Язиково-губні приголосні

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Язиково-зубні
◌̼

Язиково-зубні приголосні (англ. Linguolabials) — у фонетиці група приголосних звуків, що мають однакове місце творення: вони артикулюються язиком чи кінчиком язика проти верхньої губи, що стягується вниз до язика.

Язиково-зубні приголосні дуже рідко зустрічаються у мовах світу. Вони знайдені у кластері мов на Вануату, у діалекті Каджоко мови Біджаго[en] у Гвінеї-Бісау, у мові Умотіна[en] (вимерла мова з сім'ї бороройських мов[en] із Бразилії), та у паралінгвістичних звуках у решті світу. Вони також поширені при розладах мовлення[en]. У розширеннях до МФА існує спеціальний діакритик для таких звуків.

Язиково-губні приголосні передаються у Міжнародній фонетичній абетці додаванням діакритики-"чайки"[1]: U+033C ◌̼ COMBINING SEAGULL BELOW до відповідного ясенного приголосного, або додаванням діакритика апікального приголосного, U+033A ◌̺ COMBINING INVERTED BRIDGE BELOW, до відповідного губного приголосного.[2]

Язиково-губний проривний у розрізі, вид збоку

Язиково-губні виникають при обмеженні потоку повітря між язиком та верхньою губою. Існують різні способи творення язиково-губних приголосних: проривні, носові, фрикативні; також вони можуть вимовлятись за допомогою кінчика язика (апікальні), його поверхні (ламінальні), або нижньою частиною язика (субламінальні)[3][4]. За звучанням язиково-губні більше подібні до ясенних ніж до губних. Язиково-губні можна відрізнити від губних і ясенних за допомогою формантних переходів і носових резонансів.[5]

Список приголосних

[ред. | ред. код]
МФА
(різні транскрипції)
Назва Приклад
Мова Орфографія МФА Значення
Язиково-губний носовий Аракі ana [n̼ana] "сміх"[6]
Глухий язиково-губний проривний Тангоа ee [t̼et̼e] "метелик"[7]
Дзвінкий язиково-губний проривний Діалект Каджоко мови Біджаго [nɔ̀d̼ɔ́ːɡ] "камінь"[8]
Преназалізований дзвінкий язиково-губний проривний Вао [nad̼ak] "лук"[7]
θ̼ ɸ̺ Глухий язиково-губний фрикативний Біг-намбас [ˈinɛθ̼] "він астматик"
ð̼ β̺ Дзвінкий язиково-губний фрикативний Тангоа atu [ð̼atu] "камінь"[7]
ɾ̼ b̺̆ Дзвінкий язиково-губний одноударний Діалект Каджоко мови Біджаго [nɔ̀ɾ̼ɔ́ːɡ] "камінь"[8]
Язиково-губний боковий апроксимант у хворих на розлади мовлення
ɬ̼ Глухий язиково-губний боковий фрикативний у хворих на розлади мовлення
ɮ̼ Дзвінкий язиково-губний боковий фрикативний у хворих на розлади мовлення
ɺ̼ Язиково-губний боковий одноударний (нижньою губою) Піраха (один з алофонів /ɡ/, [ɺ͡ɺ̼]) toogixi [tòːɺ͡ɺ̼ìʔì] "мотика"[9]
ʙ̺ Язиково-губний дрижачий
(нижньою губою)
Коатланська сапотецька паралінгвізм r̼ʔ імітація метеоризму у дитини[10]
(Blowing a raspberry[en])
ǀ̼ or ʇ̼ ʘ̺ Язиково-губний клацаючий (група приголосних) Коатланська сапотецька паралінгвізм kǀ̼ звук пиття супу, або пиття свинею води[10]

Зсуви звуків

[ред. | ред. код]

У Вануату в деяких мовах Санто-Малекула[en] у минулому відбувся зсув губних приголосних у зубні, між якими певний час були язиково-губні приголосні, що лишились в інших мовах сімей Санто і Малекула. Наприклад, у мові несе, губні стали язиково-губними перед неокругленими голосними; У толомако сталася ще більша трансформація: протоокеанічне *bebe стало p̈ep̈e 'метелик' (/t̼et̼e/) у мові тангоа, а вже у мові толомако стало /tete/; подібним чином, протоокеанічне *tama стало tam̈a 'father' (/tan̼a/) у тангоа і /tana/ у толомако.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Olson та ін., 2009, с. 521.
  2. Pullum & Ladusaw, Phonetic Symbol Guide, 1996:256. Вони зазначають, що апікальний діакритик було додано до МФА вже після язиково-губного, що робить язиково-губний діакритик зайвим.
  3. Everett, 1982.
  4. Maddieson, 1988, с. 350.
  5. Maddieson, 1988, с. 364—367.
  6. See p.270 of François, Alexandre (2002). Araki: A disappearing language of Vanuatu. Pacific Linguistics, 522. Canberra: Australian National University. ISBN 0-85883-493-6.. See also entry m̈ana in Araki-English online dictionary.
  7. а б в Ladefoged and Maddieson 1996, p. 19.
  8. а б Olson et al. 2009, p. 523.
  9. Everett, Daniel Leonard (December 1982). Phonetic rarities in Pirahã. Journal of the International Phonetic Association. 12 (2): 94—96. Процитовано 27 вересня 2023.
  10. а б Rosemary Beam de Azcona, Sound Symbolism. Available at Archived copy (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 23 червня 2007. Процитовано 24 листопада 2008.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Ladefoged, Peter; Maddieson, Ian (1996). The Sounds of the World's Languages. Oxford: Blackwell. ISBN 0-631-19814-8.
  • Maddieson, Ian (1988). Linguo-labials. У Harlow, Ray; Hooper, Robin (ред.). VICAL 1: Oceanic Languages: Papers from the Fifth International Conference on Austronesian Linguistics: Part Two. Auckland: Linguistic Society of New Zealand. с. 349—375.
  • Olson, Kenneth; Reiman, D. William; Sabio, Fernando; da Silva, Filipe Alberto (2009). The voiced linguolabial plosive in Kajoko. Proceedings of the Chicago Linguistic Society. 45 (1): 519—530.