Очікує на перевірку

101-ша окрема бригада охорони ГШ (Україна)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з 101-ша окрема бригада охорони ГШ)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
101-ша окрема бригада охорони Генерального штабу ЗСУ
Нарукавний знак бригади
Засновано10 березня 1992
Країна Україна
ВидЗСУ Збройні сили
Чисельністьбригада
Базування Київ, просп. Берестейський, 55/2
Оборонецьгенерал-полковник Геннадій Воробйов
Війни/битвиВійна на сході України


Російське вторгнення в Україну (2022)

Знаки розрізнення
ГербГерб 101 новий
Беретний знак
Польовий нарукавний знак

Медіафайли на Вікісховищі

101-ша окрема бригада охорони Генерального Штабу імені генерал-полковника Геннадія Воробйова (101 ОБрО ГШ) — елітне з'єднання у складі Збройних Сил України, яке підпорядковується безпосередньо Головнокомандувачу та Генеральному штабу Збройних сил України[1]. Таким чином, 101-ша бригада є єдиною бригадою у складі ЗСУ, що не належить до жодного з видів збройних сил (СВ, ПС або ВМС)[2].

Історія

[ред. | ред. код]

Окрема бригада Генерального штабу збройних сил України створена 10 березня 1992 року на основі 368-го окремого батальйону охорони і обслуговування Київського військового округу на виконання вимог директиви начальника Генерального штабу Збройних Сил України № 115/1/031. Раніше на цій території знаходилось Київське вище загальновійськове командне училище. На момент створення до складу бригади входили: батальйон охорони, почесна варта Міністерства оборони України, показовий оркестр, батальйон пунктів управління, 30 автомобільна база забезпечення і підрозділи забезпечення.[3]

У червні 1994 року вона була перейменована на 101-шу окрему бригаду охорони та обслуговування Міністерства оборони України. Організаційно штатна структура бригади 7 червня 1995 року була збільшена до двох батальйонів охорони, а від 11 серпня був сформований 3-й батальйон охорони.[3]

В листопаді 1995 року окрема бригада охорони та обслуговування Головного штабу Збройних Сил України була перейменована на 101-шу окрему бригаду охорони Міністерства оборони України.

Військовослужбовці бригади брали участь у проведенні командно-штабних навчань «Форпост-2002», «Схід-Захід», «Реакція-2005», «Артерія-2007», «Чисте небо», «Рішуча дія-2008», «Взаємодія-2010», «Адекватне реагування-2011». Під час виконання бойових завдань із забезпечення командно штабних навчань військовослужбовці виявляли рішучість й ініціативність, а їх дії були високо оцінені керівництвом Генерального штабу збройних сил України. Так, під час загальнодержавних командно-штабних навчань «Взаємодія-2010» охорону й оборону об'єднаного командного пункту Генштабу здійснював батальйон бригади на чолі з заступником командира підполковником Павлом Півоваренком. А в рамках підготовки до науково-дослідних навчань «Адекватне реагування-2011» військовослужбовці 12 взводів бригади на Гончарівському полігоні здійснили вправи зі стрільби зі стрілецької зброї, кидків гранат, керування БТР і ведення вогню з них.[3]

3 липня 2012 року частина підпорядкована Військовій службі правопорядку Збройних Сил України та отримала назву 101-ша окрема бригада Військової служби правопорядку.[джерело?]

В вересні 2013 року частину знову перейменували на 101-шу окрему бригаду охорони Генерального штабу Збройних Сил України.[джерело?]

Російсько-українська війна

[ред. | ред. код]

Перші підрозділи 101-ї бригади увійшли до зони Антитерористичної операції 3 серпня 2014 року, а вже 15 серпня захищали жителів м. Дебальцеве Донецької області від бойовиків. Тоді військовослужбовці бригади охорони Генштабу пережили перші у своєму житті обстріли, збили перший ворожий безпілотник.[4]

Станом на 3 лютого 2015 року, військовослужбовці бригади супроводили понад 300 конвоїв на передову і здійснили більше 10 бойових розвідувальних виходів. Виконуючи бойові завдання, військовослужбовці полонили бойовиків, знищували ворожу техніку і живу силу, конфіскували зброю. За словами бійців бригади, кожен другий конвой, який вони супроводжували, потрапляв під обстріл з мінометів і БМ-21 «Град». Конвої доставляли передовим частинам боєприпаси, медикаменти, продовольство, а назад забирали поранених[4].

16 лютого 2015 року під час розвідки обстановки неподалік Дебальцевого, розвідгрупа поверталася з населеного пункту Центральне, і в районі Комісарівки її конвой потрапив у засідку. Загін терористів чисельністю у 150 осіб, маючи тактичну перевагу, відкрив вогонь із «зеленки», звідки добре проглядалася і прострілювалася дорога. Шість військовослужбовців отримали поранення. По тривозі була піднята резервна група, яку очолили полковник Донов з майором Чернецьким. За підтримки 4 БМП-1, 3 БТР-4 Національної гвардії і 2 БТР 25-го батальйону територіальної оборони вирушили до місця обстрілу. З підходом резерву вдалося врятувати з-під вогню поранених товаришів. У підсумку — четверо військовослужбовців загинули, близько дванадцяти отримали поранення. З протилежного боку — понад десять загиблих, троє поранених, взятих у полон і переданих до відповідного відомства. Знищено 2 броньованих вантажівки ЗІЛ і КАМАЗ.[4]

16 лютого БТР-80 бригади був підбитий неподалік Дебальцівського вокзалу, зупинившись на залізничних коліях. Бойовики 19 лютого виклали відео, на якому демонстрували документи загиблого військового кореспондента Дмитра Лабуткіна[5].

3 грудня 2017 року частину перепідпорядкували від Генерального штабу Збройних Сил України до Об'єднаного оперативного штабу Збройних Сил України.[джерело?]

23 серпня 2021 року президент присвоїв бригаді ім'я генерал-полковника Генадія Воробйова[6].

Російське вторгнення в Україну (2022)

[ред. | ред. код]

У лютому 2022 року підрозділи бригади брали участь у обороні Києва та його околиць від російського вторгнення.

26 лютого 2022 року 8 бійців бригади були прийняті за ворожих диверсантів і загинули внаслідок дружнього вогню від невідомого підрозділу ЗСУ на проспекті Перемоги у Києві біля станції метро «Берестейська»[7].

Після перемоги в битві за столицю бригада також була задіяна у боях на сході України.[джерело?]

Структура

[ред. | ред. код]
  • 5 батальйонів охорони та підрозділи забезпечення
  • Елітний підрозділ «Група охорони спеціальної зони Генерального штабу Міністерства оборони України».
  • Окрема рота охорони та обслуговування Департаменту військової контррозвідки СБУ
  • 412-й окремий батальйон безпілотних систем [8]

Оснащення

[ред. | ред. код]

Командування

[ред. | ред. код]

Побут

[ред. | ред. код]

Щоб потрапити до 101-ї бригади, не необхідно мати відмінне здоров'я, зріст не важливий, стан благополуччя сім'ї неважливий, чи є приводи до поліції неважливо, освіта і проходження тестів неважливе. У призовників могли бути дефектів обличчя, шиї, кистей рук, татуювання на відкритих ділянках тіла. Представники бригади особисто відбирають усіх кандидатів для проходження служби[14]. Але не зважаючи на те, що відбирають особисто, то брали всіх.

Традиції

[ред. | ред. код]
Пам'ятний нагрудний знак 101 бригади охорони

24 серпня 2014 року 101 ОБрО вручено бойовий прапор.

В березні 2015 Патріархом Київським і всієї Руси—України Філаретом бригаду було нагороджено орденом святого Юрія Переможця.

23 серпня 2021 року, відповідно до Указу Президента України № 412/2021, з метою відновлення історичних традицій національного війська щодо назв військових частин, зважаючи на зразкове виконання покладених завдань, високі показники в бойовій підготовці, з нагоди 30-ї річниці незалежності України, 101 окремій бригаді охорони Генерального штабу Збройних Сил України присвоєно ім'я генерал-полковника Генадія Воробйова.[6]

Втрати

[ред. | ред. код]
  1. Кучеренко Владислав Ігорович — 28 вересня 2014, Артемівськ
  2. Ошека Максим Петрович — 16 жовтня 2014, Артемівськ
  1. Голик Анатолій Михайлович — 27 січня 2015, Дебальцеве
  2. Добрань Андрій Дмитрович — 7 лютого 2015, Дебальцеве
  3. Законов Василь Ігорович — 7 лютого 2015, Дебальцеве
  4. Клочан Олександр Вікторович — 7 лютого 2015, Дебальцеве
  5. Недоводієв Микита Олександрович — 9 лютого 2015, Логвінове
  6. Федорченко Вадим Олександрович — 9 лютого 2015, Логвінове
  7. Барвін Дмитро Володимирович — 16 лютого 2015, Дебальцеве
  8. Іваничко Михайло Йосипович — 16 лютого 2015, Дебальцеве
  9. Тимошенко Роман Васильович — 16 лютого 2015, Дебальцеве
  10. Коваль Олег Володимирович — 17 лютого 2015, Дебальцеве
  1. Брощак Ігор Казимирович — 19 червня 2016, Часів Яр[15]
  2. Шамшур Андрій Миколайович — 19 червня 2016, Часів Яр[16]
  1. Никоненко Ярослава Сергіївна — 15 жовтня 2019, Мар'їнка
  1. Чумаченко Роман Сергійович — 26 лютого 2022, Київ[7].
  2. Сирота Юрій Юрійович — 26 лютого 2022, Київ[7].
  3. Радиневич Сергій Сергійович — 26 лютого 2022, Київ
  4. Романенко Геннадій Миколайович — 4 грудня 2022, Дружба[17]
  1. Вовк Вадим Сергійович — 9 січня 2023, Дружба[18].
  2. Кшивецький Роман Сергійович — 9 січня 2023[19]
  3. Осипков Євген Вікторович; 3 серпня 2023
  4. Остащук Василь Васильович, старший сержант. 26 квітня 2023 року на Донеччині[20].
  1. Ткаченко Максим Васильович («Снайпер») — 02024-01-1515 січня 2024, селище Нью-Йорк Донецької області [21].
  2. Андрій Лисенко - 29 травня 2024 під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Часів Яр Бахмутського району Донецької області[22].
  3. Іщенко Сергій Володимирович — 30 травня 2024
  4. Дзямко Сергій Васильович — 18 червня 2024 [23]
  5. Лопатко Стефан — 02024-06-2020 червня 2024
  6. Авраменко Дмитро Іванович 30 вересня 2024 донецький напрямок[24]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. за іншими даними — начальнику Головного командного центру Збройних Сил України
  2. Частини, установи, що не належать до видів ЗСУ. Ukrainian Military Pages. Процитовано 5 серпня 2022.
  3. а б в 101-ша окрема бригада охорони Генерального штабу Збройних Сил України імені генерал-полковника Геннадія Воробйова // Мілітарний, 2012
  4. а б в 101-ША ЗДОБУВАЄ СЛАВУ В БОЮ. viysko.com.ua. Архів оригіналу за 2 червня 2015. Процитовано 30 листопада 2016.
  5. Цензор.НЕТ. Под Дебальцево исчез журналист минобороны Дмитрий Лабуткин. Боевики прислали жене шокирующие кадры с его документами и трупами. ВИДЕО. Цензор.НЕТ (ru-RU) . Архів оригіналу за 5 січня 2017. Процитовано 11 червня 2017.
  6. а б Указ Президента України № 412/2021 «Про присвоєння імені генерал-полковника Генадія Воробйова 101 окремій бригаді охорони Генерального штабу Збройних Сил України». Архів оригіналу за 25 серпня 2021. Процитовано 25 серпня 2021.
  7. а б в Дружній вогонь / Юрій Бутусов // Цензор.НЕТ. — 2023. — 26 лютого.
  8. [1]
  9. В соединениях и военных частях видов Вооруженных Сил Украины молодое пополнение призыва «Осень-2009» [Архівовано 2 грудня 2021 у Wayback Machine.](рос.)
  10. 101 окрема бригада охорони Генштабу провела «День відкритих дверей» [Архівовано 2 грудня 2021 у Wayback Machine.] на http://www.unn.com.ua/ [Архівовано 2 грудня 2021 у Wayback Machine.]
  11. dima dybkaljuk (1 травня 2014), 101 ОБрВСП (А0139) Військова присяга 3 листопада 2012 р. Командир Бригади, архів оригіналу за 19 лютого 2019, процитовано 15 травня 2019
  12. 10 травня 2018 року командиром 101- ї окремої бригади охорони Генерального штабу ЗСУ був призначений спадковий військовий полковник Донов Олексій Володимирович.
  13. Українські герої. Олексій Донов. https://hromadskeradio.org/. Громадське радіо. 29 липня 2015. Архів оригіналу за 31 травня 2018. Процитовано 31 травня 2018.
  14. На території частини елітної 101-ї бригади охорони Генштабу ЗСУ загинув військовий. Громадське радіо (укр.). 12 травня 2020. Процитовано 13 листопада 2024.
  15. Брощак Ігор Казимирович
  16. Шамшур Андрій Миколайович, позивний «Інкасатор».
  17. Майор Геннадій Романенко загинув під час виконання бойового завдання під Горлівкою. Меморіал жертв війни (укр.). Процитовано 10 лютого 2023.
  18. У боях на Донеччині загинули Єгор Лях і Вадим Вовк з Дніпропетровщини
  19. Кшивецький Роман Сергійович
  20. Остащук Василь Васильович | Ізяславська громада, Хмельницька область, Шепетівський район. izyaslav-miskrada.gov.ua (укр.). Процитовано 6 липня 2024.
  21. Максим Ткаченко.
  22. Журналіст (20 червня 2024). На війні загинув старший сапер із Чернігівщини. ЧЕline | (ru-RU) . Процитовано 4 серпня 2024.
  23. У Сваляві 26 червня попрощаються з полеглим воїном Сергієм Дзямком | SVALIAVA.NET. svaliava.net (укр.). 25 червня 2024. Процитовано 26 червня 2024.
  24. Завтра Львівська громада попрощається із захисником Стефаном Лопатком.

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]