Любеля

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Любеля
Wp sv mykolay lyubelya.jpg
Країна Україна Україна
Область Львівська область
Район/міськрада Жовківський район
Рада/громада Любельська сільська рада
Код КОАТУУ 4622785501
Основні дані
Засноване 1649
Населення 1445 осіб
Площа 9,993 км²
Густота населення 44,530 осіб/км²
Поштовий індекс 80331[1]
Телефонний код +380 3252
Географічні дані
Географічні координати 50°11′42″ пн. ш. 23°56′43″ сх. д. / 50.19500° пн. ш. 23.94528° сх. д. / 50.19500; 23.94528Координати: 50°11′42″ пн. ш. 23°56′43″ сх. д. / 50.19500° пн. ш. 23.94528° сх. д. / 50.19500; 23.94528
Місцева влада
Адреса ради Львівська область, Жовківський район, село Любеля
Карта
Любеля. Карта розташування: Україна
Любеля
Любеля
Любеля. Карта розташування: Львівська область
Любеля
Любеля

Любеля у Вікісховищі?

Любе́ля — село у Жовківському районі Львівської області.

Історія[ред. | ред. код]

Село Любеля вперше згадується в історичних джерелах за 1649 рік, де йдеться про походи Б. Хмельницького на землі Західної України. Село складалось з таких присілків: Боровики, Бориси, Бутинці, Цюпка, Фігури, Кобрини, Ковалевські, Марушка, Мельники, Слуки, Свистуни, Соснина, Сташки, Забрід, Залози, Заполе.

Згідно з традицією, у селі існував монастир. 1767 збудована дерев'яна парафіяльна церква, яка 1831 року згоріла. Нову споруджено 1841 року. 1880 року здійснено ремонт. Наступна реконструкція 1934 року проведена за проектом Євгена Нагірного. Церква дерев'яна, хрещата у плані, триверха. Увінчана цибулястими банями.[2]

Джерела[ред. | ред. код]

«Географічний словник Королівства Польського та інших земель слов'янських» так описує село Любеля:

« Любеля (пол. Lubela, Lubella) — село, в Жовківському повіті, 18 км на пн. від пошти в Жовкві, 16 км на пн.-зах. від повітового суду в Великих Мостах. На пн.-зх. лежить Пристань, на пн. Бутини, на сх. Деревня, на пд.-сх. Кулява, на пд. Замочок і Добросин, на зах. Бесіди. Вздовж пн.-зах. кордону пливе р. Біла з пд.-зах. на пн.-сх. до Бутин, де впадає в р. Рата. Від правого берегу приймає вона на території села декілька малих потоків. Найвище (до 230 м) підноситься узгір'я Семчиха, яке розташоване посередині території. Сільська забудова розкидана на цілому просторі села і утворює такі частини села і групи будинків: Боровики, Бориси, Бутинці, Цюпка, Фігури, Казумин, Кобрини, Ковалиськи (Ковалевські), Марушка, Мельники, Слуки, Свистуни, Соснина, Забрід, Залози, Заполе. Власн. більша мала орної ріллі 135, лугів і городів 104, пасовищ 73, лісу 318 моргів; власн. менша орної ріллі 1278, лугів і городів 1253, пасовищ 399, лісу 17 моргів.

В 1880 р. було 1633 жителів в гміні, 12 на території двору (між ними 12 римо-катол. обряду). Парафія римо-католицька в Жовкві, греко-католицька на місці, деканат Жовківський, дієцезія Перемишльська. До парафії належать Бесіди. В селі є дерев'яна церква, збудована 1841 р., давніша згоріла в 1831 р. Також є етатова 1-класна школа.

»

Постаті[ред. | ред. код]

В поселенні народились:

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Довідник поштових індексів України. Львівська область. Жовківський район
  2. Слободян В. М. Церкви України. Перемиська єпархія. — Львів, 1998. — С. 76—77. — ISBN 966-02-0362-4.

Бібліографія[ред. | ред. код]

  • Історія міст і сіл Української РСР. Львівська область. — Київ, 1968.
  • Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich, wyd. pod red. F. Sulimierskiego, B. Chlebowskiego, J. Krzywickiego i W. Walewskiego, Warszawa 1880—1902, t. 1-15.