Зелена Гута
| село Зелена Гута | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Львівська область |
| Район | Львівський район |
| Тер. громада | Рава-Руська міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA46060390190046237 
|
| Основні дані | |
| Населення | 242 |
| Площа | 6,4 км² |
| Густота населення | 37,813 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 80320[1] |
| Телефонний код | +380 3252 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°13′25″ пн. ш. 23°33′29″ сх. д.H G O |
| Середня висота над рівнем моря |
254 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 80320, Львівська обл., Жовківський р-н, с.Потелич |
| Карта | |
  Зелена Гута | |
 Зелена Гута | |
| Мапа | |
| |
Зелена Гу́та (до 1946 року - Гута Зелена)[2] — село в Україні, у Львівському районі Львівської області. Населення становить 242 особи. Орган місцевого самоврядування — Рава-Руська міська рада.
Село належало до Равського повіту. На 01.01.1939 в селі проживало 120 мешканців, з них 100 українців-грекокатоликів, 5 українців-римокатоликів, 10 поляків і 5 євреїв[3].
Розподіл населення за рідною мовою за даними [4]:
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 241 | 99.59% |
| російська | 1 | 0.41% |
| Усього | 242 | 100% |
«Географічний словник Королівства Польського та інших земель слов'янських» так описує село Гута Зелена:
|
Гута Зелена (пол. Huta Zielona) — село в Рава-Руському повіті, на 3 км віддалена від Потелича, двірська власність становить 199 моргів, селянська власність 177 моргів; 16 римо-католиків, 50 греко-католиків, обидві парафії і пошта знаходяться в Потеличі, який віддалений на 3 км від повітового суду в Раві-Руській. Власницею двірської власності є Емілія Кіслінгер. | 
|
- ↑ Довідник поштових індексів України. Львівська область. Жовківський район. Архів оригіналу за 3 жовтня 2016. Процитовано 8 лютого 2016.
- ↑ РСР, Президія Верховної Ради Української. Указ Президії Верховної Ради УРСР від 18.7.1946 «Про збереження історичних найменувань та уточнення … назв … Львівської області» — Вікіджерела. uk.wikisource.org (укр.). Процитовано 2 березня 2024.
- ↑ Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [Архівовано 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 64.
- Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich, wyd. pod red. F. Sulimierskiego, B. Chlebowskiego, J. Krzywickiego i W. Walewskiego, Warszawa 1880—1902, t. 1-15.