Економіка Марокко

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Graph by the World Bank showing increase in remittances.

Економіка Марокко

Загальна характеристика[ред.ред. код]

Потяг y місті Рабат

Марокко – аграрна країна з відносно розвинутою гірничодобувною та обробною промисловістю. Транспорт: автомобільний, морський, залізничний [1] , повітряний. У М. є 17 мор. портів, в т.ч. 8 великих: Касабланка, Сафі, Мохаммедія, Надор, Танжер, Агадір, Махдія, Джорф-Ласфар. Найважливіший аеропорт знаходиться в Касабланці; крім нього, Марокко має в своєму розпорядженні ще десять великих аеропортів, з яких п'ять мають міжнародне значення.

За даними [Index of Economic Freedom, The Heritage Foundation, U.S.A. 2001]: ВВП – $ 38,5 млрд. Темп зростання ВВП – 6,5%. ВВП на душу населення – $1388. Прямі закордонні інвестиції – $ 291 млн. Імпорт – $ 11,9 млрд (г.ч. Франція – 20,0%, Іспанія – 9,0%, Сауд. Аравія – 6,9%, США – 6,5%, Італія – 6,1%). Експорт – $ 7,9 млрд (г.ч. Франція – 26,0%; Іспанія – 10,0%; Індія – 8,3%; Італія – 6,4%; Японія – 5,5%). Осн. вантажі перевозяться мор. транспортом. Це – фосфати (54% перевезень) і нафтопродукти (15,6%).

Частка в ВВП (1991,%): сільське господарство – 18; промисловість – 19,6; в т.ч. гірничодобувна – 2,2. Частка обробної промисловості у валовому внутрішньому продукті (ВВП) з 1970-х по 1990-і роки збільшилася з 16,5% до 19%. Обсяги експорту з 1980 по 1995 зросли з 2,42 до 6,68 млрд дол. Разом з тим з 1991 по 1997 витрати на утримання урядового апарату збільшилися по відношенню до ВВП з 15,6% до 17,9%. Оскільки протягом 1990-х років темпи економічного зростання відставали від темпів приросту населення, реальний ВВП в перерахунку на душу населення майже не змінювався (1043 дол. в 1991 і 919 дол. в 1997).

Електроенергія в Марокко виробляється на ТЕС і ГЕС. У 1992 на ТЕС, що працюють на імпортних вугіллі і нафті, а також частково на місцевому вугіллі, було вироблено 9,5 млрд кВт·год. електроенергії. Обсяг електроенергії, що виробляється на ГЕС, знаходиться в прямій залежності від кількості осадів і становить 1/8-1/10 загального обсягу продуктивності ТЕС.

Сільське господарство[ред.ред. код]

Сільське господарство як і раніше залишається вразливим перед засухою. За п'ятнадцять років, що пройшли з 1980, країна пережила п'ять посушливих сезонів (зокрема – у 1995). На початку 1990-х років на частку Франції припадало 30% загальної суми іноземних інвестицій (400 млн дол.). В сільськогосподарському виробництві, що дає 25% експортної продукції, зайнято бл. 40% працездатного населення країни. Водночас це становить бл. 90% працездатного сільського населення, яке обробляє 70% орних земель. В 1981-1992 загальний обсяг сільськогосподарського виробництва подвоївся, але його частка в ВВП неухильно меншала (15% в 1992). Чотири п'ятих посівних площ займають пшениця, ячмінь, бобова і цукровий буряк. У 1980-х роках сучасний агропромисловий сектор почав широкомасштабне виробництво курячого м'яса і яєць. Інтенсивного характеру набуло скотарство. Розвинуте рибальство. Країна займає провідне місце в Африці по вилову сардин, восьминогів і тунця.

Промисловість[ред.ред. код]

Велика частина багатогалузевого промислового сектора Марокко була створена в 1950-і роки. Заходи по лібералізації інвестиційної політики, зміни в міжнародному торговому законодавстві і приватизація державних підприємств сприяли з середини 1980-х років притоку інвестицій, але загалом місцевий промисловий сектор все ще слабо розвинений і базується на сімейному бізнесі. У результаті лібералізації і приватизації значна сума зовнішньої заборгованості значно скоротилася і в 1995 становила 15,2 млрд дол.

Марокканська промисловість орієнтується г.ч. на випуск експортної продукції (переважно текстилю і шкіряних виробів) в країни ЄС. Основна промислова база країни зосереджена в прибережному районі Касабланка - Кенітра. Є підприємства по консервуванню м'яса і риби, рафінуванню цукру, борошномельні заводи. Автоскладальне виробництво в Касабланці працює на імпортних вузлах і деталях. Автомобільні компанії «Рено», «Фіат» і «Пежо» збирають в Марокко легкові автомобілі, «Форд», «Вольво», «Мерседес», «Хіно» і «Ісудзу» - вантажні машини, різні компанії ведуть збирання автобусів. У Касабланці функціонує значне число фармацевтичних компаній. Бл. 25% промислових робітників зайняті на підприємствах текстильної галузі, понад 80% продукції текстильних фабрик йде на експорт, головним чином в країни ЄС. Виробництво фосфорної кислоти і потрійного суперфосфату (для хімічних добрив) здійснюється в районі Сафі і Джорф-Ласфар на підприємствах державної компанії «Офіс шеріф'єн де фосфат», яка бере участь також в розробці і експорті фосфатів. У 1984 в середземноморському порту Надор став до ладу сталепрокатний стан.

У Марокко розвивається металургійна галузь. Тут працює великий виробник «Sonasid», який входить до групи «Arcelormittal» − один із провідних виробників довгомірної продукції і сортового прокату в Північній Африці. На 2009 р. сукупна потужність підприємств «Sonasid» становить 950 тис. т сортового прокату на рік, компанія забезпечує близько третини внутрішнього сталевого попиту.

Виноски[ред.ред. код]

  1. Le premier train à grande vitesse (TGV) en Afrique sera Marocain

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

Гірничий енциклопедичний словник, т. 3. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2004. — 752 с. ISBN 966-7804-78-X

Посилання[ред.ред. код]