Економіка України
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Україна — за обсягами ВВП підрахованого за ПКС у 2008 році 37-ма економіка світу.[1] У 2008 році ВВП країни за ПКС склав 337 млрд. доларів[2]. ВВП зріс порівняно з попереднім роком на 2,1%, а подушний ВВП за ПКС склав 6,9 тисяч доларів США (в 2007 р. - 7,1 тис. доларів США).[3] За рівнем видатків на ведення домашнього господарства Україна посідає останнє місце серед країн Східної Європи.[4] Основа української економіки сформований ще у часи СРСР капітал, отриманий приватними власниками в незалежній Україні в період проведення масової приватизації.
Нині економіка України сильно страждає від світової економічної кризи. Експерти Світового банку прогнозують падіння ВВП країни за результатами 2009 р. не менш як на 9%[5], а інфляція сягне 16,4%[6].
Натомість Кабінет міністрів України прогнозував зростання ВВП на 0,4% у 2009 і інфляцію у 9,5%. Більшість економістів схильні вважати такі прогнози надто оптимістичними[6]. Протягом 2008 р. гривня знецінилась на 38% відносно доллара США, ща перевищило падіння обмінного курсу ісландської крони і сейшельської рупії.[7] Державна служба зайнятості України прогнозує, що у 2009 р. безробіття в Україні сягне 9% (проти 3% у 2008 р.)[8]
Зміст |
[ред.] Загальна характеристика господарства України
Україна - потенційно багата країна яка усвідомлює себе і сприймається ззовні як політична і економічна держава рівня Польщі і Туреччини. [9] Серед колишніх республік СРСР Україна отримала в спадок один з кращих наборів вихідних ресурсів. Головне надбання країни - підприємлеве, трудолюбиве і освічене населення, котре здатне виробляти буквально все - від продовольства до ракет.[10] Народно-господарський комплекс країни включає такі види промисловості як важке машинобудування, чорна та кольорова металургія, суднобудування, виробництво автобусів, легкових та вантажних автомобілів, тракторів та іншої сільськогосподарської техніки, тепловозів, верстатів, турбін, авіаційних двигунів та літаків, обладнання для електростанцій, нафто-газової та хімічної промисловості тощо. Крім того, Україна є потужним виробником електроенергії.
В Україні налагоджено виробництво ракетоносіїв, супутників та обладнання для дослідження космосу. Україна є значним виробником військової техніки — танків, військово-транспортних літаків, зенітно-ракетних комплексів, оптичного обладнання.
Літаки типу «АН», ліхтеровози, крокуючі екскаватори, точні верстати, електрозварювальні прилади виготовляються за новітніми технологіями й відповідають найвищим світовим стандартам.
Україна — транзитна держава через яку проходить 5 з 10 міжнародних транспортних коридорів Європи. Розвинені всі сучасні види транспорту. — залізничний, автомобільний, річковий, морський, трубопровідний та повітряний. Головні морські порти: Одеса, Іллічівськ, Херсон, Ізмаїл, Маріуполь, Керч. Осн. водна артерія — Дніпро, судноплавні також Десна, Прип'ять, Дністер, Дунай. Летовища — в усіх обласних центрах, в багатьох з них і столиці Києві — міжнародні. Серед інших, діють нові авіакомпанії («Міжнародні Авіалінії України», «Кийавіа», «Аеросвіт» і інш.)
[ред.] Макроекономічна інформація
Таблиця 1. Темпи росту реального ВВП України у відсотках[11].
| Рік | До попереднього року | До 1990 року |
|---|---|---|
| 1991 | 91,3 | 91,3 |
| 1992 | 90,1 | 82,3 |
| 1993 | 85,8 | 70,6 |
| 1994 | 77,1 | 54,4 |
| 1995 | 87,8 | 47,8 |
| 1996 | 87,8 | 47,8 |
| 1997 | 97,0 | 41,7 |
| 1998 | 98,1 | 40,9 |
| 1999 | 99,8 | 40,8 |
| 2000 | 105,9 | 43,2 |
| 2001 | 109,2 | 47,2 |
| 2002 | 105,2 | 49,7 |
| 2003 | 109,6 | 54,4 |
| 2004 | 112,1 | 61,0 |
| 2005 | 102,7 | 62,7 |
| 2006 | 107,6 | 67,3 |
| 2007 | 107,3 | 72,2 |
| 2008 | 102,1 | 73,7 |
| 2009 | 90,0 | 66,3 |
[ред.] Історія економіки України
До проголошення незалежності економіка УРСР склада значну частину економіки СРСР. Держплан СРСР спільно з українським Держпланом розробляв п'ятирічні плани розвитку економіки УССР як інтегральної частини радянської економіки. Українські підприємства були підлеглі союзним міністерствам у Москві або республіканським міністерствам у Києві. Після 1991 підприємства, незважаючи на приналежність, що збереглася формально до державної власності, потрапили під контроль своїх директорів. До 1996 біля 6 тис. середніх і великих підприємств стали акціонерними товариствами, а до 1998 було приватизовано 45 тис. невеликих підприємств і майже 99 % магазинів роздрібної торгівлі, підприємств торгівлі і сфери послуг. Після розпаду СРСР Україна пережила жорстоку економічну депресію: крах економіки і гіперінфляція призвели до катастрофічного скорочення ВВП. Різко ускладнело економічну ситуацію рішення керівництва країни не запроваджувати відразу повноцінну національну грошову одиницю, а поступово виходити з рубльвої зони і спочатку запровадити сурогатні гроші - купоно-карбованці.[12]
Національний Банк України ввів в обіг купони багаторазового використання з 10 січня 1992 року. З введенням купонів у готівковому обігу в Україні одночасно опинились дві валюти — радянські рублі та українські купонокарбованці. Для розрахунків за продовольчі та промислові товари приймались винятково купонокарбованці; для розрахунків за послуги, та інших видів платежів приймались як рублі так і купонокарбованці за курсом 1 до 1-го. У перші місяці після введення, враховуючи більш ширшу вживаність купонокарбованців, вони цінились трохи більше за радянські рублі. Поступово, у квітні 1992 року, весь готівковий обіг заповнився купонокарбованцями. У листопаді 1992 року рублі були замінені на карбованці і у безготівковому обігу.
Ініціатори запровадження купонів багаторазового використання планували їх використання лише 4—6 місяців, проте вони проіснували до 1996 року, і є думка, що вони взявши на себе весь інфляційний удар. В 1996 році було запроваджено національну грошову одиницю - гривню, була зупинена гіперінфляція, проте зростання еконміки відновилося лише в четвертому кварталі 1999 року. Починаючи з 2000 року економіка України стабільно зростає доволі швидкими темпами. В 2007 році зростання склало 7% порівняно з попереднім роком, проте і на сьогодні за обсягом ВВП країна не досягла рівня 1990 року.[13]
[ред.] Основні економічні райони
В Україні виділяють три економічних райони: Донецько-Придніпровський, Центрально-Західний і Південний. У першому зосереджені підприємства гірничодобувної, металургійної, хімічної і важкої промисловості. У другому — обробна, легка і харчова промисловість. У Південному районі переважають суднобудування, портове господарство й індустрія відпочинку. Повсюдно сприятливі умови для сільського господарства. Західні і центральні області України спеціалізуються на технічних і харчових культурах (цукровий буряк, хміль, кукурудза, картопля), в південній Україні переважає зернове господарство і садівництво, біля великих міст розвинене овочівництво.
[ред.] Землеробство та скотарство
Землеробство і скотарство — традиційний вид занять населення країни з часів Трипілля (4-2 тис. р. до н. е.). Сприятливі кліматичні умови і ґрунти України забезпечують відносно високу врожайність. У 1985 УРСР дала 46 % всієї пшениці, 56 % кукурудзи, 60 % цукрових буряків, 50 % соняшника в СРСР. Виробництво яловичини становило 24 % від загальносоюзного. У подальші роки сільськогосподарське виробництво України стало знижуватися: в 1991 (1997) Україна виробила 38,7 (35,4) млн т зерна, 36,3 (17,5) млн т цукрового буряка, 4,1 (1,9) млн т м'яса і 22,7 (13,7) млн т молока. Скорочення виробництва пов'язане з дезорганізацією господарства, скороченням ринку збуту сільськогосподарської продукції і зростанням конкуренції з боку зарубіжних товаровиробників. У 1976 улов риби в Україні становив 1,1 млн т (12 % від загальносоюзного), в 1991 — 816 тис. т. 1890-х роках 18 % території України було покрито лісами. Знищення лісів протягом двох світових воєн, хижацька експлуатація в царський час і при Габсбургах, але особливо при радянському режимі, привели до скорочення площі лісів до 13 % на початку 1990-х років. У 1991 (1997) було вироблено 8 (5) млн кубометрів лісоматеріалів, 353 (88) тис. т паперу, 463 тис. т картону.
Приватизація сільгоспугідь стала однією з головних цілей, поставлених Українською державою після 1991. Перешкоди на шляху приватизації землі вельми значні: сільське населення (в основному жінки), що постаріло, недостача капіталу у селянства, відсутність допомоги держави. До січня 1998 на Україні було майже 36 тис. приватних селянських господарств і 8 тис. великих колективних господарств.
[ред.] Енергетичні ресурси
Україна має значні запаси кам'яного вугілля (Донецький і Волинський басейни) і бурого вугілля (Дніпровський басейн); невеликі родовища нафти і природного газу розташовані в Прикарпатті і на північному сході республіки. Ці енергетичні ресурси використовуються на великих ТЕС, (Вуглегірська, Криворізька, Бурштинська, Змієвська, Курахівська і інш.). На Дніпрі побудований каскад ГЕС (Каховська, Дніпровська, Канівська, Київська і інш.). Понад 30 % електроенергії в Україні дають АЕС (Рівненська, Запорізька, Південно-Українська і інш.). Власні паливні ресурси забезпечують лише 58 % потреб України, інша їх імпортується (г.ч. з Росії і Туркменістану). У 2001 р. структура споживання електроенергії та палива: 135,8 млрд кВт·год. Вугілля та продукти його переробки — 64,2 млн т; природний газ — 65,8 млрд куб.м; нафта і газовий конденсат — 16,9 млн т.
[ред.] Електроенергетика
Електроенергетика — базова галузь економіки України. Вона одна з найстарших у країні. Виробництво електроенергії ґрунтується на спалюванні вугілля, мазуту, природного газу, використанні атомної енергії, енергії рік. Україна має значні можливості для експорту електроенергії, проте використовує їх не повною мірою, оскільки експорт може здійснювати тільки через так званий «Бурштинський острів».[14]
[ред.] ВВП країни протягом років незалежності
| Роки | У фактичних цінах | Індекси фізичного обсягу | Індекси-дефлятори | |||
|---|---|---|---|---|---|---|
| валовий внутрішній продукт | валовий внутрішній продукт у розрахунку на одну особу | валовий внутрішній продукт | валовий внутрішній продукт у розрахунку на одну особу | валовий внутрішній продукт | валовий внутрішній продукт | |
| млрд. крб. | тис. крб. | відсотків до попереднього року | відсотків до 1990 р. | відсотків до попереднього року | ||
| 1990 | 167 | 3 | ||||
| 1991 | 299 | 6 | 91,3 | 91,1 | 91,3 | 196,2 |
| 1992 | 5033 | 97 | 90,1 | 89,8 | 82,3 | 1866,0 |
| 1993 | 148273 | 2842 | 85,8 | 85,7 | 70,6 | 3435,4 |
| 1994 | 1203769 | 23184 | 77,1 | 77,4 | 54,4 | 1053,5 |
| 1995 | 5451642 | 105793 | 87,8 | 88,5 | 47,8 | 515,5 |
| млн. грн. | грн. | відсотків до попереднього року | відсотків до 1990 р. | відсотків до попереднього року | ||
| 1996 | 81519 | 1595 | 90,0 | 90,7 | 43,0 | 166,2 |
| 1997 | 93365 | 1842 | 97,0 | 97,8 | 41,7 | 118,1 |
| 1998 | 102593 | 2040 | 98,1 | 98,8 | 40,9 | 112,1 |
| 1999 | 130442 | 2614 | 99,8 | 100,6 | 40,8 | 127,3 |
| 2000 | 170070 | 3436 | 105,9 | 106,7 | 43,2 | 123,1 |
| 2001 | 204190 | 4195 | 109,2 | 111,1 | 47,2 | 109,9 |
| 2002 | 225810 | 4685 | 105,2 | 106,3 | 49,7 | 105,1 |
| 2003 | 267344 | 5591 | 109,6 | 110,5 | 54,4 | 108,0 |
| 2004 | 345113 | 7273 | 112,1 | 113,0 | 61,0 | 115,1 |
| 2005 | 441452 | 9372 | 102,7 | 103,5 | 62,7 | 124,5 |
| 2006 | 544153 | 11630 | 107,3 | 108,1 | 67,3 | 114,8 |
| 2007 | 720731 | 15496 | 107,9 | 108,6 | 72,6 | 122,7 |
джерело: Держкомстат[15]
[ред.] Експорт
Чорні і кольорові метали, хімікати, верстати і транспортні засоби, продовольчі товари,зброя.
[ред.] Імпорт
Енергоресурси, верстати та деталі, транспортні засоби, хімікати, пластмаси, гума.
[ред.] Транспорт
Загальна довжина шосейних доріг становить 169 491 км, залізниць — 22473 км. Довжина річкових судноплавних шляхів — 1672 км. Річки Дніпро і Дунай — важливі шляхи перевезення міжнародних вантажів. В Україні існує розвинена мережа нафто- і газопроводів (20 070 і 4540 км відповідно, а також 4170 км трубопроводів для очищених продуктів). Основні порти на Чорному і Азовському морях — Одеса, Іллічівськ, Миколаїв і Маріуполь. Діють міжнародні аеропорти у Києві (Бориспіль — найбільший аеропорт України), Харкові, Дніпропетровську, Донецьку, Львові та Одесі.
[ред.] Див. також
- Корисні копалини України
- Геологія України
- Історія освоєння мінеральних ресурсів України
- Гірнича промисловість України
- Вугільна промисловість України
- Харчова промисловість України
- Металургійна промисловість України
- Хімічна промисловість України
- Машинобудівна промисловість України
- Нафтогазовий комплекс України
- Сільське господарство України
[ред.] Виноски
- ↑ https://www.cia.gov/library/publications/the-world-factbook/rankorder/2001rank.html
- ↑ https://www.cia.gov/library/publications/the-world-factbook/geos/up.html
- ↑ https://www.cia.gov/library/publications/the-world-factbook/geos/up.html
- ↑ http://korrespondent.net/ukraine/events/822641
- ↑ http://www.unian.net/eng/news/news-309895.html
- ↑ а б World Bank worsens outlook for fall in Ukraine's GDP to 9%, and inflation to 16.4%
- ↑ Ukraine's economy 'to shrink 9%'
- ↑ http://www.interfax.com.ua/eng/eco/8383/
- ↑ Украина: раздвоение трансформации. Вопросы экономики №3, 2009 г., стр.125
- ↑ Украина: раздвоение трансформации. Вопросы экономики №3, 2009 г., стр.125-126
- ↑ Державний комітет статистики
- ↑ Інтерв'ю док. е.н. А. Шарова «Дзеркалу тижня» (рос.)
- ↑ Ukraine. Macroeconomic indicators
- ↑ А. Заїка. З завидним угорством. ««Бизнес» №6 від 09.02.09 р.
- ↑ Держкомстат: Валовий внутрішній продукт
[ред.] Джерела
Гірничий енциклопедичний словник, т. 3. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2004. — 752 с. ISBN 966-7804-78-X
| Економіка країн світу | ||
|
|
||
|---|---|---|
| Донецький • Карпатський • Північно-західний • Північно-східний • Подільський • Придніпровський • Причорноморський • Столичний • Центральний |  |
|
|
|
||
|---|---|---|
| Автономна республіка | Крим |  |
| Економіка областей | Вінницька • Волинська • Дніпропетровська • Донецька • Житомирська • Закарпатська • Запорізька • Івано-Франківська • Київська • Кіровоградська • Луганська • Львівська • Миколаївська • Одеська • Полтавська • Рівненська • Сумська • Тернопільська • Харківська • Херсонська • Хмельницька • Черкаська • Чернівецька • Чернігівська | |
| Міста державного значення | Економіка Києва • Економіка Севастополя | |
 |
Цю статтю необхідно відформатувати, використовуючи мову розмітки Вікі.
Ви можете допомогти проекту, зробивши це!
|
