Кінор
 | |
| Класифікація | струнний музичний інструмент |
|---|---|
| Класифікація Горнбостеля-Закса | 321.22 |
| Подібні інструменти | ліра, арфа, кіфара, невел |
 Кінор у Вікісховищі | |
Кінор (івр. כִּנּוֹר) — стародавній єврейський струнний музичний інструмент, згадується у Торі та Біблії. У грецькому перекладі Біблії інструмент називається кітара (грец. κινύρα). У сучасному івриті словом «кінор» називають скрипку[1].
Історія[ред. | ред. код]
Згідно з Торою та Біблією, винахідником кінора вважається Юваль, син Ламеха. На кінорі у юності грав Давид для царя Саула. Найдавніша письмова згадка датується 2500 роком до н. е. На глиняній таблиці, що знайдена при розкопках стародавнього месопотамського міста Ебла, у списку музичних інструментів згадується семітський термін кі-на-ру. Схожі таблички знайдені при розкопках шумерських міст Шуруппак та Абу-Салабіх.
Кінор використовувався євреями у побуті (для підняття настрою), під час святкувань та у релігійних богослужіннях. Кінор, згідно з традицією, використовувався лише у час радості, святкувань. Під час жалоби чи інших сумних подій, грати на кінорі заборонялося. У храмових богосложіннях використовувався разом з невелом та кимвалом[2]. У Старому Заповіті кінор згадується 42 рази[3]. У зібранні юдейських законів «Мішна», що під час богослужінь у храмі повинно грати не менше 9 кінорів[4].
Опис[ред. | ред. код]
Кінор за формою нагадував ліру чи арфу[5]. Елементи дерев'яного корпусу з'єднувались між собою верблюжими кишками. Струни виготовлялися з овечих кишок. Кількість струн та техніка гри були різноманітними. Йосип Флавій писав, кінор мав 10 струн, по яких вдаряли паличкою[5]. Згідно Біблії, Давид грав на кіннорі пальцями[4]. На монетах Макавеїв зображувався восьмиструнний кінор, на монетах Бар-Кохби — трьохструнний та шестиструнний[5].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Jeremy Montagu, Musical Instruments of the Bible, Scarecrow Press, 2002, p. 12
- ↑ Amnon Shiloah (1 травня 1995). Jewish Musical Traditions. Wayne State University Press. с. 137–. ISBN 978-0-8143-2235-2. Архів оригіналу за 12 березня 2017. Процитовано 4 червня 2013.
- ↑ Jonathan L. Friedmann (8 січня 2013). Music in Biblical Life: The Roles of Song in Ancient Israel. McFarland. с. 71–. ISBN 978-0-7864-7409-7. Процитовано 4 червня 2013.
- ↑ а б Abraham Zebi Idelsohn (1929). Jewish Music: In Its Historical Development. Courier Dover Publications. с. 8–. ISBN 978-0-486-27147-7. Архів оригіналу за 12 березня 2017. Процитовано 4 червня 2013.
- ↑ а б в Geoffrey W. Bromiley. The International Standard Bible Encyclopedia. Wm. B. Eerdmans Publishing. с. 442–. ISBN 978-0-8028-3785-1. Архів оригіналу за 2 січня 2014. Процитовано 4 червня 2013.
|
Це незавершена стаття про юдаїзм. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|
Це незавершена стаття про музичні інструменти. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|
