Тячів
| Тячiв | |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| |||||||||
.jpg) | |||||||||
| Основні дані | |||||||||
| Країна |  Україна
| ||||||||
| Область | Закарпатська область | ||||||||
| Район | Тячівський район | ||||||||
| Громада | Тячівська міська громада | ||||||||
| Код КОАТУУ: | 2124410100 | ||||||||
| Засноване | 1329 | ||||||||
| Статус міста | з 1961 року | ||||||||
| Населення | ▼9 043 (01.01.2016)[1] | ||||||||
| Площа | 27 км² | ||||||||
| Густота населення | 335 осіб/км² | ||||||||
| Поштові індекси | 90500 | ||||||||
| Телефонний код | +380-3134 | ||||||||
| Координати | 48°00′58″ пн. ш. 23°34′19″ сх. д. / 48.01611° пн. ш. 23.57194° сх. д.Координати: 48°00′58″ пн. ш. 23°34′19″ сх. д. / 48.01611° пн. ш. 23.57194° сх. д. | ||||||||
| Водойма | Річка Тиса | ||||||||
| Міста-побратими | |||||||||
| День міста | друга або третя субота-неділя вересня | ||||||||
| Відстань | |||||||||
| Найближча залізнична станція | Тячів | ||||||||
| До обл./респ. центру | |||||||||
| - залізницею | 140 км | ||||||||
| - автошляхами | 130 км | ||||||||
| Міська влада | |||||||||
| Адреса | 90500, Закарпатська обл. Тячівський р-н, м. Тячів вул. Незалежності, 30 | ||||||||
| Міський голова | Ковач Іван Іванович | ||||||||
|
| |||||||||
Тя́чів — місто в Україні, центр Тячівської міської територіальної громади, центр Тячівського району Закарпатської області. Розташоване в Мараморошській котловині, на правому березі Тиси, за 136 км на південний схід від Ужгорода. Статус міста з 1961 року.
У документах вперше згадується з XIV століття. У 1329 угорський король Карл Роберт своєю грамотою надав місту (разом з Хустом, Вишково, Довгим Полем та Сігетом) титул королівського з відповідними привілеями.
Назва
Українською Тячів, Тячево (залізнична станція), рос. Тячев, угор. Técső, [Tiačevo, Tjačevo, Ťačovo, Tjačev] помилка: {{lang-xx}}: текст вже має курсивний шрифт (допомога), [Teceu, Teceu Mare] помилка: {{lang-xx}}: текст вже має курсивний шрифт (допомога), нім. Groß-Teutschenau,
На війсковій історичній мапі имперії Габсбургів First Military Survey (1763-1787) місто позначене як Dőts.
На мапі фон Міга (1782-1787) також Dőts.
На мапі Second Military Survey (1806-1869) місто позначене угорською мовою Técső.
Герб Тячева
Найдавніша печатка з "польским" орлом є на документі датованому 28.06.1701 р. Рішенням сесії міської ради 28.06.1991 року Тячеву повернено історичний герб. Сучасний офіційний герб затверджений міською радою 10.02.2004 р.
Населення
Перепис населення у 1908 році свідчить, що в Тячеві було:
- греко-католиків — 1758;
- римо-католиків — 447;
- реформатів — 1757;
- юдеїв — 591;
- лютеран — 7;
- православних — 0;
За національним складом у самому місті Тячеві записалися:
- українцями (русинами) — близько 2000
Національний склад населення Тячева за переписом 2001 року:
Економіка
У радянські часи в місті діяли потужні промислові підприємства. Найбільшим був завод "Зеніт" (до 3 тис працівників наприкінці 80-х рр), який з 1975 р. спеціалізувався у радіоелектронному напрямку оборонного комплексу СРСР. Багато тячівців працювали також на плодоконсервному заводі та фабриці художніх виробів. За часів незалежності України, через складнощи фінансування, ці підприємства занепали та були розформовані.
Зараз в місті працюють три фабрики з іноземними інвестиціями. Є фабрика з виробництва сировини для меблів (інвестор з США), фабрика з пошиву одягу (італійський інвестор) та фабрика по виготовленню паливних брикетів (угорський інвестор). На території міста також діє низка малих та середніх підприємств і приватних підприємців. В околицях Тячева розвинуте садівництво, зокрема вирощування яблук і слив .
Повені
На пам'яті сторожилів Потисся сильно заливало у травні 1913 р.і восени 1937 р.
Мітка про рівень води у липні 1913 була позначена на пам’ятнику Л.Кошуту.
В травні 1970 р. вода прорвала дамбу і ринула в центр міста. За дві години Тячів був весь у воді. Багато будинків було знесено водою, особливо тих, що були збудовані з вальків. Житловий фонд міста був пошкоджений на 90 %, 1860 будинків зазнали руйнації, з них понад 56 вимагали відбудови з фундаменту. http://tyachivnews.in.ua/novini/tyachyvschina/susplstvo/1612-u-1970-roc-zhahliva-povn-zatopila-mayzhe-ves-tyachv.html Тодішній рівень води відмічений на пам'ятнику з кам'яних брил неподалік від районної лікарні. Потерпілим видавалася грошова допомога, будівельні матеріали, а для найбідніших побудували «фінські» будиночки. Був побудований житловий масив з двоповерхівок на новій вул. Комсомольській (нині вул. Промислова). Держава виділила кошти на закріплення і нарощування дамби. Дамба була розширена і нарощена на 1,2 м.
20-21 грудня 1993 р.знов критично піднявся рівень Тиси і Тячів був у воді.
Повінь 4-5 листопада 1998 р. ще свіжа в пам'яті. Закарпатська область Указом Президента була оголошена зоною стихійного лиха. До Тячева з усієї України та з-за кордону надходила гуманітарна допомога, продукти харчування, одяг, ліки, будівельні матеріали. В редакцію районної газети надходили листи, в яких на помешкання запрошували потерпілих, пропонувалось безкоштовне житло. В Угорщину, Словаччину, Румунію та інші держави запрошувалися діти на безкоштовний відпочинок. В санаторії Закарпаття, Криму та Херсона також їздили багато груп з дітей Тячівського району.
В березні 2000 року місто знову опинилося у воді. На порятунок селянам, дорогу до яких затопило, було надано амфібію, але вона виявилася несправною, і рятівників довелося рятувати із залученням вертольоту з Угорщини. Після повені держава надала кошти для укріплення дамб.
27-28 липня 2008 року рівень води в Тисі піднявся до небезпечного, але завдяки шлюзу, збудованому після 2000 року, вдалося уникнути значних підтоплень.
Релігія
В місті з давніх часів діють три церкви: реформатська, римо-католицька та греко-католицька.
Реформатська церква заснована як римо-католицька у ХІІ ст. Королем Лодіславом Великим, та після поділу церков у 1556 р. стала реформатською. До 1944 р. у храмі знаходилася одна з найбагатших бібліотек Мараморощини. На стінах у середині церкви є дві стели, де записані імена вірників, що загинули у першій та другій світових війнах. У списку серед загиблих зустрічаються і русинські та гуцульськи прізвища.
Римо-католицька церква збудована у 1780 році.
Греко-католицька церква була збудована у 1852 р. на честь Успення Пречистої Діви Марії. У 1948 р., після заборони греко-католицької віри радянською владою, церква була передана православній громаді. Зараз у цьому храмі знов відправляють богослужіння греко-католики.
За роки незалежності збудовано два нові православні храми.
В місті є Молитовний будинок ЄХБ та Церква адвентистів сьомого дня, Зал Царства Свідків Єгови, храм ХВЄ (Церква Живого Бога), діють релігійні громади інших конфесій та напрямків.
Пам'ятники
По вулиці Кошута встановлені два пам'ятники: Тарасу Шевченку та погруддя угорському революціонеру Лойошу Кошуту. В центрі міста - погруддя мешканцю с.Дулово Тячівського району, надпоручнику корпусу генерала Л.Сободи танкісту С. М. Вайді, який загинув в боях за польське місто Творкув (пол. Tworków) 6 квітня 1945 року. Біля Реформатської церкви погруддя відомому угорському художнику Шімону Голлоші, який певний час мешкав у м.Тячів. У міському парку стоїть пам'ятник воїнам-визволителям, загиблим у II світовій війні. В центрі міста відновлено пам'ятник загиблим тячівцям у І та ІІ світових війнах. Поряд збудований пам'ятник воїнам-афганцям. Восени 2014 року було поставлено пам'ятник Небесній Сотні на місці демонтованого у 90-х рр пам'ятника В.І.Леніну.
Спорт
Спортивні споруди м.Тячів: міський стадіон ім. Л.Бийреша, міські тенісні корти на п'ять ліній (найкращі в області та одні з найкращих в Україні), два міні-футбольні поля зі штучним покриттям, баскетбольний майданчик, волейбольний майданчик, футбольне поле трав'яне (при ЗОШ №1), спортивні зали загальноосвітніх шкіл, спортивний зал ДЮСШ, критий басейн на в'їзді в місто, будується критий спортивний комплекс біля ЗОШ №1.
Освіта
На території міста діють три загальноосвітні школи: ЗОШ І-ІІІ ст. №1 ім. Василя Ґренджі-Донського, ЗОШ І-ІІІ ст. №2 та ЗОШ І-ІІІ ст. №3 з угорською мовою при якій діє угорський ліцей.
Також діє Тячівський професійний ліцей в якому здобувають професії: слюсарі, оператори комп’ютерного набору, кухарі та інші.
Відомі люди
- Вайда Степан Миколайович — Член Організації Українських Націоналістів (ОУН), вояк Карпатської Січі. Герой Радянського Союзу (1945, посмертно)
- Вайда Габор Іванович — український радянський футболіст угорського походження
- Шимон Голлоші — художник та педагог, керівник Мюнхенської школи живопису
- Козичко Роман Іванович — сержант Збройних сил України, загинув у боях за Дебальцеве
Міста-побратими
Казінцбарцика, Угорщина- Ясберень, Угорщина
- Надькалло, Угорщина
- [[Файл:Виявлена петля у шаблонах: Шаблон:Прапорець <includeonly></includeonly>|20x13px|України]] Харків, Україна
Примітки
Джерела та література
- Й. В. Кобаль. Тячів // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 196. — ISBN 978-966-00-1359-9.
Посилання
- Тячів - Інформаційно-пізнавальний портал | Закарпатська область у складі УРСР (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том - Історія міст і сіл Української РСР. Закарпатська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР.)
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
- Тячів // Облікова картка на офіційному вебсайті Верховної Ради України.
- http://www.tyachiv.org.ua/about2.html
- Історія Тячева
- Новини Тячева, Тячівського району, Закарпаття
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Тячів |
| |||||||||||
| |||||||
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |