Чи не покинуть нам, небого

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Тарас Шевченко. Автопортрет. На звороті пробного відбитка цього ж офорта Шевченко написав 15 лютого 1861 р. свій останній вірш: Чи не покинуть нам, небого…  1860 [1]

Чи не покинуть нам небого — останній вірш Тараса Шевченка, створений в Санкт-Петербурзі 15 лютого 1861 р. за 10 днів до смерті поета.

Історія написання. Літературознавча оцінка[ред. | ред. код]

Шевченко записав вірш олівцем на звороті й лицьовому боці пробного відбитка офорта автопортрета 1860 року. Під першими 36 рядками автографа написана дата «14 февраля», а під наступними 36 рядками дата «15 февраля». Це говорить про те, що спочатку Шевченко вважав перші 36 рядків закінченим твором.

Вірш написано у формі звернення до Музи, в образі якої Шевченко персоніфікував власну творчість, своє натхнення й покликання. Стилістично вірш — один з незвичайних випадків використання елементів бурлеску у високій ліриці трагедійного звучання.

«Мужня самоіронія автора в цей здавалось би невідповідний момент (поет наче жартує з наближення власної смерті) надає творові особливої ліричної сили й неповторної своєрідності»[2].

Історія автографа[ред. | ред. код]

Після смерті Шевченка автопортрет з автографом був придбаний М. М. Лазаревським на аукціоні, що відбувався 14 травня 1861 року, потім переходив до інших власників. Доля автографа довший час була невідома. Лише 1947 року він був випадково виявлений і в дуже пошкодженому стані переданий до Державного будинку-музею Т. Г. Шевченка в Києві). Внаслідок пошкодження автографа багато рядків його нині не прочитуються.

Першодрук[ред. | ред. код]

Вперше надруковано в журналі «Основа» (1861, № 5, С. 3-5).

Переклади[ред. | ред. код]

Російською мовою вірш переклав 1939 року Костянтин Симонов[3].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Автопортрет у шапці та кожусі. — НМТШ - № г-864
  2. Шевченківський словник. Том 2 / Інститут літератури імені Т. Г. Шевченка Академії Наук УРСР. — Київ : Головна редакція УРЕ, 1977. — С. 345.
  3. Симонов Костянтин (Кирило) Михайлович // Шевченківський словник. Том 2 / Інститут літератури імені Т. Г. Шевченка Академії Наук УРСР. — Київ : Головна редакція УРЕ, 1977. — С. 212.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Тарас Шевченко. Зібрання творів: У 6 т. — К., 2003. — Т. 2: Поезія 1847–1861. — С. 372–373; 760–761.
  • Ізборнік