Ереб
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Ереб.
Ере́б (дав.-гр. Ἔρεβος [Еребос] — морок, пітьма, темрява), а також (лат. Erebus [Еребус]) — термін давньогрецької міфології:
- Одне з начал всесвіту — вічний морок, породження Хаосу; батько Ефіра та Гемери, яких народила від нього богиня ночі Нікс (Гесіод);
- Підземне царство мороку, через яке душі померлих проходять в Аїд.
- Книга Ереб австрійської письменниці Урсули Познанскі.
- Словник античної міфології. — К.: Наукова думка, 1985. — 236 сторінок.