Економіка Франції

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
The first completed Airbus A380 at the “A380 Reveal” event in Toulouse on 18 January 2005. Airbus is a symbol of the globalisation of the French and European economy
Франція покладається на ядерну енергію.

Економіка Франції[ред.ред. код]

Франція – високорозвинена індустріально-аграрна країна. За розмірами ВВП і обсягом пром. виробництва Ф. займає одне з провідних місць у західному світі (разом зі США, ФРН, Великобританією та ін.). Провідна галузь промисловості – машинобудування. Розвинуті автобудування, суднобудування, тракторо- і авіабудування, електротехнічна і радіоелектронна промисловість, а також хімічна (виробництво соди, добрив, хімічних волокон, пластмас), нафтопереробна і нафтохімічна промисловість. Експортне значення мають виробництво текстилю, одягу, галантереї, харчова промисловість і виноробство.

Макроекономіка[ред.ред. код]

За даними [Index of Economic Freedom, The Heritage Foundation, U.S.A., 2001]: ВВП – $ 1600 млрд. Темп зростання ВВП – 3,2%. ВВП на душу населення – $ 27975. Прямі закордонні інвестиції – $ 12,5 млрд. Імпорт (машини та обладнання, нафта, кам'яне вугілля, кольорові метали, целюлоза, бавовна, вовна, деревина) – $ 334 млрд (г.ч. Німеччина – 17,2%; Італія – 9,9%; США – 8,8%; Великобританія – 8,4%; Бенілюкс – 7,7%). Експорт (транспортне обладнання, автомобілі, сільськогосподарські і продовольчі товари, хімічні товари і напівфабрикати) – $ 377,8 млрд (г.ч. Німеччина – 15,9%; Великобританія – 10%; Італія – 9,1%; Іспанія – 8,7%; Бенілюкс – 7,7%). Франція - одна з найбільших економічно розвинених країн світу. За обсягом промислової продукції Франція ділить з Італією 4-е місце у світі (після США, Японії і Німеччини). У 1997 обробна промисловість дала 25,1% загальної доданої вартості; в ній було зайнято 4,2 млн чол., тобто 18,6% всіх трудових ресурсів країни. Франція займає 4-е місце у світі з експорту промислових товарів. У формуванні валового внутрішнього продукту (ВВП) Франції домінує сфера послуг. Велику роль відіграють надходження від зовнішньої торгівлі і туризму.

У Франції прийнятий принцип «змішаної економіки», що передбачає активну участь як держави, так і приватних осіб в управлінні економічною діяльністю. Франція має давню традицію планової економіки, починаючи з прийняття першого п'ятирічного національного плану в 1947; 11- й план був обнародуваний в 1993, 12-й – у 1998.

З початку 1950-х аж до початку 1970-х років середньорічний приріст ВВП становив понад 5% (серед великих економічних держав цей показник був вище тільки в Японії). Частково це пояснюється швидким збільшенням чисельності населення і розширенням внутрішнього ринку. Однак внаслідок спаду в економіці темпи зростання ВВП за 1970-1990 знизилися наполовину, а з початку 1990-х років відбувається подальше його зниження.

Мінеральні ресурси[ред.ред. код]

Докладніше у статті Корисні копалини Франції
Докладніше у статті Гірнича промисловість Франції

Країна має великі поклади залізних руд на півночі (Лотарингія), природного газу на південному сході, калію на сході (Ельзас) та бокситів на півдні (Прованс)..

Хімічна промисловість[ред.ред. код]

Франція - один з найбільших у світі виробників хімічної і нафтохімічної продукції (у тому числі каустичної соди, синтетичного каучуку, пластмас, мінеральних добрив, фармацевтичних товарів та інш.), чорних і кольорових (алюміній, свинець і цинк) металів. Великою популярністю на світовому ринку користуються французький одяг, взуття, ювелірні вироби, парфуми і косметика, коньяки, сири (виробляється близько 400 сортів).

Сільське господарство[ред.ред. код]

Франція - провідна сільськогосподарська країна в Європейському союзі. На частку Франції припадає понад 21% сільськогосподарської продукції країн ЄС (у вартісному вираженні). Франція - найбільший в Європі і другий у світі (після США) експортер сільськогосподарської продукції. Головна галузь сільського господарства - тваринництво. Площа сільськогосподарських угідь становить 2/3 території Франції (35,5 млн га). Вирощують зернові - пшеницю, ячмінь, кукурудзу, а також цукровий буряк. Виноградарство, овочівництво, садівництво і квітництво. Морське рибальство і розведення устриць. Особливо велика роль Франції в постачанні зернових (50 млн т/рік, головним чином пшениці і кукурудзи) на світовий ринок. Вона постачає також м'ясо (яловичину, свинину і баранину), молочні продукти, овочі, фрукти і вино.

Енергетика[ред.ред. код]

Динаміка виробництва електроенергії у Франції, 1980-2010:

Франція займає 2-е місце у світі (після США) по використанню атомної енергії. У 1997 на частку АЕС Франції припадало 91% всієї виробленої електроенергії. Власний видобуток вугілля, нафти і газу покриває всього 2% суми споживання первинної енергії у Франції. В той же час Mining Annual Review 2002 повідомляє, що частка АЕС у 2001 р склала тільки 50%, що може бути пояснено обережнішим ставленням до ядерної енергетики після Чорнобильської катастрофи. Зростає частка відновлювальної енергетики, зокрема - вітроенергетики.

Транспорт[ред.ред. код]

Розвинені всі види сучасного транспорту. Головні морські порти – Марсель, Гавр, Дюнкерк, Руан, Нант, Сен-Назер, Бордо. Транспортна мережа має радіальну конфігурацію з єдиним центром - Парижем. Франція посідає одне з перших місць у світі за довжиною автошляхів і величиною автопарку. Найважливіша автострада - Лілль-Париж-Ліон-Марсель. Головні водні магістралі - Сена (яка через Уазу і Північний канал пов'язана з Північним районом, а через Марну і канал Марна-Рейн - з Лотарингією та Ельзасом) і каналізована р. Мозель (шлях для експорту лотаринзької руди і металу, а також імпорту вугілля і коксу); на ці шляхи припадає понад 4/5 перевезень.

Посилання[ред.ред. код]

Дивись також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

Інтернет-ресурси[ред.ред. код]