Сетар (музичний інструмент)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сетар
Класифікація Струнні музичні інструменти
Класифікація Горнбостеля-Закса 321.321
Діапазон
Подібні інструменти Тар, Дутар, Танбур, Лютня
CMNS: Сетар у Вікісховищі

Сетар[1] (від перс. سه ‌تار‎‎ се — три, тар — струна) — старовинний народний струнний щипковий музичний інструмент з 25 ладів на грифі, поширений насамперед в Ірані, Азербайджані, Вірменії, Туреччині, Таджикистані, Узбекистані[2], в країнах Близького і Середнього Сходу, Центральної Азії і деяких країнах Балканського півострова. Вважається модифікацією танбура.

Дата появи інструмента невідома. Приблизно 3000 років тому. Проте писемні згадки про інструмент датовані XIV–XVI ст.

За традицією на сетарі грають тільки нігтем вказівного пальця правої руки[3]. Сучасний сетар має не три, а вже чотири струни. Четверта була додана на початку XIX століття[4]. Зазвичай дві струни в сучасному сетарі зроблені зі сталі, а інші дві — з бронзи.

Виноски[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]