Біва (інструмент)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Біва
Чорна біва та ікебана
Чорна біва та ікебана
Чорна біва та ікебана
Класифікація струнні музичні інструменти, струнні щипкові інструменти, хордофон
Класифікація Горнбостеля-Закса 321.321
Подібні інструменти
CMNS: Біва у Вікісховищі

Біва (яп. 琵琶, びわ) — традиційний струнний музичний інструмент в Японії. Аналог української кобзи. Інколи називається «японською лютнею».

Виготовляється з дерева, має 4 або 5 струн. По формі нагадує зрізану навпіл грушу або краплю води. Довжина різниться від 60 — 160 см. Для гри на інструменті використовують плаский плектр «баті»[1] у вигляді віяла.

Походить з Персії. До Японії потрапила у VIIVIII століттях по шовковому шляху через Індію і Китай.

Поділяється на різні типи залежно від музичного жанру: для придворної музики ґаґаку використовується ґаку-біва[2], для речитативних пісень «Повісті про дім Тайра» у виконанні мандрівних сліпців біва-хосі — хейке-біва[3], мосо-біва[4] або араґамі-біва[5].

Існує також класифікація бів залежно від регіону чи провінції Японії, в якій вони виготовляються: тікудзенівська (тікудзен-біва), сацумська (сацума-біва) та інші.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Японською: 撥.
  2. Японською: 楽琵琶.
  3. Японською: 平家琵琶.
  4. Японською: 盲僧琵琶.
  5. Японською: 荒神琵琶.

Посилання[ред. | ред. код]