Зарудці

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Зарудці
Zarudtsi (01).jpg
Країна Україна Україна
Область Львівська область
Район/міськрада Львівський район
Рада Львівська міська рада,Львівської МОТГ
Код КОАТУУ 4622784103
Основні дані
Засноване 1156
Населення 727
Площа 8,75 км²
Густота населення 83,01 осіб/км²
Поштовий індекс 80376[1]
Телефонний код +380 32
Географічні дані
Географічні координати 49°58′21″ пн. ш. 23°57′53″ сх. д. / 49.97250° пн. ш. 23.96472° сх. д. / 49.97250; 23.96472Координати: 49°58′21″ пн. ш. 23°57′53″ сх. д. / 49.97250° пн. ш. 23.96472° сх. д. / 49.97250; 23.96472
Місцева влада
Карта
Зарудці. Карта розташування: Україна
Зарудці
Зарудці
Зарудці. Карта розташування: Львівська область
Зарудці
Зарудці
Мапа

CMNS: Зарудці у Вікісховищі

Зарудці́ — село у Шевченківському районі м.Львова,Львівської міської об'єднаної територіальної громади,Львівського району, Львівської області. Належить до Львівської міської ради. В Зарудцях збереглася дерев'яна церква Преображення Господнього 1797.

Історія[ред. | ред. код]

Перша згадка про село Зарудці відноситься до 1156 року[2].

У податковому реєстрі 1515 року в селі документується спустошений шинок і 4 лани (близько 100 га) оброблюваної землі[3].

За твердженням І. Крип'якевича: «У північній частині Звенигородського князівства найбільше значення мав, правдоподібно, Підгорай (тепер, очевидно, с. Зарудці), по якому залишилося городище. 1232 р. тут стояв військом князь Михайло Всеволодович, який ішов походом проти Данила Романовича. В XIV ст. згадується Підгорайська волость.»

Зарудці (пол. Zarudce) — село, належало до Львівського повіту, 16 км на пн.-зах. від Львова, 6 км на зах. від Куликова. На сх. лежить Костеїв, на пд. Зашків, Завадів і Бірки Домініканські, на зах. Рокитне (Городоцький повіт), на пн.-зах. Поляни, Мокротин, Візенберг і Мервичі (4 останні в Жовківському повіті). Пн. частиною села пропливає Куликівка, пд.-сх. Недільчина, а пд.-зах. частиною Млинівка. Сільська забудова лежить в долині Куликівки. Західна частина території села лісиста. В 1890 році було 159 будинків, 937 жителі в гміні; 10 будинків, 117 жителів на території двору. (647 греко-католиків, 382 римо-католики, 25 ізраелітів; 879 русинів, 169 поляків, 6 німців). Парафія римо-католицька була в Костеєві, греко-католицька була в селі, Львівського деканату. До парафії належав Костеїв. В селі була церква і 1-класна школа. Документом, виданим в 1386 році, свідчить Андрій, староста руський, що Миколай Сланка продав Бенькові із Жабокрук власність Зарудці і дворище Передримихи за 70 кіп грошів.[4] В 1402 році записує Бенько з Жабокрук своє село Зарудці львівським домініканам, з умовою що будуть правити за нього і його сім'ю щорічно певну кількість служб (там же, стр. 44). Актом з 1402 року зобов'язуються львівські домінікани, що за Бенька з Жабокрук та його потомків щотижня будуть відправляти по кілька служб з подякою за отримане в подарунок село Зарудці (там же, стр. 44). В 1559 році підтверджує король Зигмунт Август надання Бенька домініканам.[5]

На 01.01.1939 в селі проживало 1650 мешканців, з них 1050 українців-грекокатоликів, 500 українців-римокатоликів, 80 поляків, 20 євреїв[6].

Персоналії[ред. | ред. код]

Народилися[ред. | ред. код]

Померли[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. [http://www.uaidx.com/13/280/index Довідник поштових індексів України. Львівська область.
  2. Akta grodzkie i ziemskie Архівовано 8 січня 2019 у Wayback Machine.. — Lwów, 1870. — Т. 2. — S. 21, XIII. (лат.)
  3. Zródla dziejowe. Tom XVIII. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. Cz. I. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. — Warszawa : Sklad główny u Gerberta I Wolfa, 1902. — S. 154.
  4. Akta grodzkie i ziemskie. — Lwów. — T. ІІ. — S. 21.
  5. Додаток до Львівської газети, 1859. — С. 126
  6. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — с. 50.

Бібліографія[ред. | ред. код]