Президентство Володимира Зеленського

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Володимир Зеленський, Президент України.

Президентство Володимира Зеленського — правління шостого президента України. Ним став Володимир Зеленський, що переміг на виборах президента 21 квітня, інавгурація пройшла 20 травня 2019-го. Його попередник — Порошенко Петро Олексійович.

Кандидат у президенти 2019 року[ред. | ред. код]

Рейтинги[ред. | ред. код]

Вперше Володимира Зеленського почали включати до соціологічних опитувань навесні 2018 року.[1] Тоді його рейтинг підтримки становив близько 4—6 % серед усіх респондентів, або 5—10 % серед тих, хто визначився.[2][3][4][5][6][7]

У новорічну ніч, на 1 січня 2019 року о 00:00, замість трансляції новорічного привітання Президента України Петра Порошенка на каналі «1+1» показали Зеленського, який оголосив, що йде у президенти[8][9]. 21 січня 2019 року партія «Слуга народу» офіційно висунула Володимира Зеленського кандидатом у президенти[10].

На кінець січня 2019 року результатами спільного соцопитування «Соціальний моніторинг», «Українського інституту соціальних досліджень ім. О. Яременка», «Інфо Сапієнс» та «Рейтинг» Зеленський займав перше місце у рейтингу кандидатів серед опитаних, які визначилися зі своїми уподобаннями (21,9 % голосів). Відповідно до результатів опитування Соціологічної групи «Рейтинг», проведеного у період з 9 по 15 березня 2019 року, Зеленський залишається лідером президентського рейтингу (24,9 % голосів).[11][12].

З кінця січня 2019 року Зеленський очолював рейтинги кандидатів у президенти, подекуди з великим відривом від головних конкурентів — чинного, на той момент, президента Петра Порошенка та Юлії Тимошенко[13][14][15]. Як вважають експерти, висока популярність Зеленського обумовлювалася тим, що він є несистемним кандидатом, а також втомою виборців від «старих облич» у політиці[16][17].

Передвиборча кампанія[ред. | ред. код]

Результати виборів Президента 2019 року, другий тур. Зеленим показано регіони, де перевагу отримав Зеленський.

Під час передвиборчої кампанії Зеленський запропонував прихильникам самим написати передвиборчу програму[18], а також висловити пропозиції кандидатур посадовців на найвищі державні пости в Україні[19]. Рушійною силою виборчої кампанії Зеленського став образ Василя Голобородька, якого він зіграв у серіалі «Слуга народу»[20], хоча головний політконсультант Зеленського Дмитро Разумков заперечував це та в інтерв'ю українським ЗМІ зазначив, що «кандидат в президенти Володимир Зеленський — це не образ його персонажа Василя Голобородька»[21]. Основні тези передвиборчої програми спрямовані на реформування економіки України шляхом запровадження «нульової декларації» для бізнесу, переходу від солідарної до накопичувальної пенсійної системи, перетворення України на «електронну країну». Зеленський пообіцяв внести проект закону «Про народовладдя»[22].

Бюджет передвиборчої кампанії Зеленського відповідно до фінансових звітів ЦВК становив 102,8 млн грн, з них 68 млн — пожертви фізичних осіб, 16 млн — кошти партії «Слуга народу», 11,5 млн власних коштів[23]. Сам Зеленський заявив, що вартість його президентської кампанії становить 80,5 млн гривень його власних коштів, коштів його друзів та партнерів по бізнесу[24].

12 квітня у Єлисейському палаці відбулася зустріч Зеленського з президентом Франції Емманюелем Макроном.[25][26]

Ймовірні зв'язки з Коломойським[ред. | ред. код]

Численні оглядачі пов'язували висування Зеленського з олігархом Ігорем Коломойським. Телеканал 1+1, що належить Коломойському, надавав Зеленському інформаційну підтримку та здійснював трансляцію серіалу «Слуга народу» під час передвиборчої кампанії. Комітет виборців України охарактеризував показ відеофільму як передвиборну агітацію, яку повинен оплатити фонд кандидата[27]. Журналісти-розслідувачі проектів «Схеми» та Bihus.info виявили, що охоронці, які супроводжували Зеленського в рамках його передвиборчих поїздок, а також бізнес-партнери Зеленського та його юрист мають стосунок до Ігоря Коломойського[28][29]. Підозри на зв'язки Зеленського та Коломойського стали причиною закликів деяких відомих громадських діячів і представників культури не голосувати за цього кандидата[30][31], хоча його оточення спростувало ці заяви[32], а сам Коломойський заперечив свою участь у фінансуванні його передвиборчої кампанії[33].

Діяльність на посаді президента України[ред. | ред. код]

Інавгурація[ред. | ред. код]

Країни, представлені на церемонії головами держав або урядів
Зеленський на інавгурації, 20 травня 2019-го

Інавгурація новообраного президента відбулась 20 травня 2019-го. Процедура почалась о 10:00, а о 12:00 сайт президента оновився, змінивши ім'я чинного президента.[34] На інавгурацію прибуло біля сотні дипломатів і президенти Латвії, Литви, Естонії, Грузії та Угорщини, а також прем'єр-міністр Молдови, віце-президент Туреччини, міністр енергетики США.[35]

Парламент[ред. | ред. код]

Розпуск Верховної Ради VIII скликання[ред. | ред. код]

Вже під час інавгурації 20 травня 2019 року Зеленський оголосив, що розпускає парламент, а нові вибори мають пройти через два місяці після цього, тобто наприкінці липня.[36][37]

Як зазначив Зеленський, юридичною підставою для розпуску була фактична відсутність коаліції з 2016 року.[38] Розпуск Верховної ради було оскаржено у Верховному та Конституційному суді[39].

20 червня Конституційний суд України прийняв остаточне рішення про визнання конституційним указу Зеленського про розпуск Верховної Ради[40].

Верховна Рада IX скликання[ред. | ред. код]

21 липня відбулись позачергові парламентські вибори. Пропрезидентська партія «Слуга народу» на виборах набрала 43,16 % і отримала 124 місця, а мажоритарні кандидати від партії перемогли на 130 округах, тому партія отримала більшість в парламенті.[41] Експерти відзначають, що парламентська більшість пропрезиденської партії «Слуга народу» де-факто перетворила Україну в президентську республіку.[42]

Під час першого засідання нової Верховної Ради 29 серпня депутати затвердили очільників 23 комітетів — відповідно до раніше визначених квот парламентських партій та узгоджених прізвищ. «Слуга народу» керує в 19 комітетах. Також на засіданні було оновлено уряд та розглянуто 70 нових законопроєктів.[43]

Нові призначення[ред. | ред. код]

Деякі з перших призначень президента в Адміністрації Президента та СБУ викликали обурення громадськості[44][45]. Так, Главою Адміністрації Президента Зеленський призначив Андрія Богдана — колишнього особистого адвоката олігарха Коломойського та посадовця з уряду Азарова, який мав би потрапити під дію закону про люстрацію.[46][47][48] Критики також закидають Зеленському порушення своїх же обіцянок: попри запевнення, що політики «кумівства» не буде[49], президент призначив на керівні посади деяких колишніх колег з студії «Квартал-95» та друзів дитинства[50].

3 червня — Зеленський Указом № 350/2019 призначив своїм прес-секретарем Юлію Мендель. Це спричинило хвилю критику проти газети The New York Times, в якій 1 травня було опубліковану статтю Мендель, де описувався конфлікт інтересів віце-президента США Джо Байдена. На думку критиків, Мендель мала конфлікт інтересів, коли писала для американської газети.[51][52][53][54]

10 червня — ініціював звільнення всіх голів обласних державних адміністрацій.[55] Станом на кінець червня, Кабінет міністрів схвалив рішення про відставку 18-ти голів.[56] 11 червня президент звільнив очільників Чернігівської, Хмельницької, Херсонської, Тернопільської, Сумської, Полтавської, Одеської, Миколаївської, Львівської, Кіровоградської, Київської, Івано-Франківської, Запорізької, Закарпатської та Волинської облдержадміністрацій[57]. 24 червня звільнено також голів Житомирської, Рівненської та Черкаської ОДА[58]. 26 червня уряд cхвалив рішення про призначення кандидатів від президента на ці посади в 8-ми областях: Київську область очолить Михайло Бно-Айріян, Закарпатську — Ігор Бондаренко, Донецьку — Павло Кириленко, Луганську — Віталій Комарницький, Львівську — Маркіян Мальський, Одеську — Андрій Андрейчиков, Херсонську — Юрій Гусєв, Черкаську — Ігор Шевченко.[59]

11 червня Зеленський вніс до Верховної Ради подання на надання згоди на звільнення генерального прокурора України Юрія Луценка[60]. Подання не було розглянуто[61]. Сам Луценко заявляв, що піде у відставку після парламентських виборів[62]. Зеленський заявив, що новим генеральним прокурором бачить Руслана Рябошапку.[63]

9 липня Зеленський одним розпорядженням звільнив 70 голів районних державних адміністрацій. Причиною звільнень вказав закінчення строку повноважень президента України.[64]

24 липня в Офісі Президента заявили, що ними направлено подання в Кабінет Міністрів з проханням звільнити з посади голову Київської міської державної адміністрації Віталія Кличка.[65] В разі його звільнення, нове призначення може відбутись не раніше, ніж наприкінці вересня.[66]

Публічна діяльність[ред. | ред. код]

Свій перший публічний виступ в ролі Президента України Володимир Зеленський здійснив 23 травня 2019 року на «iForum 2019» у Києві. Усю промову Зеленський проголосив російською.[67] Частину промови підозрюють у плагіаті.[68]

27 травня — вперше у ролі президента відвідав бійців ООС на передовій. Його супроводжував Начальник Генерального штабу Руслан Хомчак[69] і люди у військовій формі, які виявилися тілоохоронцями президента.[70]

29 травня у Львівській області стався обвал на шахті «Лісова», загинуло двоє гірників. Події трагічно збіглися зі сценарієм серіалу «Слуга народу 3», де вибухає та сама шахта, а роль президента грає Зеленський.[71]Після звістки про трагедію та загиблих Зеленський вирушив на місце аварії[72]. Під час візиту на шахту «Лісова» Зеленський мав словесну перепалку з журналісткою Прямого каналу під час якої запропонував телеканалу купити сім'ї загиблого шахтаря квартиру, розділивши кошти навпіл. 3 червня Прямий канал повідомив, що придбав квартиру для вдови й трьох дітей загиблого шахтаря повністю за власний рахунок. Як зазначають в телеканалі, жодних звернень на адресу «Прямого» щодо придбання житла від глави держави не надходило.[73][74]

Звільнення[ред. | ред. код]

20 травня 2019 року, у день інавгурації Зеленського, голова СБУ Василь Грицак[75], командувач Сил спеціальних операцій Ігор Луньов та міністр оборони Степан Полторак[76] подали заяви на звільнення.[77]

31 травня 2019 року Зеленський звільнив керівництво СБУ.[78] Указом № 342/2019 звільнено першого заступника Голови СБУ Віталія Малікова.[78] Крім того, указом № 343/2019 він звільнив Малікова з посади керівника Антитерористичного центру при СБУ.[78]

Також звільнено начальника головного управління СБУ у Києві та області Олега Валендюка (указ № 344/2019)[78] та Петра Цигикала з посади голови Державної прикордонної служби.[79]

11 червня 2019 звільнив заступників голови СБУ Олега Фролова і Владислава Косинського та ще шістьох начальників обласних управлінь відомства в Одеській, Львівській, Волинської, Вінницькій, Закарпатській та Чернівецькій областях.[80]

На наступний день після висунення обвинувачень росіянам у збитті малазійського боїнга звільнив генерал-полковника Фролова Олега Володимировича з військової служби в запас. Він був головою технічної служби СБУ, яка мала стосунок до забезпечення доказової бази у справі збиття MH17.[81]

26 червня Зеленський звільнив начальника Департаменту захисту національної державності Служби безпеки Данила Доценка. Як відмічають у ЗМІ, звільнення відбулось практично відразу після того, як СБУ заблокувала в'їзд до України скандально відомого російського політтехнолога, близького соратника Медведчука і колишнього керівника так званої «фабрики темників» Ігоря Шувалова.[82]

19 серпня Зеленський одночасно звільнив 14 голів районних адміністрацій у Миколаївській та Черкаській областях[83].

Люстрація[ред. | ред. код]

11 липня Зеленський направив до ВРУ Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо очищення влади.[84] За його словами, цим законопроектом він збирається усунути з великої політики цілу низку держслужбовців, які керували країною після подій Євромайдану.

Зокрема, йдеться про експрезидента Порошенка, народних депутатів 8-го скликання, голову Верховної Ради, членів уряду, генерального прокурора, голову СБУ, голів Антимонопольного комітету і Фонду держмайна, голів ДФС та митниці, секретаря РНБО та керівників оборонних підприємств.[85] Згідно з документом, перелічені високопосадовці, які працювали в період з 23 лютого 2014 року до 19 травня 2019 року та не були звільнені за власним бажанням не зможуть обіймати відповідні посади впродовж наступних десяти років. Відповідно до чинного Закону люстрація стосується високопосадовців, які працювали у період з 25 лютого 2010 року по 22 лютого 2014 року.[86]

Посли країн «Великої сімки» негативно поставились до ідеї Зеленського, наголошуючи, що люстрація не повинна бути політичним інструментом для утиску опонентів. За їхніми словами, ситуація в країні зараз відрізняється від тієї, яка була після Революції гідності.[86]

Критики відмічають, що в подачі законопроекту помітні ознаки передвиборчого піару. Його було зареєстровано тоді, коли Верховна Рада VIII скликання фактично припинила свою роботу, тому шансів бути прийнятим у нього не було. Відповідно до Регламенту, законопроект доведеться реєструвати повторно у Раді нового скликання.[86]

Рівно за тиждень до подачі законопроекту ексзаступник голови АПУ часів Віктора Януковича Андрій Портнов, який є «давнім багаторічним другом» нинішнього голови Офісу президента Андрія Богдана заявив, що він розробив законопроект про заборону обіймати будь-які держпосади посадовим особам, призначеним в період правління Петра Порошенка. Представник президента у Верховній Раді Руслан Стефанчук спростував інформацію про те, що ініційований Зеленським законопроект про люстрацію був написаний Портновим.[87] Портнов, який підпадає під чинний закон про люстрацію, підтримав новий законопроект Зеленського, наголосивши, що «не має значення, ухвалять його чи ні, з цього моменту почалась абсолютна маргіналізація і девальвація того закону, який був ухвалений у 2014-му».[88]

Російськомовний канал[ред. | ред. код]

29 липня 2019 року у Офісі президента підтвердили озвучені під час виборчої кампанії плани запустити в Україні державний міжнародний російськомовний канал. За словами заступника голови Офісу президента Кирила Тимошенка: «такий канал потрібен, щоб Україна могла боротися і за уми українців на окупованих територіях Донбасу та Криму, і за уми росіян на території РФ».[89][90]

Офіційний представник Міністерства закордонних справ Росії Марія Захарова заявила, що вважає подібні плани нонсенсом.[91]

Легалізація казино[ред. | ред. код]

8 серпня 2019 року під час виступу на україно-турецькому бізнес-форумі Зеленський повідомив про плани легалізувати роботу казино у 5-зіркових готелях в регіоні біля Чорного моря.

Заборона грального бізнесу в Україні діє з 2009 року. Прихильники легалізації відмічають, що на практиці гральний бізнес працює «в тіні», і доступ населення до нього залишається, а держава практично втратила контроль за веденням цього бізнесу. За оцінками експертів, бюджет України може отримати додатково близько 10 млрд грн у разі легалізації азартних ігор завдяки детінізації цього ринку.[92]

Невдалі спроби вивести цей бізнес із тіні робив уряд Арсенія Яценюка в 2015 році.[93] В 2018 році такі намагання мав також міністр фінансів України Олександр Данилюк.[94]

Земельна реформа[ред. | ред. код]

8 серпня 2019 року під час виступу на україно-турецькому бізнес-форумі Зеленський повідомив про наміри провести земельну реформу в Україні до кінця 2019 року. Раніше в Офісі президента уже анонсували, що до кінця року планують скасувати мораторій на продаж сільськогосподарської землі.[95]

Мораторій на купівлю-продаж сільськогосподарських земель, який із 2001 року продовжувався уже десять разів, наразі охоплює 96 % с/г земель, при чому 68 % — це паї селян.[96] Документ передбачає заборону на внесення права на земельну частку (пай) до статутних капіталів господарських товариств; купівлю-продаж земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності, крім вилучення (викупу) їх для суспільних потреб; купівлю-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок і зміна цільового призначення (використання) земельних ділянок, які перебувають у власності громадян та юридичних осіб для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.[97]

7 лютого 2019 року тодішній президент України Петро Порошенко підписав закон про продовження мораторію до 1 січня 2020 року.[98]

За даними видання «Економічна правда», у 2018 році через цей мораторій Україна втратила 22,5 мільярдів доларів ВВП, що на 17 % більше від його фактичного рівня.[99]

Міжнародна політика[ред. | ред. код]

Політика щодо Росії[ред. | ред. код]

7 червня 2019 року президент Володимир Зеленський заявив, що артилерійські обстріли поблизу Новолуганського на Донеччині та інших населених пунктів в ніч проти 7 червня, внаслідок яких 2 українських військових загинули, а 8 отримали поранення, свідчать про втрату Росією контролю над найманцями.[100]

27 червня 2019 року — Зеленський звинуватив міністра МЗС Клімкіна в тому, що міністерство «не комунікує з ним у питаннях міжнародної політики», зокрема видало «неузгоджену ноту» з приводу невиконання Росією наказу Міжнародного трибуналу про звільнення українських моряків, а сам він дізнається про це з інтернету.[101] Клімкін стверджує, що Зеленський втрапив у «примітивну російську пастку», коли на емоціях розкритикував МЗС України за непогоджену з ним відповідь щодо суперечки з РФ про військовополонених моряків. Зокрема, російська нота мала завуальовану вимогу визнання верховенства російського законодавства, визнання правомірності кримінального переслідування моряків й визнання окупації Криму.[102] Курт Волкер підтвердив російську маніпуляцію та невиконання присуду міжнародного трибуналу щодо звільнення українських моряків і кораблів Росією.[103][104]

11 липня 2019 року Володимир Зеленський провів свою першу 20-хвилинну телефонну розмову з президентом РФ Путіним[105]. «Ключовим питанням було звільнення полонених військових моряків. Також йшлося про повернення інших українських громадян, які утримуються на території РФ. Обговорили продовження переговорів у „нормандському форматі“» — повідомляє прессслужба Зеленського[106].

Відносини з Білоруссю[ред. | ред. код]

3 липня 2019 року — у листі-привітанні запросив президента Білорусі на зустріч Форуму регіонів у Житомирі[107]. 15 липня Володимир Зеленський отримав публічну згоду від Олександра Григоровича Лукашенка[108].

Європейський Союз та НАТО[ред. | ред. код]

4 червня 2019 року — прибув з першим закордонним візитом до Брюсселя[109]. Володимир Зеленський зустрівся з Президентом Європейської Комісії Жан-Клодом Юнкером[110]. Глава держави наголосив на незмінності зазначених у Конституції України пріоритетів, стратегічного курсу держави до цілковитого членства в Європейському Союзі та НАТО, й готовності України дотримуватися взятих на себе зобов'язань. Очільник комісії запевнив у повній підтримці України з боку ЄС і реалізації її євроінтеграційного рішення.[111] Під час спільного брифінгу з генсеком НАТО Єнсом Столтенбергом заявив, що курс України на вступ до ЄС та НАТО є незмінним зовнішньополітичним пріоритетом, і що хоче дати імпульс відносинам України з альянсом[112]. Вважає, що НАТО — «це безпека країни». Президент Володимир Зеленський також зазначив, що Україна «обов'язково» вступить в НАТО, але тільки після проведення референдуму з цього питання[113].

Критика[ред. | ред. код]

22 травня 2019 року на офіційному сайті Електронних петицій до Президента України була зареєстрована петиція з вимогою відставки Володимира Зеленського з посту Президента України, яка менше ніж за один день, 23 травня 2019 року, о 15:11 вже зібрала всі 25 000 необхідних підписів. Загалом, станом на 27.05.2019 було зібрано 60 189 підписів — це найбільша кількість підписів, які збирали петиції на сайті президента за весь час існування цього сервісу.[114]

На петицію відреагував Глава АП Андрій Богдан, заявивши, що вважає петицію про відставку Володимира Зеленського смішним жартом.[115]

Наступного дня необхідну кількість голосів у 25000 зібрала петиція за відставку самого Богдана через порушення закону Про очищення влади (люстрацію).[116][117] Задля обходу закону про люстрацію 20 червня 2019 року було ліквідовано Адміністрацію Президента України і створено Офіс Президента України оскільки його таким чином немає у переліку установ закону про очищення влади.[118]

Також 20 травня було подано петицію на сайті Верховної Ради України за якнайшвидше ухвалення закону про імпічмент.[119]

23 травня охоронці Зеленського тричі вдарили в живіт журналіста, який намагався задати запитання президенту.[120]

25 травня 2019 року запустили сторінку-рахівник ze.live, яка відраховує час після останнього порушення закону президентом України Володимиром Зеленським. Також вона показує, яке саме порушення було останнім.[121]

25 травня у Рівному затримали двох людей (Дар’ю Коцюрубу та Романа Філюка), що вийшли на акцію за імпічмент президента Зеленського, пізніше суд визнав їх винними за несанкціонований захід.[122] 2 серпня 2019 року рішенням Рівненського апеляційного суду було скасовано Постанови Рівненського міського суду Рівненської області від 13 червня 2019 року та закриті провадження у справах щодо притягнення  вказаних осіб  до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст. 185-1 КУпАП за відсутності події і складу адміністративного правопорушення. [123] [124] [125]

18 червня 2019 року народний депутат, а в минулому відома журналіст-антикорупціонер Тетяна Чорновол опублікувала розслідування про те, що передвиборчу кампанію кандидата Зеленського фінансували росіяни, а саме Ігор Мендограло з «Австро-Угорської лізингової компанії», яка раніше називалася «Укррослізинг» і належала до пулу компаній, якими володіли син Януковича Олександр і конгломерат російських державних банків — ВЕБ, ВТБ та Сбєрбанк РФ. Однією з компаній цього пулу керував свояк Андрія Портнова. Як підозрюється, зв'язок з ЗеКомандою здійснював Андрій Богдан. Участь Богдана у передвиборчій кампанії Зеленського штабісти ЗЕ заперечували журналістам «Бігус-інфо», які перші заявили що Богдан займався серед іншого фінансуванням компанії Зеленського.[126][127]

28 червня 2019 року було оголошено, що реконструкцією Українського дому під новий Офіс президента без конкурсу буде займатись Іван Юнаков (№ 65 списку партії Слуга народу)[128] голова архітектурного бюро 33BY.[129][130]

ЗеКоманда[ред. | ред. код]

Зе-команда
логотип
Голова партії:В. Зеленський
Штаб-квартира:Київ
вул. Січових стрільців, 77, оф. 728
Дата заснування:Грудень 2018
Союзники і блоки:Слуга народу
Інтернет-сторінка:ze2019.com

«ЗеКоманда» — група експертів-радників, а в широкому розумінні й усіх прихильників Володимира Зеленського. Очікують, що її члени мають реалізовувати його виборчу програму.[131]

Учасники[ред. | ред. код]

  • Руслан Стефанчук — реформування державних і правових інститутів та законопроектна робота. Доктор юридичних наук, проректор з наукової роботи вищої школи адвокатури Національної асоціації адвокатів України.
  • Іван Баканов — керівник штабу Зеленського, відповідальний за взаємодію з ВРУ.
  • Дмитро Разумков — внутрішня політика та зовнішня політика, політконсультант, спікер штабу Зеленського, представляє позицію кандидата на всіх телеефірах та політичних шоу
  • Олександр Данилюк — колишній міністр фінансів України. Репрезентує міжнародні відносини, економіку, фінансову і банківську політику.
  • Руслан Рябошапка — правознавець. Репрезентує правоохоронну та антикорупційну політику.
  • Галина Янченко — громадська діячка, експерт з антикорупційної політики. Репрезентує діджитал-рішення, впровадження антикорупційної політики.
  • Денис Монастирський — правоохоронні органи.
  • Сергій Іонушас — органи правосуддя. Адвокат, керівник юридичної фірми «Гелеон».
  • Іван Апаршин — питання оборони. Колишній директор Департаменту воєнної політики Міноборони та головний інспектор Міноборони, у минулому начальник Управління оборонної та безпекової політики Секретаріату Кабінету міністрів.
  • Ірина Венедиктова — реформа судової влади. Завідувач кафедри цивільно-правових дисциплін юридичного факультету ХНУ. Професор, доктор юридичних наук.
  • Данило Гетманцев — економіка, фінанси та оподаткування. Професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
  • Михайло Федоров — експерт із питань діджиталізації. Автор акаунтів команди Зеленського в соцмережах (канали YouTube, Instagram, Facebook).
  • Олександр Мережко — міжнародні відносини і народовладдя. Доктор юридичних наук, завідує кафедрою права Київського національного лінгвістичного університету
  • Олег Бондаренко — екологія. Голова правління ГО «Всеукраїнська організація „Зелений Фонд. Подолання гуманітарних та екологічних катастроф“».
  • Марина Бардіна — політика рівних прав та можливостей жінок і чоловіків. Співзасновниця ГО «Час рівності», помічниця на платній основі народного депутата Лещенка.
  • Сергій Кальченко — виборче законодавство, права людини.
  • Андрій Герус — енергетика, тарифи, антимонопольне регулювання.
  • Сергій Бабак — освіта та наука.
  • Євген Комаровський — медицина. Лікар-педіатр, кандидат медичних наук та шоумен, ведучий передачі «Школа доктора Комаровського».
  • Вікторія Страхова — банківська діяльність. Працювала корпоративним секретарем «Приватбанку» після його націоналізації. Звільнилася зі скандалом.


Фотогалерея[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Соціальні мережі[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Реклама, маніпуляції, популізм: як змінювалися рейтинги кандидатів в президенти. ICTV Факти, 25 березня 2019
  2. КМІС оприлюднив рейтинг кандидатів на посаду президента, Український тиждень, 7 травня, 2018
  3. У президентському рейтингу лідирують Тимошенко і Гриценко. Дзеркало тижня, 5 червня 2018
  4. Факти ICTV | Президентські вибори 2019: фаворити та аутсайдери. ФАКТИ. 2018-05-24. Процитовано 2019-03-30. 
  5. Суспільно-політичні настрої українців: нові виклики. Рейтинг, 26 травня 2018
  6. Суспільно-політичні настрої жителів України: Квітень 2018 року. КМІС, 7 червня 2018
  7. Виборчі рейтинги: травень-2018. Центра Разумкова та Фонд Демократичні ініціативи Кучеріва, 2018
  8. Шоумен Зеленський заявив, що йде в президенти. Укрінформ. 1 січня 2019. 
  9. Після заяви про похід у президенти Зеленський кличе людей до своєї команди (відео). УНІАН. 1 січня 2019. 
  10. Партія «Слуга народу» висунула Зеленського в президенти // УНІАН, 21 січня 2019
  11. Рейтинг кандидатів: Зеленський лідирує, Порошенко — третій // BBC News українською, 4 лютого 2019
  12. Рейтинги кандидатів. РБК-Украина (ru). Процитовано 2019-03-20. 
  13. Вибори-2019. Рейтинги кандидатів. Texty.org.ua. Процитовано 29 березня 2019. 
  14. Динаміка любові. Хто перемагає у виборах президента за останніми рейтингами. Українська правда. 26 березня 2019. Процитовано 29 березня 2019. 
  15. Головний підсумок кампанії: це насправді вибори!. Укрінформ. 27 березня 2019. Процитовано 29 березня 2019. 
  16. Чому люди підтримують Зеленського та що бентежить у персоні цього кандидата. 24 канал. 23 січня 2019. Процитовано 29 березня 2019. 
  17. Зеленський як "дуля політикам" - Politico. BBC Україна. 5 лютого 2019. Процитовано 29 березня 2019. 
  18. Анастасія Саковська (8 січня 2019). Зеленський запропонував скласти йому передвиборчу програму. За написання взялись соцмережі. Радіо Свобода. Процитовано 29 березня 2019. 
  19. Зеленський запропонував українцям обрати прем'єра, генпрокурора та голову СБУ. Гордон. 25 лютого 2019. Процитовано 29 березня 2019. 
  20. Нові лідери: чи варто сподіватися на Зеленського?. УП, 31 січня 2019
  21. В рази краще Голобородька. Політконсультант Зеленського — про шоумена як політика у сприйнятті українців. НВ, 15 березня 2019
  22. Зеленський оголосив передвиборчу програму: основні тези. 24 Канал. Процитовано 2019-03-29. 
  23. Ігор Фещенко, Олексій Півторак. Офіційні звіти: скільки Порошенко, Тимошенко та Зеленський зібрали на кампанію. Чесно. Процитовано 29 березня 2019. 
  24. Марко Погуляєвський (24 березня 2019). Зеленський озвучив вартість своєї кампанії. Громадське. Процитовано 29 березня 2019. 
  25. Зеленський зустрівся з Макроном у Парижі – відео. Радіо Свобода. 12 квітня 2019. Процитовано 13 квітня 2019. 
  26. Дипломатичне випробування — французькі ЗМІ про зустріч Зеленського і Макрона, Факти.ICTV, 13 квітня 2019
  27. КВУ закликає В. Зеленського оплатити «Слугу Народу 3» із виборчого фонду. Комітет виборців України. 12 лютого 2019. Процитовано 29 березня 2019. 
  28. За Зеленським їздить супровід - мікроавтобус компанії з групи «Приват» Коломойського. Bihus.info. 18 січня 2019. Процитовано 29 березня 2019. 
  29. Як друг президента Кононенко заробляв на аферах в енергетиці та що там у Зеленського?. Радіо Свобода. 28 березня 2019. Процитовано 29 березня 2019. 
  30. В'ячеслав Брюховецький, Юрій Буряк, Юрій Винничук та ін.. «Не віддавайте голос „по приколу“». Звернення української інтелігенції. Слово Просвіти, ч. 10, 7-13 березня 2019
  31. Голосуймо не "по приколу": відомі українці підтримують звернення Вакарчука. 24 канал. 27 березня 2019. Процитовано 29 березня 2019. 
  32. Штабіст Зеленського: Коломойський побажань не передає. BBC Україна. 16 березня 2019. Процитовано 29 березня 2019. 
  33. Коломойський прямо відповів на питання про фінансування Зеленського і Тимошенко. Обозреватель. 22 березня 2019. Процитовано 29 березня 2019. 
  34. Інавгурація Зеленського: онлайн. РБК-Украина (ru). Процитовано 2019-05-20. 
  35. Перший день Зеленського: як пройшла інавгурація шостого президента України. РБК-Украина (ru). Процитовано 2019-05-20. 
  36. Зеленський розпустив Раду: головне. РБК-Украина (ru). Процитовано 2019-05-20. 
  37. ЗЕЛЕНСЬКИЙ РОЗПУСКАЄ ВЕРХОВНУ РАДУ
  38. Oфіційне інтернет-представництво президента України: Головним аргументом для розпуску Верховної Ради є вкрай низька довіра громадян України до цієї інституції president.gov.ua/
  39. До Верховного суду подали вже третю заяву про визнання незаконним розпуску Ради президентом Зеленським. hromadske.ua. Процитовано 26 May 2019. 
  40. Рішення КСУ про розпуск ВРУ ccu.gov.ua
  41. Офіційні результати парламентських виборів 2019: ЦВК почала визнавати результати в округах. 24 Канал. Процитовано 2019-09-02. 
  42. Червоненко, Віталій (2019-08-30). "Шалений принтер"? Що показав перший день Ради (en-GB). Процитовано 2019-09-02. 
  43. Новий уряд, перші скандали та блокування. Як минув "дебют" Верховної Ради дев'ятого скликання. ТСН.ua (uk). 2019-08-30. Процитовано 2019-09-02. 
  44. Зе! Банкова. Кого Зеленський призначив в Адміністрацію президента
  45. Нові кадри в Адміністрації. Кого Зеленський привів на Банкову. Українська правда (uk). Процитовано 2019-07-03. 
  46. Указ Президента України від 21 травня 2019 року № 304/2019 «Про призначення А.Богдана Главою Адміністрації Президента України»
  47. Kitsoft. Кабінет Міністрів України - Про звільнення Богдана А. Й. з посади Урядового уповноваженого з питань антикорупційної політики. www.kmu.gov.ua (ua). Процитовано 2019-05-03. 
  48. Андрій Богдан: «адвокат Коломойського», який очолив адміністрацію Зеленського
  49. Кумівства не буде — Зеленський про ключові посади у державі
  50. Нові кадри Володимира Зеленського (довідкова інформація). Радіо Свобода (uk). Процитовано 2019-07-03. 
  51. Президент України призначив своїм прес-секретарем журналістку Юлію Мендель. https://www.president.gov.ua/. Адміністрація Президента України. 2019-06-03. Процитовано 4 червня 2019. 
  52. CNN побачила конфлікт інтересів у статті прес-секретарки Зеленського. https://www.ukrinform.ua/. Укрінформ. 2019-06-04. Процитовано 4 червня 2019. 
  53. Прес-секретарку Зеленського запідозрили в конфлікті інтересів у статтях для NYT — 5 канал. https://www.5.ua/. 5 канал. 2019-06-04. Процитовано 4 червня 2019. 
  54. Fox News: Автор статті про «темні справи» Байдена в Україні стала прес-секретарем Зеленського. https://www.unian.ua/. УНІАН. 2019-06-04. Процитовано 4 червня 2019. 
  55. Зеленський ініціював звільнення всіх губернаторів - Мендель. ukr.segodnya.ua (uk). Процитовано 2019-07-01. 
  56. Зеленський звільнив 15 губернаторів: подробиці. ukr.segodnya.ua (uk). Процитовано 2019-07-01. 
  57. Зеленський звільнив 15 губернаторів. Українська правда (uk). Процитовано 2019-07-01. 
  58. Зеленський звільнив голів іще трьох ОДА. www.ukrinform.ua (uk). Процитовано 2019-07-01. 
  59. Нові керівники областей. Кого Зеленський призначає у регіонах. Українська правда (uk). Процитовано 2019-07-01. 
  60. Зеленський назве свого генпрокурора одразу після звільнення Луценка. Українська правда (uk). Процитовано 2019-07-01. 
  61. Офіційний портал Верховної Ради України. w1.c1.rada.gov.ua. Процитовано 2019-07-01. 
  62. Луценко розповів, коли піде у відставку. Українська правда (uk). Процитовано 2019-07-01. 
  63. Зеленський назвав ім'я кандидата на посаду глави ГПУ. www.unian.ua (uk). Процитовано 2019-07-24. 
  64. Зеленський за один день звільнив 70 голів райадміністрацій. Українська правда (uk). Процитовано 2019-07-24. 
  65. Офіс президента просить Кабмін внести подання на звільнення Кличка. РБК-Украина (ru). Процитовано 2019-07-24. 
  66. У Зеленського збираються звільнити Віталія Кличка з посади глави КМДА. UA.NEWS. 2019-07-24. Процитовано 2019-07-24. 
  67. Зеленський висміяв українських політиків і показав здивованого Ляшка
  68. Промова Зеленського на iForum-2019 виявилася плагіатом з російського перекладу …
  69. Зеленський на передовій: Начальник Генштабу надів бронежилет задом наперед
  70. И солдаты вовсе не солдаты…
  71. Обвал на шахті «Лісова»: події трагічно збігаються зі сценарієм серіалу «Слуга народу»
  72. Зеленський відвідав шахту, де внаслідок аварії загинули гірники, та скликає РНБО
  73. «Люди померли, а вам погано?»: Зеленський встряв у суперечку з журналісткою
  74. Суперечка з Зеленським: Канал Порошенка купив квартиру родині шахтаря
  75. Грицак написав рапорт про звільнення. РБК-Украина (ru). Процитовано 2019-05-20. 
  76. Полторак подав у відставку. РБК-Украина (ru). Процитовано 2019-05-20. 
  77. Служба безпеки України. www.facebook.com (uk). Процитовано 2019-05-20. 
  78. а б в г https://novynarnia.com/. Новинарня. 2019-05-31. 
  79. Президент звільнив голову Держприкордонслужби. https://www.radiosvoboda.org/. Радіо «Свобода». 2019-05-31. Процитовано 31 травня 2019. 
  80. Зеленський звільнив посадовців СБУ і обласних губернаторів. https://www.dw.com/. Німецька хвиля. 2019-06-11. Процитовано 25 червня 2019. 
  81. Зеленський звільнив в запас колишнього заступника голови СБУ. https://zik.ua/. Zik. 2019-06-21. Процитовано 25 червня 2019. 
  82. Зеленський звільнив начальника управління СБУ, який заборонив в’їзд до України московському пропагандисту Шувалову. https://www.obozrevatel.com/. Обозреватель. 2019-06-27. Процитовано 29 червня 2019. 
  83. Зеленський звільнив 14 голів РДА у двох областях. РБК-Украина (ru). Процитовано 2019-08-19. 
  84. Офіційний портал Верховної Ради України. w1.c1.rada.gov.ua. Процитовано 2019-07-29. 
  85. Люстрація від Зеленського: кого і як хоче усунути з політики президент?. Радіо Свобода (uk). Процитовано 2019-07-29. 
  86. а б в Люстрація для всіх: чим небезпечна ідея Володимира Зеленського. Радіо Свобода (uk). Процитовано 2019-07-29. 
  87. Законопроект про люстрацію: у Зеленського спростували авторство Портнова. 24 Канал. Процитовано 2019-07-29. 
  88. Люстрація від Зеленського: кого і як хоче усунути з політики президент?. Радіо Свобода (uk). Процитовано 2019-07-29. 
  89. Вибори і ЗМІ (23 березня). Потрібно зробити потужний російськомовний канал та розпочати серйозну інформаційну війну (Українська). 
  90. У Зеленського планують запустити міжнародний російськомовний канал. Українська правда (uk). Процитовано 2019-07-31. 
  91. У Росії назвали безумством ідею команди Зеленського про російськомовний канал. Українська правда (uk). Процитовано 2019-07-31. 
  92. Зеленський хоче знову дозволити роботу казино в Україні. www.unian.ua (uk). Процитовано 2019-08-09. 
  93. Яценюк виступає за ухвалення закону про легалізацію грального бізнесу для отримання коштів на культуру. 112.ua (uk-UA). Процитовано 2019-08-09. 
  94. Мінфін прагне легалізувати в Україні незаконний гральний бізнес. ТСН.ua (uk). 2018-03-23. Процитовано 2019-08-09. 
  95. Цього року ми проведемо земельну реформу – президент. Українська правда (uk). Процитовано 2019-08-10. 
  96. Через мораторій на землю Україна в 2018 році втратила понад 22 мільярда доларів ВВП. Економічна правда (uk). Процитовано 2019-08-10. 
  97. В Україні відсьогодні почав діяти продовжений мораторій на продаж сільгоспземлі. www.ukrinform.ua (uk). Процитовано 2019-08-10. 
  98. Порошенко підписав закон про продовження мораторію на продаж землі до 2020 року. zik.ua (ua). Процитовано 2019-08-10. 
  99. Мораторій на продаж землі: скільки платить Україна за неквапливість. Економічна правда (uk). Процитовано 2019-08-10. 
  100. Зеленський про загострення під Новолуганським
  101. Зеленський насварив Клімкіна за неузгоджену ноту до Росії. Міністр наполягає на своєму. https://novynarnia.com/. Новинарня. 2019-06-27. Процитовано 27 червня 2019. 
  102. “Попався на розвод”. Клімкін розповів, як Зеленський втрапив у російську пастку в справі військовополонених. https://novynarnia.com/. Новинарня. 2019-06-27. Процитовано 27 червня 2019. 
  103. Russia Did Not Offer to Free Ukrainian Sailors it Captured. https://www.polygraph.info. Polygraph. 2019-06-28. Процитовано 28 червня 2019. 
  104. Пропозиція Росії щодо моряків була пасткою, - Волкер. https://censor.net.ua/. Цензор.нет. 2019-06-29. Процитовано 29 червня 2019. 
  105. Ключовим у розмові з Путіним було питання про звільнення полонених моряків – прес-служба Зеленського. Радіо Свобода (uk). Процитовано 2019-08-01. 
  106. Дзвінок Путіну від Зеленського: про що говорили. www.ukrinform.ua (uk). Процитовано 2019-08-01. 
  107. Зеленський назвав пріоритетом для України зміцнення відносин із Білоруссю. ТСН.ua (uk). 2019-07-03. Процитовано 2019-08-01. 
  108. Лукашенко зібрався на зустріч із Зеленським у Житомирі. ТСН.ua (uk). 2019-07-15. Процитовано 2019-08-01. 
  109. НАТО підтвердило перспективу членства для України за президента Зеленського
  110. Зеленський прилетів до Брюсселя із першим закордонним візитом. ТСН.ua (uk). 2019-06-04. Процитовано 2019-08-01. 
  111. Президент України Володимир Зеленський зустрівся з Президентом Європейської Комісії Жан-Клодом Юнкером. Офіційне інтернет-представництво Президента України (ua). Процитовано 2019-08-01. 
  112. Курс України на вступ до НАТО і ЄС є незмінним зовнішньополітичним пріоритетом — Зеленський
  113. Питання про вступ до НАТО винесемо на референдум — Зеленський
  114. № 22/053360-еп За відставку Президента України Володимира Зеленського.
  115. Глава АП про петицію за відставку Зеленського: Ми розцінюємо її як жарт
  116. Петиція за відставку Богдана набрала необхідні голоси
  117. За відставку Глави Адміністрації Президента України Богдана Андрія Йосиповича.
  118. Офіс замість Адміністрації Президента: Зеленський запустив реорганізацію. https://24tv.ua/. 24 канал. 2019-06-20. Процитовано 29 червня 2019. 
  119. Зобов'язати Верховну Раду невідкладно прийняти закон про імпічмент президента
  120. Охоронці Зеленського тричі вдарили в живіт журналіста під час спроби поставити запитання
  121. У мережі запустили лічильник незаконних рішень Зеленського
  122. Акція за імпічмент президента: суд визнав винною 16-річну Дар'ю Коцюрубу
  123. Постанова 83426783
  124. Постанова 83427053
  125. Суд виправдав 16-річну Дар’ю Коцюрубу
  126. Стоматолог і Слуга – двоє з ларця. http://chornovol.info/. Чорновол. 2019-06-18. Архів оригіналу за 2019-06-28. Процитовано 28 червня 2019. 
  127. «Начальник концтабору» Портнов фінансує ЗЕ. http://chornovol.info/. Чорновол. 2019-06-27. Архів оригіналу за 2019-06-28. Процитовано 28 червня 2019. 
  128. Представлено першу сотню партії "Слуга народу". https://censor.net.ua/. Цензор.нет. 2019-06-09. Архів оригіналу за 2019-06-28. Процитовано 28 червня 2019. 
  129. Архітектор розповів, якою буде нова будівля офісу Президента. https://ua.korrespondent.net/. Корреспондент. 2019-06-28. Архів оригіналу за 2019-06-28. Процитовано 28 червня 2019. 
  130. Архітектори працюють над 4 редакцією реконструкції «Українського дому», куди хоче переїхати Зеленський. https://hromadske.ua/. Громадське телебачення. 2019-06-28. Процитовано 28 червня 2019. 
  131. Офіційна передвиборча програма Володимира Зеленського