Військова нагорода

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Золоті мухи — одна з перших нагород епохи давньоєгипетської цариці Яххотеп. Нове царство XVI століття до н. е.. Каїрський єгипетський музей. Світлина 1901

Військова нагорода — нагорода військовослужбовцям, військовим частинам (кораблям), різновид заохочення морального чи матеріального характеру за військові відзнаки в боях, розумну ініціативу і старанність по службі в мирний час.

Історія[ред.ред. код]

Військові нагороди відомі з найдавніших часів. Найстарішими зразками військових нагород відомі Золотий комір часів Стародавнього Царства з 28 по 22 століття до н. е. та Золоті мухи, що існували як нагорода за часів Нового Царства у 15521069 до н.е.[1]

Вже в античну епоху у перших державах того часу з'являється струнка система військових нагород. Так, в армії Давнього Рима воїни, що відзначилися в битві і проявили особливу хоробрість в бою, окрім підвищення по службі, збільшення платні, участі в розподілі військових трофеїв удостоювалися особливих відзнак: за бойові подвиги вони отримували право носити золоті або срібні зап'ястя на руках, ланцюжки на шиї, медальйони із зображенням полководця або голови божества. Вищими відзнаками служили вінки за порятунок життя товариша в битві, за «сходження» першим на стіну ворожого міста або вал ворожого укріплення. Найпочеснішою військовою нагородою вважався лавровий вінок тріумфатора, якого удостоювався полководець, який отримав перемогу над ворожою армією.

У Середньовіччя в арміях багатьох держав набуло поширення нагороджувати воїнів пожалуванням у вигляді земельних наділів, грошей, коштовностей, зведення в лицарське звання тощо. У Київській Русі у 10-12 століттях воїни за бойові заслуги і подвиги нагороджувалися шийними гривнами (металевими обручами з бронзи, заліза, срібла або золота, що носяться на шиї), обладунками, золотим і срібним посудом, хутрами, шубами, наділами землі, грошима і навіть їстівними припасами. З 15 віку військових за ратні подвиги стали нагороджуватися золотими медалями-монетами.

У Західній Європі з'явився новий вид відзнаки, що отримав згодом назву орден. Утворилися поняття знаки ордена, які включали в себе хрест і зірку.

У Російській імперії за Петра I система нагород для заохочення військовиків набула впорядкування, була введена практика нагородження медалями та орденами. Пізніше в Росії крім нагородження орденами і медалями міцно утвердилася особлива система військових нагород для класних чинів (офіцерів, генералів і військових чиновників). Для них існувало багато видів нагород і особливих заохочень: найвище благовоління, якого могли бути удостоєні генерали, адмірали та офіцери (для того, що отримав цю нагороду скорочувався на один рік термін, встановлений для отримання чергових звань (чинів) і орденів за вислугу років); дострокове присвоєння чергових військових звань за особливі відмінності у воєнний час; присвоєння військового звання через чин за особливо видатні військові заслуги; переведення до лейб-гвардії офіцерів армійських частин за бойові відзнаки у воєнний час і, як виключення, у мирний час; нагородження нагрудною відзнакою за сумлінну службу; вручення подарунків; дарування потомственого або особистого дворянства, одноразових грошових нагород та земельних наділів; нагородження пам'ятними медалями на честь походів, битв, воєн, кампаній, урочистостей та ювілеїв; нагородження аксельбантами (до 1866); встановлення пенсій, допомоги, надання права носіння воєнного мундира по виході у відставку тощо. За відставки офіцери (до підполковника включно), які прослужили у відповідному званні не менше 5 років, як нагороду отримували чергове звання. Іноді цієї нагороди удостоювалися полковники і генерали.

У сучасності до військових нагород різних країн відносяться:

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. David, Rosalie (1998). The Ancient Egyptians: Beliefs and Practices. Sussex Academic Press. с. 101. ISBN 1898723729. 

Джерела[ред.ред. код]

  • Радянська військова енциклопедія ЛИНИЯ—ОБЪЕКТОВАЯ // = (Советская военная энциклопедия) / Маршал Советского Союза Н. В. ОГАРКОВ — председатель. — М.: Воениздат, 1978. — Т. 5. — С. 473-475. — ISBN 00101-134 (рос.)
  • David, Rosalie (1998). The Ancient Egyptians: Beliefs and Practices. Sussex Academic Press. p. 101. ISBN 1898723729.

Посилання[ред.ред. код]