Очікує на перевірку

36-та окрема бригада морської піхоти (Україна)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: 36-та бригада.
36-та окрема бригада морської піхоти
Нарукавний знак бригади
Засновано20 липня 2015
Країна Україна
Вид Військово-морські сили
Тип Морська піхота
Чисельністьбригада
Пункти базування Миколаївська область
м. Миколаїв
Оборонецьконтр-адмірал
Михайло Білинський
Війни/битвиРосійсько-українська війна
Вебсайтt.me/ua_marines_36brigade
Командування
Поточний
командувач		полковник Микита Вітек
Знаки розрізнення
Прапор
Медіафайли на Вікісховищі

36-та окрема бригада морської піхоти імені контрадмірала Михайла Білинського (36 ОБрМП, в/ч А2802) — з'єднання морської піхоти України. Перебуває у підпорядкуванні Командування Морської піхоти ВМС України.

Сформована у 2015 році на базі військових частин, виведених з окупованого Криму: 36-ї окремої бригади берегової оборони, 1-го та 501-го окремих батальйонів морської піхоти. Місце базування — місто Миколаїв[1].

36-та окрема бригада морської піхоти (Україна). Карта розташування: Україна
36 ОБрМП Миколаїв
36 ОБрМП
Миколаїв
Пункт базування

Історія

[ред. | ред. код]

Російська інтервенція до Криму

[ред. | ред. код]

У лютому 2014 року Росія почала вторгнення до Криму. 36-та окрема бригада берегової оборони охороняла територію частини деякий час, проте командир бригади Сергій Стороженко зрадив Україну, порушив вимоги статутів ЗС щодо охорони та оборони військових об'єктів і не виконав прямий наказ керівництва держави захищати військову частину[2]. Вірні присязі військові були виведені на материкову частину України.

Вихід на материкову Україну

[ред. | ред. код]

Одразу після виведення командуванням бригади з числа військовослужбовців 36-ї окремої бригади берегової оборони, 1-го та 501-го окремих батальйонів морської піхоти, які заявили про бажання захищати Батьківщину зі зброєю в руках в ході проведення антитерористичної операції в Донецькій та Луганській областях, розпочалось формування та підготовка зведеного підрозділу морської піхоти.

Одночасно розпочалось виконання заходів з облаштування військових містечок, доукомплектування підрозділів особовим складом та технікою, підготовки особового складу та техніки до ведення бойових дій, відновлення озброєння та техніки, які були пошкоджені та розграбовані окупантами під час переміщення з Автономної Республіки Крим.

Після виведення з території окупованого півострова Крим в підрозділах окремої бригади берегової оборони та окремих батальйонів морської піхоти обліковувалось до 450 військовослужбовців та 9 одиниць бойової техніки, яка була боєздатною. Ще до 63 одиниць бойової та іншої техніки були вивезені з Криму в розукомплектованому та пошкодженому стані. Близько 22-х були відновлені силами морських піхотинців. Решта техніки передана для відновлення в ремонтні органи Збройних Сил України.

Паралельно з виконанням бойових завдань у районі проведення АТО підрозділи бригади брали активну участь у заходах міжнародного співробітництва, проведення міжнародних навчань, виконують завдання з охорони та оборони важливих об'єктів.

Створення

[ред. | ред. код]

У 2015 році було прийняте рішення про формування з числа вірних присязі військовослужбовців бригади сформувати у Миколаєві 36-ту бригаду морської піхоти. 36-та окрема бригада морської піхоти ВМС ЗСУ була сформована у 2015 році переформуванням частини 36-ї окремої бригади берегової оборони, яка вийшла на материкову частину України. До бригади увійшли також 1-й та 501-й окремі батальйони морської піхоти. Її командиром став колишній командир 1-го батальйону морської піхоти підполковник Дмитро Делятицький.

Військові частини та підрозділи окремої бригади морської піхоти розташувались на фондах військових містечок № 141 (півострів Аляуди) та № 117 м. Миколаїв.

Менше ніж за рік після виведення з Криму на базі трьох військових частин була сформована 36-та окрема бригада морської піхоти, яка, після доукомплектування та проведення заходів бойового злагодження з проведенням бригадного тактичного навчання з бойовою стрільбою, була переміщена в район проведення антитерористичної операції в Донецькій та Луганській областях для виконання завдань за призначенням.

У боях на сході України

[ред. | ред. код]

36 ОБрМП бере участь в АТО на Маріупольському напрямі[3]. 26 лютого 2015 року внаслідок снайперського обстрілу на посту в районі між смт Талаківка та окупованим селом Пікузи загинув військовослужбовець 36-ї бригади МП Напрягло Роман Дмитрович.

13 березня 2015 року трагічно загинув солдат 36-ї бригади МП Микола Жиганюк. 15 червня під час несення служби в смт Мангуш загинув молодший сержант Масний Сергій Анатолійович[4].

У липні 2015 року Президент України передав військову техніку новоствореній бригаді морської піхоти, зокрема американські HMMWV М998.

25 серпня 2015 року загинув під час нічного артилерійського обстрілу терористами поблизу сіл Комінтернове — Лебединське Волноваського району матрос Федір Угрін — снаряд розірвався за 4 метри від нього. 1 вересня 2015 року загинув солдат Кучма Олег Олександрович, місце та обставини не уточнені[5].

10 травня 2016 року в боях за Широкине загинув вояк 36-ї бригади МП Олександр Савінов. 4 липня 2016 року ввечері позиції українських вояків біля Широкиного були обстріляні терористами зі 120-мм мінометів. Старший матрос Василь Гончарук загинув, ще четверо морських піхотинців зазнали поранень. 8 серпня 2016 року помер матрос Простяков Сергій Сергійович[6].

8—21 жовтня 2016 року підрозділи 36-ї бригади МП змогли завдати відчутних втрат проросійським формуванням 9-го полку на маріупольскому напрямку, ліквідувавши щонайменше 11 бойовиків і взявши у полон снайпера[7][8].

8 січня 2017 року підірвалися на міні та загинули військовики 501-го батальйону МП 36-ї бригади МП — молодший сержант Микола Охріменко, Сергій Сонько та Сергій Трубін[9]. 16 лютого 017 року від кульового поранення поблизу с. Водяне Волноваського району внаслідок обстрілу взводного опорного пункту російськими терористами загинув молодший сержант Прончук Тарас Вікторович. 2 березня 2017 року під Маріуполем загинув вояк 36-ї бригади морської піхоти Олександр Вознюк[10]. 6 березня 2017 року загинув від кульового поранення, якого зазнав під час тригодинного бою поблизу с. Водяне, матрос Веремеєнко Олександр Юрійович. 30 квітня 017 року під час виконання бойового завдання поблизу села Водяне зазнав смертельного поранення матрос Савлук Павло Валентинович.

1 червня 2017 року морські піхотинці 36-ї бригади МП повернулись до пунктів постійної дислокації після року служби в районі проведення АТО на приморському напрямку. Урочисті зустрічі героїв відбулись у Бердянську, Маріуполі та Миколаєві[11]. 30 січня 2018 року під Талаківкою від кулі снайпера загинув старший матрос Артем Скупейко[12].

14 лютого 2018 року в колишньому пансіонаті поблизу Широкиного (Волноваський район) в ранню пору вбито чотирьох військовослужбовців, коли вони спали. На тілі загиблих виявлено вогнепальні кульові поранення), а у приміщенні — ознаки приховання злочину (підпал та закладення вибухівки). Тоді загинули старший матрос Жовтобрюх Артем Олегович, матрос Новицький Андрій Юрійович, молодший лейтенант Бурданов Олександр Олександрович та старший матрос Литвиненко Валерій Володимирович. Слідчі встановили причетність до вбивства двох військовослужбовців, які служили разом із загиблими. Підозрювані у скоєному зізналися, проведений слідчий експеримент. Відомо, що злочин стався на ґрунті нестатутних відносин під час проходження військової служби[13].

11 березня 2018 року під Широкиним загинув молодший сержант Олександр Швець[14].

У грудні 2018 року морські піхотинці зі складу бригади розпочали випробування десантно-штурмових катерів проєкту «Кентавр-ЛК», які незадовго до того прибули до Одеси. Морські піхотинці у складі взводу перевіряли десантомісткість з розміщенням особового складу, спорядження та боєприпасів на борту десантно-штурмового катера.[15].

1 липня 2019 року, в передобідню пору під час виїзду на евакуацію пораненого поблизу с. Водяне (Волноваський район), санітарний автомобіль Hummer HMMWV був обстріляний з ПТРК. Внаслідок прямого влучення ракети водій Сергій Майборода загинув на місці. Смертельного поранення зазнала сержант Ірина Шевченко.

7 серпня 2019 року, внаслідок обстрілу в районі Павлополя загинули 4 військовослужбовці 36-ї бригади МП[16]. 12 серпня помер сержант Дашковець Дмитро Дмитрович[17]. 10 жовтня 2019 року від кульового поранення в шию внаслідок обстрілу снайпером загинув старший матрос Волк Юрій Володимирович[18]. 11 жовтня 2019 року помер у Дніпровській обласній клінічній лікарні ім. І. І. Мечникова від поранень під Широкиним прапорщик В'ячеслав Кубрак. 16 жовтня 2019 року під Водяним загинув старший матрос Криль Степан Валерійович[19].

30 жовтня 2020 року, о 00:28, противник, застосовуючи гранатомети різних систем та стрілецьку зброю, двічі відкривав прицільний вогонь по позиціях 36-ї ОБрМП неподалік с. Водяного. Внаслідок ворожого вогню загинули сержант Бондарюк Володимир Володимирович та старший сержант Старостін Михайло Григорович[20].

21 січня 2021 року, близько 20:00, під час ворожого обстрілу поблизу с. Гнутове внаслідок отриманого вогнепального кульового наскрізного поранення шиї, не сумісного з життям, загинув старший матрос Отрєп'єв Олександр Сергійович[21].

19 березня 2021 року, під час масованого мінометного та гранатометного обстрілу позицій бригади поблизу с. Водяне, загинув молодший сержант Грабар Андрій Володимирович[22].

Оборона Маріуполя

[ред. | ред. код]
Докладніше: Битва за Маріуполь (2022) та Бої за Азовсталь
Попередній нарукавний знак

13 квітня 2022 року під час оборони Маріуполя в результаті вторгнення Росії підрозділи 36-ї окремої бригади морської піхоти зуміли з'єднатися з силами полку Азов на території металургійного комбінату Азовсталь та продовжити оборону заводу.[23]

В кінці жовтня 2022 року морпіхів передислокували на Авдіївський напрямок у районах Водяного та Опитного.[24]

У листопаді 2022 року бригада брала участь у боях на Херсонському напрямку та звільненні правобережжя Херсонщини.[25]

Військовий оркестр 36-ї окремої бригади морської піхоти у складі 19 осіб ще у 2021 році передислокували в Маріуполь для підтримки бойового духу оборонців міста. Протягом семи тижнів боїв за місто вони намагалися максимально допомогти бойовим підрозділам, шукаючи харчі та медикаменти. 12 квітня 2022 року усі вони потрапили в полон Російської Федерації. За понад два роки війни Україна змогла повернути з полону лише двох музикантів з оркестру 36-ї бригади.[26]

Структура

[ред. | ред. код]
Морські піхотинці 36-ї бригади морської піхоти на навчаннях.
Морські піхотинці 36-ї бригади морської піхоти на міжнародних навчаннях Platinum Eagle 2018 (Румунія, полігон Бабадаг).
  • управління (в тому числі штаб)
  • танковий батальйон (Т-80, до 2017 — Т-64)[27]
  • 1 окремий батальйон морської піхоти, А2777 (А2272), м. Миколаїв
  • 501 окремий батальйон морської піхоти, А1965 (А0669), м. Бердянськ
  • 1 лінійний батальйон морської піхоти
  • бригадна артилерійська група:
    • батарея управління та артилерійської розвідки
    • гаубичний самохідно-артилерійський дивізіон
    • протитанковий артилерійський дивізіон
    • реактивний артилерійський дивізіон
  • зенітний ракетно-артилерійський дивізіон
  • ДШГ «Ведмеді» [28]
  • РУБпАК "Сови" [29][30]
  • Підрозділ ударних БПЛА[31]
  • ремонтно-відновлювальний батальйон
  • група інженерного забезпечення
  • батальйон матеріального забезпечення
  • розвідувальна рота
  • рота снайперів
  • рота радіоелектронної боротьби
  • рота радіаційного, хімічного, біологічного захисту
  • польовий вузол зв'язку
  • медична рота

Інциденти

[ред. | ред. код]

28 липня 2022 року п`яний солдат Валентин Гандебура розстріляв командира танкового батальйону 36-ї ОБрМП Євгена Чорноконя [32].

Командування

[ред. | ред. код]
Начальники штабу

Втрати

[ред. | ред. код]

2022

[ред. | ред. код]
  1. 02022-03-1212 березня 2022 — Царук Євгеній Володимирович
  2. 02022-03-1212 березня 2022 — Радковський Сергій Васильович («Чех»). Бойовий медик. Загинув в Маріуполі [37]
  3. 02022-03-1212 березня 2022 — Кашубін Ярослав Ігорович.
  4. 02022-03-1717 березня 2022 — Барановський Ярослав Миколайович
  5. 18 березня; молодший сержант Бабич Віктор Вікторович
  6. 02022-03-1818 березня 2022 — Рибальченко Інна Олексіївна [38]
  7. 02022-03-1919 березня 2022 — Пятка Віктор Анатолійович. Капітан, командир десантно-штурмової роти 36 ОБрМП. Повний кавалер ордену «За мужність»
  8. Щелинський Владислав Олексійович. м. Суми. Старший лейтенант, командир 1-ї самохідної артилерійської батареї. Загинув 02022-03-2222 березня 2022 під час оборони Маріуполя[39].
  9. Сахацький Сергій Вікторович. Матрос, загинув 02022-03-2222 березня 2022 під час оборони Маріуполя. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[40].
  10. Сорока Олександр Рустемович. 01997-08-3131 серпня 1997, с. Благодатне, Черкаська область. Старший матрос, Загинув 02022-03-2222 березня 2022 під час оборони Маріуполя [41]
  11. Торшин Володимир Володимирович. 21 березня 1987, м. Білгород-Дністровський. Підполковник, командир самохідного артилерійського дивізіону. Загинув під час оборони Маріуполя внаслідок авіаційного та артилерійського обстрілу[42]. Герой України (2023) [43].
  12. Коржов Олександр. Командир відділення керування самохідного артдивізіону 36 ОБрМП
  13. Федорішин Євген. Командир танкового взводу 36 ОБрМП
  14. Сорока Олександр. Механік-водій, 36 ОБрМП
  15. Дмитренко Андрій. Навідник танку, 36 ОБрМП
  16. Сахацький Сергій. Матрос 36 ОБрМП, зник безвісти 02022-03-2222 березня 2022
  17. Котюк Максим. Загинув 02022-03-2323 березня 2022
  18. 02022-03-2323 березня 2022 — Довгодько Максим Сергійович. Капітан 36 ОБрМП, командир відділення, зник безвісти [44]
  19. Кот Костянтин. Молодший сержант 36 ОБрМП, зник безвісти
  20. Шрамко Дмитро Сергійович. 01998-03-044 березня 1998, с. Байрак Кременчуцький район. Молодший сержант, командир відділення морської піхоти. Загинув 02022-03-2424 березня 2022 в бою з російськими окупантами під час оборони м. Маріуполя на Донеччині[45][46][47].
  21. Чуча Олексій Юрійович. Сержант, загинув 02022-03-2424 березня 2022. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[48].
  22. Татару Іван. Старший матрос, кулеметник. Загинув 02022-03-2525 березня 2022
  23. Матвєєв В'ячеслав «Матвєй». Старший лейтенант, командир протитанкового відділення 36 ОБрМП. Загинув 02022-03-2727 березня 2022
  24. Греба Андрій. Загинув 02022-03-2727 березня 2022
  25. Сардак Павло. Загинув 02022-03-2929 березня 2022
  26. Вовчок Дмитро. Загинув 02022-03-3131 березня 2022 у збитому Мі-8.
  27. 02022-04-011 квітня 2022 — Цимбал Максим Віталійович. 10 травня 1999, м. Олександрія. Загинув під час штурмової операції біля села Мирне Запорізької області [49].
  28. 02022-04-088 квітня 2022 — Іван Опруненко
  29. 02022-04-088 квітня 2022 — Олександр Терлецький
  30. 02022-04-088 квітня 2022 — Сергій Українець
  31. 02022-04-088 квітня 2022 — Максим Довгодько
  32. 02022-04-088 квітня 2022 — Іван Цьона
  33. 02022-04-088 квітня 2022 — Назар Харламов
  34. 02022-04-088 квітня 2022 — Володимир Іванов
  35. 02022-04-1111 квітня 2022 — Якубінський Владислав «Вулкан». Rомандир танкового батальону 36 ОБрМП
  36. Таран Ольга Олександрівна «Зима». Фельдшер танкового батальону 36 ОБрМП, намагалася врятувати пораненого Якубінського. Загинула 11 квітня 2022 року.
  37. Соскіда Андрій «Адвокат»
  38. Гавура Сергій
  39. Лозко Дмитро
  40. 02022-04-1212 квітня 2022 — Костянтин Булкін. 22 червня 1997, с. Нижні Торгаї. Того дня частина 36-ї бригади пішла на прорив з оточеного металургійного заводу імені Ілліча в бік “Азовсталі” [50].
  41. 02022-04-1212 квітня 2022 — Федорчук Петро Юрійович. Молодший сержант, Герой України
  42. Єгор Шалінський. Загинув у селищі Опитне, поблизу Донецького аеропорту, 23 жовтня 2022 року[51]
  43. червень 2022 — старший матрос Данченко Ельхан Теймурович

2023

[ред. | ред. код]
  1. Олефір Костянтин Іванович (20.03.1984, м. Одеса ) — матрос, загинув 12 грудня 2023 року під час бойового зіткнення в районі населеного пункту Кринки, Херсонської області.
  2. 02023-01-3030 січня 2023 — Малофеєнко Павло Олексійович
  3. 02023-06-1313 червня 2023 — Дідух Богдан. 33 роки, м. Львів [52]
  4. 02023-06-2121 червня 2023 — Березний Владислав (Ведмідь), старший матрос. Помер в Дніпропетровській обласній клінічній лікарні. 15 червня, повертаючись із бойового завдання, боєць потрапив у трагічне ДТП в районі села Костянтинопіль на Донеччині й отримав важкі травми[53].
  5. 02023-06-2828 червня 2023 — Цион Олександр. 19 липня 1991, м. Запоріжжя. Служив на посаді старшого сапера-гранатометника інженерно-саперного відділення інженерно-саперного взводу 1 батальйону. Загинув поблизу села Левадне Запорізької області [54]
  6. Нагорний Олександр Володимирович (1980 - 2.11.2023) - матрос, стрілець-помічник гранатометника. Загинув в районі с. Кринки Херсонської області.
  7. Сологуб Петро Володимирович (1994 - 28.12.2023) - матрос, стрілець - снайпер. Загинув у районі с. Кринки Херсонської Області.

2024

[ред. | ред. код]
  1. 02024-01-088 січня 2024 — Гаркуша Олександр. 55 років, м. Миколаїв. 11 квітня 2022 року він потрапив до полону в Маріуполі. Помер в місті Вязьма, що в Росії. Перебував у полоні в СІЗО №2. Тіло передали в лютому. Похорон відбувся 2 березня 2024 в Миколаєві [55]
  2. 02024-01-2828 січня 2024 — Берестовський Олександр Миколайович. 39 років, с. Тіньки. Загинув в районі села Кринки Херсонської області [56]
  3. 21 лютого 2024 — Глущенко Антон Ігорович, старший сержант, начальник ремонтної майстерні батальйону логістики. Загинув в районі села Чорнобаївка Херсонського району Херсонської області[57].
  4. 02024-02-2121 лютого 2024 — Гнип Микола Васильович. Загинув у селі Чорнобаївка Херсонської області внаслідок ракетного обстрілу [58]
  5. 02024-06-1212 червня 2024 — Щетінін Максим командир відділення 36-ї бригади морської піхоти. Загинув під час виконання бойового завдання в районі села Вовчанські Хутори Харківської області Максим потрапив під російський артилерійський обстріл і отримав смертельне уламкове поранення, навіки залишившись 44-річним [59].

Традиції

[ред. | ред. код]

7 липня 2019 року бригаді було присвоєно ім'я контрадмірала Михайла Білинського.[60][61] Михайло Білинський був організатором та командиром Дивізії морської піхоти Директорії Української Народної Республіки за часів української революції початку XX століття[62].

22 липня 2019 року з'явилося повідомлення, що Начальник Генерального штабу Руслан Хомчак затвердив нову нарукавну емблему 36-ї бригади морської піхоти. 20 липня бригада відзначила четверту річницю від дня створення. Малюнки нової емблеми у повнокольоровому та приглушеному варіантах показали у телевізійній програмі військового телебачення «ProВійсько» за 20 липня[63].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ 36 окрема бригада морської піхоти. Архів оригіналу за 30 травня 2019. Процитовано 25 січня 2019.
  2. ↑ Цензор.НЕТ. "ВЫ ДОЛЖНЫ ПРИМЕНИТЬ ОРУЖИЕ!" - ТУРЧИНОВ УГРОЖАЛ, ПОДТАЛКИВАЛ МЕНЯ К ВОЕННЫМ ДЕЙСТВИЯМ", - ИНТЕРВЬЮ ПРЕДАТЕЛЯ. Цензор.НЕТ (ru-RU) . Архів оригіналу за 30 травня 2019. Процитовано 5 травня 2017.
  3. ↑ Широкіне. Територія морпіхів. Зеркало недели | Дзеркало тижня | Mirror Weekly. Архів оригіналу за 9 жовтня 2016. Процитовано 7 жовтня 2016.
  4. ↑ Масний Сергій Анатолійович. Архів оригіналу за 13 вересня 2017. Процитовано 13 вересня 2017.
  5. ↑ Кучма Олег Олександрович. Архів оригіналу за 8 січня 2018. Процитовано 8 січня 2018.
  6. ↑ Книга пам'яті. Архів оригіналу за 24 грудня 2018. Процитовано 24 грудня 2018.
  7. ↑ Цензор.НЕТ. Взят в плен террорист Фил: "Боец 9-го полка "ДНР", нахожусь на должности гранатометчика". ФОТО+ВИДЕО. Цензор.НЕТ (ru-RU) . Архів оригіналу за 25 жовтня 2016. Процитовано 12 жовтня 2016.
  8. ↑ Цензор.НЕТ. Взятый в плен террорист Фил оказался известным снайпером из ДРГ "Белые лебеди", любителем "кошмарить укров". ВИДЕО+ФОТО. Цензор.НЕТ (ru-RU) . Архів оригіналу за 25 жовтня 2016. Процитовано 12 жовтня 2016.
  9. ↑ На Сумщині попрощалися із загиблим морським піхотинцем. Архів оригіналу за 16 січня 2017. Процитовано 16 січня 2017.
  10. ↑ У Лубнах провели в останню путь загиблого воїна Олександра Вознюка, сина священика. Архів оригіналу за 22 квітня 2017. Процитовано 20 квітня 2017.
  11. ↑ Підрозділи 36 окремої бригади морської піхоти повернулись із району проведення АТО до пунктів постійної дислокації. Архів оригіналу за 5 червня 2017. Процитовано 2 червня 2017.
  12. ↑ У смт. Горностаївка на Херсонщині попрощались із загиблим воїном Артемом Скупейком. Архів оригіналу за 6 лютого 2018. Процитовано 6 лютого 2018.
  13. ↑ У зоні АТО чотирьох морських піхотинців застрелили їхні товариші по службі: всі подробиці. https://nv.ua/. Архів оригіналу за 21 лютого 2022. Процитовано 1 листопада 2020.
  14. ↑ І не знав, що здатен на подвиги. Архів оригіналу за 16 березня 2018. Процитовано 15 березня 2018.
  15. ↑ Морпіхи випробовують «Кентаври». https://mil.in.ua/. Український мілітарний портал. 4 грудня 2018. Архів оригіналу за 5 грудня 2018. Процитовано 3 грудня 2018.
  16. ↑ Україна не залишить без уваги загибель чотирьох бійців під Павлополем, — Данилюк. Архів оригіналу за 7 серпня 2019. Процитовано 7 серпня 2019.
  17. ↑ Помер український воїн Дмитро Дашковець, поранений у районі Широкиного. Це восьмий військовий, який загинув за час перемир'я Зеленського. Архів оригіналу за 13 серпня 2019. Процитовано 21 жовтня 2019.
  18. ↑ На Донеччині від обстрілу загинув морпіх Юрій Волк із 36-ї бригади. Архів оригіналу за 13 жовтня 2019. Процитовано 1 листопада 2019.
  19. ↑ На Донеччині від обстрілу загинув старший матрос Степан Криль. Архів оригіналу за 27 лютого 2020. Процитовано 2 листопада 2019.
  20. ↑ Ранкове зведення щодо ситуації в районі проведення операції Об'єднаних сил станом на 7.30 30 жовтня 2020 року [Архівовано 31 жовтня 2020 у Wayback Machine.]
    Порушення перемир'я на Донбасі: загинули двоє українських військових, ще двоє поранені. 30.10.2020 [Архівовано 18 лютого 2022 у Wayback Machine.]
    Поблизу Водяного загинуло двоє морпіхів. 30.10.2020 [Архівовано 31 жовтня 2020 у Wayback Machine.]
    Стали відомі імена загиблих на Донбасі військових. 30.10.2020, 14:44 [Архівовано 1 листопада 2020 у Wayback Machine.]
  21. ↑ Внаслідок обстрілу позицій українських захисників загинув один військовослужбовець Об'єднаних сил. 21.01.2021, 21:49 [Архівовано 22 січня 2021 у Wayback Machine.]
    Стало відомо ім'я загиблого в районі ООС від кулі снайпера морпіха. 22.01.2021, 09:53
    Морпіх Олександр Отрєп'єв загинув від кулі ворожого снайпера у Приазов'ї. 22.01.2021, 11:58 [Архівовано 23 січня 2021 у Wayback Machine.]
    Останній Приют. На Миколаївщині поховали морпіха Олександра Отрєп'єва, вбитого російським снайпером. 24.01.2021, 12:07 [Архівовано 24 січня 2021 у Wayback Machine.]
  22. ↑ У Миколаєві попрощалися із загиблим на Донбасі молодим морпіхом: фото і відео. https://apostrophe.ua/. Архів оригіналу за 22 травня 2021. Процитовано 22 травня 2021.
  23. ↑ 36 бригада морської піхоти отримала почесне найменування. twitter.com (укр.). 13 квітня 2022. Архів оригіналу за 13 квітня 2022. Процитовано 13 квітня 2022.
  24. ↑ «НАШ ДЕНЬ» (укр.), процитовано 22 липня 2023
  25. ↑ Сили оборони встановили контроль у понад 60 населених пунктах Херсонщини – звернення Президента України. https://www.president.gov.ua/. Офіс Президента України. 12 листопада 2022. Процитовано 18 грудня 2022.
  26. ↑ Музиканти 36-ї миколаївської бригади досі перебувають в полоні: вони обороняли Маріуполь. О, Море.Сity (укр.). Процитовано 7 травня 2024.
  27. ↑ Танковий батальйон морської піхоти переозброять на Т-80. http://milnavigator.com.ua/. Військовий навігатор України. 16 листопада 2017. Архів оригіналу за 18 листопада 2017. Процитовано 16 листопада 2017.
  28. ↑ Морпіхи показали знищення ворожого танку
  29. ↑ Миколаївські морпіхи спалили ворожий "Солнцепьок"
  30. ↑ Бійці 36-ї ОБрМП "із вогником" знищили позиції російських окупантів. ВIДЕО.
  31. ↑ [1]
  32. ↑ Влітку 2022 року п’яний солдат розстріляв комбата морпіхів миколаївської бригади.
  33. ↑ [2]
  34. ↑ Командир морпіхів закликає терміново деблокувати Маріуполь: ситуація критична. Українська правда (укр.). Архів оригіналу за 18 квітня 2022. Процитовано 18 квітня 2022.
  35. ↑ 36-у окрему бригаду морської піхоти очолив повний кавалер ордена Богдана Хмельницького підполковник Сікоза
  36. ↑ Командир миколаївської 36 бригади полковник Сікоза йде з посади
  37. ↑ Пам'яті бойового медика Сергія Радковського (позивний «Чех»).
  38. ↑ В Маріуполі загинула моя невісточка...
  39. ↑ 22 березня 2022 року в ході оборони міста-героя Маріуполя від російських окупантів… Артилеристи морської піхоти: історії з присмаком пороху
  40. ↑ https://www.president.gov.ua/documents/2702022-42245 Указ Президента України № 270/2022 від 23 квітня 2022 року «Про відзначення державними нагородами України»
  41. ↑ У Благодатному синовий орден вручили матері. Золотоноша.City. 11 жовтня 2022. Процитовано 11 жовтня 2022.
  42. ↑ Ковальова, Ганна (23 березня 2024). В місті Білгород-Дністровський відкрили меморіальну дошку на честь Героя України. Махала (укр.). Процитовано 24 березня 2024.
  43. ↑ Указ Президента України від 29 вересня 2023 року № 645/2023 «Про присвоєння В. Торшину звання Герой України ».
  44. ↑ Росіяни вбили полонених морпіхів на ММК ім. Ілліча – яким був 44 день оборони Маріуполя.
  45. ↑ Душенко, Альона (9 травня 2022). При обороні Маріуполя загинули двоє військових з Кременчуччини Дмитро Шрамко та Андрій Греба. Телеграф (ua) . Процитовано 28 травня 2022.
  46. ↑ Синицька, Дарина (9 травня 2022). Семеро військових з Полтавщини загинули в боях за Україну. Інтернет-видання Полтавщина (ua) . Процитовано 28 травня 2022.
  47. ↑ Бондаренко, Вікторія (5 травня 2022). На війні з Росією загинув Дмитро Шрамко з Полтавщини. Суспільне Новини (ua) . Процитовано 28 травня 2022.
  48. ↑ Указ Президента України № 202/2022 від 2 квітня 2022 року «Про відзначення державними нагородами України». Архів оригіналу за 2 квітня 2022. Процитовано 2 квітня 2022.
  49. ↑ Сьогодні відбудеться прощання із захисником – Максимом Цимбалом.
  50. ↑ На війні загинув військовий з Херсонської області Костянтин Булкін.
  51. ↑ Суспільне.
  52. ↑ У Львові прощаються з воїнами Олегом Дідухом та Богданом Дідухом.
  53. ↑ Старший матрос Владислав Березний потрапив у ДТП на Донеччині. Меморіал жертв війни (укр.). Процитовано 20 квітня 2024.
  54. ↑ Олександр Цион.
  55. ↑ Олександр Гаркуша.
  56. ↑ На Чигиринщині попрощались із морським піхотинцем, який загинув на Херсонщині.
  57. ↑ За останній тиждень стало відомо про загибель 17 захисників з Полтавщини. Інтернет-видання «Полтавщина» (укр.). 26 лютого 2024. Процитовано 20 квітня 2024.
  58. ↑ В Івано-Франківську поховають загиблого матроса з Тернопільщини Миколу Гнипа.
  59. ↑ На фронті загинув військовий із Запоріжжя Максим Щетінін.
  60. ↑ Зеленський в Одесі привітав військових моряків з Днем флоту і вручив нагороди. https://dumskaya.net/. Думська. 7 липня 2019. Архів оригіналу за 7 липня 2019. Процитовано 7 липня 2019.
  61. ↑ Указ Президента України від 5 липня 2019 року № 495/2019 «Про присвоєння почесного найменування 36 окремій бригаді морської піхоти Командування морської піхоти Військово-Морських Сил Збройних Сил України»
  62. ↑ 36 бригада морської піхоти отримала почесне найменування. MIL.IN.UA (укр.). 8 липня 2019. Архів оригіналу за 8 липня 2019. Процитовано 8 липня 2019.
  63. ↑ Затверджена нова емблема 36-ї бригади морської піхоти. https://www.ukrmilitary.com/. Ukrainian Military Pages. 22 липня 2019. Архів оригіналу за 21 липня 2019. Процитовано 22 липня 2019.

Посилання

[ред. | ред. код]
36-та окрема бригада морської піхоти
у соціальних мережах
36-та окрема бригада морської піхоти на сайті Facebook

Документальні фільми

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=36-та_окрема_бригада_морської_піхоти_(Україна)&oldid=43796072