Економіка Латвії

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Економіка Латвії

ВВП Латвії у 1996-2006 рр.

Загальна характеристика[ред.ред. код]

Латвія – індустріально-аграрна країна. Основні галузі промисловості: автомобілебудівна, сільськогосподарське машинобудування, радіоелектронна, фармацевтична, текстильна та ін. Транспорт – залізничний, автомобільний, річковий, морський. Гол. порти – Рига, Вентспілс, Лієпая. Протяжність магістрального нафтопроводу 421 км, магістрального газопроводу 710 км (1984). Міжнародний аеропорт – м. Рига.

За даними [Index of Economic Freedom, The Heritage Foundation, U.S.A. 2001]: ВВП – $ 5,7 млрд. Темп зростання ВВП – 3,6%. ВВП на душу населення – $ 2328. Прямі закордонні інвестиції – $ 219 млн. Імпорт – $ 4,9 млрд (г.ч. Німеччина – 16,8%, Росія – 11,8%, Фінляндія – 9,5%, Швеція – 7,2%). Експорт – $ 4,2 млрд (г.ч. Німеччина – 15,6%, Великобританія – 13,5, Росія – 12,1%, Швеція – 10,3%). У 2001 р ВВП Латвії зріс на 7.6%. Банк Латвії передбачає зростання ВВП 4.5%-5% в 2002 [Mining Annual Review 2002].

Розвиток після відновлення державної незалежності[ред.ред. код]

У 1992-1993 структура економіки Латвії почала перебудовуватися на принципах ринкового господарства. Ряд її секторів (торгівля, послуги, банки) звільнені від державного контролю; в інших секторах (освіта, охорона здоров'я) цей контроль зберігся.

Весною 1993 була введена власна валюта - лат, прив'язана до німецької марки. До весни 1994 жорстка монетаристська політика Центрального банку Латвії знизила інфляцію в країні до 37% в порівнянні з 109% в 1993.

Приватизація державної власності і її повернення колишнім власникам (після націоналізації в 1940-х роках) проходять поетапно. Заводи і колгоспи часто перетворюються в кооперативні підприємства, що належать працівникам. Число підприємств, що мають приватних власників, поступово росте (в 1997 їх частка в ВВП становила 60%). Багато з них встановили партнерство з інвесторами з інших країн, особливо з Швеції, Німеччини і Польщі.

У 1994 і 1995 економічні реформи дали перші результати. Рівень інфляції продовжував знижуватися (до 26% в 1995). Десятирічний спад валового внутрішнього продукту (ВВП) сповільнився в 1993, а в 1994 почав рости. До 1994 понад 50% всіх сільськогосподарських угідь було передано фермерам, тоді як інша частина землі перейшла в руки сільськогосподарських кооперативів.

Латвія, Литва і Естонія підписали угоду про митний союз, і обсяг торгівлі між цими країнами швидко збільшився. Розвивалися також економічні зв'язки з членами СНД (особливо з Росією, Україною і Білорусією). Збільшується і обсяг зовнішньої торгівлі Латвії з країнами Західної Європи, особливо зі скандинавськими країнами і Німеччиною. Наступні кроки Латвії - членство Латвії НАТО і ЄС практично повністю інтеґрують її з країнами Заходу.

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]