Добра стаття

Тімоті Сполл

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Тімоті Сполл
Timothy Spall
На міжнародній прем’єрі фільму «Вечірка» у 2017 році в Берліні
На міжнародній прем’єрі фільму «Вечірка» у 2017 році в Берліні
На міжнародній прем’єрі фільму «Вечірка» у 2017 році в Берліні
Ім'я при народженні Тімоті Леонард Сполл
Timothy Leonard Spall
Народився 27 лютого 1957(1957-02-27) (67 років)
Лондон (Баттерсі), Англія, Велика Британія
Громадянство Велика Британія Велика Британія
Діяльність актор,
ведучий,
художник[1]
Alma mater Королівська академія драматичного мистецтва (1978)[2] і Westminster Kingsway Colleged
Роки діяльності 1978 — дотепер
Дружина
Шейн Сполл (одр. 1981)
Діти 3
Провідні ролі Пітер Петіґру (Гаррі Поттер)
Вільям Тернер (Містер Тернер)
IMDb ID 0001758
Нагороди та премії
Офіцер ордена Британської імперії
Кінонагороди:
21 нагорода і 35 номінацій, зокрема БАФТА, Європейський кіноприз, нагорода Каннського кінофестивалю[3]
CMNS: Тімоті Сполл у Вікісховищі

Ті́моті Ле́онард Сполл (англ. Timothy Leonard Spall, нар. 27 лютого 1957(19570227), Лондон, Англія, Велика Британія) — британський актор театру, кіно і телебачення. Відомий широкому загалу за ролями Пітера Петіґру у п'яти фільмах про Гаррі Поттера, а також художника Вільяма Тернера в однойменному фільмі.

Крім того, відомий своїми ролями у таких фільмах як: «Home Sweet Home» (укр. «Дім, милий дім») 1982 року, «Life is Sweet» (укр. «Життя солодке») 1990 року, «Таємниці і брехня» 1996 року, «Гармидер» 1999 року, «Все або нічого» 2002 року, «Король говорить!» 2010 року.

Номінант премії BAFTA за найкращу чоловічу роль, лавреат премії Каннського кінофестивалю за найкращу чоловічу роль за роль Вільяма Тернера у фільмі «Містер Тернер»[4].

У 2000 році за призначенням королеви Єлизавети II став офіцером Ордена Британської імперії (OBE)[5].

Життєпис[ред. | ред. код]

Ранні роки[ред. | ред. код]

Народився майбутній актор 27 лютого 1957 року на півдні Лондона у житловому районі Баттерсі[en] у багатодітній родині. Він був третім із чотирьох синів у сім'ї [6]. Його мати, Сільвія (уроджена Леонард), працювала перукаркою, а батько, Джозеф, був поштовим службовцем [7][8][9].

Середню освіту здобув у середній школі району Баттерсі [10]. Під час навчання там відвідує художній факультет. Захоплюється малюванням, цікавиться сюрреалізмом та імпресіонізмом[11]. Його музичні смаки на той час були доволі різноманітними і коливалися від Джимі Гендрікса до Клода Дебюссі, Девіда Бові та Sparks. Сполл визнає, що він у школі хоча й почувався не дуже вмілим в інших шкільних предметах, неакадемічний характер школи, не заважав його творчому зростанню [11].

Також у підлітковому віці йде у кадети[12][13]. І опиняється у складі 3-го Королівського танкового полку, що дислокується у Клепгемі, де отримує звання «молодший капрал» [13]. Зіткнувшись із дилемою: військової кар’єри чи вступу до художнього коледжу, зрештою обирає шлях мистецтва[11].

Тож сценічну освіту почав здобувати у Національному молодіжному театрі та в Королівській академії драматичного мистецтва (RADA), до якої вступає у 18 років[11]. Там він зміг отримати золоту медаль Бенкрофта (англ. Bancroft Gold Medal), яка вручається найперспективнішому акторові курсу. В цій академії він зіграв ролі у п'єсах «Макбет» і «Отелло».

Кар'єра[ред. | ред. код]

Екранний дебют Тімоті Сполла відбувся у 1978 році, коли він з'явився у серіалі «BBC2 Play of the Week» (укр. «П'єса тижня BBC2») та драматичному фільмі «The Life Story of Baal» (укр. «Історія життя Ваала), заснованому на п'єсі Бертольда Брехта «Ваал». У 1979 році він приєднався до Королівської Шекспірівської трупи та близько двох років грав там у виставах «Віндзорські насмішниці», «Три сестри», «Життя та пригоди Ніколаса Нікльбі» та інших.

Під час роботи у Національному театрі Великої Британії[en] грав дофіна Франції (Карла VII Звитяжного) у п'єсі Бернарда Шоу «Свята Йоанна».

Визнання на батьківщині йому принесла роль Баррі Тейлора в серіалі «Auf Wiedersehen, Pet» (1983-2004) на телеканалах ITV та BBC One[14].

Під час Новорічних Почестей у Сполученому Королівстві 31 грудня 1999 року Тімоті Сполл був відзначений званням офіцера Ордена Британської імперії (OBE)[5].

Пізніше Сполл починає зніматися у яскравіших ролях. Широку світову популярність йому принесла роль Пітера Петіґру в серії фільмів «Гаррі Поттер». Визначною подією також стала головна роль Альберта Пірпойнта у фільмі «Останній кат» 2005 року. Він також зіграв комедійного персонажа Натаніеля у фільмі 2007 року «Зачарована», з'явився в основних ролях у фільмах «Свіні Тодд: Перукар-демон із Фліт-стріт», «Аппалуза», «Проклятий Юнайтед» та озвучив пса Баярда у фільмі «Аліса в Країні чудес».

Сполл на зніманні фільму «Зачарована» у Нью-Йорку в 2006 році

У 2010 році він зіграв Вінстона Черчилля у фільмі «Король говорить!», за який як учасник акторського складу був спільно нагороджений премією Гільдії кіноакторів за найкращу акторську гру в кіно. На церемонії закриття літніх Олімпійських ігор 2012 року у Лондоні він мав змогу знову зіграти цю роль.

За свої роботи в кіно та на телебаченні Сполл неодноразово удостоювався номінацій на премію BAFTA[3]. 2014 року отримав нагороду за найкращу чоловічу роль на Каннському кінофестивалі за біографічний фільм «Містер Тернер» режисера Майка Лі. За цю ж роль було отримано і Європейський кіноприз найкращому актору.

На додаток до своєї акторської кар'єри Сполл зайнявся малюванням, відродивши талант, який він не виявляв із підліткового віку. Його інтерес до живопису збільшився під час роботи над роллю художника Вільяма Тернера, і тепер його власні роботи виставлені в театрально-галерейному комплексі The Lowry у місті Манчестер, де зберігається найбільша колекція робіт Тімоті Сполла[15].

У 2016 році Сполл зіграв заперечувача Голокосту Девіда Ірвінга у фільмі «Заперечення»[en][16]. 2021 року він з'являється у драматичному фільмі «Спенсер: Таємниця принцеси Діани», де постає у ролі майора кінноти Алістера Грегорі.

Особисте життя[ред. | ред. код]

Родина[ред. | ред. код]

Знайомство Тімоті Сполла із майбутньою дружиною Шейн відбулося через їхнього спільного друга. У пари швидко зав'язалися романтичні стосунки. Та на той момент Шейн вже мала дитину. Однак вже через три місяці після знайомства вони одружилися, а Тімоті не злякавшись дитини від першого чоловіка, став вітчимом у 24 роки [17]. Рідний брат Тімоті, Меттью — директор компанії «Morpheme», яка займається розробкою комп'ютерних ігор.

Дружина[ред. | ред. код]

Шейн Сполл народилася і виросла в небагатій багатодітній родині в маленькому містечку, розташованому неподалік Кеннока в англійському регіоні Західний Мідленд [18].

У 17 років вона залишила дім, і поїхала до Уельсу. За її словами, була хіпі [18] . Батько її першої дочки Паскаль був австралійцем і покинув Шейн, коли та була на восьмому місяці вагітності [18]. Через сім років у Лондоні вона познайомилась із Тімоті, коли він знімав кімнату в її давнього товариша [17] [18] .

Тімоті та Шейн одружилися 16 жовтня 1981 року [17] [18].

Під час знімання фільму про власну морську подорож

У 2005 році Шейн Сполл продемонструвала свої письменницькі здібності, написавши дві книги, засновані на їхніх спільних з чоловіком пригодах на човні навколо Британських островів. У мемуарах під назвами «The Voyages Of The Princess Matilda» (укр. «Мандрівка принцеси Матильди») і «The Princess Matilda Comes Home» (укр. «Принцеса Матильда повертається додому») розповідається про їхні водні подорожі, спосіб життя на човнах та про проблеми, з якими вони зіткнулися. Крім того, ця подорож надихнула на створення серіалу, англ. «Timothy Spall: Back at Sea» на телеканалі BBC Four[19], в якому зображуються пригоди на екрані[18].

Діти[ред. | ред. код]

Тож подружжя має троє дітей: старша донька Паскаль (народилася у 1976) — дизайнерка з текстилю, молодша донька Мерседес (народилася у 1985) — вчителька. Син Рейф[en] (народився у 1983), як і батько, став актором[20].

Шейн і Тімоті мають сім онуків та онучок [21] .

Хвороба[ред. | ред. код]

У 1996 році у Сполла діагностували гострий мієлоїдний лейкоз, але він пройшов курс хіміотерапії і наразі перебуває в стані ремісії [22].

Після успіху фільму «Таємниці і брехня», акторська трупа мала летіти до Франції, аби взяти участь у Каннському кінофестивалі. Однак Тімоті Сполл не полетів разом з рештою акторів, а у зв’язку з погіршенням здоров’я потрапив до лікарні. Лікарі діагностували лейкемію, з шансами вижити 60% на 40%. Його ослаблена імунна система робила хіміотерапію ризикованою, тому він отримав лише два курси з необхідних п’яти[17]. Під час його хвороби його дружина Шейн непохитно підтримувала, завжди була поруч і друкувала на своєму ноутбуці власні мемуари[17].

Про свою хворобу він казав так:

«Я не знав, що зробило мене хворим, але стрес мав якесь відношення до цього, і тепер завдання полягає у тому, щоб запобігти стресу ще на самому підході. Це змусило мене усвідомлювати речі та стати більш вибірковим. Я менше турбуюся про зайнятість»
Оригінальний текст (англ.)
«I didn't know what made me ill but stress had something to do with it and the point is now to head off stress at the pass. It made me aware of things and become more selective. I am less worried about employment» [23].

У 2014 році він ствердив, що «подолав рак саме завдяки любові своєї дружини Шейн» [24][18].

Схуднення[ред. | ред. код]

Саме після ролі художника Тернера Сполл взявся за режим здорового харчування, завдяки якому підтягнувся і скинув вагу[25]. До того ж рішення Сполла змінити своє тіло збіглося з усвідомленням того, що він втомився грати ролі другого плану. В інтерв'ю він пояснював, що вирішив схуднути у 2014 році, готуючись до участі у горор-серіалі «The Enfield Haunting» (укр. «Привиди Енфілда»). Він зберіг свою нову схудлу фігуру, відмовившись від цукру та алкоголю[15]. Та попри позитивні зміни, він зазначав, що зміна його зовнішності привернула увагу прихильників, оскільки люди розмірковували про стан його здоров'я або висловлювали перевагу його колишній вазі[15].

Художник[ред. | ред. код]

Під час пандемії Covid-19 Сполл зайнявся живописом і створив 20 картин, які згодом були виставлені на його першій персональній виставці під назвою «Out Of The Storm» (укр. «Із Бурі») в лондонській галереї «Pontone Gallery», що тривала до 19 липня 2021 року [1]. За його словами багато з написаних картин несуть особисті історії та емоції. Жартома він говорив про свою роботу художником так:

«Це дуже дивно, я не надто впевнений, хто їх зробив... Це був якийсь хлопець, який кілька місяців тому був трохи схожий на мене, плакав, лаявся і брязкав фарбою. Але, дивлячись на них [на картини], вони, напевно, в порядку»[1]
Оригінальний текст (англ.)
«It's very surprising, I'm not too sure who has done them... It was some bloke who was a bit like me crying and swearing and chucking paint around a few months ago. But looking at them, they're probably alright».

Фільмографія[ред. | ред. код]

Актор з'являвся у кіно і на телебаченні понад 150 разів [26].

Його кінотеатральний дебют відбувся у фільмі 1979 року «Квадрофенія». А впізнаваності у Британії досяг завдяки ролі Баррі Тейлора в комедійному серіалі «Auf Wiedersehen, Pet» (укр. «До побачення, домашні»), що виходив на телебаченні з 1983 по 2004 рік. Ця роль у серіалі принесла йому першу популярність та похвалу критиків.

Рік Оригінальна назва Назва українською Роль Примітки
1978 The Life Story of Baal укр. «Історія життя Ваала» Лупу
BBC2 Play of the Week укр. «П'єса тижня BBC2» Уейнрайт 1 епізод
1979 Quadrophenia укр. «Квадрофенія» Гаррі
1982 The Missionary укр. «Місіонер» Парсвелл
Remembrance укр. «Спогад» Дуглас
1985 The Bride укр. «Міст» Паулюс
Dutch Girls укр. «Голландські дівчата» Ліндон Джеліко
1986 Gothic укр. «Готика» Джон Полідорі
1987 Body Contact укр. «Контакт тіла» Пол
Dream Demon укр. «Демон снів» Пек
1988 To Kill a Priest укр. «Вбити священника» Ігор
1989 Crusoe укр. «Крузо» Преподобний Мілн
1990 White Hunter Black Heart укр. «Білий мисливець, чорне серце» Ходкінс, Буш Пілот
The Sheltering Sky укр. «Захистне небо» Ерік Лайл
1871 1871 Рамборд
Life Is Sweet укр. «Життя солодке» Обрі, друг сім'ї
1996 Secrets & Lies Таємниці та брехня Моріс Перлі
Hamlet Гамлет Розенкранц
1998 Still Crazy укр. «Все ще божевільний» Девід «Біно» Баггот
The Wisdom of Crocodiles укр. «Мудрість крокодилів» Інспектор Хілі
1999 Topsy-Turvy Гармидер Річард Темпл
The Clandestine Marriage укр. «Таємний шлюб» Стерлінг
2000 Love's Labour's Lost укр. «Праця любові втрачена» Дон Армадо
Vatel Ватель Гурвіль
Chicken Run Втеча з курника щур Нік Актор дубляжу
2001 The Old Man Who Read Love Stories Старий, що читав любовні романи Мер Луїс Агалла
Lucky Break Щасливий випадок Кліфф Гамбелл
Vanilla Sky Ванільне небо Томас Тіпп
Intimacy Інтим Енді
Rock Star Рок-зірка Метс
2002 All or Nothing Все або нічого Філ
Nicholas Nickleby Ніколас Ніклбі Чарльз Чирібл
2003 The Last Samurai Останній самурай журналіст Саймон Грехем
2004 Gettin' Square укр. «Ґенінг сквер» Даррен Баррінгтон
Lemony Snicket's A Series of Unfortunate Events Лемоні Снікет: 33 нещастя Містер По
Harry Potter and the Prisoner of Azkaban Гаррі Поттер і в'язень Азкабану Пітер Петіґру
2005 Harry Potter and the Goblet of Fire Гаррі Поттер і келих вогню
Pierrepoint П'єрпойнт/Останній кат Альберт П'єрпойнт
2007 Death Defying Acts Смертельний номер Шугармен
Harry Potter and the Order of the Phoenix Гаррі Поттер і Орден Фенікса Пітер Петіґру
Enchanted Зачарована Натаніель
Sweeney Todd: The Demon Barber of Fleet Street Свіні Тодд: Перукар-демон із Фліт-стріт посильний при суді Бамфорд
2008 Appaloosa Аппалуза Філ Олсон
2009 The Damned United Проклятий Юнайтед Пітер Тейлор
Harry Potter and the Half-Blood Prince Гаррі Поттер і Напівкровний Принц Пітер Петіґру
Heartless Безсердечний Джордж Морган
Desert Flower Квітка пустелі Террі Дональдсон
From Time to Time Час від часу Боггіс
2010 Alice in Wonderland Аліса в Країні Чудес пес Баярд Актор дубляжу
Wake Wood Ліс, що пробуджується Артур
Jackboots on Whitehall Чоботи на Уайтхоллі Вінстон Черчилль Актор дубляжу
Reuniting the Rubins Возз’єднання Рубінів Ленні Рубінс
The King's Speech Король говорить! Вінстон Черчилль
Harry Potter and the Deathly Hallows – Part 1 Гаррі Поттер і Смертельні реліквії: Частина 1 Пітер Петіґру
2011 Harry Potter and the Deathly Hallows – Part 2 Гаррі Поттер і Смертельні реліквії: Частина 2 В архівних кадрах
My Angel Мій ангел Містер Ламберт
2012 Assassin's Bullet Код доступу «Софія» Доктор Хан
Boy Хлопець Батько Короткометражний
Comes a Bright Day Хто отримає діамант? Чарлі
Upside Down Паралельні світи Боб Боручовіц
The Rise Підйом/Пустка "D.I. West"
Ginger & Rosa Джинджер і Роза/Бомба Марк
Love Bite Незаймані, бережіться! Сід
2014 The Love Punch Любовний удар/Як вкрасти діамант Джеррі
Mr. Turner Містер Тернер Вільям Тернер
2015 Sucker укр. «Невдаха» Професор
2016 Alice Through the Looking Glass Аліса в Задзеркаллі пес Баярд Актор дубляжу
Away Геть Джозеф
The Journey Подорож Іан Пейслі
Denial Заперечення[en] Девід Ірвінг
Stanley a Man of Variety Стенлі - Людина Різноманітності Стенлі та ще 15 персонажів сценарист та співпродюсер
2017 The Party Вечірка Білл
The Changeover Перехід Кармоді Брак
Finding Your Feet Познайомся з новими обставинами Чарлі
2018 Early Man Дикі предки вождь Бобнар Актор дубляжу[27]
2019 The Corrupted Корупція Кліффорд Каллен
This Time Away укр. «Цей день далеко» Найджел Короткометражний
Mrs Lowry & Son Місіс Лаурі та син Лоуренс Лаурі[en] [28]
2020 It Snows in Benidorm укр. «У Бенідормі cніжить» Пітер Ріордан
2021 The Obscure Life of the Grand Duke of Corsica[29] укр. «Великий герцог Корсики» Альфред Рот
The Last Bus Останній автобус Том [30]
Spencer Спенсер: Таємниця принцеси Діани Майор Алістер Грегорі
2022 This is Christmas Це Різдво Рей
The Pale Blue Eye Блідо-блакитне око Сільван Теєр
2023 Northern Comfort Північний комфорт Едвард
Bolan's Shoes Взуття Болана Джиммі
Н/Д Wicked Little Letters укр. «Злі маленькі букви» Едвард Свон майбутній фільм

Телебачення[ред. | ред. код]

Комп'ютерні ігри[ред. | ред. код]

Нагороди та номінації[ред. | ред. код]

Рік Організація Нагорода Номінована робота Результат
1996 Премія БАФТА у кіно Найкращий актор у головній ролі Таємниці і брехня Номінація[3]
2000 Найкращий актор другого плану Гармидер Номінація
1999 Премія БАФТА у телебаченні Найкращий актор Наш спільний друг Номінація
2000 Знімання минулого[en] Номінація
2002 Пилососити повністю голою в раю[en] Номінація
2001 Премія британського незалежного кіно Найкращий актор Щасливий випадок[en] Номінація
2002 Все або нічого[en] Номінація
2014 Містер Тернер Номінація
2014 Каннський кінофестиваль Найкращий актор Перемога[3]
2008 Кінопремія «Вибір критиків» Кращий акторський склад Свіні Тодд Номінація
2002 Європейська кінопремія Найкращий актор Все або нічого[en] Номінація
2014 Містер Тернер Перемога[3]
1997 Премія Лондонського гуртка кінокритиків Кращий британський актор року Таємниці і брехня Номінація
2001 Актор року другого плану Гармидер Номінація
2007 Британський актор року Pierrepoint: The Last Hangman[en] Номінація
2010 Актор року другого плану Проклятий Юнайтед Номінація
2015 Актор року Містер Тернер Номінація
Кращий британський актор року Перемога[3]
2002 Національна рада кінокритиків США Найкращий акторський склад Ніколас Нікльбі Перемога[3]
2014 Національна спілка кінокритиків США Найкращий актор Містер Тернер Перемога[3]
2014 Спільнота кінокритиків Нью-Йорка Найкращий актор Перемога[3]
2009 Премія «Супутник» Найкращий актор другого плану (кіно) Проклятий Юнайтед Номінація
2010 Премія Гільдії кіноакторів Найкращий акторський склад в ігровому кіно Король говорить! Перемога[3]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б в Timothy Spall: 'I was crying, swearing and chucking paint' [Тімоті Сполл: «Я плакав, лаявся і брязкав фарбою»]. BBC News (англ.). 19 червня 2021. Процитовано 07 травня 2023.
  2. ↑ Royal Academy of Dramatic Art | Timothy Spall
  3. ↑ а б в г д е ж и к л Timothy Spall. Awards. IMDb.com (англ.). Архів оригіналу за 01 травня 2023. Процитовано 01 травня 2023.
  4. ↑ Awards 2014: Competition [Нагороди 2014: Конкурс]. Cannes (англ.). Архів оригіналу за 10 жовтня 2014. Процитовано 01 травня 2023.
  5. ↑ а б ENTERTAINMENT | Spall and Steadman collect OBEs [Сполл і Стедман отримують OBE]. BBC News (англ.). 13 червня 2000. Процитовано 01 травня 2023.
  6. ↑ Smith, Julian Llewellyn (20 серпня 2001). Timothy Spall: A bloke for all seasons. The Independent. Архів оригіналу за 21 червня 2022. Процитовано 01 травня 2023.
  7. ↑ Deborah Ross (12 січня 2008). Timothy Spall: Lucky Tim – Features – Films. The Independent (англ.). London. Архів оригіналу за 21 червня 2022. Процитовано 01 травня 2023.
  8. ↑ Timothy Spall: Victim of his own success – Profiles – People [Тімоті Сполл: Жертва власного успіху]. The Independent (англ.). London: News.independent.co.uk. 30 березня 2006. Архів оригіналу за 10 січня 2008. Процитовано 01 травня 2023.
  9. ↑ You'll know the face [Ви впізнаєте обличчя]. The Sydney morning herald (англ.). London: www.smh.com.au. 17 січня 2004. Процитовано 01 травня 2023.
  10. ↑ Adrian, Lobb (26 лютого 2018). Timothy Spall: “It was one of the biggest shocks of my life” [Тімоті Сполл: «Це було одне з найбільших потрясінь у моєму житті»]. bigissue.com (англ.). The Big Issue Limited. Архів оригіналу за 26 червня 2022. Процитовано 22 травня 2023. At 16 I was at Battersea County Secondary Modern school, which also happened to be the school my mother and father went to {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |1= (довідка)
  11. ↑ а б в г Adrian, Lobb (26 лютого 2018). Timothy Spall: “It was one of the biggest shocks of my life” [Тімоті Сполл: «Це було одне з найбільших потрясінь у моєму житті»]. bigissue.com (англ.). The Big Issue Limited. Архів оригіналу за 26 червня 2022. Процитовано 22 травня 2023. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |1= (довідка)
  12. ↑ Timothy Spall Actor (англ.). TV Guide. Процитовано 1 травня 2023.
  13. ↑ а б Adrian, Lobb (26 лютого 2018). Timothy Spall: “It was one of the biggest shocks of my life” [Тімоті Сполл: «Це було одне з найбільших потрясінь у моєму житті»]. bigissue.com (англ.). The Big Issue Limited. Архів оригіналу за 26 червня 2022. Процитовано 22 травня 2023. I went to Army Cadets so I was Lance Corporal Spall affiliated with the 3rd Royal Tank Regiment on St John’s Hill in Clapham. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |1= (довідка)
  14. ↑ Timothy Spall (англ.). Rotten Tomatoes. Процитовано 01 травня 2023.
  15. ↑ а б в Вайт, Адам (8 вересня 2019). Timothy Spall interview: ‘Losing weight can shut doors’ [Інтерв'ю Тімоті Сполла: «Втрата ваги може зачинити двері»]. The Independent (Інтерв'ю) (англ.). Архів оригіналу за 8 липня 2022. Процитовано 7 травня 2023.
  16. ↑ Denial (II) (2016) Full Cast & Crew. IMDB. Процитовано 01 травня 2023..
  17. ↑ а б в г д Нік, Дуерден (25 лютого 2012). Timothy Spall: 'Fate has already tried to kill me' [Тімоті Сполл: «Доля вже намагалася вбити мене»]. theguardian.com (англ.). The Guardian. Архів оригіналу за 26 січня 2021. Процитовано 8 травня 2023. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |1= (довідка)
  18. ↑ а б в г д е ж Кріссі Айлі (4 липня 2014). The love that helped heal Tim's cancer: Timothy Spall's devoted wife Shane on nursing him through his traumatic battle with Leukemia [Кохання, яке допомогло Тіму вилікувати рак: віддана дружина Тімоті Сполла Шейн про те, як доглядає за ним під час його травматичної битви з лейкемією]. wwww.dailymail.co.uk (англ.). Daily Mail. Процитовано 8 травня 2023.
  19. ↑ BBC News – Actor Timothy Spall rescued by Sheerness lifeboat (англ.). bbc.co.uk. 25 серпня 2011. Процитовано 01 травня 2023.
  20. ↑ Нік, Дуерден (25 лютого 2012). Timothy Spall: 'Fate has already tried to kill me' [Тімоті Сполл: «Доля вже намагалася вбити мене»]. theguardian.com (англ.). The Guardian. Архів оригіналу за 26 січня 2021. Процитовано 8 травня 2023. Rafe was born in 1983, Mercedes two years later. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |5= (довідка)
  21. ↑ The Newsroom (19 серпня 2019). Timothy Spall interview [Інтерв'ю Тімоті Сполла]. scotsman.com (англ.). The Scotsman. Архів оригіналу за 17 жовтня 2021. Процитовано 22 травня 2023. ...the couple are grandparents to Matilda, Lena, Rexie, Freda, Vinnie, Bertie and Wren.
  22. ↑ / Arts / Film & Television – Nothing to lose, everything to enjoy (англ.). Ft.com. 8 квітня 2006. Процитовано 01 травня 2023.
  23. ↑ Timothy Spall: Our mutual friend. The Independent (англ.). 1 квітня 2006. Архів оригіналу за 21 червня 2022. Процитовано 01 травня 2023.
  24. ↑ Noah, Sherna; Jefferies, Mark (28 жовтня 2014). Timothy Spall: I beat cancer with the love of my wife Shane. mirror (англ.). Процитовано 7 травня 2023.
  25. ↑ The Newsroom (19 серпня 2019). Timothy Spall interview [Інтерв'ю Тімоті Сполла]. scotsman.com (англ.). The Scotsman. Архів оригіналу за 17 жовтня 2021. Процитовано 22 травня 2023.
  26. ↑ Timothy Spall. IMDb.com (англ.). Процитовано 02 травня 2023.
  27. ↑ Early Man cast and crew credits.
  28. ↑ MRS Lowry & Son (2019).
  29. ↑ Comiskey, Noeleen (16 грудня 2019). Phenomenal director Daniel Graham (Opus Zero starring Willem Dafoe) sent me this beautiful still of the wonderful @ali_cook & I from #featurefilm The Obscure Life of the Grand Duke of Corsica starring Timothy Spall & Peter Stormare. Cant wait for you to see it. #grateful #pic.twitter.com/15YcqLcIY8. @NoeleenComiskey (англ.). Процитовано 2 травня 2023.
  30. ↑ The Last Bus: Timothy Spall film gives teen busker big break (англ.). BBC News Scotland. 23 серпня 2021. Процитовано 2 травня 2023.

Посилання[ред. | ред. код]

Перегляд цього шаблону
  Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Генеалогія та некрополістика
Словники та енциклопедії
Довідкові видання
Нормативний контроль
BIBSYS: 99018349 · BNE: XX1306529 · BNF: 14055035m · CANTIC: 981058601046106706 · CiNii: DA16221428 · CONOR.SI: 39376739 · DBC: 87097992203786 · ERRR: a11382053 · FAST: 1535399 · Freebase: /m/05kwx2 · GND: 101211919X · GTAA: 1643689 · ISNI: 000000012096530X · J9U: 987007429347305171 · KRNLK: KAC2020L1289 · LCCN: no97050252 · LIH: LNB:BbJj;=Bo · MAK: 9810533986705606 · NCF: ncf12139556 · NKC: xx0043326 · NLP: a0000002092312 · NTA: 159273307 · NUKAT: n2009147071 · SUDOC: 069180059 · VIAF: 85574398 · WorldCat: lccn-no97050252
1946–1975
1976–2000
2001-дотепер
Ця стаття належить до добрих статей української Вікіпедії.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Тімоті_Сполл&oldid=41777979