Естонська мова
| Естонська мова | |
|---|---|
| eesti keel | |
 Поширення естонської мови | |
| Поширена в |  Естонія (920 000) Фінляндія (48 000) Росія (15 500) Швеція (прибл. 10 000).svg){kind=small} Канада (6 385) США (5 938).svg){kind=small} Австралія (5 255) |
| Регіон | Північна Європа |
| Носії | 1,05 млн (1989) |
| Писемність | латиниця (естонська абетка), естонський шрифт Брайля[et] |
| Класифікація | Уральська |
| Офіційний статус | |
| Державна | Естонія |
| Офіційна |  Європейський Союз |
| Регулює | Інститут естонської мови[et] |
| Коди мови | |
| ISO 639-1 | et |
| ISO 639-2 | est |
| ISO 639-3 | est |
Есто́нська мо́ва (eesti keel) — мова естонців, офіційна мова Естонії і Європейського Союзу. Рідна для понад 900 тис. людей в Естонії[1] та десятків тисяч за її межами. Естонська мова використовується в окремих селах Криму[2], Абхазії[3], діаспорних поселеннях у Швеції, США й Канаді. Писемність на основі латинського алфавіту.
Естонська мова разом із фінською та угорською та іншими мовами належить до фіно-угорських мов уральської мовної сім'ї.
В естонській мові 9 голосних і 16 приголосних звуків, багато дифтонгів. Властиві три ступені довжини в голосних і приголосних. Головний наголос падає на перший склад слова. За морфологічною структурою естонська мова — флективно-аглютинативна. Імена відмінюються по числах і відмінках, граматичний рід відсутній. Дієслово має відмінювальні й невідмінювальні форми. Синтаксичні зв'язки слів виражаються головним чином граматичними формами окремих слів і службовими словами. Кількість прийменників невелика. Порядок слів у реченні відносно вільний.
Перші відомі спроби письмово зафіксувати естонську мову стосуються XIII ст. — Літопис Генриха Ливонського. Перша естонська книга «Катехізис» Вадрадта й Келя[et] надрукована в Німеччині в 1535 році. Найдавніший естонський рукопис, що зберігся, — Кулламааський рукопис — містить переклад естонською трьох католицьких молитов — «Отче наш», «Аве Марія» і «Кредо».
Естонська мова вперше набула офіційного статусу й стала єдиною державною мовою Естонії в 1918 році зі здобуттям цією державою незалежності. З 1940 року з радянською окупацією статус естонської мови став знижуватися: вона перестала бути єдиною державною мовою — другою стала російська, звужувалося використання естонської мови в багатьох сферах: у міжнародних переговорах, дипломатичному листуванні, у зовнішній торгівлі й на торговельних знаках, у питаннях, що стосувалися збройних сил, у навчанні. Естонська мова була витіснена з викладання й позбавлена можливостей розвитку термінології у сферах навігації, мореплавства, авіації та залізничного транспорту, вона також перестала використовуватися у гірничо-видобувній, енергетичній, текстильній і деяких областях важкої промисловості, позаяк більшість промислових підприємств перебували під прямим контролем Москви[4].
-
Сторінка з рукопису Хроніки Генриха Ливонського -
-
Поширеність естонської мови в Російській імперії за даними перепису 1897
.svg)
Ситуація змінилася з розпадом Радянського Союзу й відновленням незалежности 20 серпня 1991 року. Нині естонська мова — єдина офіційна в Естонії, а також одна з офіційних мов Європейського Союзу. Статус естонської мови визначає Конституція Естонії (Eesti Vabariigi põhiseadus, §6)[5] та Закон про мову[et] (ест. Keeleseadus)[6]. Державну політику в області розвитку естонської мови реалізує Інститут естонської мови[et] (ест. Eesti Keele Instituut)[7], а в області захисту — Мовна інспекція (ест. Keeleinspekstsioon)[8]. Знання естонської мови на рівні мінімум B1 є обов’язковою умовою для отримання громадянства Естонії чи постійного дозволу на проживання[6].
У XVI ст. існували дві літературні мови на основі північноестонського й південноестонського діалектів. Естонська мова була уніфікована в 1-й половині XX ст. В естонській мові виділяють основні говірки, що різняться одна від одної:
Південноестонськими говірками (офіційна точка зору) чи мовами виро й сету (позиція громадських організацій[9]) володіють до 100 тис. людей[10]. В Естонії діють державний «Вируський інститут» (ест. Võru Instituut)[11] й «Інститут Сето[et]» (ест. Seto Instituut)[12], які займаються збереженням і розвитком культур народів Виру й Сету.
Естонську мову окрім Естонії, вивчають у 40 вищих навчальних закладах світу (2004), як основну спеціальність, додаткову спеціальність, факультативний предмет або предмет за вибором. Найтриваліша традиція навчання естонської мові існує в університетах Фінляндії, Швеції та Угорщини. За кількістю місць навчання вирізняється Німеччина, де естонську мову вивчають у 7 вишах.
Естонська мова також включена до програми майже 30 загальноосвітніх шкіл, шкіл додаткової освіти й мовних курсів у Європі, Сполучених Штатах Америки, Канаді й Австралії.
Вивчення естонської доступне для громадян і резидентів країни як у школах, училищах та університетах, так і на спеціальних курсах (переважно для іноземців). Курси є як платними (у приватних мовних школах), так і безкоштовними. Реєстрація на безкоштовні мовні курси оголошується двічі на рік, причому попит значно перевищує кількість доступних місць[13]. Крім курсів, Фонд інтеграції (ест. Integratsiooni sihtasutus) через Доми естонської мови (ест. Eesti keele majad) створює інші можливості для безкоштовної практики естонської мови на різних рівнях — розмовні клуби, тандемне навчання, перегляд фільмів, клуби естонської мови й культури, тематичні воркшопи тощо[14].
У книжкових магазинах доступні різноманітні підручники естонської мови — як шкільні, так і для дорослих з англійською, російською і фінською основною мовою[15]. Крім того, для початкових рівнів (0-B1) доступні безкоштовні онлайн-курси — Keeleklikk (0-A2), Keeletee (A2-B1)[16] та Speakly (0-B1)[17].
В Естонії прийнято Загальноєвропейські рекомендації з мовної освіти[18]. Мовні іспити за рівнями від A2 до C1 відбуваються чотири рази на рік, є безкоштовними, причому в разі успішного іспиту людина може претендувати на компенсацію власних витрат на вивчення мови в розмірі не більше 320 евро за один іспит.
- Основна стаття: Естонська абетка
Естонська абетка склалася на базі латинської, пристосованої до потреб естонської мови. Алфавіт має 27 літер, з них шість мають діакритичні знаки.
| A a | B b | D d | E e | F f | G g | H h |
| I i | J j | K k | L l | M m | N n | O o |
| P p | R r | S s | Š š | Z z | Ž ž | T t |
| U u | V v | Õ õ | Ä ä | Ö ö | Ü ü |
Літери f, š, z та ž трапляються лише в іншомовних словах. Естонська вимова літер z та ž є відповідно /s/ та /š/: zlott, žetoon. У власних іменах німецького походження z вимовляється як /ts/: Mozart, Leibniz. В іншомовних словах і власних іменах використовуються також латинські літери, що не ввійшли до складу естонської абетки. Найуживаніші серед них — Cc Čč Qq Ww Xx Yy.
Щодо етимології, то більшість естонських слів мають фінно-угорське походження. Значні також запозичення з германських (в основному з нижньонімецької) і балтійських мов. Трапляються слов'янізми, запозичені, очевидно, з російської через фінську мову, а також англіцизми (головно неологізми кінця XX — початку XXI століття) й інтернаціоналізми[19].
«Заповіт» Т. Шевченка естонською мовою (переклав Айн Каалеп)
|
Джерело: Українська бібліотека
- ↑ (ест.)Rahvaarv rahvuse järgi, 1. jaanuar, aasta. Архів оригіналу за 20 квітня 2020. Процитовано 07 лютого 2020.
- ↑ (рос.)Кто поможет крымским эстонцам?. Архів оригіналу за 7 лютого 2020. Процитовано 07 лютого 2020.
- ↑ (рос.)Анализ готов! Могут ли потомки оптантов иметь гражданство Эстонии?. Архів оригіналу за 7 лютого 2020. Процитовано 07 лютого 2020.
- ↑ (англ.)Metcalf, K. N. Estonia 1918—1994. The Development of Human Rights, — Stockholm, 1994, — P. 65-68.
- ↑ (ест.)Eesti Vabariigi põhiseadus. Архів оригіналу за 8 грудня 2019. Процитовано 07 лютого 2020.
- ↑ а б (ест.)Keeleseadus. Архів оригіналу за 25 жовтня 2019. Процитовано 07 лютого 2020.
- ↑ (ест.)Eesti Keele Instituut. Архів оригіналу за 3 січня 2018. Процитовано 07 лютого 2020.
- ↑ (ест.)Keeleinspektsioon. Архів оригіналу за 4 червня 2019. Процитовано 07 лютого 2020.
- ↑ (ест.)Avalik pöördumine. Eesti teaduspoliitika peab oma näo pöörama Eesti poole. Архів оригіналу за 31 січня 2020. Процитовано 07 лютого 2020.
- ↑ (англ.)Laakso, J.; Sarhimaa, A.; Spiliopoulou Å., S.; Toivanen, R. Towards Openly Multilingual Policies and Practices: Assessing Minority Language Maintenance Across Europe (вид. 1). Bristol; Buffalo: Multilingual Matters. ISBN 9781783094950. Архів оригіналу за 14 квітня 2021. Процитовано 07 лютого 2020.
- ↑ (ест.)Võru Instituut. Архів оригіналу за 14 лютого 2021. Процитовано 07 лютого 2020.
- ↑ (ест.)SA Seto Instituut. Архів оригіналу за 7 лютого 2020. Процитовано 07 лютого 2020.
- ↑ (рос.)Битва за бесплатные курсы эстонского языка: сайт завис, места в столице закончились за 15 минут. Архів оригіналу за 6 лютого 2020. Процитовано 06 лютого 2020.
- ↑ (ест.)Eesti keele õpe. Архів оригіналу за 6 лютого 2020. Процитовано 06 лютого 2020.
- ↑ (ест.)Eesti keele õpikud, õppematerijalid. Архів оригіналу за 6 лютого 2020. Процитовано 06 лютого 2020.
- ↑ (ест.)Eesti keele e-kursus. Архів оригіналу за 6 лютого 2020. Процитовано 06 лютого 2020.
- ↑ (англ.)New chance to learn Estonian: Speakly. Архів оригіналу за 6 лютого 2020. Процитовано 06 лютого 2020.
- ↑ (ест.)Eesti keele tasemeksamid. Архів оригіналу за 27 січня 2020. Процитовано 06 лютого 2020.
- ↑ (ест.)Eesti keele etümoloogiline teatmik. Архів оригіналу за 20 жовтня 2020. Процитовано 06 лютого 2020.
- Естонська мова // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Естонська мова на сайті Ethnologue: Estonian. A macrolanguage of Estonia (англ.)
- Естонська мова на сайті Glottolog 3.0: Language: Estonian [Архівовано 20 серпня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
- Естонська мова на сайті WALS Online: Language Estonian [Архівовано 20 серпня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
- Естонсько-український словник [Архівовано 19 квітня 2022 у Wayback Machine.]
Англійська • Болгарська • Грецька • Данська • Естонська • Ірландська • Іспанська • Італійська • Латиська • Литовська • Мальтійська • Нідерландська • Німецька • Польська • Португальська • Румунська • Словацька • Словенська • Угорська • Фінська • Французька • Хорватська • Чеська • Шведська |