Економіка Єгипту

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Економіка Єгипту
Каїр є фінансовою столицею Єгипту
Валюта 1 Єгипетський фунт = 100 піастрів
Фінансовий рік 1 липня — 30 червня
Організації ВТО
Статистика
ВВП $1,201 трлн (2017)
Зростання ВВП 4,2 % (2017)
ВВП на душу населення $12,700 (2017)
ВВП за секторами сільське господарство: 11,9 %, промисловість: 33,1 % послуги: 55,7 % (2017)
Інфляція (ІСЦ) 23,5 % (2017)
Населення
поза межею бідності
27,8 % (2016)
Індекс Джіні 31,8 (2015)
Робоча сила 29,95  млн (2017)
Робоча сила
за секторами
сільське господарство: 25,8 % промисловість: 25,1 % та послуги: 49,1 % (2015)
Безробіття 11,9 % (2017)
Галузі виробництва текстиль, харчова промисловість, туризм, хімікати, фармацевтика, вуглеводні, будівництво, цемент, метали
Зовнішня діяльність
Експорт $23,53 млрд (2017)
Експортні товари сира нафта і нафтопродукти, фрукти та овочі, бавовна, текстиль, металеві вироби, хімікати, харчові продукти (2017)
Партнери ОАЕ ОАЕ 10,9 %
Італія Італія 10 %
США США 7,4 %
Велика Британія Велика Британія 5,7 %
Туреччина Туреччина 4,4 %
Німеччина Німеччина 4,3 %
Індія Індія 4,3 % (2017)
Імпорт $53,02 млрд (2017)
Імпортні товари машини та обладнання, продукти харчування, хімікати, вироби з деревини, паливо
Партнери КНР КНР 7,9 %
ОАЕ ОАЕ 5,2 %
Німеччина Німеччина 4,8 %
Саудівська Аравія Саудівська Аравія 4,6 %
США США 4,4 %
Росія Росія 4,3 % (2017)
Державні фінанси
Борг $76,31 млрд (2017)
Доходи $37,63 млрд (2017)
Витрати $58,55 млрд (2017)
Головне джерело: CIA World Fact Book[1]

Єгипет — аграрно-індустріальна країна.

Загальний опис[ред. | ред. код]

Ріст інфляції
Каїр — центр ділового життя країни

Економіка — змішаного типу при сильному державному секторі. Основні галузі промисловості: текстильна, харчова, туризм, хімічна, нафтова, конструкційних м-лів, цементна. Гол. тр-т: залізничний, автомобільний, морський. Гол. порти: Александрія, Порт-Саїд, Суец. У 1999 в Єгипті були два міжнародних летовища — в Каїрі і Луксорі і 88 аеропортів для внутрішніх авіаперевезень.

Основи сучасної єгипетської економіки були закладені при Мухаммеді Алі, який правив країною в 1805—1849. У той час почалося вирощування бавовни для експорту в європейські країни, інтенсивніше будівництво гребель і каналів, перших залізниць і модернізація портів. Починаючи з 1920-х років створюються текстильні і інші промислові підприємства. Після революції 1952 однією з головних задач національного розвитку стала індустріалізація Єгипту. До початку 1990-х років в промисловому виробництві було зосереджено 22 % трудових ресурсів країни. Серйозний удар по економіці завдала поразка у війні з Ізраїлем в червні 1967. Внаслідок війни були загублені такі важливі райони, як зона Суецького каналу і Синайський півострів, де зосереджені основні нафтові родовища країни.

У 1991 за домовленістю з МВФ уряд Єгипту оголосив про початок реалізації програми реформування економіки. У 1993 почалася реалізація програми приватизації, за якою до 1997 передано в приватні руки 85 з 314 державних підприємств. Інші тенденції — лібералізація торгівлі, зниження ролі держави в сфері інвестиційної діяльності, інтеграція економіки Єгипту в світову економічну систему.

Головним енергетичним ресурсом є нафта. Інші джерела — місцевий природний газ і гідроелектроенергія, що виробляється головним чином на двох ГЕС в районі Асуану. Бл. 3/4 електроенергії виробляється на ТЕС. У 1998 в Єгипті було вироблено 63 млрд кВт·год електроенергії. Ця галузь повністю забезпечує внутрішні енергетичні потреби.

Сільське господарство[ред. | ред. код]

Так як бл. 97 % тер. Єгипту — пустеля, то придатними для землеробства є тільки декілька оаз і вузька смуга землі вздовж середземноморського узбережжя — всього 2,5 млн га, 97 % з яких зосереджені в долині і дельті Нілу. В дельті Нілу вирощують рис, бавовну, пшеницю, фрукти і овочі, в Середньому Єгипті і Фаюмській оазі — бавовну, кукурудзу, сорго, цукрову тростину, фрукти і овочі, у Верхньому Єгипті — цукрову тростину, пшеницю, конюшину і бавовну.

Промисловість[ред. | ред. код]

До кінця 1990-х років в промисловому секторі економіки на перший план вийшли нафтовидобувна і нафтопереробна промисловість, за ними слідували харчова, текстильна і металургійна промисловість. Базові галузі промисловості зосереджені в державному секторі. Розвиток електротехнічної промисловості і машинобудування оснований на збиранні виробів з готових деталей. На підприємствах Єгипту збирають такі товари тривалого користування, як холодильники і телевізори, легкові і вантажні автомобілі, автобуси і трактори. Високою ефективністю відрізняються державні підприємства по випуску цементу і фосфатів. Металургійні комбінати мають низьку продуктивність. Трудові ресурси Єгипту у 1999 становили 19 млн чол. Понад 1/3 — в сільському господарстві, бл. 12 % — безробітні.

Енергетика[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

  1. Усі дані, якщо це не зазначені окремо, подані у доларах США.