Чи не покинуть нам, небого

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Чи не покинуть нам небого — вірш Тараса Шевченка.

Офорт автопортрета Тараса Шевченка 1860 року, на зворотній стороні відбитку якого був написаний вірш «Чи не покинуть нам небого»

Історія написання. Літературознавча оцінка[ред. | ред. код]

Вірш Тараса Шевченка «Чи не покинуть нам небого» — його останній твір, закінчений за 10 днів до смерті — в Санкт-Петербурзі 15 лютого 1861 року.

Шевченко записав вірш олівцем на звороті й лицьовому боці пробного відбитка офорта автопортрета 1860 року.

Під першими 36 рядками автографа написана дата «14 февраля», а під наступними 36 рядками дата «15 февраля». Це говорить про те, що спочатку Шевченко вважав перші 36 рядків закінченим твором.

Вірш написано у формі звернення до Музи, в образі якої Шевченко персоніфікував власну творчість, своє натхнення й покликання.

Стилістично вірш — один з незвичайних випадків використання елементів бурлеску у високій ліриці трагедійного звучання.

«Мужня самоіронія автора в цей здавалось би невідповідний момент (поет наче жартує з наближення власної смерті) надає творові особливої ліричної сили й неповторної своєрідності»[1].

Доля автографа[ред. | ред. код]

Після смерті Шевченка автопортрет з автографом був придбаний М. М. Лазаревським на аукціоні, що відбувався 14 травня 1861 року, потім переходив до інших власників, протягом довгого часу доля автографа була невідома й лише 1947 року він був випадково виявлений і в дуже пошкодженому стані переданий до Державного будинку-музею Т. Г. Шевченка в Києві.

Публікація вірша[ред. | ред. код]

Вперше вірш було надруковано в журналі «Основа» (1861, № 5, С. 3-5).

До збірки творів уперше введено у виданні: Кобзарь Тараса Шевченка / Коштом Д. Е. Кожанчикова. — СПб., 1867. — С. 663–665.

Переклади[ред. | ред. код]

Російською мовою вірш переклав 1939 року Костянтин Симонов[2].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Шевченківський словник. Том 2 / Інститут літератури імені Т. Г. Шевченка Академії Наук УРСР. — Київ : Головна редакція УРЕ, 1977. — С. 345.
  2. Симонов Костянтин (Кирило) Михайлович // Шевченківський словник. Том 2 / Інститут літератури імені Т. Г. Шевченка Академії Наук УРСР. — Київ : Головна редакція УРЕ, 1977. — С. 212.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Тарас Шевченко. Зібрання творів: У 6 т. — К., 2003. — Т. 2: Поезія 1847–1861. — С. 372–373; 760–761.
  • Ізборнік