Алюторці

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Алюторці
Самоназва alutal'u
Кількість 0 (2010)
Близькі до: коряки, чукчі, кереки, ітельмени
Мова алюторська, російська
Релігія шаманізм
Згас 2010

Алюторці (alutal'u) — малочисельний народ на Чукотці, інколи розглядається як субетнос коряків. За переписом 2002 року у Росії налічувалося 12 алюторців. Алюторців офіційно визнав Російський комітет по справах Сходу та малочисельних народів, створивши для них колонку на власному сайті.[1]

Етнічна своєрідність алюторці формувалося під значним мовним і культурним впливом коряків та ескімосів. Основна релігія — шаманізм.

Втрата самосвідомості[ред. | ред. код]

У Росії за даними Всеросійського перепису населення 2002 алюторці окремо не виділялися і в основному включалися до складу коряків, серед яких 3 особи самоідентифікувалися як «алюторці», ще 3 осіб як «алутальу», 6 осіб як «олюторці», тобто всього 12 алюторців[2].

Всеросійський перепис населення 2010 вже не згадує алюторців навіть як субетнос. Алюторською мовою за даними перепису 2002 володіли 40 осіб в Росії, в тому числі 2 коряки у колишньому Корякськом автономному окрузі Камчатського краю. Підсумки перепису 2010 року не містять даних про носіїв алюторської мови.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Архівована копія. Архів оригіналу за 4 березня 2012. Процитовано 15 травня 2013. 
  2. Всеросійський перепис населення 2002 року. ПЕРЕЛІК ВАРІАНТІВ самовизначення НАСЕЛЕННЯ З ПИТАННЯ «ВАША НАЦІОНАЛЬНА ПРИНАЛЕЖНІСТЬ», що зустрілися в переписних листах [Архівовано 16 січня 2017 у Wayback Machine.] (рос.)

Посилання[ред. | ред. код]