Чуванці

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Чуванці
Сучасний ареал розселення і кількість
Загальна кількість 1300
Найбільші розселення Росія
1 087 (2002 р.)[1]
Україна
226 (2001 р.)[2][3]
Мова чукотська мова, російська мова
Релігія православ'я

Чуванці — народність на Чукотці. Етнонім походить від юкагірського чаунджі — «приморські, берегові жителі». Антропологи відносять їх до нащадків корінного населення, близького за мовою до юкагірів, яке було згодом асимільоване чукчами, перейшовши на чукотську мову, а потім перейняло російські звичаї будівництва хат і російську мову. В кінці XIX століття влада царської Росії припускала, що вони, можливо, є нащадками козаків, які нібито покоряли ці місця в XVIII столітті.

Мова[ред.ред. код]

У минулому розмовляли чуванською мовою, що входить в юкагірську сім'ю, зараз — чукотською мовою (кочові чуванці) і «марковським» діалектом російської мови (осілі чуванці)[4].

Чисельність[ред.ред. код]

За всеросійським переписом населення 2002 року чуванців виявилося 1087 осіб, з яких в Чукотському автономному окрузі проживала 951 особа (1,8% населення округу), з них російською мовою володіють 946 осіб (99,5%), а чукотською — 88 осіб (9,2%). Чуванці в Магаданській області (39 осіб, 2002 р.) повністю обрусіли (100% за відсутності володіння чукотською мовою).[5][6]

Чисельність чуванців в населених пунктах (2002 р.)[7]:

Чукотський АО:

Джерела[ред.ред. код]

  • Марценюк, Винниченко. Національні меншини України: історія та сучасність. — К. : МАУП, 2006. — 256 с. — Бібліогр.: с. 222–251. — ISBN 966-608-650-6
  • Чуванцы // Сибирь. Атлас Азиатской России. — М.: Топ-книга, Феория, Дизайн. Информация. Картография, 2007. — 664 с. — ISBN 5-287-00413-3
  • Чуванцы // Народы России. Атлас культур и религий. — М.: Дизайн. Информация. Картография, 2010. — 320 с. — ISBN 978-5-287-00718-8

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]