Молога (Україна)
| село Молога | |||
|---|---|---|---|
| |||
 | |||
| Країна |  Україна
| ||
| Область | Одеська область | ||
| Район |  Білгород-Дністровський район
| ||
| Тер. громада | Мологівська сільська громада | ||
| Код КАТОТТГ | UA51040130010020404 | ||
| Основні дані | |||
| Засноване | 1824 | ||
| Населення | 2046 | ||
| Площа | 1,98 км² | ||
| Густота населення | 1033,33 осіб/км² | ||
| Поштовий індекс | 67751 | ||
| Телефонний код | +380 4849 | ||
| Географічні дані | |||
| Географічні координати | 46°12′58″ пн. ш. 30°13′52″ сх. д. / 46.21611° пн. ш. 30.23111° сх. д. | ||
| Місцева влада | |||
| Адреса ради | 67751, Одеська область, Білгород-Дністровський район, с. Молога, вул. Кишинівська, буд. 221а | ||
| Карта | |||
  Молога | |||
 Молога | |||
| Мапа | |||
| |||
|
| |||
Моло́га — село в Україні, у Білгород-Дністровському районі Одеської області. Адміністративний центр Мологівської сільської громади. Населення становить 2046 осіб.
Розташоване за 10 км від районного центру і залізничної станції Білгород-Дністровський.
Село засноване в 1830-х роках.
Згідно з переписом 1989 року населення села становило 1982 особи, з яких 931 чоловік та 1051 жінка.[1]
За переписом населення 2001 року в селі мешкало 2046 осіб.[2]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 91,54 % |
| російська | 6,26 % |
| молдовська | 1,37 % |
| болгарська | 0,44 % |
| білоруська | 0,24 % |
| циганська | 0,1 % |
| гагаузька | 0,05 % |
Поблизу села розташовано ландшафтний заказник місцевого типу Лиманський.
- Качковський Сергій Владиславович (1968) — полковник ЗС РФ. Герой Росії (1995), військовий злочинець, причетний до геноциду чеченського народу.
- Кислицький Олег Володимирович (1983—2014) — сержант Державної прикордонної служби України, учасник російсько-української війни.
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 26 вересня 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 26 вересня 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Одеська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 26 вересня 2019.
|
Це незавершена стаття з географії Одеської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| Населені пункти ліквідованого Білгород-Дністровського району (1940—2020)¹ | |
|---|---|
| Селища | |
| Села | Абрикосове • Авидівка • Адамівка • Андріївка • Бикоза • Біленьке • Благодатне • Бритівка • Великомар'янівка • Веселе • Вигон • Випасне • Вільне • Володимирівка • Гончарівка • Дальнічень • Долинівка • Зелене • Зеленівка • Карналіївка • Козацьке • Косівка • Красна Коса • Крутоярівка • Курортне • Маразліївка • Миколаївка • Молога • Монаші • Нова Царичанка • Нове • Олексіївка • Петрівка • Південне • Підгірне • Польове • Полянка • Попаздра • Привітне • Приморське • Розкішне • Романівка • Руськоіванівка • Садове • Салгани • Семенівка • Софіївка • Стара Царичанка • Старокозаче • Сухолужжя • Удобне • Чабанське • Черкеси • Чистоводне • Шабо • Широке |
| Примітка: | ¹) 17 липня 2020 року колишній Білгород-Дністровський район (1940—2020) було ліквідовано в результаті адміністративно-територіальної реформи, а більшість його населених пунктів увійшли до складу новоутвореного Білгород-Дністровського району |