Координати: 49°57′3″ пн. ш. 24°3′31″ сх. д. / 49.95083° пн. ш. 24.05861° сх. д. / 49.95083; 24.05861

Великий Дорошів

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 23:22, 8 грудня 2021, створена Andriy.vBot (обговорення | внесок) (виправлення дат)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Великий Дорошів
Панорама Великого Дорошева (вигляд зі с. Завадова)
Панорама Великого Дорошева (вигляд зі с. Завадова)
Панорама Великого Дорошева (вигляд зі с. Завадова)
Країна Україна Україна
Область Львівська область
Район Жовківський район
Рада Великодорошівська сільська рада
Код КАТОТТГ UA46060230030065373
Основні дані
Засноване 1442
Населення 857
Площа 11,31 км²
Густота населення 75,77 осіб/км²
Поштовий індекс 80364[1]
Телефонний код +380 3252
Географічні дані
Географічні координати 49°57′3″ пн. ш. 24°3′31″ сх. д. / 49.95083° пн. ш. 24.05861° сх. д. / 49.95083; 24.05861
Водойми р. Недільчина
Місцева влада
Адреса ради 80364, Львівська обл., Жовківський р-н, с. Великий Дорошів
Карта
Великий Дорошів. Карта розташування: Україна
Великий Дорошів
Великий Дорошів
Великий Дорошів. Карта розташування: Львівська область
Великий Дорошів
Великий Дорошів
Мапа
Мапа

До́рошів — село у Жовківському районі Львівської області.

Географія

Розташування

Великий Дорошів віддалений на 8 км на північ від Львова (від Галицького перехрестя) і 4 км на пд. від Куликова, на захід знаходиться село Зашків, на пн. зх. за 3 км по прямій лежить Костеїв, на пн. сх. розташовується Нове Село, на захід 1-1.5 км.Малий Дорошів, а на пд.сх. видніється с.Ситихів. Від Ситихова, на захід, а від Великого Дорошова на південь через 2 км, лежить село Гряда, яка тягнеться вузькою забудовою від дороги Львів — Рава-Руська, аж до Завадівського лісу (лісовий заказник «Гряда»). Ці два населені пункти знаходяться на вузькій височині, яка утворює частину Жовківського Розточчя, що тягнеться зі заходу на схід, і оточені від півночі вузькою і підмоклою долиною річки Купелівки. Між селами Гряда та Великий Дорошів зі західної сторони від Зашкова тягнуться луки (пасовища) приблизно шириною 2 км, які пронизані осушувальними каналами вздовж (від Зашкова до Кошелева) і поперек, від річки Капелівка до річки Недільчина. Село пересікає з півдня на північ автомобільна дорога Львів — Жовква — Рава-Руська. Стара забудова села лежить по обидві сторони потічка, який бере свій початок у полях в напрямку Костеїва та протікає долинкою між горбками з північного заходу через Саджівку (житловий масив), а далі на південний схід, через Болото (житловий масив) і вздовж футбольного стадіону, впадає в річку Недільчину.

Рельєф, природні копалини

Село розташоване на Грядовому Побужжю — одній із семи гряд, а саме на Куликівській (Дорошівській) гряді. В районі Малого Дорошова між річками Купелівка і Недільчина є поклади торфу (народна назва Кар'єр).

Клімат

Клімат антлантично-континентальний, характеризується високою вологістю (до 78 %), м'якими зимами, теплим літом, без посух. Середня річна норма опадів становить 610—635 мм. Максимальна кількість опадів випадає у червні і липні, мінімум — узимку. Цікавим є те, що коли в Гряді і Грибовичах падає дощ то в Дорошові його може і бути. Так само буває із Куликовом, а от коли падає в Дорошові, то і в Гряді обов'язково. Такий феномен можна пояснити тим, що ліс притягує дощ.

Ґрунти

Найпоширенішими типами ґрунтів є: сірі і темно-сірі опідзолені легкосуглинкові ґрунти, сформовані на лесах (пагорбах). На пониженнях, тобто, у долині біля річки і каналів лучно-болотні, лучні і дернові та торфувато-глеєві ґрунти на алювіальних відкладах. В урочищі Кар'єр між річками Купелівка і Недільчина є поклади торфу, придатні для опалювання. Біля колишніх корівників (колгоспу) в яру на поверхню показуються поклади глини. Також можна зустріти глину на схилі при Кощеївській дорозі та в урочищі Жидівка.

Флора, фауна

З трав'яних рослин тут ростуть барвінок, медунка лікарська, маренка запашна, ромашка, гравілат річковий, копитняк європейський, зеленчук жовтий, веснівка дволиста, звіробій та інші.

На території села можна зустріти такі види дерев: липа серцелиста, тополя біла, каштан кінський, граб, ясен звичайний, клен-явір, верба, береза та осика.

Риба. Карась, окунь, щука, плотва та в'юн.

Земноводні. Плазуни. Серед представників герпетофауни численними є сіра ропухажаба озерна та трав'яна, звичайними — жаба гостроморда, квакша, прудка і живородна ящірки, звичайний вуж. Також зустрічається звичайний та гребінчастий тритони.

Птахи.  Найчисельнішими є дрібні горобині птахи (горобці), ворони, сороки, ластівки,лелеки, можна зустріти крука та шуліку. Водяться сова та пугач, трапляються синиця та дятел. На водоймах водяться дикі качки. Різко зменшилась популяція чайок.

Ссавці. Серед ссавців найбільше гризунів: мишей та щурів. На полях можна зустріти хом'яка. Водиться заєць, буває пробігає лисиця та козуля. Також літом часто зустрічаються кажани.

Гідрологія

Вздовж села з заходу на схід, між Дорошівською (Куликівською) та Грядецькою грядою, тече річка Недільчина, яка несе свої води вздовж Малого Дорошова та Кошелева і далі аж до околиці с. Кукезова. Де річка впадає в Думний Потік, який належать до басейну Західного Бугу. Долина широка, місцями заболочена, поросла лучною рослинністю, помережана меліоративними каналами. Річище слабозвивисте, у багатьох місцях каналізоване.

Притоки: два невеликі потічки (один потічок в районі хутора Млин (фермерське господарство «Аталант»), другий — в районі стадіону) та меліоративні канали, які з'єднують між собою Капелівку та Недільчину.

Походження назви

Існують такі версії щодо походження назви села:

  • Перша версія: на цьому місці колись, можливо, існувало поселення Дороша. Імовірно тут міг бути Дорошів двір, назва з часом трансформувалася в Дорошів. Всі назви населених пунктів довкола міста Львова закінчені на -ів — свідчать про XIII століття виникнення цих поселень, як і Львів. І якщо Львів був оборонним містом князя Лева Даниловича, так і ці села: Малехів, Зашків, Дорошів Великий і Малий, Куликів, Сулимів, Звертів, Артасів, мусіли бути подібними укріпленими оселями якогось боярина Мелешка, Зашка, Дороша, Кулика, Сулими і т. ін.
  • Друга версія: назва села може походити від того, що воно було розкинено по дві сторони дороги, Дорогошів, яка пізніше трансформувалась у Дорошів.

Дорошівська топоніміка

Як і в кожному селі, окремі частини мають свої власні назви, які походять від розташування. Наприклад: Болото чи Береги, Загуменки, Нивки, Гори, так і цікавіші та загадковіші, які потребують роз'яснення чи дослідження Саджівка, Бірці, Жидівка, урочище на Лічинах, Могили, хутір Млин (колись там був млин, тепер там фермерське господарство).

Історія

Опис з Географічного словника Королівства Польського

Великий Дорошів (пол. Doroszów Wielki, Dorożów, Dorohoszów) — ось що написано про село в польському географічному словнику: село, належить до Жовківського повіту, 4 км на пд. від Куликова, 18 км на пд.-сх. від Жовкви. Великий Дорошів лежить при дорозі ЛьвівЖовква.

Згідно з переписом за 1880 рік у Великому та Малому Дорошеві було разом 859 жителів. (811 греко-католиків, 27 римо-католиків, 21 єврей). Парафія римо-католицька була в Куликові, греко-католицька була в Великому Дорошеві, належала до Куликівського деканату. Обидві місцевості становили одну кадастральну гміну, але окремі адміністративні ґміни мали кожна по одній філіальній школі з одним вчителем. У Великому Дорошеві була мурована церква, збудована в 1870 році у візантійському стилі.

Населення

Згідно з переписом за 1880 рік у Великому та Малому Дорошеві було разом 859 жителів. (811 греко-католиків, 27 римо-католиків, 21 єврей).

Наприкінці 19 — на початку 20 ст. більшість мешканців села були москвофілами.

На 1989(12.01) населення Великого Дорошова, згідно перепису, становило 955 чоловік.

На 2001 рік населення Великого Дорошова  складало 857 жителів.

На час виборів до ВР 2014 в селах Великий та Малий Дорошів було 900 виборців, з яких в голосуванні взяли участь 694

Місцеве самоврядування

Сільська рада в селах Великий та Малий Дорошів створена тільки в 2006 р. В Великодорошівській сільській раді є 15 депутатів.

У податковому реєстрі 1515 року село знаходиться у володінні Одновського, у селі документується 3 лани (близько 75 га) оброблюваної землі[2].

В період ЗУНР (1 листопада 1918 — 16 липня 1919) та остаточного встановлення польської влади і аж до 1934 року незалежний підрозділ муніципалітету в Жовківському повіті.

Після реформи 1 серпня 1934 року було створено Надичівський сільський муніципалітет (ґміну) в Жовківському повіті, який об'єднав такі довколишні села: Великий Дорошів та Малий Дорошів, Гребінці, Кошелів, Мервичі, Могиляни, Надичі, Нове-Село, Перемивки, Смереків, Сулимів, Віднів. Така структура проіснувала до 1939 року. З приходом Радянської влади, почалась нова реформа адміністративних одиниць (сіл та районів)

10 січня 1940 року Політбюро ЦК КП(б)У на своєму засіданні прийняла рішення про районний поділ новоутвореної Львівської області, у тому числі про створення Куликівського району із центром у смт Куликів, села Великий та Малий  Дорошів увійшли до цього району. Однак вже 29 червня 1941 року радянські війська були вимушені залишити селище. В період німецької окупації в селі був призначений «солтис», але з відступом німців і він відступив. Радянську владу на території району було відновлено лише 20 липня 1944 року після того, як Червона Армія увійшла в Куликів. Район було ліквідовано у січні 1959 року, а його територія увійшла до складу Нестерівського (тепер Жовківський) району, а села Великий та Малий Дорошів залишились в підпорядкуванні Куликівської селищної ради аж до 2006 року.

Релігійне життя

У центрі села Великий Дорошів височіє величний храм Собору Пресвятої Богородиці. Розташований на пагорбі і домінує над всією сільською забудовою. Мурована з цегли на кам'яному фундаменті тридільна споруда, побудована в неовізантійському стилі. Купол храму точно повторює купол жовківської василіянської церкви, яким він був до перебудови на початку ХХ століття, у ході якої його розібрали. Дорошівський «близнюк» і досі нагадує нам про свого старшого брата.

Попередня дерев'яна церква Втечі до Єгипту Пресвятої Богородиці походила з 1701 року, яка була збудована коштом громади, згоріла. У 1857 р. за проектом львівського архітектора Йогана  Міхля розпочалося спорудження мурованої будівлі. Наріжний камінь і пам'яткова грамота на пергаменті покладені восени 1858 року тодішніми дідичами Олександром і Антоном Батовськими. Спорудження храму велося стараннями пароха о. Теофіля Полянського та від громади селян Петра Мартина і Михайла Легіна. Завершилося будівництво 1864 року. 1866 році виконано внутрішнє оздоблення, а в січні 67-го встановлено іконостас мюнхенської роботи.

Перша згадка про церкву в с. Великий Дорошів датується 1443 роком.

Греко-католицьку парафію в селі закладено  львівським греко-католицьким єпископом Атанасієм (Шептицьким) в 1735 році.

А ще біля церкви є цікавий пам'ятник — хрест, під яким лежить стрілецька мазепинка і надпис «Україна рве кайдани». Цей пам'ятник поставили у 1990 році, коли був проголошений державний суверенітет.

В 2019 році розпочалось будівництво на місці старої деревяної дзвіниці навої мурованої.

Священнослужителі

1945—1957 — настоятель парафії в с. Великий Дорошів Михайло Величкович. Прізвище настоятеля є в списках духовенства, «возз'єднаного» з РПЦ.

1985 і по цей час настоятель о. Євген Прокіп

Спортивне життя

1967 року в селі вперше створено футбольну команду, яка взяла участь у чемпіонаті Нестерівського (тепер Жовківського) району. Вона називалася ФК «Колос». Цього ж таки року команда зайняла перше місце в групі та виграла кубок 50-ліття Радянської влади.

- 1971 -ФК "Колос " чемпіон Жовківського району в першій лізі.

-1980- ФК "Колос " Великий Дорошів володар Кубка весни.

- 1981 — ФК «Колос» чемпіон Жовківського району (цю команду жартівливо називали командою зятів0. В цьому році Великий Дорошів володар Кубка весни. Фіналіст кубка на приз газети Нове життя . В фіналі програв Бишкову

- 1982 "Колос " Великий Дорошів володар Кубка весни.

- 1996 року футбольна команда ФК «Галичина» стала володарем Кубку газети «Високий Замок».

- з 1998 по 2004 із перервою команда виступає в Чемпіонат Львівської області з футболу

- після перерви у кілька сезонів команда виступає в чемпіонаті району

- 2011 — районна команда ФК «Галичина» посіла перше місце в групі та бронзовий призер першої ліги Жовківського району.

- 2012 — районна команда ФК «Галичина» друге місце в групі, а в боротьбі за бронзу поступається команді з Гійче. Тому в підсумку лише четверта в першій лізі Жовківського району.

- 2013 ФК «Галичина» після тривалої перерви відновила виступи в першості Чемпіонату Львівської області з футболу серед команд другої ліги. В цьому ж сезоні команда під керівництвом тренера Стронціцького Б. Е. здобула друге місце в групі та третє в чемпіонаті, а команда юнаків під керівництвом Піха І. також зайняла друге місце в групі та третє в чемпіонаті.

- 2014 р. команда стала чемпіоном Львівської області в Другій лізі перемігши команду «Арсенал» Старе Село Пустомитівський район, причому перемогу в чемпіонаті було одержано двома складами: дорослим (Головний тренер: Михальчук С. О.) і юнацьким (тренер Піх І.).

КУБОК ГЕРОЇВ МАЙДАНУ ФК «Галичина» Великий Дорошів фіналіст

КУБОК Я. ПАСТЕРНАКА півфінал «Галичина» Дорошів — «Стандарт» Артасів 1:2

- 2015 ФК «Галичина» учасник Кубку ім. Юста

-2016р. ФК «Галичина» виступає у першій лізі чемпіонату Львівщини,

-2017 Команда дебютує в Прем’єр-лізі Львівщини тренер Ігор Піх.

-2018р. Юнацька команда «Галичина» (Великий Дорошів) чемпіон Другої ліги Львівської області. У боротьбі за звання абсолютного чемпіона «галичани» під керівництвом Володимира НЕДІЛЬКА за сумою 2-ох матчів переконливо з рахунком 11:1 обіграли «Газовик-Хуртовину» з Комарного – 5:1 на виїзді та 6:0 удома.

-2019р. друга ліга Львівської області . підгрупа А. сьоме місце серед десяти команд.

-2020р. учасник чемпіонату Львівської області серед команд другої ліги.

З 22 по 27 серпня 2015 року в селі вперше в Україні проводився Чемпіонат Європи з авіамодельного спорту. Українська збірна стала абсолютним чемпіоном у командній першості: збірна юніорів виборола 7 золотих, 3 срібних і 4 бронзових медалі; доросла збірна — 7 золотих, 3 срібних і 3 бронзових медалі[3]

Школа

До 1968 р. навчання проходило в старій школі, збудованій коштом громади ще за часів Австро-Угорської імперії. Нову школу відкрито 1 вересня 1968 р.

Колгосп

З приходом радянської влади в селі був створений колгосп. Першим головою був Говоруха Григорій Михайлович. Пізніше дорошівський колгосп об'єднали з куликівським і спільний колгосп отримав назву — імені Тімірязєва. Кантора була в Куликові. На території села була збудована ферма для корів. Два корівника по 90 голів, та третій на 180 голів. Тепер там розмістилась птахофабрика та виробництво металопластикових вікон.

Відомі люди

Примітки

  1. Довідник поштових індексів України. Львівська область. Жовківський район
  2. Zródla dziejowe. Tom XVIII. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. Cz. I. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. s. 155 — Warszawa: Sklad główny u Gerberta I Wolfa, 1902. — 252 s.
  3. Українські спортсмени стали чемпіонами Європи з ракетомодельного спорту. Архів оригіналу за 31 серпня 2015. Процитовано 31 серпня 2015.

Література

  • Doroszów (2) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1881. — Т. II. — S. 125. (пол.)
  • Історія міст і сіл Української РСР. Львівська область. — Київ, 1968. ст. 422
  • Організаційна структура Львівської Єпархіїв 18ст. (1700—1772) о. Василь Говгера. — Львів, 2014. — С. 841
  • Журнал. Закони 1934 № 64, ст. 557

Посилання