Чеська соціал-демократична партія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Чеська соціал-демократична партія
Česká strana sociálně demokratická
Голова партії: Богуслав Соботка
Дата заснування: 1878
Штаб-квартира: Lidový dům Hybernská 7, Прага
Ідеологія: Соціал-демократія
Інтернет-сторінка: http://www.cssd.cz/

Чеська соціал-демократична партія (чеськ. Česká strana sociálně demokratická, ČSSD) — чеська лівоцентристська політична партія заснована в 1878 році. Партія праці має 56 місць із 200 у Палаті депутатів та 48 місць із 81 у Сенаті та 7 місць із 22 виділених для Чехії у Європарламенті (входить до фракції Прогресивний альянс соціалістів і демократів).

Історія[ред.ред. код]

Діяльність у період Австро-Угорщини[ред.ред. код]

Чеська соціал-демократична партія є найстаршою політичною партією в Чехії. Вона була заснована в квітні 1878 році на Бржевновському з'їзді (м. Прага) чеських соціал-демократів як складова частина Соціал-демократичної партії Австрії (входила до неї до 1893) під назвою Чехослов'янська соціал-демократична робітнича партія (чеськ. Českoslovanská sociálně demokratická stranu dělnická). Метою партії було проголошено поширення ідей марксизму серед чеського робітничого класу, його політичне та організаційне згуртування. В кінці XIX — початку XX ст.. партія очолювала економічні та політичні виступи чеського пролетаріату: боротьбу за 8-годинний робочий день, за загальне виборче право. У 19101911 в партії відбувся розкол на «автономістів» і «централістів» (виступали проти відокремлення чеських профспілок від загальноавтрійського профцентру, за єдність профспілкового руху в країні). У роки Першої світової війни автономісти зайняли соціал-шовіністичну позицію, співпрацюючи з урядом Габсбургів.

Діяльність у період Чехословаччини[ред.ред. код]

Після створення самостійної Чехословацької держави (1918) Чехослов'янська соціал-демократична робітнича партія об'єдналася з основною частиною словацьких соціал-демократів і з XII з'їзду (грудень 1918) стала іменуватися Чеська соціал-демократична робітнича партія (чеськ. Československá sociálně demokratická strana dělnická, ЧСДРП).

На початку грудня 1919 року в ЧСДРП консолідувалася революційна опозиція, так звана марксистська ліва. На XIII з'їзді (25 вересня 1920) ліве крило ЧСДРП організаційно об'єдналося в Чехословацьку соціал-демократичну робітничу партію (ліву), яка стала основою створеної в 1921 Комуністичної партії Чехословаччини (КПЧ). За винятком 19261929, коли ЧСДРП перебувала в «лояльній опозиції», її представники (аж до 1938 року) брали участь у всіх коаліційних урядах Чехословаччини.

Після Мюнхенської угоди 1938 року керівництво ЧСДРП оголосило про саморозпуск партії, а в грудні 1938 року скликало з'їзд нової, так званої Національної партії праці (чеськ. Národní strana práce, НПП), до якої увійшли як соціал-демократи, так та і деякі члени Чехословацької національно-соціалістичної партії. У березні 1939 НПП була розпущена. Після звільнення Чехословаччини в 1945 ЧСДРП відновила діяльність. З травня 1945 стався конфлікт між прихильниками тісної співпраці з комуністами (З. Фірлінгер) і прихильників ідеологічної, політичної і організаційної самостійності (В. Майєр). 27 червня 1948, після виключення з партії правих елементів, соціал-демократи об'єдналися з комуністами на основі принципів марксизму-ленінізму і на організаційній базі КПЧ.

Сучасна партія[ред.ред. код]

Після Оксамитової революції в 1989 році партія була відновлена під назвою Чехословацька соціал-демократія (чеськ. Československá sociální demokracie). Після розпаду Чехословаччини у 1993 році партія стала називатися Чеська соціал-демократична партія (чеськ. Česká strana sociálně demokratická).

Після парламентських виборів 1998 року, партія отримала більшість місць, але не змогла сформувати коаліційний уряд. В результаті, партія сформувала уряд меншості, який очолив лідера партії Мілош Земан. У зв'язку з цим соціал-демократи уклали, так званий, «опозиційний договір» з Громадянською демократичною партією, що опинилася на другому місці за кількістю голосів виборців, яка зобов'язалася не блокувати роботу уряду меншини.

Партія перемогла на виборах 2002 року, отримавши 70 із 200 представників в Палаті депутатів Чехії. Голова партії — Володимир Шпідла став прем'єр-міністром. Він очолив коаліцію з двома іншими невеликими партіями — Християнсько-демократичний союз — Чехословацька народна партія і Союз свободи — Демократичний союз до своєї відставки в 2004 році, після поразки ЧСДП на виборах до Європарламенту.

З 26 червня 2004 до 26 квітня 2005 року партію очолював Станіслав Гросс, який займав посаду прем'єр міністра. Гросспішов у відставку після скандалу, що виникла через його нездатність пояснити джерело фінансових ресурсів, що використовувалися для оплати свого будинку. З 2006 року партію очолює Іржі Пароубек.

На виборах 2 і 3 червня 2006 року партія отримала 32,3% голосів і 74 з 200 місць. Вибори викликали тупикову ситуацію, так як у правих (з Партією зелених) і лівих партій було по 100 місць. Тупик був зламаний, коли два депутати ЧСДП — Мілош Мелчак і Міхал Поханка утрималася при голосуванні про довіру урядові соціал-демократів, що дозволило коаліції Громадянських демократів (ODS), Християнських демократів (KDU–ČSL) і Партії зелених (SZ) утворити уряд.

18 березня 2011 головою партії був обраний Богуслав Соботка.

Результати виборів[ред.ред. код]

Національні збори Чехословацької республіки[ред.ред. код]

Вибори Голосів Частка голосів у % Місць отримано
1920
1 590 520
25.7
74
1925
632 403
8.9
29
1929
963 462
13
39
1935
1 032 773
12.6
38
1946
855 771
12
37

Чеська національна рада/Палата депутатів Чехії[ред.ред. код]

Вибори Голосів Частка голосів у % Місць отримано Місце В уряді
1990
296 165
4,1
0
6-е
Ні
1992
422 736
6,53
16
3-є
Ні
1996
1 602 250
26,4
61
2-е
Ні
1998
1 928 660
32,31
74
1-е
Так
2002
1 440 279
30,2
70
1-е
Так
2006
1 728 827
32,32
74
2-е
Ні
2010
1 155 267
22,08
56
1-е
Ні

Вибори до Сенату[ред.ред. код]

1996 року був обраний весь склад Сенату (81 місце), а на наступних виборах переобиралась тільки третина місць.

Вибори
Місць отримано
1996
25
1998
3
2000
1
2002
7
2004
0
2006
6
2007
1
2008
23
2010
12
2011
1

Вибори до Європарламенту[ред.ред. код]

Вибори Голосів Частка голосів у % Місць отримано
2004
204 903
8,78
2
2009
528 132
22,39
7

Місцеві вибори[ред.ред. код]

Вибори
Голосів Частка голосів у % Членів місцевих рад
2000
344 441
14,67
112
2004
297 083
14,03
105
2008
1 044 719
35,86
280

Посилання[ред.ред. код]