Л

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Cyrillic letter El.png
Кирилиця
Слов'янські літери
А І Ќ
Б Ї У
В Й Ў
Г Ј Ф
Ґ К Х
Ѓ Л Ц
Д Љ Ч
Ђ М Џ
Е Н Ш
Ѐ Њ Щ
Є О Ъ
Ё П Ы
Ж Р Ь
З С Э
Ѕ Т Ю
И Ћ Я
Неслов'янські літери
Ӑ Ӏ Ҫ
Ӓ Ҋ Ҭ
Ә Қ Ӳ
Ӛ Ҟ Ӱ
Ӕ Ҡ Ӯ
Ғ Ӄ Ү
Ӷ Ҝ Ұ
Ҕ Ӆ Ҳ
Ӗ Ӎ Һ
Ҽ Ҥ Ҵ
Ҿ Ң Ӵ
Ӂ Ӊ Ҷ
Җ Ӈ Ӌ
Ӝ Ӧ Ҹ
Ҙ Ө Ӹ
Ӟ Ӫ Ҍ
Ӡ Ҩ Ӭ
Ӥ Ҧ
Ӣ Ҏ
Архаїчні літери
Ҁ ІА Ѯ
Ѹ Ѥ Ѱ
Ѡ Ѧ Ѳ
Ѿ Ѫ Ѵ
Ѻ Ѩ Ѷ
Ѣ Ѭ

Л — літера українського та інших слов'янських алфавітів. Походить від грецької літери лямбда.

Звуки[ред.ред. код]

Історія[ред.ред. код]

У давньоруській та староукраїнській писем­ностях у зв'язку з на­явністю різних писемних шкіл і типів письма (устав, півустав, скоропис) Л вживалося у кількох варіантах, що допомагає визначити час і місце написання пам'яток.

У 16 ст., крім рукописної, з'явила­ся друкована форма літери.

Використання[ред.ред. код]

В сучасній українській мові вживається для позначення сонорно­го щілинного плав­ного передньоязикового бокового приголосного звука, який може бути твердим і м'яким (лихо, віл, літо, сіль).

«Л» буває велике й мале, має руко­писну й друковану форми.

У старослов'янській кириличній писемності ця літера мала числове значен­ня «тридцять».

Нині використовується також при класифікаційних позначеннях і означає «шістнадцятий». При цифровій нумерації вжи­вається як додаткова диференційна ознака, коли ряд предметів має такий самий номер: шифр № 8-л і т. д.

Таблиця кодів[ред.ред. код]

Кодування Регістр Десятковий
код
16-ковий
код
Вісімковий
код
Двійковий код
Юнікод Велика 1051 041B 002033 00000100 00011011
Мала 1083 043B 002073 00000100 00111011
ISO 8859-5 Велика 187 BB 273 10111011
Мала 219 DB 333 11011011
KOI 8 Велика 236 EC 354 11101100
Мала 204 CC 314 11001100
Windows 1251 Велика 203 CB 313 11001011
Мала 235 EB 353 11101011

Див. також[ред.ред. код]

  • L (латиниця) — літера латиниці, що також утворилась від грецької λ.

Література[ред.ред. код]