Томаш Гарріг Масарик
| Томаш Гарріг Масарик | |
| чеськ. Tomáš Garrigue Masaryk | |
 |
|
| Народився | 7 березня 1850 Австро-УгорщинаГодонін |
|---|---|
| Помер | 14 вересня 1937 (87 років) ЧехословаччинаЛани |
| Національність | словак |
| Ім'я при народженні | Томаш Масарик |
| Діяльність | політик, філософ, письменник |
| Alma mater | Віденський університет |
| Посада | президент Чехословаччини |
| Попередник | посада запроваджена |
| Наступник | Едуард Бенеш |
| Партія | Чеська народна партія |
| Конфесія | євангеліст |
| Дружина | Шарлотта Гарріг |
| Діти | Аліса, Герберт, Ян, Елеанора, Ольга |
То́маш Ґа́рріґ Ма́сарик (чеськ. Tomáš Garrigue Masaryk, * 7 березня 1850 Годонін, Моравія — † 14 вересня 1937) — чеський філософ, політичний і державний діяч, перший президент Чехословаччини (1918–1935).
Зміст |
Біографія[ред.]
Народився у місті Годонін у Моравії (у регіоні Моравська Словаччина) в словацько-німецькій родині. У 1876 році закінчив Віденський університет. Після поділу Карлового університету в Празі на німецький і чеський університети (1882) — професор філософії у чеському університеті.
У своїй політичній діяльності Масарик пройшов довгу еволюцію від космополіта до національно свідомого лідера.
У 1890 році приєднався до «молодочеської» партії, а в 1900 заснував Чеську Народну Партію (т. зв. «Партію реалістів»).
Під час Першої світової війни 1914–1918 зайняв антиавстрійську позицію і пов'язував надії та розв'язання чеської проблеми з перемогою Антанти. В 1915 році організував Чеський комітет у Парижі, пропонував розв'язати національне питання у Центрально-Східній Європі шляхом надання самостійності народам Австро-Угорської імперії й автономії народам Російської імперії. Відстоював ідею єдності "чесько-словацької нації".
В 1918 році став президентом новоствореної Чехословаччини.
1923 - Герберт Гувер, якому незабаром після того судилося стати президентом Сполучениних Штатів Америки, та Томаш Масарик скликали у Празі перший міжнародний конгрес з менеджменту. Саме тоді ряд великих компаній, таких як «Дюпон» і «Дженерал Моторс» у Сполучених Штатах, почали реорганізовуватися на основі нових концепцій менеджменту.
Заслугою Масарика було створення у міжвоєнній Чехо-Словаччині стабільного і функціонуючого демократичного ладу.
Після його відставки (1935) президентом був обраний багаторічний міністр закордонних справ Едвард Бенеш.
Масарик помер у 1937 році у замку Лани [1], за рік до краху створеної ним Першої Чехословацької Республіки.
Масарик і Україна[ред.]
Як депутат австрійського парламенту взяв участь у дебатах навколо польсько-українських стосунків у Галичині й у великій промові (25 травня 1908 року) виступив на захист прав українців.
Під час свого перебування в Україні (1917–1918) організував легіон із полонених чехів і словаків. Уклав угоду з урядом Української Народної Республіки про екстериторіальний статус легіону. Після укладення Брестського миру анулював цю угоду (легіон зберігав нейтралітет під час радянсько-української війни і виїхав з України на Далекий Схід). Масарик, незважаючи на свої русофільські настрої, виявляв симпатії до українського національного руху. Був знайомий з І.Франком. Під час перебування в США (травень-листопад 1918) організував спілку еміґрантів, які представляли народи Австро-Угорщини. У його склад увійшли, зокрема, Мирослав Січинський, Лонгин Цегельський — від українців та Григорій Жаткович від угро-русинів. На підставі угоди з Угро-Русинською Радою в США Закарпаття було включене у склад Чехо-Словацької республіки у 1919 році.
Ставши президентом Чехо-Словаччини, Масарик підтримував діяльність українських еміграційних груп у Празі та інших містах, допоміг відкрити і забезпечив фінансовою підтримкою Український Вільний Університет (1921), Вищий Педагогічний Інститут імені Драгоманова (1923 (обидва у Празі) та Українську Господарську Академію у Подебрадах (1922).
Користувався значною популярністю серед українців.
Родина[ред.]
Дружина Масарика, Шарлотта Ґаріґ, чиє прізвище він узяв як друге ім'я, була американкою і під час Першої світової війни була арештована австрійськими властями. Їхній син Ян Масарик був міністром закордонних справ чеського емігрантського уряду, загинув після комуністичного перевороту (1948) за нез'ясованих обставин. У Томаша і Шарлотти було ще троє дітей.
Примітки[ред.]
- ↑ Замок Лани на Hrad.cz (англ.)
Див. також[ред.]
- 1841 Масарик — астероїд, названий на честь діяча.
Джерела[ред.]
- Олексій Підлуцький. Томаш Гаріг Масарик: «Нова людина» у «новій Європі»
- Віктор Киркевич. Київські адреси чехословацької державності
 |
ВікіСховище має мультимедійні дані за темою: Томаш Гарріг Масарик |
