Нікс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Ніч (А. Бугро, 1883).

Нікс (грец. Νύξ, /nɪks/; грец. Nyx, «ніч»; лат. Nox), або Ні́ч[1] — у давньогрецькій міфології божество ночі. Могутня богиня, яку шанував сам Зевс, у Гесіода — дочка Хаоса й сестра Ереба, від якого в неї народилися Ефір (Етер), Гемера (День), Танатос (Смерть), Гіпнос (Сон), Ерида (Омана), Герас (Старість), Онір (Сновидіння), Апате (Обман), крилаті жіночі духи — Кери та інші. Нікс жила в Аїді. В орфіків вона першопричина світу, споріднена з божеством смерті. Грецькі трагіки зображували її на колісниці, крилатою, в чорному вбранні, поцяткованому зірками. Також — Ні́кта.

Див. також[ред.ред. код]

  • 3908 Нікс — астероїд, названий на честь божества.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Гесіод і його твори. Теогонія (Походження богів) // Франко, Іван. Зібрання творів: У 50 т. Т. 8. Київ, 1977. С. 314.

Джерела[ред.ред. код]

  • Нікс // Словник античної міфології. — К.: Наукова думка, 1985.
  • Гесіод і його твори. Теогонія (Походження богів) // Франко, Іван. Зібрання творів: У 50 т. Т. 8. Київ, 1977. С. 314-342. (За рукописом Андрія Франка № 415, С. 1-35).

Посилання[ред.ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Нікс