Борова (Фастівський район)
 | Ця стаття містить текст, що не відповідає енциклопедичному стилю. (жовтень 2012) |
| селище Борова | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
 | |||||
| Країна |  Україна
| ||||
| Область | Київська область | ||||
| Район | Фастівський район | ||||
| Тер. громада | Фастівська міська громада | ||||
| Старостинський округ | Борівський | ||||
| Код КАТОТТГ | UA32140150020027754 | ||||
| Основні дані | |||||
| Засновано | 1781 | ||||
| Статус | із 2024 року | ||||
| Площа | 2,8 км² | ||||
| Населення | ▼ 7283 (01.01.2020)[1] | ||||
| Густота | 2601 осіб/км²; | ||||
| Поштовий індекс | 08520 | ||||
| Телефонний код | +380 4565 | ||||
| Географічні координати | 50°10′24″ пн. ш. 30°6′14″ сх. д. / 50.17333° пн. ш. 30.10389° сх. д. | ||||
| Водойма | р. Стугна | ||||
| День селища | 24 серпня | ||||
| Відстань | |||||
| Найближча залізнична станція: | Мотовилівка | ||||
| До райцентру: | |||||
| - фізична: | 18 км | ||||
| - залізницею: | 18 км | ||||
| - автошляхами: | 22,7 км | ||||
| До обл. центру: | |||||
| - автошляхами: | 48,3 км | ||||
| Селищна влада | |||||
| Адреса | 08520, смт Борова, вул. Миру, 16 | ||||
| Голова селищної ради | Воробей Федір Володимирович | ||||
| Вебсторінка | Відсутній | ||||
| Карта | |||||
  Борова | |||||
 Борова | |||||
| |||||
|
| |||||
Борова́ — селище в Україні, у Фастівському районі Київської області.
У давнину в районі Борової існувало місто Міна, засноване греками 965 року, і знищенне печенігами до 1035 року. За описами Київського намісництва 1781 році на хуторі Борова було 10 хат, 87 мешканців, двоє з яких мали церковне звання, це означає що була культова споруда-каплиця. Виникло ймовірно ще 1540 році під час нападу татар жителі с. Гуляники разом із новонародженим немовлям власників Міхалом Радзимінським переховувались у лісі на лівому боці Стугни, майже через 80 років М. Радзимінський судився з Аксаками за Мотовилівку і виграв позов, але помер. З 1786 року хутір при селі Казенна Мотовилівка. До 1800 року в хуторі було всього 10 хат перших поселенців. Вважається, що першим поселенцем хутора був втікач з Канівщини Василь Шевченко. Саме від нього пішов численний рід Шевченків у Боровій. Залізнична станція біля хутора була збудована 1868 року при прокладанні Києво-Балтської залізниці та отримала назву Мотовилівка. Розташування хутору на узбережжі річки Стугна приваблювало до нього заможних киян і інших дачників Київської губернії, що уподобали у XIX столітті це місце.
У 1885 році сход жителів Казенної Мотовилівки дозволив розподіл землі хутора Борова, що сприяло швидкому зростанню Борової у напрямку залізниці. Станом на 1886 рік у селі Васильківської волості Васильківського повіту мешкало 1775 осіб, налічувалось 355 дворів, існували православна церква, школа, 7 постоялих будинків, водяний млин та сукновальня[2].
За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 3139 осіб (1573 чоловічої статі та 1566 — жіночої), з яких 3023 — православної віри[3].
18 листопада 1918 року біля станції Мотовилівка відбувся відомий вирішальний історичний бій між військами УНР і гетьманськими сердюками з білогвардійськими добровольцями П. Скоропадського. У 1919 році місцевий мотовилівський отаман Бурлака підняв гучне масове повстання проти нової радянської влади, яке розгромили згодом тільки за допомогою викликаних з фронту регулярних частин Червоної Армії. Не мирились з радянською владою борівчани і згодом. У 1921 році органами ЧК було викрито і заарештовано числе́нний підпільний актив Мотовилівського повстанського комітету на чолі з Довганем, Діденком і Яценком. Спроби утворити колгосп у Боровій були не дуже успішними, незважаючи на діяльність місцевої комуністичної і комсомольської організації синьоблузників.
Скульптор — Михайло Дмитрів
У роки радянсько-німецької війни Борову німці зайняли 30 липня 1941 року, а полишили під натиском танків 91-ї окремої танкової батареї полковника І. Якубовського 6 листопада 1943 року. Старостою під час війни борівчани 2-3 серпня 1941 року на загальноселищних зборах обрали Северина Шевченка, а начальником місцевої поліції Захара Скрипку, яких після війни буде заарештовано і віддано під суд. У 1943 році навколо Борової діяли радянські партизани Васильківського партизанського загону ком. Дубина (Дубінін) а також розвідгрупа Панасика-Головка, яку зрадили, і М. Панасик та Л. Лутківська потрапили до Бабиного яру, де Лутківська загинула, а Панасик вижив і свідчив на Нюрнберзькому процесі, а також фастівський загін УПА на чолі з «Довгим» (Василем Кравченком). Після звільнення Борової від німців післявоєнну владу очолили колишні підпільники М. Панасик і М. Головко.
У вересні 2016 року жителі Борової не дозволили продовжувати зведення храму УПЦ МП та розібрали новозведення[4].
Із жовтня 2020 року Борова перебуває у складі Фастівської ОТГ, є центром Борівського старостинського округу.
З 1970 року важливе значення у житті селища відігравав утворений Мотовилівський деревообробний комбінат (ДОК), який виник після об'єднання колишніх цехів заводу «Укрдерево» та артілі «Промдерево».
Нині у житті селища важливе значення відіграють такі підприємства, об'єкти і установи: меблевий завод ТОВ «Меркс-Трейд», Плесецьке лісництво, Борівське відділення Київської овочево-картопляної станції, 5 перукарень, універмаг, супермаркет «Фора», 5 аптек, критий базар, готель-ресторан «ВІЛЛА СТУГНА», клуб-ресторан «НЕКСТ».
В селищі діють 2 школи, 2 бібліотеки, 1 будинок культури, 2 дитячих садка, 1 школа мистецтв,1 музична школа, лікарня, 2 поліклініки, вет-лікарня.
- Секція рукопашного бою, відділення «Козацький лицарський клуб»
- Фітнес-клуб «Некст».
- Вуличний вид спорту «Street Workout», команда «X_Workout»
- Спорт - ліпо!
- Публічний Discord сервер "Борова Empire". Посилання - https://discord.gg/vcC38fKU
Пам'ятник січовим стрільцям — учасникам бою під Мотовилівкою у листопаді 1918 року
- Дробот Ігор Іванович (1969—2017) — прапорщик Збройних сил України, учасник російсько-української війни
- Клименко Євген Іванович (нар. 1947) — український радянський діяч, бригадир регулювальників апаратури Боярського машинобудівного заводу «Іскра», депутат Верховної Ради УРСР 10—11-го скликань.
- Зеленько Галина Іванівна (нар. 1971) — політолог, професор, член-кореспондент НАН України, член Міжнародної Асоціації політичної науки (IPSA), член комісії з євроінтеграції Президії НАН України.
- Свірський Олександр Миколайович (1979—2016) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
- Швець Віктор Дмитрович (нар. 1954) — український політик, юрист та адвокат, Народний депутат України.
- Калабалін Семен Опанасович (1903—1972) — у 1950—1956 завідувач спеціальним дитбудинком на станції Білки у смт Боровій
- Косовська-Михайличенко Ольга Іванівна (1925—2009) — громадська діячка, політв'язень, зв'язкова ОУН, активістка «Просвіти», голова «Союзу українок» Фастівщини, кавалер ордену княгині Ольги ІІІ ступеня, про долю родини Косовських створено повнометражний документальний кінофільм «Невільник-брат, невільниця-сестра»
- Мороз Андрій Омелянович (нар. 1940) — краєзнавець, громадський діяч, входив до керівництва районної «Просвіти»
- Ратник Ксаверій Ксаверійович[ru] (1852—1924) — конструктор кораблів, генерал-лейтенант, служив в Російській Імперії, був конструктором крейсера Аврора, з 1907 й до своєї смерті жив у Боровій.
- Кузнецова Інна Станіславівна (1963—2023) — українська журналістка, головна редакторка Київського бюро Радіо Свобода.
-
Стела на в'їзді в містечко -
Селищна школа (В минулому – земське училище (1904 – 1919), дитячий будинок (1933 – 1965)) -
Дача Аншеля Бринскмана, Борова
,_%D0%91%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0_02.jpg)
_01.jpg)
- ↑ Статистичний збірник: Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2020 року (PDF). Державна служба статистики України. 2020. Архів оригіналу (PDF) за 2 січня 2020. Процитовано 3 серпня 2024.
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
- ↑ Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-84. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
- ↑ Люди знищили храм УПЦ МП на Київщині. Архів оригіналу за 9 жовтня 2016. Процитовано 8 жовтня 2016.
- Мондзелевський Е. А. Мотовилівський бій 18 листопада 1918 року
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Борова (Фастівський район) // Облікова картка на офіційному вебсайті Верховної Ради України.
- Сторінка Борови на інтернет-порталі Фастів Біз
- Офіційний сайт
_(1852).png)
