Вогняний смерч

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Jump to navigation Jump to search

Вогняний смерч — атмосферне явище, яке утворюється, коли розрізнені осередки пожеж об'єднуються в одне величезне багаття. Повітря над ним нагрівається, його щільність зменшується і багаття піднімається вгору. Знизу на його місце надходять холодні маси повітря з периферії, яке також нагрівається. Виникає ефект димової труби. Напір гарячого повітря досягає ураганних швидкостей, а температура піднімається до 1000˚С. Все горить або плавиться, при чому все, що знаходиться поруч, «всмоктується» через вітер у вогонь. І так до тих пір, поки не згорить все, що може горіти.

Приклади[ред.ред. код]

Прикладом вогняних смерчів є катастрофічні лісові пожежі в Єллоустонському національному парку (США), які відбувались у 1988 році. Це був найбільш сухий рік за весь час спостережень і літо в тому році також було неймовірно сухим. У день найбільшого поширення пожеж, 20 серпня, згоріло 610 км2 лісу. За весь час пожежі торкнулися 3213 км2 лісу, що становить приблизно 36 % площі парку. Пожежі припинилися восени, коли пішли дощі. Їх сліди по сьогодні добре помітні в парку.