Стінг

Стінг
Sting
Зображення
Стінг у 2018 році.
Основна інформація
Повне ім'я	Ґордон Метью Томас Самнер
Дата народження	2 жовтня 1951(1951-10-02) (72 роки)
Місце народження	Воллсенд, Нортумберленд, Англія
Роки активності	1971 — дотепер
Громадянство	Велика Британія
Професія	музикант, співак, продюсер
Освіта	Університет Ворика, St. Cuthbert's High Schoold і Нортумбрійський університет
Інструменти	бас-гітара, гітара, контрабас, мандоліна, лютня, клавішні, гармоніка, саксофон, гобой, колісна ліра, драм-машина, перкусія
Жанр	рок, поп, нова хвиля, джаз, нью-ейдж, регі
Псевдоніми	Sting
Колективи	The Police
Лейбл	A&M Interscope Records Universal Music Group Deutsche Grammophon
Нагороди	Орден Мистецтв та літератури
Батько	Ernest Matthew Sumnerd
Мати	Audrey Cowelld
Діти	Joe Sumnerd, Mickey Sumnerd і Еліот Самнерd
www.sting.com
Цитати у Вікіцитатах  Файли у Вікісховищі

Стінг (Sting, справжнє ім'я — Ґо́рдон Ме́тью То́мас Са́мнер, англ. Gordon Matthew Thomas Sumner; нар. 2 жовтня 1951) — англійський рок-музикант і актор, лідер групи The Police у 1976—84 роках. З 1984 року виступає соло.

Свій псевдонім Стінг отримав у 1971 році, за чорно-жовтий смугастий светр, у якому з'явився на сцені (у перекладі з англійської мови, слово sting означає «жалити», у переносному значенні — «уражати»).

Сімнадцятикратний лауреат премії «Греммі», володар «Золотого глобуса», премії «Еммі» і 4-х кратний номінант на премію «Оскар» в категорії найкраща пісня.

Біографія та творчість

Народився 2 жовтня 1951 року у портовому місті Ньюкасл-апон-Тайн — великому індустріальному центрі на півночі Англії. Батько — Ернест Метью Самнер довгі роки працював монтажником у місцевій машинобудівній компанії. Пізніше він придбав невелику молочну крамницю. Мати — Одрі — працювала перукарем і медсестрою, проте мала класичну музичну освіту, вона й дала синові початкові навички гри на фортепіано. Стінгу пропонували серйозний курс навчання в музичній школі, але по-справжньому Стінга захоплювали джаз і гітара. Після вбогих заробітків дорожнього робітника й викладача музики в Стінга з'явилася можливість переїхати до Лондона і грати професійно. Його помітив американський барабанщик Стюарт Коупленд і переконав його зайнятися рок-музикою.

Свій псевдонім Стінг отримав у 1971 році, коли на виступ з гуртом «Phoenix Jazz Men» у клубі Сандерленда, одягнув чорно-жовтий смугастий светр:

	Я вважав, що це було круто. Інші з гурту вважали, що це весело. Вони називали мене весь вечір Стінгом, і наступного дня, і, зрештою, так воно просто й приклеїлося... Я тоді намагався виглядати агресивним. Оригінальний текст (англ.) I thought it was cool. The rest of the band thought it hilarious. They called me Sting all night long, and the next day, and it just stuck... I did try to look aggressive in those days.
— Стінг

The Police

Виступ The Police в грудні 2007

В 1977 році ударник Стюарт Коупленд, гітарист Енді Самерс і Стінґ створили групу The Police. Їхня пісня «Roxanne», написана в стилі рок-регі, була швидко підхоплена BBC і миттєво стала хітом.

Насправді сингл виявився настільки вдалим, що студія A&M миттєво випустила їхній перший альбом «Outlandos D'Amour». Услід за першим успіхом пішли альбоми «Regata De Blanc», «Zenyatta Mondatta» й «Ghost in the Machine». У кожному з альбомів був принаймні один хіт.

Випуск альбому «Synchronicity» в 1983 році і їх разючий сингл «Every Breath You Take» забезпечили їм своє місце в історії поп-музики. Після тріумфального світового турне Стінґ вирішив, що із групою досяг усього, що міг, і група розпалася на злеті своєї популярності.

Самостійна кар'єра

Самостійна кар'єра Стінґа склалася не менш успішно. Його перший альбом з елементами джазу «Dream of the Blue Turtles» став платиновим. Альбом «Soul Cages» (1991), запис якого збігся із втратою батьків, і «Ten Summoner's Tales» (1993) представили Стінґа як зрілого композитора. В 1987 році після турне з Blue Turtles Стінґ записує альбом «Nothing Like The Sun» (назва була навіяна рядком із сонета Шекспіра). Альбом був записаний разом з Марсалісом і гітаристом Police Енді Саммерсом, на альбомі також засвітилися такі зірки, як Ерік Клептон і Марк Нопфлер. Диск вийшов восени 1987 року й відразу ж потрапив на верхні щаблі хіт-парадів по всьому світу. Особливу популярність одержала пісня «They Dance Alone (Gueca Solo)», написана Стінґом на згадку про жертв репресій у Чилі. В 1988 році музикант починає підтримувати діяльність організації «Amnesty International», а також піклується про долю бразильських лісів і індіанців, що мешкають там.

У 1991 році Стінґ випускає автобіографічний альбом «The Soul Cages», сингл із якого «All This Time» зайняв п'ятий рядок у найкращій сотні журналу Billboard. Він продовжує в тім же дусі з альбомом «Ten Summoner's Tales», що містив такі хіти, як «If I Ever Lose My Faith In You» й «Fields Of Gold». У листопаді 1993 року сингл «All For Love», записаний разом із Браяном Адамсом і Родом Стюартом і вийшов на саундтреці до фільму «Три мушкетери», очолив чарти США, а в грудні 1994 року він добирається до другого місця у Великій Британії. Збірник «Fields Of Gold» доводить, що Стінґ є одним із найталановитіших авторів другої британської «нової хвилі» (після 1977 року). Крім відомих хітів, в альбом також були включені дві нові пісні «When We Dance» та «This Cowboy Song». Влітку 1995 року Стінґ дає показання в суді проти свого бухгалтера, якого співак обвинувачує в крадіжці своїх доходів. У результаті розгляду бухгалтер Кіт Мур був засуджений до шести років тюремного ув'язнення. Альбом «Mercury Falling» виявився не таким гарним, як «Ten Summoner's Tales», але й цього було досить, щоб задовольнити шанувальників і заспокоїти пресу. Заголовний трек з його нового альбому «Brand New Day» довів, що Стінґ усе ще здатний випускати хіти. Пісня зайняла 13-е місце в британських чартах. Альбом став успішним і в США, де досить довго протримався в чартах. Диск також одержав дві премії Grammy. Набагато скромнішим став альбом співака «All This Time», випущений у трагічний для США день 11 вересня 2001 року. У записі цього живого альбому брали участь джазові музиканти Крістіан Макбрайд і Джейсон Ребелло, але навіть вони не змогли прикрасити тьмяний настрій альбому.

Події 11 вересня 2001 глибоко вплинули на Стінґа — не тільки як на людину, але і як на артиста. «Мені довелося серйозно задуматися над тим, про що я, як музикант, повинен писати», — говорить він. — «Я не хотів прямо говорити про ситуацію, що виникла, однак зараз, коли я озираюсь на ті пісні, написані відтоді, всіх їх поєднує спільний настрій. Я думаю, що з людьми відбувається щось спільне, всі ми, незалежно від національності або віросповідання зв'язані прямо з однієї й тією ж енергією, що тримає разом наш світ». Назву цієї енергії Стінґ виніс у заголовок свого нового альбому — «Sacred Love» («Священна любов»). Записаний у першій половині 2003 року в Парижі, альбом несе на собі виразний відбиток світових подій, що відбувалися в той час. Тексти Стінґа торкаються війни, релігії, розуміння й нерозуміння, але основною темою, як можна припустити виходячи з назви альбому, була все-таки любов. Пісня «Send Your Love» із цього альбому принесла Стінґу чергову номінацію на «Ґреммі».

Соціальна активність

У квітні 2010 року Стінг закликав легалізувати вживання марихуани. На його думку, переслідування, утримання в тюрмах прихильників марихуани та взагалі — з цим легким наркотиком — безглузда та шкідлива для суспільства..

Приватне життя

Труді Стайлер, дружина Стінга

Зі своєю першою дружиною, ірландською актрисою Френсіс Томелті, Стінг познайомився 1974 року, на репетиції рок-мюзиклу «Рок Різдво» (Rock Nativity), у якому він брав участь з гуртом «The Police», а Френсіс грала роль Діви Марії. За два роки вони одружилися: 1 травня 1976 року, у католицькій каплиці Пресвятої Богородиці та Святого Освіна, в невеличкому містечку Тайнмут графства Тайн і Вір Північно-Східної Англії. У Стінга і Френсіс Томелті народилося двоє дітей: син Джозеф (1976) і дочка Фускія Кетрін (1982).

Того ж року, коли народилася Фускія, Стінг залишив сім'ю, через роман із Труді Стайлер, англійською кіноактрисою та продюсером, яка, окрім того, була найкращою подругою дружини Стінга, Френсіс, і в Лондоні жила з ними по сусідству. Офіційно Френсіс і Стінг розлучилися 1984 року, і ця подія набула широкого розголосу та осуду, не в останню чергу через те, що відбулася одночасно із розпадом «The Police», на злеті популярності гурту. Розлучення було оформлене 19 березня 1984, а за два тижні до цього, 4 березня, у Мельбурні, «The Police» дав свій останній концерт.

Разом з тим, ще 19 січня 1984, у Стінга і Труді Стайлер народилася їх перша дитина — дочка Міккі. Одружилася пара 22 серпня 1992, в каплиці графства Вілтшир Південно-Західної Англії. Окрім Міккі, вони мають ще трьох спільних дітей: синів Джейка (1985) і Джакомо (1995), дочку Елліот (1990). Труді Стайлер, як і Стінг, веде активну громадську та благодійну діяльність: зокрема, разом з чоловіком, є співзасновником Фонду захисту тропічних лісів, меценатом Фонду Елтона Джона «СНІД».

Діти Стінга пов'язали своє життя з мистецтвом:

• Джозеф Самнер, нар. 23 листопада 1976 — музикант, співак, автор пісень, з 2000 року — соліст і бас-гітарист англійського гурту «Fiction Plane».
• Фускія Кетрін Самнер, нар. 17 квітня 1982 — кіноактриса, знялася у фільмах «Порятунок містера Бенкса» (2013), «Літо Пламмів» (2007), «Бути Майклом Медсеном» (2007) та інших.
• Бріджит Мішель «Міккі» Самнер, нар. 19 січня 1984 — кіноактриса, знялася у фільмах «Френсіс Ха» (2012), «Останній шанс Харві» (2008) та інших.
• Джейк Самнер, нар. 24 травня 1985 — кіноактор і фотомодель, знявся у фільмах «13-й район» (2004), «Як впізнати своїх святих» (2006).
• Еліот Пауліна Самнер, нар. 30 липня 1990 — вокалістка та композитор, виступає під ім'ям I Blame Coco. Зіграла невелику роль у фільмі «Зоряний пил» (2007), знімається в рекламі.
• Джакомо Люк Самнер, нар. 17 грудня 1995.

Концерти

Благодійні концерти

«Live 8» у Гайд-парку Лондона. 2005

Стінг неодноразово брав участь у благодійних концертах, які увійшли в історію світової музики.

• 13 липня 1985 — міжнародний благодійний фестиваль «Live Aid», метою якого був збір коштів для допомоги постраждалим від голоду в Ефіопії 1984—1985 років. Стінг виступив на стадіоні «Вемблі» у Лондоні, виконавши пісні спільно з Філом Коллінзом, Бренфордом Марсалізом і гуртом «Dire Straits».
• 4 — 15 червня 1986 — тур «A Conspiracy of Hope» з шести концертів у США, організований «Міжнародною амністією» до власного 25-річчя, з метою поширення інформації про свою діяльність, а також підвищення обізнаності суспільства з питань прав людини.
• 11 червня 1988 — 11-годинний концерт з нагоди 70-річчя Нельсона Мандели «Nelson Mandela 70th Birthday Tribute» на стадіоні «Вемблі» у Лондоні, який був покликаний нагадати про його ув'язнення та питання апартеїду в ПАР.
• 2 вересня — 15 жовтня 1988 — світовий тур «Human Rights Now!», який включав двадцять концертів і був організований «Міжнародною амністією» з нагоди 40-річчя свого існування. Концерти супроводжувалися конференціями та зустрічами, під час яких представники організації та музиканти обговорювали питання прав людини.
• 12 — 13 жовтня 1990 — концерт «From Chile… An Embrace of Hope» на Національному стадіоні у Чилі, організований «Міжнародною амністією» для вшанування пам'яті жертв військового перевороту в Чилі 1973 року.
• 6 вересня 1993 — благодійний концерт у Бостоні «Concert for Walden Woods» на підтримку проектів зі збереження лісів.
• 15 вересня 1997 — благодійний концерт в Альберт-холлі в Лондоні «Music for Montserrat», організований з метою збору коштів для допомоги постраждалим від наслідків виверження вулкана Суфрієр-Хіллз на острові Монтсеррат на Карибах.
• 21 вересня 2001 — бенефіс «America: A Tribute to Heroes», організований з метою вшанування пам'яті загиблих та збору коштів для допомоги жертвам серії терористичних актів, що відбулися у США 11 вересня 2001 року.
• 2 липня 2005 — серія концертів під назвою «Live 8» у країнах Великої вісімки та ПАР, організованих як акція-заклик до лідерів цих країн щодо боротьби з бідністю. Виступ Стінга відбувся у Гайд-парку Лондона.

Концерти в Україні

• 31 травня та 1 червня 2001 — в рамках світового туру Brand New Day Tour на підтримку альбому «Brand New Day» (Київ, Національний палац мистецтв «Україна»).
• 7 липня 2011 — в рамках світового туру Symphonicity на підтримку альбому «Symphonicities» (Київ, Палац спорту).
• 6 жовтня 2017 — у рамках світового туру співака Sting's 57th&9th World Tour, присвяченого його однойменному альбому 2016 року випуску (Київ, Палац спорту)
• 14 листопада 2018 - у рамках світового туру Sting & Shaggy The 44/876 Tour (Київ, Палац Спорту)

Дискографія

Сольний виступ Стінга. 1985

Альбоми The Police

• 1978 — Outlandos d'Amour
• 1979 — Regatta de Blanc
• 1980 — Zenyatta Mondatta
• 1981 — Ghost In The Machine
• 1983 — Synchronicity

Сольні студійні альбоми

• 1985 — The Dream of the Blue Turtles
• 1987 — ...Nothing Like the Sun
• 1991 — The Soul Cages
• 1993 — Ten Summoner's Tales
• 1996 — Mercury Falling
• 1999 — Brand New Day
• 2003 — Sacred Love
• 2006 — Songs from the Labyrinth
• 2009 — If On a Winter's Night...
• 2010 — Symphonicities
• 2013 — The Last Ship
• 2016 — 57th & 9th
• 2018 — 44/876
• 2019 — My Songs
• 2021 — The Bridge

Фільмографія

У своєму доробку Стінг, як актор, має низку ролей у художніх картинах, телефільмах і серіалах. Також він озвучує мультфільми й знімається у документальному кіно.

• 1979 — «Квадрофенія» (Quadrophenia), Айс Фейс
• 1979 — «Включене радіо» (Radio On), Едді
• 1981 — «Артеміс 81» (Artemis 81), Хеліт
• 1982 — «Сірка і меляса» (Brimstone and Treacle), Мартін Тейлор
• 1984 — «Дюна» (Dune), Фейд-Раута
• 1985 — «Наречена» (The Bride), барон Чарльз Франкенштейн
• 1985 — «Неспокійне серце» (Plenty), Мік
• 1988 — «Джулія і Джулія» (Julia and Julia), Денієл
• 1988 — «Бурхливий понеділок» (Stormy Monday), Фінні
• 1988 — «Пригоди барона Мюнхгаузена» , героїчний Офіцер
• 1990 — 1992 — «Команда рятівників Капітана Планети» (Captain Planet and the Planeteers), озвучив Зарма
• 1993 — «Петя і Вовк: Фантазія Прокоф'єва» (Peter and the Wolf: A Prokofiev Fantasy), озвучив розповідача
• 1995 — «Гротеск» (The Grotesque), Фледж
• 1998 — «Карти, гроші та два стволи, що димлять» (Lock, Stock and Two Smoking Barrels), Джей Ді
• 2007 — «Бі Муві: Медова змова» (Bee Movie), озвучив самого себе
• 2007 — «Студія 60 на Сансет-Стрип» (Studio 60 on the Sunset Strip), у ролі самого себе
• 2007 — «Вікарій із Діблі» (The Vicar of Dibley, Comic Relief special), 1 епізод, у ролі самого себе
• 2009 — «Бруно» (Brüno), у ролі самого себе
• 2011 — «Життя таке коротке» (Life's Too Short), 1 епізод, у ролі самого себе

Документальні фільми:

• 1980 — «Панк та його наслідки» (Punk and Its Aftershocks)
• 1981 — «Ух! Музична війна» (Urgh! A Music War)
• 1982 — «Куля агента таємної поліції» (The Secret Policeman's Other Ball)
• 1985 — «Bring on the Night» (Bring on the Night)
• 1989 — «Танець надії» (Dance of Hope)
• 1990 — «Іноземець-резидент» (Resident Alien)
• 1992 — «Бренфорд Марсаліс: Музика говорить до тебе» (Branford Marsalis: The Music Tells You)
• 2001 — «Повний доступ: Front Row. За лаштунками. Наживо!» (All Access: Front Row. Backstage. Live!)
• 2002 — «Важка праця» (The Sweatbox)
• 2005 — «Джордж Майл: Інша історія» (George Michael: A Different Story)
• 2006 — «Скотт Вокер: Людина 30 століття» (Scott Walker: 30 Century Man)
• 2006 — «Гербі Генкок: Можливості» (Herbie Hancock: Possibilities)
• 2007 — «Дивовижна подорож: Історія The Who» (Amazing Journey: The Story of The Who)
• 2009 — «Все ще Білл» (Still Bill)
• 2009 — «Музичний мозок» (The Musical Brain)
• 2009 — «Спали будинок: Історія клубу CBGB» (Burning Down the House: The Story of CBGB)
• 2009 — «Полівуд» (PoliWood)
• 2010 — «Зроби це знову» (Do It Again)
• 2010 — «Рок-н-рол… Звичайно!» (Rock'n'roll… Of Corse!)
• 2010 — «2012: Час змін» (2012: Time for Change)
• 2012 — «Радіомен» (Radioman)
• 2012 — «Can't Stand Losing You»
• 2013 — «За 20 футів від того, щоб стати зіркою» (20 Feet from Stardom)
• 2013 — «Погляд на планету» (Planet View)
• 2013 — «Хто такий Артур Фогел» (Who the F**K Is Arthur Fogel)

Бібліографія

Стінг написав декілька книг про екологічні та соціальні проблеми людства, а також про власне життя і творчість. Крім того, він публікує свою поезію, збірки з текстами пісень та акордами, посібники з навчання гри на гітарі. Серед виданих книжок є одна і для дітей — «Історія ковчега Ноя», у якій Стінг подав свою інтерпретацію історії про всесвітній потоп.

• Sting. Sting: Guitar Chord Songbook. — Hal Leonard Corporation, 2009. — 135 с. — ISBN 1-423-42529-4. (англ.)
• Sting. Lyrics by Sting. — Simon & Schuster, 2007. — 297 с. — ISBN 1-847-37167-1. (англ.)
• Стинг. Разбитая музыка / Пер. с англ. Н. Макаровой. — Екатеринбург : У-Фактория, 2005. — 400 с. — ISBN 5-9709-0129-6. (рос.)
• Sting. Broken Music: A Memoir. — New York : The Dial Press, 2003. — 337 с. — ISBN 0-385-33678-0. (англ.)
• Sting. The Police: Greatest Hits. — Hal Leonard Corporation, 2003. — 88 с. — ISBN 978-0-634-04907-1. (англ.)
• Sting. Piano solos. — Hal Leonard Corporation, 2002. — 72 с. — ISBN 978-0-634-02515-0. (англ.)
• Sting. Rock Steady: A Story of Noah's Ark. — Harpercollins Childrens Books, 2001. — 32 с. — ISBN 0-060-29231-8. (англ.)
• Sting. Play Guitar With-- Sting. — Wise Publications, 2000. — 47 с. — ISBN 0-711-98559-6. (англ.)
• Sting. The Very Best of Sting & the Police. — Hal Leonard Corporation, 1998. — 72 с. — ISBN 978-0-793-59424-5. (англ.)
• Sting. Shape of my heart: poem. — Welcome, 1998. — 32 с. — ISBN 978-0-941-80720-3. (англ.)
• Sting. Sting: For Guitar Tab. — Hal Leonard Corporation, 1994. — 80 с. — ISBN 978-0-793-53724-2. (англ.)
• Sting. The Best of the Police. — Hal Leonard Publishing Corporation, 1991. — 85 с. — ISBN 978-0-793-50285-1. (англ.)
• Sting. Jungle Stories: The Fight for the Amazon. — Barrie & Jenkins, 1989. — 128 с. — ISBN 978-0-099-71540-5. (англ.)

Нагороди та відзнаки

Творчість Стінга відзначено низкою музичних та кінематографічних нагород — він є лауреатом премії «Золотий глобус», Brit Awards, Нагороди Греммі, премії «Еммі» та інших. На Алеї слави у Голлівуді є зірка музиканта, 2002 року він став членом Зали слави піснярів, а 2003 — Зали слави рок-н-ролу.

Крім того, 2003 року Стінг був удостоєний звання Командора Ордена Британської імперії, 2007 — Кавалера Ордена Мистецтв та літератури Франції, у 2014 отримав Нагороду Кеннеді-центру за «Видатні досягнення в мистецтві».

Література

• Уинсли Кларксон. Стинг: Тайны жизни Гордона Самнера / Пер. с англ. О. Ю. Дзикунова. — Ростов-на-Дону : Феникс, 1998. — 480 с. — ISBN 5-222-00442-2. (рос.)
• Anne E. Hill. Sting. — Greenhaven Press, 2002. — 112 с. — ISBN 1-560-06981-3. (англ.)
• Barney Cohen. Sting: every breath he takes. — Berkley Books, 1984. — 150 с. — ISBN 978-0-425-07638-5. (англ.)
• Christopher Gable. The Words and Music of Sting. — ABC-CLIO, 2009. — 144 с. — ISBN 978-0-275-99360-3. (англ.)
• Christopher Sandford. Sting: Back on the Beat. — DA CAPO Press, 2007. — 350 с. — ISBN 0-786-72090-5. (англ.)
• Chris Welch. The Complete Guide to the Music of the Police & Sting. — Omnibus Press, 1996. — 96 с. — ISBN 978-0-711-95302-4. (англ.)
• James Berryman. A Sting in the Tale. — Mirage Publishing, 2000. — 191 с. — ISBN 1-902578-13-9. (англ.)
• James Berryman. Sting and I. — John Blake Publishing, Limited, 2008. — 304 с. — ISBN 978-1-844-54493-6. (англ.)
• Robert Sellers. Sting: A Biography. — Omnibus Press, 1989. — 123 с. — ISBN 978-0-711-92107-8. (англ.)
• Sheila Wyborny. Sting. — Blackbirch PressInc, 2004. — 64 с. — ISBN 1-567-11974-3. (англ.)
• Steve Gett. Sting. — Cherry Lane Books, 1985. — 48 с. — ISBN 978-0-895-24281-5. (англ.)

Посилання

• Офіційний сайт Стінга (англ.)
• Сайт фанів Стінга (англ.)(нім.)(фр.)(італ.)(яп.)(ісп.)
• Стінг на сайті IMDb (англ.)
• Стінг на сайті The Notable Names Database (англ.)