Мойри

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Мойри

Мойри (гр. Μοῖραι, Moirai, moira — частка, доля) — доньки богині ночі Нікс (за іншою версією — Зевса й Феміди, за Платоном — дочки божества неминучості Ананке): Клото, Лахесіс, Атропа (Атропос). Богині долі і призначення людей та богів. У сучасній мові мойра (парка) також уживається як синонім слова доля.

З мойрами було пов'язане все життя людини. Клото (Прядильниця) пряла нитку людського життя, Лахесіс (Дарувальниця) вела її крізь усі мінливості долі, Атропа (Невідворотна) перетинала нитку, коли наставала хвилина смерті. Мойри вважались охоронницями ладу у всесвіті та в стосунках між людьми; вони мали владу й над долями богів. Навіть боги не можуть урятувати людину від смерті, якщо це суперечить долі.

Платон уявляв мойр як сили вищого світового порядку: вони сиділи на небі на троні, в білому вбранні, з вінками на головах і пряли під звуки гармонії сфер. Від них залежало людське життя: їх прикликали, коли народжувалася дитина, молоді приносили їм жертви в день шлюбу, а вершники складали їм обітниці перед змаганнями. Зображували мойр статечними жінками з кужелем, терезами, ножицями або сувоєм папірусу, на якому записані непохибні слова долі. Їм приносили в жертву фрукти, мед, квіти. Римляни звали мойр парками. Образ мойр зустрічаємо в мистецтві різних народів.

За Гесіодом їх було три дочки Нікс (Ночі). Перша, в образі жінки, що пряде і уособлює собою неухильну і спокійну дію долі, друга - її випадковості, третя - невідворотність її рішень.

За іншою поширеною версією (пізньої транскрипції Гесіода) вони дочки Зевса і Феміди, сестри Гір. За орфіками та Платоном - дочки Ананке, є також версія, що вони дочки Кроноса.

Уявлення про Мойр[ред.ред. код]

Мойры працюють

У архаїці їх ім'ям позначався вищий закон природи, боги ж були його виконавцями; поряд з старогрецьким виразом Διός αἶσα, «божественне приречення», часто зустрічається вислів μοῖρα θέων. На основі цього виник окремий від інших божеств культ мойр.

По Гомеру, сам Зевс часто підкорявся волі мойр, пізніше ж вони самі розглядалися як знаряддя богів. А. Ф. Лосєв вказує, що в епоху еллінізму з мойрами конкурує богиня випадку Тиха, що характеризує нестійкість і мінливість життя.

Народження і смерть стоять під особливим заступництвом мойр. Вони визначають строк життя людини і момент його смерті і піклуються, щоб він не прожив довше покладеного йому строку. Як дочки Ночі, мойри - сестри і союзниці Еріній, які вважалися не тільки силами мороку, а й невблаганними духами помсти і кари і звідси - смерті. Представляючись як дочки Феміди, мойри виступають богинями закономірності і порядку. Їх батько Зевс, верховний улаштовувач порядку, що спочиває на його законах (грец. Θέμιστες), називається Мойрагетом (грец. Μοιραγέτης, водій Мойр), цей епітет носив і Аполлон, як провісник розпоряджень Зевса.

Мойрам молились в дні весіль. Храм Мойр був в Коринф.

У літературі та мистецтві[ред.ред. код]

Їм присвячений LIX орфічний гімн. Ахей Еретрійський був автором трагедії «Мойри».

В античному мистецтві мойри зображувалися рідко і по-різному. На грецькій вазі Франсуа в зображенні ходи богів на шлюб Пелея і Фетіди чотири мойри поміщені біля колісниці Гермеса і Майї, по зовнішності вони нічим не відрізняються від Муз, Гыр і Харитина. Решта художніх зображеннь відноситься до римської імператорської епохи, коли були створені і поширені атрибути мойр - прядка, сувій, ваги. Зображувалися вони зазвичай молодими, але іноді виводилися і в образі старих жінок.

У німецькому словнику античності наголошується, що в пост-антічному періоді в літературі та мистецтві, мойри в основному іменувалися по давньоримськи, тобто Парками.

Гете у «Фаусті» помилково наділив Атропос функціями Клото, і навпаки.

Герой книг Рафаеля Сабатіні піратський капітан Блад з іронією назвав свої кораблі Клото, Лахезіс і Атропос в знак того, що вони будуть вершителями доль мореплавців, що зустрілися на їхньому шляху.

Згадує їх Аріосто у поемі «Несамовитий Роланд» (пісні 34-35).

У романі Стівена Кінга «Безсоння» іменами мойр називаються «маленькі лисі лікарі» - істоти, відповідальні за долю людини.

У астрономії[ред.ред. код]

  • На честь Клото названий астероїд (97) Клото, відкритий в 1868 році
  • На честь Лахесис названий астероїд (120) Лахесис, відкритий в 1872 році
  • На честь Атропос названий астероїд (273) Атропос , відкритий в 1888 році
  • На честь мойр названий астероїд (638) Мойра, відкритий в 1907 році

Дивіться також[ред.ред. код]

Судженіци - аналогія мойр у слов'янській міфології.

Норни - аналогія мойр в германо-скандинавської міфології.

Література[ред.ред. код]