Національний фронт (Франція)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Національний фронт
Front National
Logo Front National.svg
Голова партії: Марін Ле Пен
Дата заснування: 1972 р.
Штаб-квартира: Нантерр
Союзники і блоки: Альянс Європейських Національних Рухів, ВО «Свобода»
Ідеологія: Націоналізм, патріотизм, євроскептицизм
Кількість членів: 75 000
Девіз: Défendons nos couleurs! (Захищаймо наші кольори!)
Інтернет-сторінка: www.frontnational.com/

Націона́льний фронт (фр. Front National) — французька праворадикальна націоналістична політична партія, заснована Жаном-Марі Ле Пеном у 1972 році. Стоїть на засадах французького націоналізму, популізму та євроскептицизму. Офіційна кількість членів партії — 75 000. Вважається третьою найбільшою політичною партією Францїї, представлена у національному та Європейському парламенті. Входить до Альянсу європейських національних рухів.

Історія[ред.ред. код]

Деякий час Національний фронт співпрацював з українською партією ВО «Свобода» через Альянс Європейських Національних Рухів.[1]

25 травня 2014 року Національний фронт Ле Пен здобув перемогу у Франції на виборах в Європарламент набравши 26% голосів виборців, випередивши консервативний Союз на підтримку народного руху соціалістів, що прийшли до влади в 2012 році, які зазнали серйозної поразки, набравши всього близько 14%.

Політична програма[ред.ред. код]

Відзначається антиєвропейською та праворадикальною риторикою, націоналістичними поглядами і наголошує проти розширення Євросоюзу. Головною ж зовнішньополітичною метою Національного фронту є припинення існування ЄС і НАТО, а також заміна цих утворень «партнерством незалежних країн». Це партнерство, на їх думку, має включати в себе Росію і управлятися потрійним союзом Берліна, Парижа і Москви.

Висловлювання лідерів[ред.ред. код]

Марін Ле Пен жорстко висловлювалася з приводу політики Франції щодо імміграції. Європарламент звинуватив її навіть у «підбурюванні до расової ненависті» і позбавив депутатського імунітету[2] Марін Ле Пен також висловлювала захоплення Путіним та його політикою[3]

Національний фронт та Україна[ред.ред. код]

Національний фронт Ле Пен серед інших ультраправих Євросоюзу є одним з основних союзників і прихильників політики Володимира Путіна в Європі.

Різні неонацисти і неофашисти і представники Національного фронту, склали основну частину європейських "спостерігачів" за нелегітимним "референдумом" в Криму і підтримали анексію Криму Росією в 2014 році[4][5].

В квітні 2014 лідер французьких націоналістів Марін Ле Пен публічно заявила про підтримку терористів на Сході України, а в середині травня сказала, що розділяє з Путіним єдині цінності та заявила що хоче федералізації в Україні[6].

Критика[ред.ред. код]

Національний фронт і його лідери не раз потрапляли в скандали через звинувачення в антисемітизмі та расизмі. Так наприклад в Національному фронті виступали за заборону в школах Франції спеціального меню для учнів-мусульман, а мусульман, які вчиняють намаз на французьких вулицях, порівнювали з німецькими окупантами часів Другої світової.

В травні 2014 міністр фінансів ФРН Вольфганг Шойбле коментуючи результати виборів в Європарламент, назвав французьку ультраправу партію Національний фронт Марін Ле Пен "фашистською".[7]

Посилання[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]


Політичні партії і рухи Це незавершена стаття про політичні партії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.