Тоджинці

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Тоджинці
Tozhu Tuvan.jpg
Тоджинець, річка Ій 1897 рік
Кількість 4400 чол 2002.
Ареал Росія Росія: Республіка Тива (Тува)
Близькі народи
Мова тоджинський діалект тувинської мови
Релігія буддисти, традиційні вірування шаманізм

Тоджинці (тувинці-тоджинці), самоназва туга, туха — субетнічна група тувинців, які живуть у східних гірсько-тайгових районах Тиви, Російська Федерація. Станом на 2002 рік їх кількість складала 4,4 тисячі чоловік. Мають статус малочисленних народів півночі Російської Федерації. Розмовляють тоджинським діалектом тувинської мови. Віруючі здебільшого буддисти-ламаїсти, збереглися також добуддійські культи, шаманізм.

Історія[ред.ред. код]

Наприкінці першого тисячоліття нашої ери у гірсько-тайгову східну частину Тиви, яка була заселена самодійськими, кетомовними та тунгуськими племенами поселились тюркомовні племена туба (дубо в китайських джерелах). До 19 століття мешканці Східної Тиви були тюркізовані.

Тоджинці, які населяють Тоджинський кожуун, вважаються етнічною групою тувинців та корінним малочисельним народом Півночі

Заняття[ред.ред. код]

Традиційне заняття тоджинців, яку кочували у гірській тайзі Cаян суттєво відрізнялось від західних тувинців та базувалось на полюванні та оленярстві, Рибальство мало значно менше значення. Старовинним видом господарських занять мисливців-оленярів на сході Тиви було збиральництво, зокрема кедрових горіхів. Тоджинці виробляли шкіру, обробляли бересту, їм було відоме ковальство та столярна справа.

Традиційні свята та фольклор[ред.ред. код]

Новий Рік (Шагаа), свято обробки шерсті та виготовлення повсті, народження дитини, стрижка волосся. Кожна значна подія в житті громади супроводжується спортивними змаганнями — національною боротьбою хуреш, кінськими перегонами, стрільбою з луку. У тоджинців розвинута усна поетична творчість різних жанрів: героїчний епос, легенди, міфи, пісні, приказки. Є знавці фольклору, які усно переказують великі за обсягом твори тувинського епосу. Особливе місце у тувинській музичній культурі займає горловий спів. [1]

Демографія[ред.ред. код]

У 1997 році число тувинців-тоджинців, які компактно проживають у Тоджинському кожууні склала 3264 чоловіка, тобто 53,4 % від всього населення. До 1996 року перепис населення відбувався без виділення тоджинців з поміж інших тувинців. За даними перепису 2002 чисельність тувинців-тоджинців в РФ склала близько 6 тисяч. Належать до центрально-азійського монголоїдного расового типу. Розмовляють на південно-східному (тоджинському) та південно-східному діалектах тувинської мови. Писемність створена на основі російської графіки.

Релігія[ред.ред. код]

Шамани поділені на різні категорії, в основному за походженням. Виділяються шамани, які ведуть своє походження від: 1. Шаманів-предків. 2. Духів землі та води. 3. Неба. 4. Злих духів «албис» та 5. Злих духів «аза». Але справжнім вважається лише шаман, який має спадкове походження.[2]

Самоврядування[ред.ред. код]

Наприкінці ХХ століття у середовищі тувинців-тоджинців розгорнувся рух за національне відродження. Функції органу самоуправління виконує Асоціація тувинців-тоджинців Республіки Тива яка нараховує 1,1 тисячу індивідуальних членів, 5 родових общин. Створено Фонд збереження оленярства та профспілковий фонд малочисельних народів Республіки Тива.[3]

Примітки[ред.ред. код]