Дольницький Зенон-Любомир Кирилович
| Дольницький Зенон-Любомир Кирилович | |
|---|---|
 | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | 11 липня 1896 |
| Місце народження | Глиняни, Перемишлянський повіт, Королівство Галичини та Володимирії, Долитавщина, Австро-Угорщина |
| Дата смерті | 10 травня 1976 (79 років) |
| Місце смерті | Гарш |
| Професії | оперний співак, педагог вокалу |
| Освіта | Львівська національна музична академія імені Миколи Лисенка (1925) |
| Вчителі | Чеслав Зарембаd |
| Співацький голос | баритон |
Зенон-Любомир Кирилович Дольни́цький (нар. 11 липня 1896, Глиняни — пом. 10 травня 1976, Гарш) — український співак (драматичний баритон) і педагог.
Біографія[ред. | ред. код]
Народився 11 липня 1896 року в містечку Глинянах (нині місто Львівського району Львівської області, Україна). Упродовж 1920—1925 років навчався співу у Львівській консерваторії Польського музичного товариства, зокрема у класі Чеслава Заремби. Майстерність удосконалював у Ленінграді, Мілані.
У 1925 році дебютував на сцені Львівської опери, далі співав в оперних театрах Варшави, Кракова, Катовиці, Познані, Праги, Будапешту, Мадриду, Барселони, Флоренції, Турину, театрах «Малібран» у Венеції, «Ла Скала», «Даль Верме» у Мілані, Відні, Белграді тощо. Упродовж 1936—1938 років виступав на Львівській польській сцені; у 1939—1941 роках — у містах Німеччини. У 1942—1944 роках — соліст оперного театру в окупованому Львові, виступав також із сольними концертами.
З 1950 року викладав у Парижі в Російській консерваторії імені Сергія Рахманінова. Помер у Гарші 10 травня 1976 року.
Творчість[ред. | ред. код]
- Томський, Єлецький («Пікова дама» Петра Чайковського);
- Демон («Демон» Антона Рубінштейна);
- Жермон, Ренато, Ріґолетто, Амонасро, Яґо («Травіата», «Бал-маскарад», «Ріголетто», «Аїда», «Отелло» Джузеппе Верді);
- Скарпіа, Марсель, Шарплес («Тоска», «Богема», «Мадам Баттерфляй» Джакомо Пуччіні);
- Сільвіо («Паяци» Руджеро Леонкавалло);
- Ескамільо («Кармен» Жоржа Бізе);
- Фауст («Мефістофель» Арріґо Бойто);
- Мефістофель («Фауст» Шарля Ґуно);
- Нілаканта («Лакме» Лео Деліба);
- Януш («Галька» Станіслава Монюшка).
У концертах виконував твори Миколи Лисенка, Остапа Нижанківського, Дениса Січинського, Станіслава Людкевича, Василя Барвінського, Кирила Стеценка, Петра Чайковського, Антона Рубінштейна, Сергія Рахманінова, Роберта Шуманна, Яна Ґалля, Станіслава Монюшка; у репертуарі були сольна партія в симфонії № 9 Людвіга ван Бетговена, арії з опер, народні пісні (українські, італійські, французькі, іспанські, польські).
Записав на платівки низку творів, зокрема Яна Ґалля («Сирена-Рекорд», Варшава).
Література[ред. | ред. код]
- Дольницький Зенон Кирилович // Митці України : Енциклопедичний довідник / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1992. — С. 222. — ISBN 5-88500-042-5. [Архівовано з першоджерела 12 вересня 2022.];
- Дольницький Зенон Кирилович // І. М. Лисенко. Словник співаків України. Київ. 1997, сторінки 92—93;
- О. М. Немкович. Дольницький Зенон-Любомир Кирилович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2008. — Т. 8 : Дл — Дя. — 716 с. — ISBN 978-966-02-4458-0.
|
