто, центр Борисовського району Мінської області Білорусі. Населення — 143 051 мешканець (2018). Стародавнє місто, відоме вже у XII столітті.

Географія

У місті річка Сха впадає у річку Березину.

Історія

У білорусько-литовських літописах місто Борисів згадується під 1102 роком. «У 1102 році князь Борис Всеславіч ходив на ятвяг, і перемігши їх і повернувшись, поставил місто в своє ім'я…» Як свідчить білоруська і литовська історіографія, виник на місці злиття річок Схи і Березіни місто, назване ім'ям полоцького князя Бориса Всеславовича. Проте, перша згадка про місто в Лаврентіївському літописі відноситися лише до 1127 року, а в Іпатьївському до 1128, як фортеці Полоцького князівства. Перше поселення згоріло в результаті сильної пожежі, про що свідчать археологічні розкопки. Нове місто виникло південніше, там, де в Березіну впадає її притока Сха. На цьому місці в XII столітті була побудована дерев'яна фортеця.

Завдяки географічному положенню вже до середини XIII століття Борисів входить до числа відомих торговельно-ремісничих центрів. У кінці XIII століття Борисів увійшов до складу Великого Князівства Литовського. З 1569 року, після підписання Люблінської унії, Борисів аж до XVIII століття знаходився в межах польсько-білоруської держави — Речі Посполитої.

Численні війни неодноразово розоряли і спустошували Борисів. На початку XV століття міжусобна боротьба князів Ягайла, Сигізмунда (Жигимонта) Кейстутовича і Свидригайла майже повністю зруйнувала місто.

У 1555 р. Миколай Кшиштоф Радзивілл «Чорний» для зміцнення обороноздатності, за дорученням короля Сігізмунда ІІ Авґуста, наказав почати зводити дерев'яний замок у місті.

1642 року за сприяння старости Адама Казановського було збудовано дерев'яний замок в місті. Під час московсько-польської війни 1654–1667 років його кілька разів займали то московити, то поляки. Серйозно постраждав у роки Північної війни 1700–1721 років.

До складу Російської Імперії разом з Мінськом і білоруськими землями Борисів увійшов після другого розділу Речі Посполитої в 1793 року. Він став містом повіту, що багато зазнало від загарбників іноземців, битих, проте, саме тут, немов за традицією, ще з часів шведського короля Карла XII.

22 січня 1796 роки був затверджений герб міста (закон № 17435). У верхній частині щита — герб Мінський. У нижній — герб, даний Польським Королем Станіславом Августом: дві військові башти з воротами, між ними поставленими в срібному полі, а над ними видно Святий Апостол Петро, що стоїть на хмарі, який в правій руці тримає ключі від міста. Герб символізував стійкість, неприступність і відкриту дорогу для добросусідства і торгівлі.

Франко-російська війна 1812 року залишила глибокий слід в історії міста. 1812 року загарбникам так і не вдалося підпорядкувати собі місцеве населення, а Березинська переправа біля міста Борисів, за свідченням істориків, стала найпохмурішою сторінкою історії Наполеонівських воєн. «Богатства Москви не перейшли Березини: за них було заплачено втечею, соромом і життям», — писав генерал Олексій Петрович Єрмолов.

Пам'ятники в селі Студенка і на Брильовському полі розповідають про події майже 180-річної давності. У самому Борисові збереглися залишки артилерійської батареї російських військ, побудовані на правому березі Березини напередодні навали Наполеону. Батареї — перший історичний пам'ятник в Борисові, взятий в 1926 під охорону держави. У 1985 році тут встановлений пам'ятний знак. За 15 км. На північ від міста в селі Студенка була остаточно розгромлена наполеонівська армія. На честь цієї перемоги російської армії в 1967 році встановлений пам'ятник.

У листопаді 1917 року в Борисові встановлена Радянська влада. З 1918 місто окуповане німецькими, а в 1919—1920 роках — польськими військами. З 1924 року Борисів — районний центр.

На початку липня 1941 в районі Борисова проходили запеклі бої між 1-ю Московською дивізією РСЧА і танковими частинами вермахту. У період з 2 липня 1941 по 1 липня 1944 німецькою окупаційною владою в місті було створено 6 таборів смерті, у яких загинули понад 33 тисячі людей. З 1 вересня 1941 до 3 липня 1944 місто перебувало у складі Білорутенії та мало статус одного з її окружних центрів.

У боях за визволення Борисова в 1944 відзначилися війська Третього білоруського фронту, 13 військових частин і з'єднань удостоєно почесного найменування «Борисівських». На землі Борисова 29 осіб стали Героями Радянського Союзу. На прапорі міста — орден Вітчизняної воїни.

Після визволення від німецько-нацистських загарбників Борисів швидко розвивався і зростало його населення.

Населення

• 1959 — 59,3 тис. мешканців
• 1970 — 84 тис. мешканців
• 1997 — 154,3 тис. мешканців
• 2009 — 150,0 тис. мешканців.

Економіка

Сучасний Борисів — значний центр деревообробної промисловості: фанерно-сірниковий та деревообробний комбінати, фабрика піаніно, лісохімічний завод. Підприємства скляної (високоякісний посуд), металообробної та харчової (макаронна фабрика, м'ясокомбінат) промисловості.

Транспорт

Транспортний вузол, залізнична, автобусна (на автомагістралі Москва — Мінськ) станції, пристань на р. Березині.

Освіта

Медичне та педагогічне училища.

Уродженці

• Вержбицька Ганна Казимирівна (1915—2000) — Герой Соціалістичної Праці.
• Белявин Евель Самуїлович (1920—1972) — радянський льотчик-бомбардувальник, Герой Радянського Союзу.
• Хасін Геннадій Борисович (* 1935) — радянський футболіст, нападник.
• Віролайнен Любов Іванівна (* 1941) — радянська і російська актриса театру і кіно.
• Островський Юрій Петрович (* 1952) — білоруський кардіохірург.
• Брава Олена (* 1966) — білоруська письменниця.

Галерея

• 
  Будівля міської ради
• 
  Дзвіниця Воскресенського Собору
• 
  Костел Різдва Діви Марії
• 
  Залізничний вокзал
• 
  Краєзнавчий музей

Джерела

• Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
• Borysów (1) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 334. (пол.).— S. 334—337. (пол.)