Зарудці
 | Частина інформації в цій статті застаріла. (травень 2018) |
| село Зарудці | |
|---|---|
.jpg) | |
| Країна |  Україна
|
| Область | Львівська область |
| Район/міськрада | Жовківський район |
| Рада/громада | Зашківська сільська рада |
| Код КОАТУУ | 4622784103 |
| Основні дані | |
| Засноване | 1386 |
| Населення | 727 |
| Площа | 8,75 км² |
| Густота населення | 83,01 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 80376[1] |
| Телефонний код | +380 3252 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°58′21″ пн. ш. 23°57′53″ сх. д. / 49.97250° пн. ш. 23.96472° сх. д.Координати: 49°58′21″ пн. ш. 23°57′53″ сх. д. / 49.97250° пн. ш. 23.96472° сх. д. |
| Місцева влада | |
| Карта | |
  Зарудці | |
 Зарудці | |
| Мапа | |
|
| |
Зарудці́ — село у Жовківському районі Львівської області. Належить до Зашківської сільської ради. В Зарудцях збереглася дерев'яна церква Преображення Господнього 1797.
Історія[ред. | ред. код]
Перша згадка про село Зарудці відноситься до 1386 року[2].
У податковому реєстрі 1515 року в селі документується спустошений шинок і 4 лани (близько 100 га) оброблюваної землі[3].
За твердженням І. Крип'якевича: «У північній частині Звенигородського князівства найбільше значення мав, правдоподібно, Підгорай (тепер, очевидно, с. Зарудці Нестерівського р-ну Львівської обл.), по якому залишилося городище. 1232 р. тут стояв військом князь Михайло Всеволодович, який ішов походом проти Данила Романовича. В XIV ст. згадується Підгорайська волость.»
Зарудці (пол. Zarudce) — село, належало до Львівського повіту, 16 км на пн.-зах. від Львова, 6 км на зах. від Куликова. На сх. лежить Костеїв, на пд. Зашків, Завадів і Бірки Домініканські, на зах. Рокитне (Городоцький повіт), на пн.-зах. Поляни, Мокротин, Візенберг і Мервичі (4 останні в Жовківському повіті). Пн. частиною села пропливає Куликівка, пд.-сх. Недільчина, а пд.-зах. частиною Млинівка. Сільська забудова лежить в долині Куликівки. Західна частина території села лісиста. В 1890 році було 159 будинків, 937 жителі в гміні; 10 будинків, 117 жителів на території двору. (647 греко-католиків, 382 римо-католики, 25 ізраелітів; 879 русинів, 169 поляків, 6 німців). Парафія римо-католицька була в Костеєві, греко-католицька була в селі, Львівського деканату. До парафії належав Костеїв. В селі була церква і 1-класна школа. Документом, виданим в 1386 році, свідчить Андрій, староста руський, що Миколай Сланка продав Бенькові із Жабокрук власність Зарудці і дворище Передримихи за 70 кіп грошів.[4] В 1402 році записує Бенько з Жабокрук своє село Зарудці львівським домініканам, з умовою що будуть правити за нього і його сім'ю щорічно певну кількість служб (там же, стр. 44). Актом з 1402 року зобов'язуються львівські домінікани, що за Бенька з Жабокрук та його потомків щотижня будуть відправляти по кілька служб з подякою за отримане в подарунок село Зарудці (там же, стр. 44). В 1559 році підтверджує король Зигмунт Август надання Бенька домініканам.[5]
На 01.01.1939 в селі проживало 1650 мешканців, з них 1050 українців-грекокатоликів, 500 українців-римокатоликів, 80 поляків, 20 євреїв[6].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Довідник поштових індексів України. Львівська область. Жовківський район
- ↑ Akta grodzkie i ziemskie Архівовано 8 січня 2019 у Wayback Machine.. — Lwów, 1870. — Т. 2. — S. 21, XIII. (лат.)
- ↑ Zródla dziejowe. Tom XVIII. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. Cz. I. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. — Warszawa : Sklad główny u Gerberta I Wolfa, 1902. — S. 154.
- ↑ Akta grodzkie i ziemskie. — Lwów. — T. ІІ. — S. 21.
- ↑ Додаток до Львівської газети, 1859. — С. 126
- ↑ Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — с. 50.
Бібліографія[ред. | ред. код]
- Крип'якевич І. Галицько-Волинське князівство. — К. : Наукова думка, 1984.
- Zarudce // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. — Warszawa : Filip Sulimierski i Władysław Walewski, 1895. — Т. XIV : Worowo — Żyżyn. (пол.) — S. 425. (пол.)
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
