Ян Каспрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ян Каспрович
Jan Kasprowicz
Портрет 1898 року
Народився 12 грудня 1860(1860-12-12)
Шимбор, Польща
Помер 1 серпня 1926(1926-08-01) (65 років)
Поронін, Польща
Країна  Республіка Польща
Національність поляк
Діяльність поет, перекладач
Сфера роботи лірика
Alma mater Лейпцизький університет, Вроцлавський університет і Royal Evangelical Gymnasium (High School) in Ratibord
Заклад ЛНУ ім. І. Франка
Мова творів польська
Партія Національна ліга[d]
У шлюбі з Марія Каспровичd і Jadwiga Przybyszewskad
Автограф
Нагороди
Орден Відродження Польщі (Командорський Хрест)
Орден Відродження Польщі (Командорський Хрест)
CMNS: Ян Каспрович у Вікісховищі

Ян Каспро́вич (пол. Jan Kasprowicz; 12 грудня 1860, Шимбоже — 1 серпня 1926, Поронін) — польський поет-модерніст, лідер течії «Молода Польща». Працював у редакції газети «Kurjer Lwowski». Згодом професор і ректор Львівського університету. Хрещений батько Андрія Франка.

Біографія

Народився в сім'ї бідного неписьменного селянина. Вчився у німецьких гімназіях в Іновроцлаві, Познані, Ополе, Рацибужі. Брав участь у патріотичних клубах самоосвіти. 1884 року вступив до Лейпцизького університету, потім навчався у Вроцлавському університеті. Був учасником польських і німецьких студентських організацій. Двічі його арештовували у 1887 році за причетність до соціалістичного руху. Наприкінці 1880-х років оселився у Львові. Друкувався шпальтах часопису «Kurier Lwowski» — статті на літературні й політичні теми.

1904 року у Львівському університеті здобув вчений ступінь доктора наук, захистивши дисертацію про лірику Теофіля Ленартовича. З 1909 року там само завідував кафедрою літературної компаративістики.

У третьому шлюбі був одружений з Марією Буніною (1911).

Був ректором Львівського університету імені Яна Казимира у 1921—1922 роках. З 1924 року постійно мешкав на віллі «Гаренда» в Пороніні.

Творчість

Пам'ятник Яну Каспровичу в Іновроцлаві.
  • 1889 — Poezje (Вірші)
  • 1890 — Chrystus (Христос)
  • 1891 — Z chłopskiego zagonu (З селянського поля)
  • 1894 — Anima lachrymas i inne nowe poezje (Слізна душа і інші нові поезії)
  • 1895 — Miłość (Любов)
  • 1898 — Krzak dzikiej róży (Кущ шипшини)
  • 1901 — Ginącemu światu (До світу, що гине)
  • 1902 — Salve Regina
  • 1908 — Ballada o słoneczniku (Балада про соняшник)
  • 1911 — Chwile (Моменти)
  • 1916 — Księga ubogich (Книга бідняків)
  • 1921 — Hymny (Псалми)

Переклади

Каспрович самостійно досконало оволодів латинською мовою і старогрецькою, французькою, англійською та іншими мовами. Йому належать численні переклади польською мовою видатних творів світової літератури — Есхіла та Евріпіда із старогрецької, Шекспіра, Марлоу, Байрона, Шеллі, Кітса, Свінберна, Вайлда з англійської, Ґете та Шиллера з німецької, Рембо та Метерлінка з французької, Ібсена з норвезької та багатьох інших поетів і драматургів.

Посилання

Попередник: Ректори Львівського університету
1921 — 1922 		Наступник:
Емануель Махек Станіслав Нараєвський
В іншому мовному розділі є повніша стаття Jan Kasprowicz(пол.). Ви можете допомогти, розширивши поточну статтю за допомогою перекладу з польської.
  • Дивитись автоперекладену версію статті з мови «польська».
  • Перекладач повинен розуміти, що відповідальність за кінцевий вміст статті у Вікіпедії несе саме автор редагувань. Онлайн-переклад надається лише як корисний інструмент перегляду вмісту зрозумілою мовою. Не використовуйте невичитаний і невідкоригований машинний переклад у статтях української Вікіпедії!
  • Машинний переклад Google є корисною відправною точкою для перекладу, але перекладачам необхідно виправляти помилки та підтверджувати точність перекладу, а не просто скопіювати машинний переклад до української Вікіпедії.
  • Не перекладайте текст, який видається недостовірним або неякісним. Якщо можливо, перевірте текст за посиланнями, поданими в іншомовній статті.
  • Докладні рекомендації: див. Вікіпедія:Переклад.
Львівський університет
імені Йосифа ІІ
(1784—1805)
Антоній Вацлав Бетанський (1784/85) • Балтазар Борзаґа (1785/86) • Бурхард Шіверек (1786/87) • Віт Вреха (1787/88) • Йозеф Віммер (1788/89) • Ян Амброз (1789/90) • Алоїз Капуано (1790/91) • Вацлав Ганн (1791/92) • Ян Антоні де Поточкі (1792/93) • Домінік Зіґфрід Кефіль (1793/94) • Лоренц Прессен (1794/95) • Ян Гольфельд (1795/96) • Антоній Ангелович (1796/97) • Станіслав Ґжембський (1797/98) • Бурхард Шіверек (1798/99) • Юзеф Спорк (1799/1800) • Каєтан Кіцький (1800/01) • Балтазар Борзаґа (1801/02) • Франц Мазох (1802/03) • Ян Земанчик (1803/04) • Миколай Скородинський (1804/05) • Франтішек Кодеш (1805)
Львівський ліцей
(1805—1817)
Львівський університет
імені Франца ІІ
(1817—1918)
Анджей Анквіч (1817/18) • Йозеф Вінівартер (1818/19) • Фердинанд Штехер (1819/20) • Юліус Гюттер (1820/21) • Модест Гриневецький (1821/22) • Максиміліан Алоїз Фюґер (1822/23) • Петер Крауснекер (1823/24) • Йозеф Маусс (1824/25) • Франциск Ксаверій Захар'ясевич (1825/26) • Фердинанд Польберґ (1826/27) • Франц Мазох (1827/28) • Микола Нападієвич (1828/29) • Венедикт Левицький (1829/30) • Карл Краусс (1830/31) • Войцех Жердинський (1831/32) • Авґуст Кунцек (1832/33) • Онуфрій Криницький (1833/34) • Ян Добжанський (1834/35) • Франц де Пауля Нойгаузер (1835/36) • Ян Стібер (1836/37) • Мартин Барвінський (1837/38) • Антон Гаймберґер (1838/39) • Франц Бабель де Фронсберґ (1839/40) • Ґеорґ Гольцґетан (1840/41) • Яків Геровський (1841/42) • Юзеф Райнер (1842/43) • Кароль Іґнаци Странський (1843/44) • Адольф Пфайффер (1844/45) • Антоній Манастирський (1845/46) • Францішек Туна (1846/47) • Бенедикт Ваґнер (1847/48) • Карломан Танґль (1848/49) • Себастіян Міхал Тичинський (1849/50) • Франц Коттер (1850/51) • Йозеф Маусс (1851/52) • Каєтан Жмиґродський (1852/53) • Едуард Гербст (1853/54) • Іґнац Лемох (1854/55) • Онуфрій Криницький (1855/56) • Ян Паздєра (1856/57) • Антоній Вахгольц (1857/58) • Онуфрій Криницький (1858/59) • Анджей Фанґор (1859/60) • Григорій Яхимович (1860/61) • Людвік Маліновський (1861/62) • Фрідріх Рульф (1862/63) • Яків Головацький (1863/64) • Лукаш Солецький (1864/65) • Евгеніуш Мор (1865/66) • Вільгельм Керґель (1866/67) • Йосиф Делькевич (1867/68) • Фрідріх Рульф (1868/69) • Германн Шмідт (1869/70) • Франц Костек (1870/71) • Франц Коттер (1871/72) • Антоній Малецький (1872/73) • Альберт Філярський (1873/74) • Маврици Кабат (1874/75) • Євсевій Черкавський (1875/76) • Євсевій Черкавський (1876/77) • Зиґмунт Венцлевський (1877/78) • Леон Білінський (1878/79) • Ксаверій Ліске (1879/80) • Климентій Сарницький (1880/81) • Леонард П'єнтак (1881/82) • Броніслав Леонард Радзишевський (1882/83) • Едвард Ріттнер (1883/84) • Людвік Клосс (1884/85) • Лаврентій Жмурко (1885/86) • Тадеуш Пілат (1886/87) • Євсевій Черкавський (1887/88) • Леонард П'єнтак (1888/89) • Климентій Сарницький (1889/90) • Томаш Станецький (1890/91) • Роман Пілат (1891) • Авґуст Баласітс (1891/92) • Марцелій Паливода (1892/93) • Людвік Цвіклінський (1893/94) • Тадеуш Войцеховський (1894/95) • Освальд Бальцер (1895/96) • Йосиф Комарницький (1896/97) • Антоній Реман (1897/98) • Генрик Кадий (1898/99) • Владислав Абрагам (1899/1900) • Броніслав Кручкевич (1900/01) • Людвік Ридигер (1901/02) • Владислав Охенковський (1902/03) • Ян Непомуцен Фіялек (1903/04) • Антоній Каліна (1904) • Юзеф Пузина (1904/05) • Антоні-Владислав Ґлузинський (1905/06) • Фелікс Гризецький (1906/07) • Броніслав Дембінський (1907/08) • Антоній Марс (1908/09) • Станіслав Ґломбінський (1909/10) • Блажей Яшовський (1910/11) • Людвік Фінкель (1911/12) • Адольф Бек (1912/13) • Станіслав Стажинський (1913/14) • Казімеж Твардовський (1914—1917) • Казімеж Вайс (1917/18)
Львівський університет
імені Яна Казимира
(1918—1939)
Антоній Станіслав Юраш (1918/19) • Альфред Гальбан (1919/20) • Емануель Махек (1920/21) • Ян Каспрович (1921/22) • Станіслав Нараєвський (1922/23) • Юліуш Макаревич (1923/24) • Влодзімєж Сєрадський (1924/25) • Едвард Порембович (1925/26) • Юзеф Семирадський (1926/27) • Адам Ґерстманн (1927/28) • Леон Пінінський (1928/29) • Гілари Шрамм (1929/30) • Станіслав Вітковський (1930/31) • Северин Кжеменєвський (1931/32) • Адам Ґерстманн (1932/33) • Генрик Гальбан (1933) • Каміль Стефко (1933/34) • Ян Чекановський (1934/35) • Ян Чекановський (1935/36) • Станіслав Кульчиньский (1936/37) • Станіслав Кульчиньский (1937/38) • Едмунд Буланда (1938/39) • Роман Лонгшам де Бер'є (1939)
Львівський університет
імені Івана Франка
(від 1939)
Михайло Марченко (1939/40) • Георгій Биченко (1940/41) • Василь Сімович (1941) • Микола Паше-Озерський (1944, в. о. ректора) • Іван Бєлякевич (1944/1948) • Гурій Савін (1948/1951) • Євген Лазаренко (1951/1963) • Микола Максимович (1963/1981) • Володимир Чугайов (1981/1990) • Іван Вакарчук (1990/2007) • Василь Височанський (2007/2010, в. о. ректора) • Іван Вакарчук (2010/2013) • Василь Височанський (2013/2014, в. о. ректора) • Володимир Мельник (від 10 червня 2014)
Перегляд цього шаблону
  Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Генеалогія та некрополістика
Література та бібліографія
Словники та енциклопедії
Довідкові видання
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ян_Каспрович&oldid=31545604