Метрополія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Запит «Метрополіс» перенаправляє сюди; див. також інші значення.

Метрополія: етимоном (істинним значенням) слова метрополія є «самостійна одиниця розселення, яка має свої колонії».

Термін метрополія вживається також у значеннях:

Через посередництво західноєвропейських і латинської мов запозичено з грецької грец. μητροπολίτης «місто-держава» складається з основ іменників μητρο — мати і πολίτης — місто, містечко.[1] Буквально «материнське місто».

Такий переклад не є зовсім точним, адже «метро» не означає «держава» («Місто-держава» латиною «civitas»), а «поліс» — місто. В Стародавній Греції не було розрізнення міст і сіл.[2] Найдокладніше, це «самостійна одиниця розселення, яка має колонії», «самостійна одиниця розселення(поліс), яка уніфікує державний простір(політі) інших самостійних одиниць розселення». Образніше: «коронні землі». Звідси і лат. populus — «народ», а також: популізм, політія (polytia), polity (влада громадянського суспільства), популяція, політика. Не кожне місто може бути колоніальним центром і центром асиміляції різноетнічних підлеглих інструментами мови і культури. Українське слово «місто» запозичене із польської: miasto(місце), що означає «місце в поселенні» (майже завжди навколо ринку). Цареград (град - «обгороджене міце») розглядається як православна метрополія княжого Києва («Київ (значення)» — «поселення, обгороджене киями»). Поняття «місто» на теренах України з'являється лише при появі Магдебурзького права.[3]

Тому поняття метрополія часто розповсюджується на регіон (а не на місто):

З ліквідацією Гетьманщини (XVIII ст.) Україна остаточно опинилася у володінні Російської імперії. Звісно, що в таких випадках з'являються терміни «колонія» і «метрополія», які вказують на підпорядкованість регіону, окраїни, землі і т.д., підвладних центру (метрополії), втрату самостійницького життя. Ця підпорядкованість наявна незалежно від культурницьких та інших впливів, які йдуть з «регіону», але вони, впливи, не настільки потужні, щоб змінити політичний статус регіону (колонії) та й самої метрополії. Метрополія вимагає підкорення за всіма параметрами, тим більше – духовними, творчими. Інструментом такої етнічної консолідації підкорених етносів навколо імперського центру завше були мова і культура. Імперський Рим насаджував латинську мову та культуру в завойованих провінціях Європи. Внаслідок їх латинізації багато автохтонних етносів Європи трансформувалися в іспанців, португальців, французів, румун, що розмовляють мовами, похідними від латини – мови стародавнього Риму. Внаслідок аналогічних процесів в Іспанській імперії постали близько 30 іспаномовних етносів Латинської Америки.
Цікаве в цьому плані можна спостерігати в Конституції Італії. Згідно зі ст. 114 Конституції Італії:

«Республіка створюється з комун [Comune — найменша місцева одиниця в республіканському устрої. Має власний статут, повноваження та функції], провінції [Provincia— автономна одиниця, наділена власним статутом, функціями та повноваженнями. У республіканському устрої посідає проміжне місце між найбільшою одиницею, якою є область, та найменшою, якою є комуна], міст-метрополій [Citta metropoIitane — місто-метрополія (головне місто метрополійної зони). У 1990 р. мегаполіси отримали статус метрополійних зон, а комуни, які є їхнім осердям, — статус міст-метрополій], областей [Regione — згідно з Конституцією Італії є однією зі складових Республіки; автономна одиниця, наділена власним статутом, повноваженнями та функціями. Поряд із державою, має також законодавчі повноваження] та держави...».[5]

У Канаді, метрополією називають центральне місто провінції.[6]
У Польщі, триває жвава наукова полеміка в контексті ефективного проведення адміністративної реформи, практичним результатом стало прийняття урядом положення про існування 12 метрополій (від запровадження цієї моделі виграють великі міста-метрополії, а втрачають середні міста (150 – 400 тис. жителів), що позбавлені метрополітарного статусу).

Метрополізація не є синонімом слова урбанізація. Метрополізація пов'язана з досягненням переваги даної «одиниці розселення» над іншими в межах якоїсь території (метрополійного ареалу) — це процес утворення метропольних територій чи метрополій-регіонів з надзвичайно високою концентрацією населення та економічної активності.

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б Етимологічний словник української мови: В. 7 т./ АН УРСР. Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні; Редкол. О. С. Мельничук (головний ред) та ін.— К.: Наук. думка, 1983. ISBN 5-12-001263-7 Т. 3: Кора-М/ Укл.: Р. В. Болдирєв та ін. - 1989. - 552 с. ISBN 5-12-001263-9 (сторінка:453)
  2. Час, у який жив Платон, — це період боротьби за гегемонію та занепаду незалежності розрізнених грецьких полісів («міст-держав»).(Зайдлер Людвик // Атлантида — М.: «Вече», 2004. – 206 с.)
  3. М. Кобилецький. Функції та повноваження міських рад у містах України за Магдебурзьким правом // Вісник Львівського університету. Серія юридична. — 2012, Вип. 55
  4. Тимочко Н. О. Економічна історія України: Навч. посіб. — К.: КНЕУ, 2005. — 204 с. ISBN 966-574-759-2
  5. Coststuzione Italiana. Introduzione di Giangiulio Ambrosini. - Torino: Piccola Biblioteca Einaudi. Scienze soziali, 2005. - 109 s.
  6. Юридична енциклопедія. 3 том.- К.: «Українська енциклопедія» імені М. П. Бажана, 2001 (с.: 662)

Див. також[ред.ред. код]