Уповноважений Президента України з прав дитини

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Уповноважений Президента України з прав дитини
Загальна інформація
Країна Україна
Керівництво діяльністю здійснює Президент України
Штаб-квартира Адміністрація Президента України
м. Київ, вул.Банкова, 11
Посаду обіймає Кулеба Микола Миколайович
Офіційний сайт

Уповноважений Президента України з прав дитини забезпечує здійснення Президентом України конституційних повноважень щодо додержання конституційних прав дитини, виконання Україною міжнародних зобов'язань у цій сфері[1][2][3][4][5][6][7][8][9][10][11][12][13][13].

Історія[ред. | ред. код]

З метою забезпечення належних умов для реалізації громадянських, економічних, соціальних та культурних прав дітей в Україні, беручи до уваги необхідність особливого піклування про дитину, на виконання Україною міжнародних зобов'язань у сфері прав дитини Президентом України запроваджено інституцію Уповноваженого Президента України з прав дитини. Відповідні Укази Президента України «Про Уповноваженого Президента України з прав дитини»[14] та «Питання Уповноваженого Президента України з прав дитини»[15] були видані 11 серпня 2011 року.

11 серпня 2011 року на посаду Уповноваженого Президента України з прав дитини призначено Юрія Павленка[14].

18 грудня 2014 року на посаду Уповноваженого Президента України з прав дитини призначено Миколу Кулебу[16].

Створення інституції Уповноваженого Президента України з прав дитини відповідає Конвенції ООН про права дитинита рекомендаціям Комітету ООН про права дитини: Комітет настійно рекомендує Україні вжити усіх необхідних заходів для створення посади Уповноваженого з прав дітей.[17]. Комісар Ради Європи з прав людини Томас Хаммарберг під час візиту в Україну у вересні 2011 року визначив запровадження Президентом України посади Уповноваженого Президента з прав дитини важливим кроком у сфері захисту прав дитини в Україні.

Звіт за результатами першого року діяльності

Див. Права дитини, Право, Місця несвободи в Україні,

Питання Уповноваженого[ред. | ред. код]

Уповноважений відповідно до покладених на нього завдань має право:

1. брати у встановленому порядку участь в опрацюванні проектів законів, актів Президента України з питань прав та законних інтересів дитини;

2. відвідувати в установленому порядку спеціальні установ для дітей, заклади соціального захисту дітей та інші заклади, в яких перебувають діти, у тому числі місця тримання затриманих, попереднього ув'язнення, установи виконання покарань (СІЗО, виховні колонії), психіатричні заклади, спеціальні навчально-виховні установи, опитувати осіб, які там перебувають, та отримувати інформацію про умови їх тримання;

3. звертатися до державних органів щодо сприяння вирішенню питань, віднесених до компетенції Уповноваженого;

4. одержувати в установленому порядку від державних підприємств, установ, організацій необхідну інформацію, документи і матеріали, у тому числі з обмеженим доступом, з питань, що належать до компетенції Уповноваженого;

5. залучати в разі потреби в установленому порядку до опрацювання окремих питань представників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян, а також експертів, учених та фахівців, у тому числі на договірній основі;

6. брати в установленому порядку участь у засіданнях державних органів з питань, що належать до компетенції Уповноваженого;

7. звертатися до державних органів, у тому числі правоохоронних, щодо виявлених фактів порушень прав та законних інтересів дитини;

8. вивчати в установленому порядку стан роботи із соціально-правового захисту дітей у закладах для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, спеціальних установах для дітей і закладах соціального захисту дітей, стан виховної роботи з дітьми у навчальних закладах;

9. взаємодіяти з організаціями, у тому числі міжнародними, з питань захисту прав та законних інтересів дитини.

Діяльність Уповноваженого з прав дитини тісно пов’язана із поширенням знань про Права дитини серед дітей та дорослих.

Управління[ред. | ред. код]

Для забезпечення діяльності Уповноваженого створений відповідний структурний підрозділ Адміністрації Президента України — Управління забезпечення діяльності Уповноваженого Президента України з прав дитини. Співробітники Управління є державними службовцями.

Громадська консультативна рада[ред. | ред. код]

Для надання консультативної допомоги Уповноваженому створена і діє Громадська консультативна рада з питань захисту прав дитини на правах робочої групи Адміністрації Президента України.[18]. До складу Громадської консультативної ради увійшли 40 міжнародних та всеукраїнських громадських організацій, що працюють в інтересах дітей. У роботі Ради беруть активну участь представники всіх релігійних конфесій України.

Звернутись до Уповноваженого[ред. | ред. код]

Порядок звернення[ред. | ред. код]

1. Звернення щодо порушення прав дитини надсилаються на адресу: 11220, м. Київ, вул. Банкова, 11

Відповідно до законодавства України, до компетенції Уповноваженого Президента України з прав дитини не відносяться питання:

3. Уповноважений не розглядає звернень, що надійшли без зазначення місця проживання, не підписані автором (авторами), а також такі, з яких неможливо встановити авторство (таке єзвернення визнається анонімним).

4. Пропозиції щодо вдосконалення законодавства з питань захисту прав дитини можна направити електронним листом.

Співпраця з міжнародними організаціями та експертним середовищем[ред. | ред. код]

З моменту запровадження посади Уповноваженого налагоджена тісна співпраця з Представництвом Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Україні, реалізуються спільні проекти. Голова Представництва Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Україні Представництва Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Україні Юкіе Мокуо неодноразово підкреслювала важливу роль інституту Уповноваженого Президента з прав дитини.

Уповноважений плідно співпрацює з Європейською мережею омбудсменів з прав дітей European Network of Ombudspersons for Children. Україна отримала запрошення щодо членства у Європейській мережі омбудсменів з прав дітей[22]. Голова ENOC Марек Міхаляк, Уповноважений з прав дитини Республіки Польща, під час візиту до України схвалив рішення щодо запровадження в Україні інституту Уповноваженого з прав дитини.

Стосовно удосконалення роботи із захисту прав дітей в Україні представники Ради Європи та Європейської мережі дитячих омбудсменів European Network of Ombudspersons for Children рекомендують Україні запровадити європейську модель Уповноваженого з прав дитини – окрему, законом передбачену компетентну і незалежну інституцію Уповноваженого з прав дитини, яка має певні імунітети під час роботи. На думку європейських експертів, саме за таких умов Уповноважений зможе справді бути незалежним і ефективно виконувати свої обов’язки із захисту прав дітей у повній мірі.

Акти Президента України в сфері захисту прав дитини[ред. | ред. код]

Національне законодавство з питань захисту прав дитини[ред. | ред. код]

Міжнародні нормативно-правові акти з питань захисту прав дитини[ред. | ред. код]

Уповноважені Президента України з прав дитини[ред. | ред. код]

Час повноважень Портрет Ім'я
1 11 серпня 2011 — 24 лютого 2014 Павленко Юрій Олексійович
2 з 18 грудня 2014[23] Кулеба Микола Миколайович

Див. також[ред. | ред. код]

Офіційні публікації[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Конвенція про права дитини
  2. Європейська конвенція про усиновлення дітей (переглянута)
  3. Конвенція про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей
  4. Конвенція про юрисдикцію, право, що застосовується, визнання, виконання та співробітництво щодо батьківської відповідальності та заходів захисту дітей
  5. Конвенція про контакт з дітьми
  6. Європейська конвенція про визнання та виконання рішень стосовно опіки над дітьми та про поновлення опіки над дітьми
  7. Європейська конвенція про здійснення прав дітей
  8. Європейська конвенція про правовий статус дітей, народжених поза шлюбом
  9. Конвенція про визнання і виконання рішень стосовно зобов'язань про утримання
  10. Конвенція про заборону та негайні заходи щодо ліквідації найгірших форм дитячої праці N 182
  11. Конвенція про кіберзлочинність
  12. Конвенція Організації Об'єднаних Націй проти транснаціональної організованої злочинності
  13. а б Факультативний протокол до Конвенції про права дитини щодо торгівлі дітьми, дитячої проституції і дитячої порнографії
  14. а б Указ Президента України № 812/2011
  15. Указ Президента України № 811/2011
  16. Помилка цитування: Неправильний виклик <ref>: для виносок http://www.president.gov.ua/documents/18548.html не вказаний текст
  17. Заключні спостереження Комітету ООН по Україні
  18. Громадська консультативна рада з питань захисту прав дитини
  19. Про судоустрій і статус суддів
  20. Про доступ до судових рішень
  21. Кодекс адміністративного судочинства України
  22. European Network of Ombudspersons for Children (ENOC)
  23. Указ Президента України від 18 грудня 2014 року № 941/2014 «Про призначення М.Кулеби Уповноваженим Президента України з прав дитини»