Қ (кирилиця)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Cyrillic letter Qaf.png
Кирилиця
Слов'янські літери
А І Ќ
Б Ї У
В Й Ў
Г Ј Ф
Ґ К Х
Ѓ Л Ц
Д Љ Ч
Ђ М Џ
Е Н Ш
Ѐ Њ Щ
Є О Ъ
Ё П Ы
Ж Р Ь
З С Э
Ѕ Т Ю
И Ћ Я
Неслов'янські літери
Ӑ Ӏ Ҫ
Ӓ Ҋ Ҭ
Ә Қ Ӳ
Ӛ Ҟ Ӱ
Ӕ Ҡ Ӯ
Ғ Ӄ Ү
Ӷ Ҝ Ұ
Ҕ Ӆ Ҳ
Ӗ Ӎ Һ
Ҽ Ҥ Ҵ
Ҿ Ң Ӵ
Ӂ Ӊ Ҷ
Җ Ӈ Ӌ
Ӝ Ӧ Ҹ
Ҙ Ө Ӹ
Ӟ Ӫ Ҍ
Ӡ Ҩ Ӭ
Ӥ Ҧ
Ӣ Ҏ
Архаїчні літери
Ҁ ІА Ѯ
Ѹ Ѥ Ѱ
Ѡ Ѧ Ѳ
Ѿ Ѫ Ѵ
Ѻ Ѩ Ѷ
Ѣ Ѭ


Қ, қкирилична літера, утворена від К. Вживається у ряді тюркських мов, поширених на території колишнього СРСР, зокрема в казахській, уйгурській, каракалпацькій та тофаларській мовах, де позначає глухий язичковий проривний звук /q/. До 1992 року вживалась також в узбецькій кириличній абетці.

Ця літера також була присутня в абетках деяких іранських мов (таджицькій, осетинській) до 1924 року (сьогодні на її місці вживають къ).

Қ є також в абхазькій абетці, де позначає інший звук — глухий м'якопіднебінний проривний /k/ (звичайна К позначає звук /kʼ/). Її ввели в абетку 1905 року; з 1928 по 1938 в латинській абетці на її місці була .

Оскільки арабським відповідником Қ є ق (каф), то Қ часто називають «кириличний каф».