Президентство Володимира Зеленського

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Візит Зеленського до інституцій ЄС і НАТО у Брюсселі, 2019, 16 (cropped).jpg Ця стаття є частиною
серії статей про

Володимира Зеленського

Вибори



Бізнес


Сім'я

Autograph-VolodymyrZelensky.png


Flag of the President of Ukraine.svg

Президентство Володимира Зеленського — правління шостого президента України Володимира Зеленського, що переміг на виборах президента 21 квітня 2019 року, інавгурація пройшла 20 травня 2019 року. Його попередник — Петро Порошенко.

На початку характерне високим кредитом довіри суспільства, в результаті чого отримав широкі повноваження до реалізації зобов'язань. Під час 2019 року монополізував контроль над законодавчою та виконавчою владами, що не призвело до ефективного керівництва державою та оцінюється як малоуспішне[1].

Станом на 2020 рік у політико-правовій сфері Зеленський несистемно пропонує зміни до Конституції України, піддає ревізії попередні реформи підтримані розвинутими державами світу. За президентства Зеленського також спостерігаються антидемократичні тенденції, ознаки ручного «управління» силовими структурами[1].

За час шостого президента питання війни з Росією і деокупація територій принципово не змінюється на користь України, а певні ініціативи призводять до ослаблення міжнародної позиції[1].

Умовно позитивним в політико-правовій сфері є ухвалення Виборчого кодексу та розвиток електронного декларування[1].

Зеленський не вирішує проблему реформування національної безпеки. Збройні сили та оборонний сектор має лише окрему реалізацію реформування галузей, замість комплексного. Декларованим залишається і зміна підходу в управлінні внутрішньої безпеки (СБУ та МВС)[1].

Інтеграція з ЄС та НАТО залишається незмінною та ухвалено низка євроінтеграційних законів, поглиблюється співпраця з НАТО. Водночас український «курс на Захід» відійшов на другий план, а пандемія COVID-19 не прискорила інтеграційні процеси[1].

Глобальні кризові явища пандемії суттєво посилили негативні тенденції економіки України. Призначений Володимиром Зеленським Уряд Дениса Шмигаля не спромігся суттєво пом'якшити негативні наслідки суворого карантину для української економіки. Водночас спостерігається лібералізація та дерегуляція окремих сфер з фінансуванням інфраструктурних рішень та цифровізації[1].

Демонополізація економіки, а також реформи у фіскальній сфері посилили контроль над фінансами та поглибили внутрішню суперечливість механізмів регулювання і створюють ще більше податкове навантаження на приватну сферу[1].

Економічні передумови для збільшення соціального рівня населення України не виконано. Зокрема, рівень безробіття та реальна середня заробітна плата демонструють тенденцію до погіршення. Суттєво зростає рівень інфляції[1].

В гуманітарній політиці Зеленський декларує загальнонаціональну консолідацію та подолання теперішніх розбіжностей. Практично спостерігається перегляд проукраїнської гуманітарної політики попередньої влади. Мовне, історичне та конфесійне питання є невизначені в публічній оцінці Зеленського, що посилює суспільну напруженість[1].

Державна політика характерна відсутністю визначених програмних, концептуальних засад, з фрагментарністю і суперечливістю різних заходів та ініціатив[1].

Загальною проблемою президентської команди є слабка кадрова політика, якій притаманний принцип давнього особистого знайомства і багаторічної співпраці та дружніх стосунків до шостого президента[2].

Кандидат у президенти[ред. | ред. код]

На виборах 2019 року[ред. | ред. код]

Рейтинги[ред. | ред. код]

Вперше Володимира Зеленського почали включати до соціологічних опитувань навесні 2018 року.[3] Тоді його рейтинг підтримки становив близько 4—6 % серед усіх респондентів, або 5—10 % серед тих, хто визначився.[4][5][6][7][8][9]

У новорічну ніч, на 1 січня 2019 року опівночі, замість трансляції новорічного привітання Президента Порошенка на каналі «1+1» показали Зеленського, який оголосив, що йде у президенти[10][11]. 21 січня 2019 року партія «Слуга народу» офіційно висунула Володимира Зеленського кандидатом у президенти[12].

На кінець січня 2019 року результатами спільного соцопитування «Соціальний моніторинг», «Українського інституту соціальних досліджень ім. О. Яременка», «Інфо Сапієнс» та «Рейтинг» Зеленський займав перше місце у рейтингу кандидатів серед опитаних, які визначилися зі своїми уподобаннями (21,9 % голосів). Відповідно до результатів опитування Соціологічної групи «Рейтинг», проведеного у період з 9 по 15 березня 2019 року, Зеленський залишається лідером президентського рейтингу (24,9 % голосів).[13][14].

З кінця січня 2019 року Зеленський очолював рейтинги кандидатів у президенти, подекуди з великим відривом від головних конкурентів — чинного, на той момент, президента Петра Порошенка та Юлії Тимошенко[15][16][17]. Як вважають експерти, висока популярність Зеленського обумовлювалася тим, що він є несистемним кандидатом, а також утомою виборців від «старих облич» у політиці[18][19].

Згідно з результатами опитування Центру Разумкова станом на вересень 2019 р. близько 70 % українців позитивно оцінювали діяльність президента Володимира Зеленського, новообраного складу Верховної Ради — 44 %. Серед фракцій найвищу підтримку теж мала «Слуга народу» — 50 %. Крім того, 51,8 % опитаних відповіли, що більшість у ВР, сформована однією партією, призведе до позитивних змін[20].

Передвиборча кампанія[ред. | ред. код]

Результати виборів Президента 2019 року, другий тур. Зеленим показано регіони, де перевагу отримав Зеленський.

Під час передвиборчої кампанії Зеленський запропонував прихильникам самим написати передвиборчу програму[21], а також висловити пропозиції кандидатур посадовців на найвищі державні пости в Україні[22]. Рушійною силою виборчої кампанії Зеленського став образ Василя Голобородька, якого він зіграв у серіалі «Слуга народу»[23], хоча головний політконсультант Зеленського Дмитро Разумков заперечував це та в інтерв'ю українським ЗМІ зазначив, що «кандидат в президенти Володимир Зеленський — це не образ його персонажа Василя Голобородька»[24]. Основні тези передвиборчої програми спрямовані на реформування економіки України шляхом запровадження «нульової декларації» для бізнесу, переходу від солідарної до накопичувальної пенсійної системи, перетворення України на «електронну країну». Зеленський пообіцяв внести проект закону «Про народовладдя»[25].

Заявлений у звітах до ЦВК бюджет передвиборчої кампанії Зеленського склав 102,8 млн грн, з них 68 млн — пожертви фізичних осіб, 16 млн — кошти партії Слуга народу, 11,5 млн власних коштів[26]. Сам Зеленський заявив, що вартість його президентської кампанії становить 80,5 млн грн його власних коштів, коштів його друзів та партнерів по бізнесу[27].

12 квітня у Єлисейському палаці відбулася зустріч Зеленського з президентом Франції Емманюелем Макроном.[28][29]

Зв'язки з Коломойським[ред. | ред. код]

Численні оглядачі пов'язують висування Зеленського з олігархом Ігорем Коломойським. Телеканал 1+1, що належить Коломойському, надавав Зеленському інформаційну підтримку та здійснював трансляцію серіалу «Слуга народу» під час передвиборчої кампанії. Комітет виборців України охарактеризував показ відеофільму як передвиборну агітацію, яку повинен оплатити фонд кандидата[30].

Журналісти-розслідувачі проектів «Схеми» та Bihus.info виявили, що охоронці, які супроводжували Зеленського в рамках його передвиборчих поїздок, а також бізнес-партнери Зеленського та його юрист мають стосунок до Ігоря Коломойського[31][32]. Підозри на зв'язки Зеленського та Коломойського стали причиною закликів деяких відомих громадських діячів і представників культури не голосувати за цього кандидата[33][34], хоча його оточення спростувало ці заяви[35], а сам Коломойський заперечив свою участь у фінансуванні його передвиборчої кампанії[36].

ЗеКоманда[ред. | ред. код]

Зе-команда
Країна Flag of Ukraine.svg Україна
Голова партії В. Зеленський
Дата заснування Грудень 2018
Штаб-квартира Київ
вул. Січових стрільців, 77, оф. 728
Союзники та блоки Слуга народу
Офіційний сайт ze2019.com

Під час виборів Зеленський анонсував свою команду радників («ЗеКоманда»), а в широкому розумінні й усіх своїх прихильників для реалізації забов'язань та політичних декларацій. Її учасники мали реалізовувати його виборчу програму[37].

Учасники[ред. | ред. код]

На виборах 2024 року[ред. | ред. код]

Під час президентської кампанії Зеленський запевняв, що хотів би мати лише одну каденцію президента[40]. Натомість, на пресконференції 20 травня 2020-го Зеленський заявив, що йому не вистачить одного президентського терміну для виконання всіх передвиборчих обіцянок[41]. Схожу тезу анонсував у березні Сергій Трофімов, перший заступник Керівника Офісу Президента України, заявивши, що «українці хочуть» переобрання Зеленського 2024 року[42].

Внутрішня і правова політика[ред. | ред. код]

Інавгурація, 20 травня 2019-го

Парламент[ред. | ред. код]

Розпуск Верховної Ради VIII скликання[ред. | ред. код]

Вже під час інавгурації 20 травня 2019 року Зеленський оголосив, що розпускає парламент, а нові вибори мають пройти через два місяці після цього, тобто наприкінці липня.[43][44]

Як зазначив Зеленський, юридичною підставою для розпуску була фактична відсутність коаліції з 2016 року.[45] Розпуск Верховної ради було оскаржено у Верховному та Конституційному суді[46].

20 червня Конституційний суд України прийняв остаточне рішення про визнання конституційним указу Зеленського про розпуск Верховної Ради[47].

Верховна Рада IX скликання[ред. | ред. код]

21 липня відбулись позачергові парламентські вибори. Пропрезидентська партія «Слуга народу» на виборах набрала 43,16 % і отримала 124 місця, а мажоритарні кандидати від партії перемогли на 130 округах, тому партія отримала більшість в парламенті.[48] Експерти відзначають, що парламентська більшість пропрезиденської партії «Слуга народу» де-факто перетворила Україну в президентську республіку.[49]

Під час першого засідання нової Верховної Ради 29 серпня депутати затвердили очільників 23 комітетів — відповідно до раніше визначених квот парламентських партій та узгоджених прізвищ. «Слуга народу» керує в 19 комітетах. Також на засіданні було оновлено уряд та розглянуто 70 нових законопроєктів.[50]

4 березня 2020 року за наказом Зеленського спікер ВРУ Разумков скликав позачергове засідання Ради, де прийняли відставку прем'єр-міністра Гончарука та його уряду. Того ж дня ВРУ призначила Дениса Шмигаля прем'єр-міністром України, сформувавши частково новий склад уряду[51].

16 квітня 2020 року за ініціативи Зеленського відбулося позачергове засідання ВРУ, на якому народні депутати успішно ухвалили зміни до регламенту роботи Ради у зв'язку із «правочним спамом» у ході голосування за так званий «антиколомойський закон» з метою заблокування його ухвалення (раніше так само намагалися заблокувати ухвалення закону про ринок землі). Крім того, Парламент підтримав у першому читанні законопроєкт про посилення захисту телекомунаційних мереж та ухвалив у цілому проєкт закону про внесення змін до закону про місцеве самоврядування в Україні.

Аудит діяльності Верховної Ради[ред. | ред. код]

23 жовтня 2020 року Рахункова палата завершила перший за всю історію незалежності України аудит Верховної Ради. Звіт щодо результатів аудиту був затверджений на засіданні рахункової палати. Аудит проводили 5 членів Рахункової палати. За 2013—2019 роки Апаратом Верховної Ради України, а також підприємствами, установами та організаціями їх сфери управління було використано 7,7 млрд грн. коштів державного бюджету та 114 млн грн. коштів місцевих бюджетів.

Основна частина коштів, використаних за ці 7 років, пішла на засідання законотворчої діяльності парламаенту — 51 %, обслуговування та організаційно-аналітичне, матеріально — технічне забезпечення ВР — 44 %, фінансову підтримку санитарно — курортного комплексу, висвітлення діяльності парламенту через ЗМІ, розвиток електроннного урядування — 5 %. Водночас, Апарат Верховної Ради не в повній мірі забезпечив продуктивне, результативне та економне використання бюджетних коштів, а також прийняття законних та своєчасних управлінських рішень під час управління коштами бюджету та державним майном[52].

Конституційна криза[ред. | ред. код]

27 жовтня Конституційний суд за поданням 47 народних депутатів ухвалив рішення, яким скасував статтю 366-1 Кримінального кодексу, що передбачає відповідність за недостовірне декларування. Також КС визнав неконституційними положення законів про перевірку е-декларацій чиновників і скасував право НАЗК перевіряти декларації та виявляти конфлікт інтересів. КС своїм рішенням позбавив НАЗК доступу до державних реєстрів, необхідних для проведення спецперевірок декларацій кандидатів на керівні посади до органів влади. Без цієї перевірки жоден керівник державного органу не може бути офіційно призначений.

28 жовтня НАЗК закрило доступ до Єдиного державного реєстру декларацій. Утім, 29 жовтня ввечері Кабінет міністрів зобовязав НАЗК відновити публічний доступ до Єдиного реєстру декларацій. Конституційний суд 28 жовтня оприлюднив текст рішення, ухваленого Великою палатою КС у складі 15 суддів. У НАБУ заявили, що через рішення КС досі всі справи про недостовірне декларування закриють, а викриті на зловживаннях посадовці уникнуть відповідальності. Потім президент Зеленський вніс до ВР проект закону, яким пропонує припинити повноваження усього складу Конституційного суду. У законопроекті йдеться, зокрема, що рішення КС від 27 жовтня є «нікчемним як таке, що прийнято суддями Конституційного суду України в умовах реального конфлікту інтересів». Зеленський зпропонував припинити повноваження суддів КСУ з дня набрання чинності законом, а субєктам призначення суддів невідкладно розпочти процедуру конкурсного відбору нового складу суду.

2 листопада у ВР було зареєстровано законопроект, яким пропонуєтся відновити норми про е-декларування, які були скасовані КС. Авторами проекту закону Про відновлення дії окремих окремих положень закону Про запобігання корупції та Кримінального кодексу України № 4304) є Разумков і члени різних фракцій парламенту, зокрема «ЄС», «Голос» та «СН»[53].

4 грудня 2020 р. Верховна Рада відновила кримінальну відповідальність за недостовірне декларування — за брехню про статки передбачені штраф і обмеження волі. За проголосували 289 депутатів. Депутати голосували за компрісний законопроект № 4460-д, створений на основі президентського законопроекту № 4434 і напрацьованого робочою групою № 4441.

Згідно з документом, умисне внесення суб'єктом декларування завідомо недостовірних відомостей до декларацій нсуму від 500 до 4000 прожииткових мінімумів для працездатних осіб (на той момент ц від 1,3 до 9 млн гривень) карається штрафом від 2,5 до 3 тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян (від 42,5 до 51 тисячі громадян) або громадськими роботами на строк від 150 до 240 годин, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років.

Умисне внесення субєктом декларування недостовірних відомостей від 4 тисч прожиткових мінімумів (на той момент 9 мільйонів грн.) карається штрафом від 3 до 5 тисяч неоподаткованих мінімумів (від 51 до 85 тисяч грн.) або громадськими роботами на строк від 150 до 249 годин, або обмеження волі на строк до 2 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років[54].

25 грудня президент Зеленський підписав закон Про внесення змін до Закону України Про запобігання, який парламент ухвалив 15 грудня. Так, повністю відновилося повноваження НАЗК, які заблокував Конституційний суд[55].

Закон про всеукраїнський референдум[ред. | ред. код]

26 січня 2021 року депутати Верховної Ради підтримали президентський законопроект про всеукраїнський референдум. За відповідний законопроект проголосували 255 депутатів. У проекті законопроекту запропоновано виносити на референдум тільки одне питання з відповідями «так», або «ні».

Предметами всеукраїнського референдуму можуть бути: затвердження закону про внесення змін до розділів І (Загальні засади), ІІІ (Вибори референдум), ХІІ (Внесення змін до Конституції України); загальнодержавного значення; про зміну території; про втрату чинності закону України або окремих його положень.

Не можна виносити на всеукраїнський референдум питання, спрямовані на: ліквідацію незалежності України;

порушення державного суверенітету і територіальної цілісності, створення загрози національній безпеці, розпалювання міжетнічної, расової та релігійної ворожнечі.

Також не можуть розглядатися питання: податків, бюджету, амністії, ті, які належать до ведення органів правопорядку, прокуратури або суду[56].

Укази[ред. | ред. код]

23 вересня Зеленський підписав ухвалений ВРУ законопроєкт № 1032 про реформу прокуратури. Він містить такі зміни: генпрокуратуру буде перейменовано на «Офіс генерального прокурора», генпрокурор зобов'язується мати вищу освіту, зможе звільняти прокурорів свого офісу без ухгоджень з Радою прокурорів, буде звільнено 5 з 15 тисяч працівників штату прокуратури, регіональні прокуратури стануть обласними, а місцеві — окружними. Прокурори, що захочуть лишитись на роботі, матимуть пройти переатестацію[57].

17 жовтня 2019 року Президент підписав закони про касові апарати для ФОПів. Згідно них, з 1 жовтня 2020 року використання касових апаратів стане обов'язковим для приватних підприємців (ФОП) на другій та четвертій групах оподаткування, а для платників єдиного податку на 2-4 групі ця вимога почне діяти 1 січня 2021 року[58].

6 листопада 2019 року Зеленський створив Раду з питань свободи слова та захисту журналістів[59].

3 грудня 2019 року Президент представив програму «Повертайся та залишайся», що має бути направлена на повернення заробітчан та мігрантів до України. Вона передбачає низькі ставки на кредити для тих, хто хоче повернутись та почати бізнес в Україні[60].

14 травня 2020 року Зеленський продовжив заборону російських соціальних мереж та сервісів, таких як ВКонтакте, Однокласники, MailRu та багатьох інших. Уперше такий указ запропонував і впровадив у 2017 році його попередник — п'ятий Президент України Петро Порошенко.

3 червня 2020 року Президент видав указ про встановлення в Україні нового свята — Дня Фермера. Того ж дня Кабмін на черговому засіданні уряду схвалив проєкт указу. Відтепер День Фермера щороку відзначатиметься 19 червня.

Кадрова політика[ред. | ред. код]

Кадрова політика Зеленського характерна особистими знайомствами, багаторічною співпрацею або дружбою. У 2019—2020 роках кадрова політика характерна добором людей з якими він працював у складі студії «Квартал-95»[2]. Комітет виборців України нараховував 30 осіб з «Кварталу-95» або дочірних компаній призначених на виконавчі посади Офісу Президента та інших[2]. Зеленського також звинуватили в порушені своїх же обіцянок: попри запевнення, що політики «кумівства» не буде[61], президент призначив на керівні посади деяких колишніх колег з студії «Квартал-95» та друзів дитинства[62].

У перші роки президенства виникли кадрові проблеми, які засвідчили системну проблематику кадрової політики та містять прорахунки у підготовці професійних кадрів, так і відсутність призначеними кадрами розуміння займаних посад[2].

Початок здійснення кадрової політики Зеленського визначається від 21 травня 2019 року, коли Зеленський власним указом достроково розпустив Верховну Раду VIII скликання, призначивши позачергові вибори на 21 липня (замість чергових 27 жовтня)[63].

Офіс Президента[ред. | ред. код]

Перші призначення президента в Адміністрації Президента та СБУ викликали обурення громадськості[64][65]. Так, Главою Адміністрації Президента Зеленський призначив Андрія Богдана — колишнього особистого адвоката олігарха Коломойського та посадовця з уряду Азарова, який мав би потрапити під дію закону про люстрацію[66][67][68]. Богдан в практичних діях виходив за межі своїх фактичних повноважень. Зокрема він неформально впливав на парламентську фракцію «Слуга народу» та інші державні інституції[2].

3 червня 2019 року — Зеленський Указом № 350/2019 призначив своїм прес-секретарем Юлію Мендель. Це спричинило хвилю критику проти газети The New York Times, в якій 1 травня було опубліковану статтю Мендель, де описувався конфлікт інтересів віце-президента США Джо Байдена. На думку критиків, Мендель мала конфлікт інтересів, коли писала для американської газети[69][70][71][72].

Призначив голову Національної інвестиційної ради[73].

19 вересня 2019 року заступникові голови Офісу президента Сергію Трофімову було передане посвідчення члена Українського товариства сліпих, виписане на ім'я Володимира Зеленського, щоби він, як Президент, звернув увагу на підприємства, де працюють сліпі, та допомагав товариству та сліпим людям[74].

7 травня 2020 року Президент підписав указ про призначення експрезидента Грузії й ексголову Одеської ОДА Міхеіла Саакашвілі головою Виконавчого комітету Національної ради реформ, а Олександра Ольшанського — його заступником.

11 лютого 2020 року Зеленський звільнив Андрія Богдана з посади керівника Офісу Президента України і призначив на його місце Андрія Єрмака (до цього він був помічником президента Зеленського). Єрмак має особисту довіру Зеленського. Його називають «тіньовим дипломатом». Він разом з Зеленським здійснював таємний візит до Оману. Він також поширює вплив у внутрішній політиці. З його ініціативи створено «Консультативну раду» на засіданні Тристоронньої контактної групи в Мінську 25 березня 2020 року, яка отримала негативну оцінку низки депутатів.

22 квітня 2020 року Зеленський звільнив заступника керівника Офісу Президента України Анну Коваленко, призначивши їй на заміну Романа Машовця.

Силові та оборонні структури[ред. | ред. код]

20 травня 2019 року, у день інавгурації Зеленського, голова СБУ Василь Грицак[75], командувач Сил спеціальних операцій Ігор Луньов та міністр оборони Степан Полторак[76] подали заяви на звільнення[77].

4 березня 2020 року доручив спікеру ВРУ Разумкову скликати позачергове засідання Ради, де прийняли відставку генпрокурора Руслана Рябошапки та прем'єра Гончарука з урядом. Того ж дня новим прем'єр-міністром було призначено Дениса Шмигаля, а в.о. генпрокурора — Віктора Чумака, що до того обіймав посаду головного військового прокурора України.

17 березня 2020 року Ірину Венедіктову призначено генпрокурором України, Віктор Чумак став її заступником, але одразу ж подав у відставку. Міністром розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства призначено Ігоря Петрашка.

31 травня 2019 року Зеленський звільнив керівництво СБУ[78]. Указом № 342/2019 звільнено першого заступника Голови СБУ Віталія Малікова.[78] Крім того, указом № 343/2019 він звільнив Малікова з посади керівника Антитерористичного центру при СБУ.[78]

Також звільнено начальника головного управління СБУ у Києві та області Олега Валендюка (указ № 344/2019)[78] та Петра Цигикала з посади голови Державної прикордонної служби.[79]

Також Президент призначив начальником Генерального штабу ЗСУ Руслана Хомчака[80].

11 червня 2019 року Зеленський вніс до Верховної Ради подання на надання згоди на звільнення генерального прокурора України Юрія Луценка[81]. Подання не було розглянуто[82]. Сам Луценко заявляв, що піде у відставку після парламентських виборів[83]. Зеленський заявив, що новим генеральним прокурором бачить Руслана Рябошапку.[84] Того ж дня Зеленський звільнив заступників голови СБУ Олега Фролова і Владислава Косинського та ще шістьох начальників обласних управлінь відомства в Одеській, Львівській, Волинської, Вінницькій, Закарпатській та Чернівецькій областях.[85]

На наступний день після висунення обвинувачень росіянам у збитті малазійського боїнга звільнив генерал-полковника Фролова Олега Володимировича з військової служби в запас. Він був головою технічної служби СБУ, яка мала стосунок до забезпечення доказової бази у справі збиття MH17.[86]

26 червня Зеленський звільнив начальника Департаменту захисту національної державності Служби безпеки Данила Доценка. Як відмічають у ЗМІ, звільнення відбулось практично відразу після того, як СБУ заблокувала в'їзд до України скандально відомого російського політтехнолога, близького соратника Медведчука і колишнього керівника так званої «фабрики темників» Ігоря Шувалова[87].

15 жовтня 2019 року Зеленський увів до складу РНБО Владислава Бухарева (заступник голови СБУ, начальник управління по боротьбі з корупцією й організованою злочинністю), Валерія Євдокимова (голова Служби зовнішньої розвідки) та Данілова (секретар РНБО). Також було звільнено колишнього секретаря РНБО Олександра Данилюка[88].

5 червня 2020 року Зеленський звільнив Валерія Євдокимова з посади голови Служби зовнішньої розвідки України і призначив на цю посаду Валерія Кондратюка[89].

11 червня 2020 року Президент звільнив із посади командувача Військово-Морських сил ЗСУ Ігоря Воронченка і призначив замість нього контр-адмірала Олексія Неїжпапу. Того ж дня змінив і посла у Франції — звільнив із посади Олега Шамшура і призначив на його місце Вадима Омельченка.

17 квітня Президент звільнив Олексія Петрова з посади начальника Управління СБУ в Кіровоградській області.

16 червня 2020 року Президент призначив свого радника Руслана Демченка першим заступником секретаря Ради національної безпеки і оборони України.

19 червня 2020 року Президент своїм указом оновив склад наглядової ради державного концерну «Укроборонпром». Таким чином він припинив повноваження голови Офісу президента Андрія Єрмака в наглядовій раді держконцерну та ввів замість нього до її складу першого віце-президента Національної академії наук Володимира Горбуліна.

20 липня 2020 року президент призначив В'ячеслава Штучного першим заступником начальника Управління державної охорони.

Обласні та районні державні адміністрації[ред. | ред. код]

Добір кадрів та призначення голів державних адміністрацій викликав запитання стосовно критеріїв та демонструє хаотичність. Під час епідемії коронавірусу висувалися звинувачення у непрофесійності, самоусуненні від вирішення проблем (зокрема, в Одеській і Харківській областях)[2].

10 червня 2019 року — ініціював звільнення всіх голів обласних державних адміністрацій.[90] Станом на кінець червня, Кабінет міністрів схвалив рішення про відставку 18-ти голів.[91] 11 червня 2019 року президент звільнив очільників Чернігівської, Хмельницької, Херсонської, Тернопільської, Сумської, Полтавської, Одеської, Миколаївської, Львівської, Кіровоградської, Київської, Івано-Франківської, Запорізької, Закарпатської та Волинської облдержадміністрацій[92]. 24 червня звільнено також голів Житомирської, Рівненської та Черкаської ОДА[93]. 26 червня уряд cхвалив рішення про призначення кандидатів від президента на ці посади в 8-ми областях: Київську область очолить Михайло Бно-Айріян, Закарпатську — Ігор Бондаренко, Донецьку — Павло Кириленко, Луганську — Віталій Комарницький, Львівську — Маркіян Мальський, Одеську — Андрій Андрейчиков, Херсонську — Юрій Гусєв, Черкаську — Ігор Шевченко.[94]

9 липня 2019 року Зеленський одним розпорядженням звільнив 70 голів районних державних адміністрацій. Причиною звільнень вказав закінчення строку повноважень президента України[95].

24 липня 2019 року в Офісі Президента заявили, що ними направлено подання в Кабінет Міністрів з проханням звільнити з посади голову Київської міської державної адміністрації Віталія Кличка[96]. В разі його звільнення, нове призначення може відбутись не раніше, ніж наприкінці вересня[97].

19 серпня Зеленський одночасно звільнив 14 голів районних адміністрацій у Миколаївській та Черкаській областях[98].

30 серпня Володимир Зеленський звільнив 16 голів РДА на Дніпровщині[99], а 16 вересня — 14 голів райдержадміністрацій на Івано-Франківщині[100]. 19 вересня було звільнено 6 голів РДА на Рівненщині[101].

5 листопада 2019 року Зеленський призначив 34-літнього Олексія Кучера очільником Харківської облдержадміністрації.

24 грудня було звільнено голову Закарпатської ОДА Ігоря Бондаренка та Львівської ОДА Маркіяна Мальського за «відсутність результатів»[102].

23 квітня 2020 року Президент призначив головою Закарпатської ОДА Олексія Петрова, якого звільнив з посади начальника Управління СБУ в Кіровоградській області кілька днів тому.

24 квітня 2020 року Зеленський призначив головою Івано-Франківської ОДА Віталія Федоріва.

12 червня 2020 року Зеленський звільнив Віталія Туринка з посади глави Запорізької ОДА і призначив на його місце Віталія Боговіна.

18 червня 2020 року Зеленський призначив Василя Володіна головою Київської обласної державної адміністрації.

26 червня 2020 року Президент ухвалив рішення про відставку Андрія Балоня з посади голови Кіровоградської ОДА через хабарництво.

Дипломатичні відомства[ред. | ред. код]

19 грудня 2019 року було призначено нових послів України в Йорданії (Мирослава Щербатюк), Молдові (Марк Шевченко), Катарі (Андрій Кузьменко) та Китаї (Сергій Камишев)[103].

22 червня 2020 року Зеленський звільнив Дмитра Сеніка з посади посла України в Сінгапурі, а також з посад посла в Брунеї та Новій Зеландії за сумісництвом.

15 липня 2020 року Зеленський звільнив з посади посла України в Італії Євгена Перелигіна та посла України в Румунії Олександра Банькова. Останнього уряд призначив державним секретарем Міністерства МЗС. 20 липня 2020 року призначив ексвіцепрем'єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Вадима Пристайка послом України у Британії.

Виконавча влада[ред. | ред. код]

30 березня 2020 року за ініціативи Зеленського відбулось позачергове засідання Верховної Ради України, присвячене головним чином заходам із протидії поширення коронавірусу. Але поза тим було звільнено Іллю Ємця із посади міністра охорони здоров'я й Ігоря Уманського з посади очільника Мінфіну. Новим очільником МОЗ України став Максим Степанов, що за часів президентства Петра Порошенка був головою Одеської ОДА, а новим міністром фінансів — Сергій Марченко.

Люстрація[ред. | ред. код]

11 липня Зеленський направив до ВРУ Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо очищення влади.[104] За його словами, цим законопроектом він збирається усунути з великої політики цілу низку держслужбовців, які керували країною після подій Євромайдану.

Зокрема, йдеться про експрезидента Порошенка, народних депутатів 8-го скликання, голову Верховної Ради, членів уряду, генерального прокурора, голову СБУ, голів Антимонопольного комітету і Фонду держмайна, голів ДФС та митниці, секретаря РНБО та керівників оборонних підприємств.[105] Згідно з документом, перелічені високопосадовці, які працювали в період з 23 лютого 2014 року до 19 травня 2019 року та не були звільнені за власним бажанням не зможуть обіймати відповідні посади впродовж наступних десяти років. Відповідно до чинного Закону люстрація стосується високопосадовців, які працювали у період з 25 лютого 2010 року по 22 лютого 2014 року.[106]

Посли країн «Великої сімки» негативно поставились до ідеї Зеленського, наголошуючи, що люстрація не повинна бути політичним інструментом для утиску опонентів. За їхніми словами, ситуація в країні зараз відрізняється від тієї, яка була після Революції гідності.[106]

Критики відмічають, що в подачі законопроекту помітні ознаки передвиборчого піару. Його було зареєстровано тоді, коли Верховна Рада VIII скликання фактично припинила свою роботу, тому шансів бути прийнятим у нього не було. Відповідно до Регламенту, законопроект доведеться реєструвати повторно у Раді нового скликання.[106]

Рівно за тиждень до подачі законопроекту ексзаступник голови АПУ часів Януковича Андрій Портнов, який є «давнім багаторічним другом» нинішнього голови Офісу президента Андрія Богдана заявив, що він розробив законопроект про заборону обіймати будь-які держпосади посадовим особам, призначеним в період правління Петра Порошенка. Представник президента у Верховній Раді Руслан Стефанчук спростував інформацію про те, що ініційований Зеленським законопроект про люстрацію був написаний Портновим.[107] Портнов, який підпадає під чинний закон про люстрацію, підтримав новий законопроект Зеленського, наголосивши, що «не має значення, ухвалять його чи ні, з цього моменту почалась абсолютна маргіналізація і девальвація того закону, який був ухвалений у 2014-му».[105]

Гуманітарна політика[ред. | ред. код]

Інформаційна політика[ред. | ред. код]

Російськомовний канал[ред. | ред. код]

Докладніше: Дім/Дом

29 липня 2019 року у Офісі президента підтвердили озвучені під час виборчої кампанії плани запустити в Україні державний міжнародний російськомовний канал. За словами заступника голови Офісу президента Кирила Тимошенка: «такий канал потрібен, щоб Україна могла боротися і за уми українців на окупованих територіях Донбасу та Криму, і за уми росіян на території РФ».[108][109]

Офіційний представник Міністерства закордонних справ Росії Марія Захарова заявила, що вважає подібні плани нонсенсом.[110]

Економічна політика[ред. | ред. код]

Легалізація казино[ред. | ред. код]

8 серпня 2019 року під час виступу на україно-турецькому бізнес-форумі Зеленський повідомив про плани легалізувати роботу казино у 5-зіркових готелях в регіоні біля Чорного моря.

Заборона грального бізнесу в Україні діє з 2009 року. Прихильники легалізації відмічають, що на практиці гральний бізнес працює «в тіні», і доступ населення до нього залишається, а держава практично втратила контроль за веденням цього бізнесу. За оцінками експертів, бюджет України може отримати додатково близько 10 млрд грн у разі легалізації азартних ігор завдяки детінізації цього ринку.[111]

Невдалі спроби вивести цей бізнес із тіні робив уряд Арсенія Яценюка 2015 року.[112] 2018 року такі намагання мав також міністр фінансів України Олександр Данилюк.[113]

19 грудня 2019 року Верховна Рада, незважаючи на монобільшість партії «Слуга народу» провалила у першому читанні голосування за законопроект про легалізацію грального бізнесу в Україні.[114]

У відповідь, Зеленський заявив, що знає хто стоїть за провалом закону про легалізацію грального бізнесу та анонсував закриття всіх нелегальних гральних залів.[115]

В ніч на 20 грудня 2019 року співробітники Служби безпеки України на доручення Президента України провели спецоперацію, в результаті якої було заблоковано роботу 43 підпільних казино та гральних закладів у шести регіонах країни: Києві, Дніпрі, Львові, Одесі, Харкові та Запоріжжі. Оперативники спецслужби встановили, де саме функціонують підпільні казино та гральні заклади, які «кришують» правоохоронці. Відбулося 57 обшуків за адресами розташування закладів.[116]

Земельна реформа[ред. | ред. код]

8 серпня 2019 року під час виступу на україно-турецькому бізнес-форумі Зеленський повідомив про наміри провести земельну реформу в Україні до кінця 2019 року. Раніше в Офісі президента уже анонсували, що до кінця року планують скасувати мораторій на продаж сільськогосподарської землі.[117]

Мораторій на купівлю-продаж сільськогосподарських земель, який із 2001 року продовжувався уже десять разів, наразі[коли?] охоплює 96 % с/г земель, при чому 68 % — це паї селян.[118] Документ передбачає заборону на внесення права на земельну частку (пай) до статутних капіталів господарських товариств; купівлю-продаж земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності, крім вилучення (викупу) їх для суспільних потреб; купівлю-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок і зміна цільового призначення (використання) земельних ділянок, які перебувають у власності громадян та юридичних осіб для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.[119]

7 лютого 2019 року тодішній президент України Порошенко підписав закон про продовження мораторію до 1 січня 2020 року.[120]

За даними видання «Економічна правда», 2018 року через цей мораторій Україна втратила 22,5 млрд $ ВВП, що на 17 % більше від його фактичного рівня.[121]

30 березня 2020 року відбулось позачергове засідання Верховної Ради України, присвячене головним чином заходам із протидії поширення коронавірусу. Крім того, було переглянуто решту правок (понад 600) стосовно закону про ринок землі. Після закінчення обговорення правок ВР 31 березня о першій ночі прийняла закон у цілому. Отож офіційно закон про ринок землі прийняли 31 березня 2020 року.

Соціальна політика[ред. | ред. код]

3 грудня підписав указ про соціальний захист, що передбачає створення сприятливих умов для людей з інвалідністю[122].

25 серпня 2020 р. ВР ухвалила законопроект зі змінами до держбюджету на 2020 рік, який передбачає збільшенння мінімальної зарплатні до 5 тисяч[123]. Потім другий етап цієї програми — збільшення з 2021 року до 6 тисяч гривень, і впродовж 2021 р. буде третя частина — збільшення до 6,5 тисяч[124].

Національна безпека та оборона[ред. | ред. код]

Заборона проросійських телеканалів[ред. | ред. код]

2 лютого 2021 року ввів у дію рішення РНБО про застосування санкцій проти народного депутата Тараса Козака та проросійських телеканалів 112 Україна, NewsOne та ZIK.

Зовнішня політика[ред. | ред. код]

Росія[ред. | ред. код]

7 червня 2019 року президент Володимир Зеленський заявив, що артилерійські обстріли поблизу Новолуганського на Донеччині та інших населених пунктів в ніч проти 7 червня, внаслідок яких 2 українських військових загинули, а 8 отримали поранення, свідчать про втрату Росією контролю над найманцями.[125]

27 червня 2019 року — Зеленський звинуватив міністра МЗС Клімкіна в тому, що міністерство «не комунікує з ним у питаннях міжнародної політики», зокрема видало «неузгоджену ноту» з приводу невиконання Росією наказу Міжнародного трибуналу про звільнення українських моряків, а сам він дізнається про це з інтернету.[126] Клімкін стверджує, що Зеленський втрапив у «примітивну російську пастку», коли на емоціях розкритикував МЗС України за непогоджену з ним відповідь щодо суперечки з РФ про військовополонених моряків. Зокрема, російська нота мала завуальовану вимогу визнання верховенства російського законодавства, визнання правомірності кримінального переслідування моряків й визнання окупації Криму.[127] Курт Волкер підтвердив російську маніпуляцію та невиконання присуду міжнародного трибуналу щодо звільнення українських моряків і кораблів Росією.[128][129]

11 липня 2019 року Зеленський провів свою першу офіційну 20-хвилинну телефонну розмову з президентом РФ Путіним[130]. «Ключовим питанням було звільнення полонених військових моряків. Також йшлося про повернення інших українських громадян, які утримуються на території РФ. Обговорили продовження переговорів у „нормандському форматі“» — повідомляє прессслужба Зеленського[131].

9 грудня 2019-го в рамках Нормандського формату відбулись неформальні переговори між Зеленським та Путіним, під час яких протягом 30-90 хвилин обговорили російсько-українську війну та газові контракти між двома державами[132]. Направлена раніше пропозиція Газпрому вимагає від Нафтогазу відмовитись від позовів на 21 млрд $ та підписати угоду на один рік, натомість Нафтогаз пропонує проводити транзит на умовах Європи[133].

6 жовтня 2020 року Зеленський заявив, що Україна ніколи не зупинить війну, якщо не буде «говорити з Росією»[джерело?].

Білорусь[ред. | ред. код]

3 липня 2019 року — листом запросив президента Білорусі на зустріч Форуму регіонів у Житомирі[134]. 15 липня було отримано згоду від Лукашенка[135].

13 жовтня 2020 року глава МЗС Дмитро Кулеба заявив, що Україна приєдналась до вже запропоноваджених ЄС санкцій проти Білорусі і розгляне питання щодо приєднання до нових санкцій блоку після їхнього уведення в дію[136].

Європейський союз та НАТО[ред. | ред. код]

4 червня 2019 року — прибув з першим закордонним візитом до Брюсселя[137]. Володимир зустрівся з Президентом Єврокомісії Жан-Клодом Юнкером[138]. Глава держави наголосив на незмінності зазначених у Конституції України пріоритетів, стратегічного курсу держави до цілковитого членства в ЄС та НАТО, й готовності України дотримуватися взятих на себе зобов'язань. Очільник комісії запевнив у повній підтримці України з боку ЄС і реалізації її євроінтеграційного рішення.[139] Під час спільного брифінгу з генсеком НАТО Єнсом Столтенбергом заявив, що курс України на вступ до ЄС та НАТО є незмінним зовнішньополітичним пріоритетом, і що хоче дати імпульс відносинам України з альянсом[140]. Вважає, що НАТО — «це безпека країни». Президент Володимир Зеленський також зазначив, що Україна «обов'язково» вступить в НАТО, але тільки після проведення референдуму з цього питання[141].

15 вересня 2020 року у «новій стратегії національної безпеки» була вказівка отримати запрошення та приєднатися до Плану дій щодо членства в НАТО[142].

8 листопада Зеленський попросив надати Україні план дій щодо членства в НАТО[143].

Україна — Франція[ред. | ред. код]

17 червня 2019 на пресконференції з президентом Франції Макроном Зеленський заявив, що Україна «не готова до двостороннього діалогу з сепаратистами» на Донбасі.[144].

16 квітня 2021 р. відбулась друга зустріч Зеленського з Макроном. Зустріч тет-а-тет тривала більше півтори години. Також до них приєдналась канцлер Німеччини Ангела Меркель[145].

США[ред. | ред. код]

21 квітня 2019 року Зеленський уперше розмовляв телефоном із Президентом США Дональдом Трампом[146]. В середині листопада 2019 року транскріпт цієї розмови був оприлюднений Білим домом[147], згідно зі стенограмою Зеленський запросив Трампа відвідати Україну та можливо взяти участь в церемонії його інаугурації, Трамп відповів, що США «будуть представлені на дуже високому рівні». Під час цієї розмови не було жодних згадок щодо Джо Байдена, його сина, компанії Burisma, або замороження війскової допомоги Україні.

25 липня 2019 року відбулася друга телефонна розмова Зеленського і Трампа, транскріпт якої оприлюднений Білим домом 24 вересня 2019 року[148]. Під час розмови Дональд Трамп вимагав від свого співрозмовника провести розслідування діяльності компанії компанії Burisma та роботи в Україні сина одного із кандидатів в президента США ексвіцепрезидента Джо Байдена, що стало приводом для початку процедури імпічмента у Палаті представників Конгресу США.

Зеленський уперше особисто зустрівся з президентом США Дональдом Трампом 25 вересня 2019 року в готелі «Інтерконтіненталь» у Нью-Йорку, де президент України перебував 23-26 вересня у зв'язку із проведенням генасамблеї ООН і виступав із промовою на дебатах[149]. На початку зустрічі із президентом США Зеленський в присутності преси наголосив, що під час телефонної розмови на нього не здійснювався тиск з боку Трампа[150].

Оман[ред. | ред. код]

5 січня 2020 Зеленський з сім'єю відбув до Оману. За даними Офісу президента, поїздка оплачена за власні кошти президента[151]. В Омані на зустрічі з виконавчим президентом резервного фонду Оману Абдулсаламом аль-Муршиді було узгоджено поглиблення інвестицій та торговельно-економічного співробітництва між країнами[152][153].

Публічна діяльність[ред. | ред. код]

Країни, представлені на церемонії головами держав або урядів

Інавгурація[ред. | ред. код]

Інавгурація новообраного президента відбулась 20 травня 2019-го. Процедура почалась о 10:00, а о 12:00 сайт президента оновився, змінивши ім'я чинного президента.[154] На інавгурацію прибуло біля сотні дипломатів і президенти Латвії, Литви, Естонії, Грузії та Угорщини, а також прем'єр-міністр Молдови, віце-президент Туреччини, міністр енергетики США.[155] Під час інавгурації стався курйоз з посвідченням президента — після того, як Зеленський віддав його представнику почесної варти воно впало з церемоніальної подушки на підлогу[156].

Публічні виступти та поїздки[ред. | ред. код]

Свій перший публічний виступ в ролі Президента України Зеленський здійснив 23 травня 2019 року на «iForum 2019» у Києві. Усю промову Зеленський проголосив російською.[157] Частину промови підозрюють у плагіаті.[158]

27 травня — вперше як президент відвідав бійців ООС на передовій. Його супроводжував Начальник Генерального штабу Руслан Хомчак[159] і люди у військовій формі, які виявилися тілоохоронцями президента.[160]

29 травня у Львівській області стався обвал на шахті «Лісова», загинуло двоє гірників. Події трагічно збіглися зі сценарієм серіалу «Слуга народу 3», де вибухає та сама шахта, а роль президента грає Зеленський.[161]Після звістки про трагедію та загиблих Зеленський вирушив на місце аварії[162]. Під час візиту на шахту «Лісова» Зеленський мав словесну перепалку з журналісткою Прямого каналу під час якої запропонував телеканалу купити сім'ї загиблого шахтаря квартиру, розділивши кошти навпіл. 3 червня Прямий канал повідомив, що придбав квартиру для вдови й трьох дітей загиблого шахтаря повністю за власний рахунок. Як зазначають в телеканалі, жодних звернень на адресу «Прямого» щодо придбання житла від глави держави не надходило.[163][164]

У відповідь на неодноразові прохання представників українських ЗМІ, 1011 жовтня 2019 року Президент України Володимир Зеленський провів найтривалішу у світовій історії прес-конференцію, що тривала понад 14 годин: з 10:03 ранку до 00:11 вночі наступної доби[165][166][167], та дав відповіді на понад 500 запитань[168] від понад 200-х з майже акредитованих 300 журналістів з центральних та регіональних ЗМІ України та ЗМІ інших країн: США, Великої Британії, Білорусі, Італії, Іспанії, Нідерландів, Росії, Туреччини, Японії тощо. Представниками Книги рекордів України Володимиру Зеленському було вручено сертифікат про фіксацію у ній рекорду, як українського досягнення[169][170][171][172].

Критика[ред. | ред. код]

22 травня 2019 року на офіційному сайті Електронних петицій до Президента України була зареєстрована петиція з вимогою відставки Володимира Зеленського з посту Президента України, яка менше ніж за один день, 23 травня 2019 року, о 15:11 вже зібрала всі 25 000 необхідних підписів. Загалом, станом на 27.05.2019 було зібрано 60 189 підписів — це найбільша кількість підписів, які збирали петиції на сайті президента за весь час існування цього сервісу.[173]

На петицію відреагував Глава АП Андрій Богдан, заявивши, що вважає петицію про відставку Володимира Зеленського смішним жартом.[174]

Наступного дня необхідну кількість голосів у 25000 зібрала петиція за відставку самого Богдана через порушення закону Про очищення влади (люстрацію).[175][176] Задля обходу закону про люстрацію 20 червня 2019 року було ліквідовано Адміністрацію Президента України і створено Офіс Президента України оскільки його таким чином немає у переліку установ закону про очищення влади.[177]

Також 20 травня було подано петицію на сайті Верховної Ради України за якнайшвидше ухвалення закону про імпічмент.[178]

23 травня охоронці Зеленського тричі вдарили в живіт журналіста, який намагався поставити запитання президенту.[179]

25 травня 2019 року запустили сторінку-рахівник ze.live, яка відраховує час після останнього порушення закону президентом України Володимиром Зеленським. Також вона показує, яке саме порушення було останнім.[180]

25 травня у Рівному затримали двох людей (Дар'ю Коцюрубу та Романа Філюка), що вийшли на акцію за імпічмент президента Зеленського, пізніше суд визнав їх винними за несанкціонований захід.[181] 2 серпня 2019 року рішенням Рівненського апеляційного суду було скасовано Постанови Рівненського міського суду від 13 червня 2019 року та закриті провадження щодо адміністративної відповідальності (ч. 1 ст. 185-1 КУпАП за відсутності події і складу адміністративного правопорушення)[182][183][184].

18 червня 2019 року народний депутат, а в минулому відома журналіст-антикорупціонер Тетяна Чорновол опублікувала розслідування про те, що передвиборчу кампанію кандидата Зеленського фінансували росіяни, а саме Ігор Мендограло з «Австро-Угорської лізингової компанії», яка раніше називалася «Укррослізинг» і належала до пулу компаній, якими володіли син Януковича Олександр і конгломерат російських державних банків — ВЕБ, ВТБ та Сбєрбанк РФ. Однією з компаній цього пулу керував свояк Андрія Портнова. Як підозрюється, зв'язок з ЗеКомандою здійснював Андрій Богдан. Участь Богдана у передвиборчій кампанії Зеленського штабісти ЗЕ заперечували журналістам «Бігус-інфо», які перші заявили що Богдан займався серед іншого фінансуванням компанії Зеленського.[185][186]

28 червня 2019 року було оголошено, що реконструкцією Українського дому під новий Офіс президента без конкурсу буде займатись Іван Юнаков (№ 65 списку партії Слуга народу)[187] голова архітектурного бюро 33BY.[188][189] До Українського дому Офіс президента так і не переїхав.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д е ж и к л м Рік діяльності Президента Володимира Зеленського, 2020, с. 3.
  2. а б в г д е Рік діяльності Президента Володимира Зеленського, 2020, с. 13.
  3. Реклама, маніпуляції, популізм: як змінювалися рейтинги кандидатів в президенти. ICTV Факти, 25 березня 2019
  4. КМІС оприлюднив рейтинг кандидатів на посаду президента, Український тиждень, 7 травня, 2018
  5. У президентському рейтингу лідирують Тимошенко і Гриценко. Дзеркало тижня, 5 червня 2018
  6. Факти ICTV | Президентські вибори 2019: фаворити та аутсайдери. ФАКТИ. 2018-05-24. Процитовано 2019-03-30. 
  7. Суспільно-політичні настрої українців: нові виклики. Рейтинг, 26 травня 2018
  8. Суспільно-політичні настрої жителів України: Квітень 2018 року. КМІС, 7 червня 2018
  9. Виборчі рейтинги: травень-2018. Центра Разумкова та Фонд Демократичні ініціативи Кучеріва, 2018
  10. Шоумен Зеленський заявив, що йде в президенти. Укрінформ. 1 січня 2019. 
  11. Після заяви про похід у президенти Зеленський кличе людей до своєї команди (відео). УНІАН. 1 січня 2019. 
  12. Партія «Слуга народу» висунула Зеленського в президенти // УНІАН, 21 січня 2019
  13. Рейтинг кандидатів: Зеленський лідирує, Порошенко — третій // BBC News українською, 4 лютого 2019
  14. Рейтинги кандидатів. РБК-Україна (ru). Процитовано 2019-03-20. 
  15. Вибори-2019. Рейтинги кандидатів. Texty.org.ua. Процитовано 29 березня 2019. 
  16. Динаміка любові. Хто перемагає у виборах президента за останніми рейтингами. Українська правда. 26 березня 2019. Процитовано 29 березня 2019. 
  17. Головний підсумок кампанії: це насправді вибори!. Укрінформ. 27 березня 2019. Процитовано 29 березня 2019. 
  18. Чому люди підтримують Зеленського та що бентежить у персоні цього кандидата. 24 канал. 23 січня 2019. Процитовано 29 березня 2019. 
  19. Зеленський як "дуля політикам" - Politico. BBC Україна. 5 лютого 2019. Процитовано 29 березня 2019. 
  20. 70 % українців позитивно оцінюють діяльність Зеленського, 44 % — Верховної Ради — Центр Разумкова
  21. Анастасія Саковська (8 січня 2019). Зеленський запропонував скласти йому передвиборчу програму. За написання взялись соцмережі. Радіо Свобода. Процитовано 29 березня 2019. 
  22. Зеленський запропонував українцям обрати прем'єра, генпрокурора та голову СБУ. Гордон. 25 лютого 2019. Процитовано 29 березня 2019. 
  23. Нові лідери: чи варто сподіватися на Зеленського?. УП, 31 січня 2019
  24. В рази краще Голобородька. Політконсультант Зеленського — про шоумена як політика у сприйнятті українців. НВ, 15 березня 2019
  25. Зеленський оголосив передвиборчу програму: основні тези. 24 канал. Процитовано 2019-03-29. 
  26. Ігор Фещенко, Олексій Півторак. Офіційні звіти: скільки Порошенко, Тимошенко та Зеленський зібрали на кампанію. Чесно. Процитовано 29 березня 2019. 
  27. Марко Погуляєвський (24 березня 2019). Зеленський озвучив вартість своєї кампанії. Громадське. Процитовано 29 березня 2019. 
  28. Зеленський зустрівся з Макроном у Парижі – відео. Радіо Свобода. 12 квітня 2019. Процитовано 13 квітня 2019. 
  29. Дипломатичне випробування — французькі ЗМІ про зустріч Зеленського і Макрона, Факти.ICTV, 13 квітня 2019
  30. КВУ закликає В. Зеленського оплатити «Слугу Народу 3» із виборчого фонду. Комітет виборців України. 12 лютого 2019. Процитовано 29 березня 2019. 
  31. За Зеленським їздить супровід - мікроавтобус компанії з групи «Приват» Коломойського. Bihus.info. 18 січня 2019. Процитовано 29 березня 2019. 
  32. Як друг президента Кононенко заробляв на аферах в енергетиці та що там у Зеленського?. Радіо Свобода. 28 березня 2019. Процитовано 29 березня 2019. 
  33. В'ячеслав Брюховецький, Юрій Буряк, Юрій Винничук та ін.. «Не віддавайте голос „по приколу“». Звернення української інтелігенції. Слово Просвіти, ч. 10, 7-13 березня 2019
  34. Голосуймо не "по приколу": відомі українці підтримують звернення Вакарчука. 24 канал. 27 березня 2019. Процитовано 29 березня 2019. 
  35. Штабіст Зеленського: Коломойський побажань не передає. BBC Україна. 16 березня 2019. Процитовано 29 березня 2019. 
  36. Коломойський прямо відповів на питання про фінансування Зеленського і Тимошенко. Обозреватель. 22 березня 2019. Процитовано 29 березня 2019. 
  37. Офіційна передвиборча програма Володимира Зеленського
  38. Рябошапка призначив собі ще одного заступника. РБК-Україна (ru). Процитовано 2019-10-08. 
  39. Рада висловила недовіру Рябошапці. РБК-Україна (ru). Процитовано 2020-03-07. 
  40. Зеленський: однієї каденції не вистачить. Українська правда (uk). Процитовано 2020-05-20. 
  41. Зеленський про свою президентську каденцію: однієї не вистачить. РБК-Україна (ru). Процитовано 2020-05-20. 
  42. Заступник голови ОП заявив, що українці захочуть переобрання Зеленського. nv.ua. Процитовано 2020-05-20. 
  43. Зеленський розпустив Раду: головне. РБК-Україна (ru). Процитовано 2019-05-20. 
  44. ЗЕЛЕНСЬКИЙ РОЗПУСКАЄ ВЕРХОВНУ РАДУ
  45. Oфіційне інтернет-представництво президента України: Головним аргументом для розпуску Верховної Ради є вкрай низька довіра громадян України до цієї інституції president.gov.ua/
  46. До Верховного суду подали вже третю заяву про визнання незаконним розпуску Ради президентом Зеленським. hromadske.ua. Процитовано 26 May 2019. 
  47. Рішення КСУ про розпуск ВРУ Архівовано 28 червня 2019 у Wayback Machine. ccu.gov.ua
  48. Офіційні результати парламентських виборів 2019: ЦВК почала визнавати результати в округах. 24 канал. Процитовано 2019-09-02. 
  49. Червоненко, Віталій (2019-08-30). "Шалений принтер"? Що показав перший день Ради (en-GB). Процитовано 2019-09-02. 
  50. Новий уряд, перші скандали та блокування. Як минув "дебют" Верховної Ради дев'ятого скликання. ТСН.ua (uk). 2019-08-30. Процитовано 2019-09-02. 
  51. Зеленський скликає Верховну Раду на позачергове засідання: причини. 24 канал. Процитовано 2020-02-28. 
  52. Рахункова палата завершила перший за всю історію незалежності аудит Верховної Ради
  53. Зеленський має право розпустити Конституційний суд — представник президента в КСУ
  54. Рада повернула покарання за брехню в декларації, але без в'язниці
  55. Зеленський підписав закон, який повністю відновлює роботу НАЗК
  56. Рада підтримала законопроект про всеукраїнський референдум
  57. Рада остаточно ухвалила законопроєкт про реформу прокуратури: що це означає. 24 канал. Процитовано 2019-09-23. 
  58. Зеленський підписав закони про касові апарати для ФОПів і про "кешбек". РБК-Україна (ru). Процитовано 2019-10-17. 
  59. Зеленський створив Раду з питань свободи слова. РБК-Україна (ru). Процитовано 2019-11-07. 
  60. Зеленський оголосив про запуск програми для повернення мігрантів і заробітчан. РБК-Україна (ru). Процитовано 2019-12-03. 
  61. Кумівства не буде — Зеленський про ключові посади у державі
  62. Нові кадри Володимира Зеленського (довідкова інформація). Радіо Свобода (uk). Процитовано 2019-07-03. 
  63. Указ Президента України від 21 травня 2019 року № 303/2019 «Про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України та призначення позачергових виборів»
  64. Зе! Банкова. Кого Зеленський призначив в Адміністрацію президента
  65. Нові кадри в Адміністрації. Кого Зеленський привів на Банкову. Українська правда (uk). Процитовано 2019-07-03. 
  66. Указ Президента України від 21 травня 2019 року № 304/2019 «Про призначення А.Богдана Главою Адміністрації Президента України»
  67. Kitsoft. Кабінет Міністрів України - Про звільнення Богдана А. Й. з посади Урядового уповноваженого з питань антикорупційної політики. www.kmu.gov.ua (ua). Процитовано 2019-05-03. 
  68. Андрій Богдан: «адвокат Коломойського», який очолив адміністрацію Зеленського
  69. Президент України призначив своїм прес-секретарем журналістку Юлію Мендель. https://www.president.gov.ua/. Адміністрація Президента України. 2019-06-03. Процитовано 4 червня 2019. 
  70. CNN побачила конфлікт інтересів у статті прес-секретарки Зеленського. https://www.ukrinform.ua/. Укрінформ. 2019-06-04. Процитовано 4 червня 2019. 
  71. Прес-секретарку Зеленського запідозрили в конфлікті інтересів у статтях для NYT — 5 канал. https://www.5.ua/. 5 канал. 2019-06-04. Процитовано 4 червня 2019. 
  72. Fox News: Автор статті про «темні справи» Байдена в Україні стала прес-секретарем Зеленського. https://www.unian.ua/. УНІАН. 2019-06-04. Процитовано 4 червня 2019. 
  73. Указ Президента України від 21 червня 2019 року № 423/2019 «Питання Національної інвестиційної ради»
  74. Зеленському виписали посвідчення товариства сліпих, а голові ОДА подарували крота. Українська правда. 19 вересня 2019. Архів оригіналу за 20 вересня 2019. Процитовано 19 вересня 2019. 
  75. Грицак написав рапорт про звільнення. РБК-Україна (ru). Процитовано 2019-05-20. 
  76. Полторак подав у відставку. РБК-Україна (ru). Процитовано 2019-05-20. 
  77. Служба безпеки України. www.facebook.com (uk). Процитовано 2019-05-20. 
  78. а б в г https://novynarnia.com/. Новинарня. 2019-05-31. 
  79. Президент звільнив голову Держприкордонслужби. https://www.radiosvoboda.org/. Радіо «Свобода». 2019-05-31. Процитовано 31 травня 2019. 
  80. Указ Президента України від 21 травня 2019 року № 302/2019 «Про призначення Р.Хомчака начальником Генерального штабу - Головнокомандувачем Збройних Сил України»
  81. Зеленський назве свого генпрокурора одразу після звільнення Луценка. Українська правда (uk). Процитовано 2019-07-01. 
  82. Офіційний портал Верховної Ради України. w1.c1.rada.gov.ua. Процитовано 2019-07-01. 
  83. Луценко розповів, коли піде у відставку. Українська правда (uk). Процитовано 2019-07-01. 
  84. Зеленський назвав ім'я кандидата на посаду глави ГПУ. www.unian.ua (uk). Процитовано 2019-07-24. 
  85. Зеленський звільнив посадовців СБУ і обласних губернаторів. https://www.dw.com/. Німецька хвиля. 2019-06-11. Процитовано 25 червня 2019. 
  86. Зеленський звільнив в запас колишнього заступника голови СБУ. https://zik.ua/. Zik. 2019-06-21. Процитовано 25 червня 2019. 
  87. Зеленський звільнив начальника управління СБУ, який заборонив в’їзд до України московському пропагандисту Шувалову. https://www.obozrevatel.com/. Обозреватель. 2019-06-27. Процитовано 29 червня 2019. 
  88. Зеленський вніс зміни до складу РНБО. РБК-Україна (ru). Процитовано 2019-10-15. 
  89. Президент Зеленський змінив главу Служби зовнішньої розвідки. РБК-Україна (ru). Процитовано 2020-06-05. 
  90. Зеленський ініціював звільнення всіх губернаторів - Мендель. ukr.segodnya.ua (uk). Процитовано 2019-07-01. 
  91. Зеленський звільнив 15 губернаторів: подробиці. ukr.segodnya.ua (uk). Процитовано 2019-07-01. 
  92. Зеленський звільнив 15 губернаторів. Українська правда (uk). Процитовано 2019-07-01. 
  93. Зеленський звільнив голів іще трьох ОДА. www.ukrinform.ua (uk). Процитовано 2019-07-01. 
  94. Нові керівники областей. Кого Зеленський призначає у регіонах. Українська правда (uk). Процитовано 2019-07-01. 
  95. Зеленський за один день звільнив 70 голів райадміністрацій. Українська правда (uk). Процитовано 2019-07-24. 
  96. Офіс президента просить Кабмін внести подання на звільнення Кличка. РБК-Україна (ru). Процитовано 2019-07-24. 
  97. У Зеленського збираються звільнити Віталія Кличка з посади глави КМДА. UA.NEWS. 2019-07-24. Процитовано 2019-07-24. 
  98. Зеленський звільнив 14 голів РДА у двох областях. РБК-Україна (ru). Процитовано 2019-08-19. 
  99. Зеленський звільнив 16 голів РДА в Дніпропетровській області. РБК-Україна (ru). Процитовано 2019-09-16. 
  100. Зеленський звільнив 14 голів РДА в Івано-Франківській та Херсонській областях. РБК-Україна (ru). Процитовано 2019-09-16. 
  101. Зеленський звільнив шість голів РДА в Рівненській області. РБК-Україна (ru). Процитовано 2019-09-19. 
  102. Зеленський звільнив голов двох ОДА. РБК-Україна (ru). Процитовано 2019-12-25. 
  103. Призначено послів України ще в чотирьох країнах. РБК-Україна (ru). Процитовано 2019-12-19. 
  104. Офіційний портал Верховної Ради України. w1.c1.rada.gov.ua. Процитовано 2019-07-29. 
  105. а б Люстрація від Зеленського: кого і як хоче усунути з політики президент?. Радіо Свобода (uk). Процитовано 2019-07-29. 
  106. а б в Люстрація для всіх: чим небезпечна ідея Володимира Зеленського. Радіо Свобода (uk). Процитовано 2019-07-29. 
  107. Законопроект про люстрацію: у Зеленського спростували авторство Портнова. 24 канал. Процитовано 2019-07-29. 
  108. Вибори і ЗМІ (23 березня). Потрібно зробити потужний російськомовний канал та розпочати серйозну інформаційну війну (Українська). 
  109. У Зеленського планують запустити міжнародний російськомовний канал. Українська правда (uk). Процитовано 2019-07-31. 
  110. У Росії назвали безумством ідею команди Зеленського про російськомовний канал. Українська правда (uk). Процитовано 2019-07-31. 
  111. Зеленський хоче знову дозволити роботу казино в Україні. www.unian.ua (uk). Процитовано 2019-08-09. 
  112. Яценюк виступає за ухвалення закону про легалізацію грального бізнесу для отримання коштів на культуру. 112.ua (uk-UA). Процитовано 2019-08-09. 
  113. Мінфін прагне легалізувати в Україні незаконний гральний бізнес. ТСН.ua (uk). 2018-03-23. Процитовано 2019-08-09. 
  114. Рада провалила голосування за законопроект про легалізацію грального бізнесу в Україні. www.unian.ua (uk). Процитовано 2019-12-21. 
  115. Зеленський: Не хочете платити в бюджет? Відсьогодні закриваємо всі гральні зали. Економічна правда (uk). Процитовано 2019-12-21. 
  116. Зеленський почав наступ на нелегальний гральний бізнес (фото, відео). Інформаційний портал "СтопКор" (uk). 2019-12-20. Процитовано 2019-12-21. 
  117. Цього року ми проведемо земельну реформу – президент. Українська правда (uk). Процитовано 2019-08-10. 
  118. Через мораторій на землю Україна в 2018 році втратила понад 22 мільярда доларів ВВП. Економічна правда (uk). Процитовано 2019-08-10. 
  119. В Україні відсьогодні почав діяти продовжений мораторій на продаж сільгоспземлі. www.ukrinform.ua (uk). Процитовано 2019-08-10. 
  120. Порошенко підписав закон про продовження мораторію на продаж землі до 2020 року. zik.ua (ua). Процитовано 2019-08-10. 
  121. Мораторій на продаж землі: скільки платить Україна за неквапливість. Економічна правда (uk). Процитовано 2019-08-10. 
  122. Президент підписав указ про соціальний захист людей з інвалідністю. РБК-Україна (ru). Процитовано 2019-12-03. 
  123. Рада підняла мінімалку до 5 тисяч гривень
  124. Рада підтримала законопроєкт Зеленського про підвищення «мінімалки»
  125. Зеленський про загострення під Новолуганським
  126. Зеленський насварив Клімкіна за неузгоджену ноту до Росії. Міністр наполягає на своєму. https://novynarnia.com/. Новинарня. 2019-06-27. Процитовано 27 червня 2019. 
  127. “Попався на розвод”. Клімкін розповів, як Зеленський втрапив у російську пастку в справі військовополонених. https://novynarnia.com/. Новинарня. 2019-06-27. Процитовано 27 червня 2019. 
  128. Russia Did Not Offer to Free Ukrainian Sailors it Captured. https://www.polygraph.info. Polygraph. 2019-06-28. Процитовано 28 червня 2019. 
  129. Пропозиція Росії щодо моряків була пасткою, - Волкер. https://censor.net/ua/. Цензор.нет. 2019-06-29. Процитовано 29 червня 2019. 
  130. Ключовим у розмові з Путіним було питання про звільнення полонених моряків – прес-служба Зеленського. Радіо Свобода (uk). Процитовано 2019-08-01. 
  131. Дзвінок Путіну від Зеленського: про що говорили. www.ukrinform.ua (uk). Процитовано 2019-08-01. 
  132. Зустріч Зеленського і Путіна: про що говоритимуть президенти. РБК-Україна (ru). Процитовано 2019-12-03. 
  133. Газове питання: про що можуть домовитися Зеленський і Путін. РБК-Україна (ru). Процитовано 2019-12-06. 
  134. Зеленський назвав пріоритетом для України зміцнення відносин із Білоруссю. ТСН.ua (uk). 2019-07-03. Процитовано 2019-08-01. 
  135. Лукашенко зібрався на зустріч із Зеленським у Житомирі. ТСН.ua (uk). 2019-07-15. Процитовано 2019-08-01. 
  136. Україна приєднається до санкцій ЄС проти Білорусі — Кулеба
  137. НАТО підтвердило перспективу членства для України за президента Зеленського
  138. Зеленський прилетів до Брюсселя із першим закордонним візитом. ТСН.ua (uk). 2019-06-04. Процитовано 2019-08-01. 
  139. Президент України Володимир Зеленський зустрівся з Президентом Європейської Комісії Жан-Клодом Юнкером. Офіційне інтернет-представництво Президента України (ua). Процитовано 2019-08-01. 
  140. Курс України на вступ до НАТО і ЄС є незмінним зовнішньополітичним пріоритетом — Зеленський
  141. Питання про вступ до НАТО винесемо на референдум — Зеленський
  142. Зеленський у стратегії нацбезпеки дав вказівку приєднатися до ПДЧ у НАТО
  143. Зеленський в Лондоні закликав надати Україні план щодо вступу в НАТО
  144. Зеленський: «Ми не готові на діалог з сепаратистами»
  145. Зеленський і Макрон так заговорилися, що довелося міняти графік. Прийшла Меркель
  146. White House releases notes of 1st Trump-Zelensky call. PBS NewsHour (en-us). 2019-11-15. Процитовано 2019-12-01. 
  147. Белый дом опубликовал транскрипт первого разговора Трампа с Зеленским. Радио Свобода (ru). Процитовано 2019-12-01. 
  148. Разговор Дональда Трампа и Владимира Зеленского. Перевод с пометками. Радио Свобода (ru). Процитовано 2019-12-01. 
  149. Зустріч Зеленського та Трампа: що відомо. РБК-Україна (ru). Процитовано 2019-09-20. 
  150. Зеленський розпочав зустріч із Трампом – стенограма брифінгу. Українська правда (uk). Процитовано 2019-12-01. 
  151. Зеленський в Омані обговорить торговельно-економічне співробітництво. РБК-Україна (ru). Процитовано 2020-01-06. 
  152. Зеленський запросив інвесторів з Оману взяту участь у приватизації в Україні. Українська правда (uk). Процитовано 2020-01-06. 
  153. Україна та Оман планують поглибити співпрацю у сфері інвестицій. РБК-Україна (ru). Процитовано 2020-01-06. 
  154. Інавгурація Зеленського: онлайн. РБК-Україна (ru). Процитовано 2019-05-20. 
  155. Перший день Зеленського: як пройшла інавгурація шостого президента України. РБК-Україна (ru). Процитовано 2019-05-20. 
  156. «Фішечки» інавгурації Зеленського: головні несподіванки, курйози та знаки
  157. Зеленський висміяв українських політиків і показав здивованого Ляшка
  158. Промова Зеленського на iForum-2019 виявилася плагіатом з російського перекладу …
  159. Зеленський на передовій: Начальник Генштабу надів бронежилет задом наперед
  160. И солдаты вовсе не солдаты…
  161. Обвал на шахті «Лісова»: події трагічно збігаються зі сценарієм серіалу «Слуга народу»
  162. Зеленський відвідав шахту, де внаслідок аварії загинули гірники, та скликає РНБО
  163. «Люди померли, а вам погано?»: Зеленський встряв у суперечку з журналісткою
  164. Суперечка з Зеленським: Канал Порошенка купив квартиру родині шахтаря
  165. Розмовляв 14 годин. Як проходив перший прес-марафон президента Зеленського — хроніка
  166. Відео прес-марафону Володимира Зеленського. Архів оригіналу за 12 жовтня 2019. Процитовано 12 жовтня 2019. 
  167. Пресмарафон Зеленського: всі головні тези, текстова трансляція порталу дотримання обіцянок «Слово і діло». Архів оригіналу за 12 жовтня 2019. Процитовано 12 жовтня 2019. 
  168. Ukrainian president Volodymyr Zelensky holds record-breaking 14-hour press conference. Архів оригіналу за 12 жовтня 2019. Процитовано 12 жовтня 2019. 
  169. Книга рекордів України вручила Зеленському нагороду за «найтривалішу у світі пресконференцію». Архів оригіналу за 12 жовтня 2019. Процитовано 12 жовтня 2019. 
  170. НАЇДКИ, СВІТОВИЙ РЕКОРД І СОТНІ ЗАПИТАНЬ: ЯК ВІДБУВСЯ ПРЕСМАРАФОН ЗЕЛЕНСЬКОГО. Архів оригіналу за 12 жовтня 2019. Процитовано 12 жовтня 2019. 
  171. Президент України Володимир Зеленський провів 14-годинний прес-марафон. Архів оригіналу за 12 жовтня 2019. Процитовано 12 жовтня 2019. 
  172. Ukrainian President Zelensky's ‘press marathon’ tries to quell furor around Trump call. Архів оригіналу за 12 жовтня 2019. Процитовано 12 жовтня 2019. 
  173. № 22/053360-еп За відставку Президента України Володимира Зеленського.
  174. Глава АП про петицію за відставку Зеленського: Ми розцінюємо її як жарт
  175. Петиція за відставку Богдана набрала необхідні голоси
  176. За відставку Глави Адміністрації Президента України Богдана Андрія Йосиповича.
  177. Офіс замість Адміністрації Президента: Зеленський запустив реорганізацію. https://24tv.ua/. 24 канал. 2019-06-20. Процитовано 29 червня 2019. 
  178. Зобов'язати Верховну Раду невідкладно прийняти закон про імпічмент президента
  179. Охоронці Зеленського тричі вдарили в живіт журналіста під час спроби поставити запитання
  180. У мережі запустили лічильник незаконних рішень Зеленського
  181. Акція за імпічмент президента: суд визнав винною 16-річну Дар'ю Коцюрубу
  182. Постанова 83426783[недоступне посилання з листопадаа 2019]
  183. Постанова 83427053 [недоступне посилання з листопадаа 2019]
  184. Суд виправдав 16-річну Дар'ю Коцюрубу
  185. Стоматолог і Слуга – двоє з ларця. http://chornovol.info/. Чорновол. 2019-06-18. Архів оригіналу за 2019-06-28. Процитовано 28 червня 2019. 
  186. «Начальник концтабору» Портнов фінансує ЗЕ. http://chornovol.info/. Чорновол. 2019-06-27. Архів оригіналу за 2019-06-28. Процитовано 28 червня 2019. 
  187. Представлено першу сотню партії "Слуга народу". https://censor.net/ua/. Цензор.нет. 2019-06-09. Архів оригіналу за 2019-06-28. Процитовано 28 червня 2019. 
  188. Архітектор розповів, якою буде нова будівля офісу Президента. https://ua.korrespondent.net/. Корреспондент. 2019-06-28. Архів оригіналу за 2019-06-28. Процитовано 28 червня 2019. 
  189. Архітектори працюють над 4 редакцією реконструкції «Українського дому», куди хоче переїхати Зеленський. https://hromadske.ua/. Громадське телебачення. 2019-06-28. Процитовано 28 червня 2019. 

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]