Ц

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Літера Ц
Cyrillic letter Tse.png
Кирилиця
А Б В Г Ґ Д Ђ
Ѓ Е Ѐ Є Ё Ж З
З́ Ѕ И Ѝ І Ї Й
Ј К Л Љ М Н Њ
О П Р С С́ Т Ћ
Ќ У Ў Ф Х Ц Ч
Џ Ш Щ Ъ Ы Ь Э
Ю Я
Неслов'янські літери
Ӑ А̄ А̊ Ӓ Ӓ̄ Ә Ә́
Ә̃ Ӛ Ӕ Ғ Г̧ Г̑ Г̄
Ӻ Ӷ Ԁ Ԃ
Ԫ Ԭ Ӗ Е̄ Е̃ Ё̄ Є̈
Ӂ Җ Ӝ Ԅ Ҙ Ӟ
Ԑ Ԑ̈ Ӡ Ԇ Ӣ И̃ Ҋ
Ӥ Қ Ӄ Ҡ Ҟ Ҝ Ԟ
Ԛ Ӆ Ԯ Ԓ Ԡ Ԉ Ԕ
Ӎ Ӊ Ң Ԩ Ӈ Ҥ Ԣ
Ԋ О̆ О̃ О̄ Ӧ Ө Ө̄
Ӫ Ҩ Ԥ Ҧ Р̌ Ҏ Ԗ
Ҫ Ԍ Ҭ Ԏ
У̃ Ӯ Ӱ Ӱ́ Ӳ Ү Ү́
Ұ Х̑ Ҳ Ӽ Ӿ Һ Һ̈
Ԧ Ӽ Ҵ Ҷ Ӵ
Ӌ Ҹ Ҽ Ҿ
Ы̆ Ы̄ Ӹ Ҍ Э̆ Э̄ Э̇
Ӭ Ӭ́ Ӭ̄ Ю̆ Ю̈ Ю̈́ Ю̄
Я̆ Я̄ Я̈ Ԙ Ԝ Ӏ  
Застарілі літери
Ѻ
Ѹ
Ѡ Ѽ Ѿ Ҁ
Ѣ Ѥ Ѧ
Ѫ Ѩ Ѭ Ѯ Ѱ
Ѳ Ѵ Ѷ            
Список кириличних літер

Для значення скорочення «ц» у вжитку як одиниця вимірювання маси, див. центнер

Ц, ц («це») — літера кириличної абетки. Є в більшості абеток, створених на слов'яно-кириличній графічній основі. За формою накреслення — видозмінена кирилична літера.

Історія[ред. | ред. код]

Сучасна «ц» походить від Early Cyrillic letter Tsi.png («ци») церковнослов'янської кирилиці. Вважається похідною від «цаді» гебрайської абетки, у її початковому і серединному варіанті צ (від прикінцевої форми тієї ж літери походить кирилична ч). Схоже накреслення Glagolitic tsi.svg літера ц мала й у глаголиці.

Числове значення у кириличній буквеній цифірі — 900.

Звуки[ред. | ред. код]

В українській абетці[ред. | ред. код]

Ц — двадцять сьома літера української абетки. У сучасній українській літературній мові слугує для позначення глухого ясенного африката — [t͡s]. Може бути м'яким (цямрина, цього), рідше — твердим (сонце, циган).

Таблиця кодів[ред. | ред. код]

Кодування Регістр Десятковий
код
16-ковий
код
Вісімковий
код
Двійковий код
Юнікод Велика 1062 0426 002046 00000100 00100110
Мала 1094 0446 002106 00000100 01000110
ISO 8859-5 Велика 198 C6 306 11000110
Мала 230 E6 346 11100110
КОІ-8 Велика 227 E3 343 11100011
Мала 195 C3 303 11000011
Windows-1251 Велика 214 D6 326 11010110
Мала 246 F6 366 11110110

Література[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]