За права людини в єдиній Латвії
| За права людини в єдиній Латвії | |
| Par cilvēka tiesībām vienotā Latvijā | |
| Голова партії: | Співголови Тетяна Жданок, Яків Плінер, Мирослав Митрофанов |
|---|---|
| Дата заснування: | 1998 |
| Штаб-квартира: | Рига |
| Ідеологія: | соціал-демократія, права російської нацменшини |
| Інтернет-сторінка: | http://www.zapchel.lv/ |
За права людини в єдиній Латві (латис. Par cilvēka tiesībām vienotā Latvijā, PCTVL, рос. За права человека в единой Латвии, ЗаПЧЕЛ) — латвійський блок політичних партій, що відстоює права російськомовного населення Латвії.
Історія [ред.]
У 1998 році, в ході підготовки до виборів 7-го Сейму, відбулася консолідація трьох в основному лівих партій — партії Рівноправність, Партії народної злагоди і Соціалістичної партії. У процесі активно брав участь колишній лідер латвійських комуністів — Альфред Рубікс, звільнений з політичного ув'язнення в листопаді 1997 року. Домовленість про спільну участь у виборах була оформлена в травні 1998 створенням об'єднання «За права людини в єдиній Латвії» (ЗаПЧЕЛ). До об'єднання незабаром приєдналася і Російська партія.
У виборах ЗаПЧЕЛ брало участь «під прапором» Партії народної злагоди. За підсумком виборів 1998 року об'єднання отримало 14,1% голосів і 16 місць у Сеймі. Розподіл депутатів за партійною приналежністю після обрання в 1998 році був наступним: 6 представляли ПНЗ, 5 — Рівноправність, 4 — Соцпартію, 1 — Російську партію.
Восени 2000 року Російська партія вийшла із складу об'єднання і взяла участь у місцевих виборах окремо. Єдиний депутат, що представляв партію у Сеймі перейшов до Партії народної злагоди.
У 2000 році ЗаПЧЕЛ ініціювало референдум із питання заборони приватизації «Латвенерго», який завершився успішно.
На виборах до 8-го Сейму Латвії у 2002 році за блок ЗаПЧЕЛ проголосували 19,0 відсотків громадян, які брали участь у виборах. ЗаПЧЕЛ отримало чверть депутатських мандатів (25 депутатів із 100 можливих). Через три місяці Партія народної злагоди вийшла із об'єднання. Свій відхід із ЗаПЧЕЛ лідери ПНС пояснювали складністю знаходження спільної мови з керівництвом партії Рівноправність, комуністичними переконаннями членів Соцпартії.
7 червня 2003 Політрада Соцпартії ухвалила рішення про вихід із ЗаПЧЕЛ, мотивуючи це нездоланними ідеологічними протиріччями між двома партіями.
Перші вибори Європарламенту пройшли в Латвії 12 червня 2004. Об'єднання ЗаПЧЕЛ брало участь окремим списком, і отримало 10,7% голосів виборців. Депутатом Європейського парламенту стала співголова ЗаПЧЕЛ Тетяна Жданок. Вона стала членом фракції Зелених та Європейського вільного альянсу.
На виборах Сейму в жовтні 2006 року ЗаПЧЕЛ отримав 6,03% голосів і 6 місць. 19 травня 2007 на з'їзді ЗаПЧЕЛ було прийнято рішення перетворити об'єднання в єдину партію під назвою «ЗаПЧЕЛ — За права людини в єдиній Латвії».
У 2009 році партія посіла третє місце на виборах до Європарламенту, знову отримавши один мандат. У 2010 році партія вступила в Європейський вільний альянс.
На виборах до Сейму у 2010 році більшість російськомовних виборців віддали свої голоси об'єднанню Центр злагоди і ЗаПЧЕЛ втратила своє представництво у парламенті.
Посилання [ред.]
- Історія створення ЗаПЧЕЛ (рос.)
 |
Це незавершена стаття про політичні партії. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
